Чи загрожує Одесі нова "російська весна"?

Аналітика
Перегляди: 2144
19 травня 2021

Поліна Бондаренко,
аналітикиня
Фонду "Демократичні ініціативи"
імені Ілька Кучеріва

 

Стаття розміщена на сайті  TEXTY.ORG.UA    і  на Українській правді

Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва за підтримки Фонду Науманна з початку 2021-го здійснює оцінку стабільності та національної єдності в Одеській та Харківській областях, щоб виявити ризики та можливості для захисту української демократії у новий складний період. TEXTY.ORG.UA – інформаційний партнер "Демініціатив" у цьому проєкті.

Ще в квітні 2014 року Одеська область була під загрозою створення на її території «Одеської народної» псевдореспубліки. Сьогодні, коли вже минуло 6 років, а війна з Російською Федерацією й надалі триває, острах громадськості щодо можливого посилення сепаратистських настроїв у області не згасає.

Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва розпочинає серію аналітичних матеріалів, присвячених оцінці згуртованості та стабільності в Одеській області.

Для оцінки Одеської області було виокремлено 5 факторів, які потенційно можуть сприяти дестабілізації, або, навпаки, підтримувати консолідованість:

  • відносини між центральною та місцевою владою;
  • відносини між місцевими елітами;
  • поширення COVID-19;
  • політична участь населення;
  • поширення проросійських поглядів.

Дані цієї аналітичної записки охоплюють кейси з січня по квітень 2021 року, а також результати експертного опитування, проведеного Фондом «Демократичні Ініціативи» з 10 по 18 квітня 2021 року серед активістів та представників громадського сектору Одеси та області.

Відносини між центральною та місцевою владою

Місцеві вибори у жовтні 2020 року оновили склад Одеської міської ради на 59%, однак тільки 30% новообраних депутатів до цього не обіймали інших політичних посад та не мають прямої матеріальної залежності від представників чинної політичної та бізнесової еліти міста.

Як і в минулому скликанні, більшість має партія «Довіряй ділам» міського голови Геннадія Труханова, який був утретє обраