Техногенні катастрофи, погіршення пандемії та проросійські погляди: чи несуть вони загрозу стабільності Одеській області?

Аналітика
Перегляди: 2139
22 жовтня 2021
Поліна Бондаренко

Сфери інтересів: інституційна спроможність партій, виборчий процес, ґендерна експертиза.

Перша публікація статті    на сайті  TEXTY.ORG.UA 

Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва за підтримки Представництва «Фонду Фрідріха Науманна за Свободу» в Україні та Білорусі продовжує серію  (квітень, травень, червень, липень, серпень) аналітичних матеріалів, присвячених оцінці згуртованості та стабільності в Одеській області.

Дані цієї аналітичної записки охоплюють кейси з 1 по 30 вересня 2021 року, а також результати експертного опитування, проведеного Фондом «Демократичні Ініціативи» з 13 по 28 вересня 2021 року серед активістів та представників громадського сектору Одеси та області.

Враховуючи події, які відбулися в Одеській області за вказаний період, для оцінки було виділено 4 фактори, які потенційно можуть сприяти дестабілізації, або, навпаки, підтримувати консолідованість у регіоні:

  • техногенні катастрофи;
  • поширення COVID-19;
  • політична участь населення;
  • поширення проросійських поглядів.

Висновки

За результатами оцінки стабільності та єдності Одеси та Одеської області, у регіоні  наявні такі потенційні ризики для дестабілізації політичної та економічної ситуації у майбутньому:

  • Руйнування інфраструктури й людські жертви внаслідок прориву дамби на Хаджибейському лимані та вибуху на Одеському нафтопереробному заводі. Попри те, що місцева влада поінформована про можливі загрози з боку цих об’єктів та намагається тримати ситуацію на контролі, зволікання з вирішенням проблеми протягом декількох років ставить під сумнів, що як мінімум до кінця 2021 року вони будуть вирішені. Одночасно з тим, зовнішні перешкоди, як от невизначеність з правом власності на нафтопереробний завод та відсутність значних коштів на капітальний ремонт дамби, вимагають від центральної влади втручання для уникнення екологічної та техногенної катастрофи в одному з найбільших міст України.
  • Поступове повернення області до «червоної» карантинної зони. Станом на кінець вересня Одеська область відповідає критеріям «зеленої» зони, однак тенденції свідчать про стрімке зростання поширення COVID-19 в регіоні та навантаження на лікарні, що зрештою призведе до переходу спочатку в «помаранчеву», а потім і «червону» зону. Особливе занепокоєння викликає ситуація в Білгород-Дністровську, який є одним із найбільших міст Одеської області. Місто має найбільше навантаження на ковідні лікарні, але при цьому слабку підготовку опорної лікарні та низькі показники вакцинації серед освітян, навіть в умовах тиску з боку центральної влади. І хоч загроза негативних санкцій (у даному разі перехід на «дистанційку») продемонструвала свою ефективність, викликавши загальний сплеск вакцинації працівників сфери освіти, але це вже навряд чи допоможе області досягти високих показників вакцинації населення та уникнути карантинних обмежень «помаранчевої» зони.
  • Використання «тарифних» протестів для дестабілізації ситуації в регіоні. З настанням опалювального сезону в області зростає кількість протестів, зумовлених невдоволенням якістю чи вартістю комунальних послуг. Те, що місцева влада готова активно реагувати на «тарифні» протести, одночасно може збільшувати мобілізацію до руху, але і допомагає втримати радикалізацію населення. Найбільша загроза полягає у використанні настроїв населення, яке є чутливим до теми опалення та його вартості у холодний період, окремими політиками чи людьми, що пов’язані з спецслужбами РФ, для провокування насильницьких дій під час таких протестних акцій.
  • Експансія проросійського продукту у сфері культури. Незважаючи на те, що кількість проросійської пропаганди в одеських соціальних мережах зменшується, сфера культури в Одесі переповнена російським продуктом. Попри заяви місцевої влади про підтримку курсу на поширення використання української мови, їх реальні дії, зокрема запис пісні до Дня міста разом з російськими артистами, які підтримують анексію Криму, свідчить про те, що вони не тільки не готові протидіяти російському дискурсу, а навпаки, заохочують його.

Техногенні катастрофи

У вересні місцева влада Одеси та області відновила підготовку до можливих техногенних катастроф.

Йдеться про такі об’єкти, як  Одеський нафтопереробний завод та дамбу на Хаджибейському лимані. Нафтопереробний завод, що міститься поблизу обласного центру, припинив свою діяльність у 2014 році, після того, як його можливий (за інформацією ЗМІ) власник Сергій Курченко втік із країни. У 2017 році суд конфіскував завод на користь держави, однак рішення було оскаржене попереднім власником. Станом на вересень судовий розгляд щодо права власності на завод досі триває. Весь цей час, поки завод не працює, за свідченням експерта на ринку виробництва нафтопродуктів Геннадія Гуца, на його території накопичуються залишки нафтопродуктів, які можуть самозайматися. У сукупності з іншими легкозаймистими речовинами (нафтопродукти, газ), що досі зберігаються на заводі, – все це може призвести до масштабного вибуху та забруднення прилеглої території. Oоб розв’язати цю ситуацію, на засіданні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Одеської облдержадміністрації було ухвалено рішення звернутися до Кабінету міністрів. Однак невизначеність питання з правом власності, а також те, що частина території заводу проходить речовим доказом у кримінальному провадженні, перешкоджатиме будь-яким спробам держави запобігти катастрофі.

Ситуацію з імовірним проривом дамби на Хаджибейському лимані поєднує з Одеським нафтопереробним заводом те, що як і завод дамба наразі немає «власника». Обговорення щодо можливого затоплення частини Одеси триває так само довго, як і дискусії щодо того, на чиєму балансі перебуває дамба і хто має провадити її модернізацію. У березні цього року було ухвалено рішення, що після капітального ремонту «Укравтодор» візьме дамбу на свій баланс. Капітальний ремонт проведуть після побудови нової частини дамби, до того часу дамба залишатиметься у аварійному стані. Наразі міська влада Одеси виділила кошти на ремонт двох каналізаційно-насосних станцій, на випадок затоплення, яке особливо можливе у осінній та зимній періоди. У вересні сильний дощ затопив частину Одеси, минуле ж  затоплення дамби припало на лютий 2020 року. У разі прориву дамби будуть зруйновані житлові будинку та підприємства, що розміщені поруч. Основними викликами для капітального ремонту дамби наразі є відсутність коштів у бюджеті міста, який спрямовує вільні кошти на підготовку до опалювального сезону, а також наближення зими, коли погодні умови стоять на заваді будь-яким ремонтним роботам.  

Поширення COVID-19

За даними РНБО, у період з 1 по 30 вересня в Одеській області захворюваність на коронавірусну інфекцію зросла на 9010 випадків, 175 людей померло. Порівняно з серпнем, захворюваність у цьому місяці зросла на 72%, а смертність на 65%, що свідчить про інтенсивність поширення COVID-19 у регіоні, однак не про збільшення летальності: у серпні летальність становила 2,4%, у вересні ж вона знизилася до 1,9%.

Та попри зниження смертності від недуги, загальний ріст числа інфікованих посилив навантаження на лікарні. На кінець серпня ковідні лікарні Одеської області були завантажені на 20%, станом на 30 вересня завантаження зросло до 62%.  Відповідно, наразі лікарні Одеської області мають найбільше навантаження пацієнтами з ковідом після Чернівецької області, у якій зайнято 69% ковідних ліжок. Найбільший відсоток завантаженості ліжок спостерігається у Білгород-Дністровській міській громаді (74%) та Одесі (73%). Впродовж місяця темпи госпіталізації продовжують зростати паралельно зі збільшенням розриву між госпіталізованими та виписаними пацієнтами.

Госпіталізація за добу в опорних медичних закладах Одеської області впродовж вересня. Джерело: https://health-security.rnbo.gov.ua/

Зростає також потреба пацієнтів у ШВЛ. На початку місяця потребу в кисні мали 342 пацієнти, в кінці місяця – 855. Така значна кількість пацієнтів, підключених до апарату штучної вентиляції легень, спостерігалася в області лише під час піку другої хвилі. Однак, за даними РНБО, в Одеській області зайняті лише 47% з наявних ліжок із киснем.

Станом на 30 вересня щонайменше одну дозу однієї з вакцин отримало 15% населення Одеської області. Таким чином, з кінця серпня кількість вакцинованого місцевого населення зросло на 4%.

Значне зростання провакцинованих осіб спостерігається серед працівників сфери освіти. Всього за вересень першою дозою щепилося близько 16 167 освітян. Це більш ніж вдвічі порівняно з кількістю щеплених у будь-якому з попередніх місяців. Стимулом для активної вакцинації слугував перехід області до «жовтої» карантинної зони. Відповідно до нових обмежень, заклади освіти, в яких мінімум однією дозою вакциновано менше 80% співробітників, зобов’язані перейти на дистанційну форму навчання. Саме 23 вересня, коли в Україні запровадили «жовту» зону, щепилася найбільша кількість освітян – 32% від місячної кількості щеплених працівників закладів освіти. Завдяки цьому вдалося досягти, щоб всі школи Одеси 27 вересня повернулися до навчання в офлайн форматі.

Проте не всі школи області досягли таких успіхів. В Кілії станом на 24 вересня, за повідомленням представника місцевої влади, лише 2 школи з 7 можуть продовжити офлайн навчання. У Білгород-Дністровському, який має найвищий показник завантаженості ковідних лікарень, станом на 23 вересня лише один дитячий садок мав понад 80% вакцинованих співробітників. Інші 9 шкіл та 7 дитячих садків не досягли необхідного порогу вакцинації.

Кількість щеплених першою дозою працівників сфери освіти. Джерело: https://health-security.rnbo.gov.ua/vaccination

Політична участь

Посилання на Гугл-карту: https://www.google.com/maps/d/u/2/edit?mid=1Y5LE8hu5_otz8Gy83vQuHYs4w2Wf1PA_&usp=sharing

Після сплеску протестної активності у серпні кількість акцій та мітингів поступово пішла на спад. У вересні в Одеській області пройшло 9 акцій протесту, які отримали висвітлення у місцевих ЗМІ. Лише одна з цих акцій пройшла не в Одесі.

З початком осені та зниженням добової температури найбільшої актуальності набули різні форми вираження невдоволення якістю чи вартістю комунальних послуг. В Одесі таких акцій протесту було 4. На початку місяця мешканці будинку за адресою вул. Сахарова, 34 декілька разів перекривали проїжджу частину через відімкнення електроенергії і, відповідно, опалення. Відімкнення було спричинене конфліктом із приватним власником підстанції, який відмовився відновити подачу електроенергії навіть після втручання місцевої влади. Без електроенергії залишилися і тимчасові переселенці з Донбасу. Постачальник відімкнув електрику на прохання балансоутримувача самовільно зайнятого переселенцями будинку КП «Облтрансбуд». Під час акції один з переселенців погрожував самогубством, видершись на підвіконня Одеської обласної адміністрації. Жителі інших новобудов Одеси стикнулися з завищеними тарифами на електроенергію, які нараховуються через невведені в експлуатацію будинки, зведені забудовниками з порушенням проєктної документації. Деякі одесити цього місяця також були змушені заплатити більші суми за газ через нарахування місцевим монополістом «Одесагаз-Постачання» неіснуючих, на думку людей, боргів.

Всі 4 акції протесту отримали реакцію місцевої влади. Навіть попри те, що жодна з проблем, які вивели людей на вулиці, не була вирішена у повному обсязі, люди тимчасово припинили протести. Але ризик поновлення протестів, пов’язаних з постачанням газу та електроенергії до будинків, зберігається.

КП «Теплопостачання міста Одеси» отримало від місцевої влади майже всю необхідну суму для початку опалювального сезону. Не вистачає ще 33%, які КП планує отримати з місцевого бюджету. Навіть якщо місцева влада знайде необхідні 120 млн гривень шляхом перерозподілу чи отримання нового кредиту, значна увага до сфери ЖКГ напередодні заморозків може бути використана для радикалізації та мобілізації населення.

Певні тенденції цих процесів почалися вже у вересні. Менше ніж за тиждень після того, як міська рада виділила кошти «Теплопостачанню», до комунального підприємства намагалися силою потрапити невідомі особи з посвідченням журналістів «Таврія News». Керівником цього видання є людина, що проводила на території Херсонської області проросійські мітинги, акції  та провокації проти правоохоронних органів України та, за даними сайту «Миротворець», підозрюється у фінансуванні російським посольством.

Інші протести, які відбулися в Одесі, стосувалися: Маршу на захист прав тварин, який паралельно пройшов і в інших великих містах України; протесту членів «Національного Корпусу» під управлінням національної поліції у зв’язку з інкримінуванням кримінальної статті їхньому побратиму, який брав участь у заворушеннях під Офісом Президента; пошкодження білборду із зображенням проросійського політика Євгена Мураєва; перекриття активістами дороги через можливу забудову санаторію «Чорне Море». Жодна з цих акцій не отримала коментарів чи дій з боку місцевої влади.

Без зворотного зв’язку залишилося і перекриття траси «Київ-Кишинів» у селі Роздільнянського району. Місцеві мешканці виступили проти переведення їхніх шкіл на дистанційне навчання. Це перша акція протесту проти карантинних обмежень у області, яка набула розголосу у ЗМІ з часів другої хвилі COVID-19 в Україні.

 За результатами експертного опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи», саме протести, пов’язані зі зростанням тарифів на газ та електроенергію, матимуть найближчим часом найбільший потенціал до залучення місцевого населення. Очікуваними для експертів є також протести, пов’язані з забудовою історичних будівель та природних зон, тоді як протести, зумовлені впровадженням політики декомунізації чи українізації, у разі їх проведення, навряд чи зможуть залучити значну кількість людей.

Поширення проросійських поглядів

У вересні місцеве видання «Ізбірком» підрахувало, що середня кількість пропаганди у одеських соціальних мережах за період з 30 серпня по 26 вересня становила 2,5%. Окрім зменшення кількості пропаганди порівняно з минулим звітним періодом на 0,5%, аналітики видання «Ізбірком» зафіксували в кінця вересня один із найнижчих відсотків обсягу пропаганди (2%) за весь період моніторингу.

Більшість пропагандистських дописів за вересень стосувалися ностальгії за часами СРСР (60%) та повідомлень з посиланням на російські пропагандистські джерела (38%). Дописів, які містили би поширення ідей одеської інакшості чи окремішності, було зафіксовано 17, всі з яких припадали на початок вересня, перед святкуванням Дня міста Одеси. Матеріалів, які б дискредитували українську державність, було опубліковано 9, усі в кінці місяця. Крім того, аналітики відзначили, що майже усі пропагандистські ілюстрації з цієї категорії вже раніше публікувалися. Порівняно з серпнем, у вересні не було поширено жодного допису з ознаками ксенофобії щодо українського народу.

Основний наступ з боку проросійського наративу відбувся у сфері культури. На початку вересня в Одеському театрі опери та балету виступила російська співачка Любов Успенська, яка публічно підтримує президента РФ Володимира Путіна та відвідувала Крим після анексії. Пізніше мовний омбудсмен Тарас Кремінь заявив про порушення ЗУ «Про забезпечення функціонування української мови як державної» з боку Одеського театру опери та балету. Лише 3 вистави у цьому закладі були виконані українською мовою, 102 – іншою, з них 44% мали переклад на українську. Із семи перевірених театрів, що належать до сфери управління Мінкультури, у Одесі та Харкові одна з найгірших ситуацій із виконанням норм мовного законодавства.

Фонд «Демократичні ініціативи» вже розповідав про непослідовність мовної політики Геннадія Труханова. Попри те, що 5 експертів відмітили покращення у протидії поширенню проросійських поглядів (13 зазначили, що ситуація не змінилася, і 1 – погіршилася), місцева влада своїми діями демонструє лояльність до присутності російського у місцевому просторі. Про це, зокрема, свідчить те, що Геннадій Труханов разом із Сергієм Гриневецьким та Олегом Філімоновим записали до Дня міста пісню (російською мовою) з російськими артистами, які підтримують анексію Криму.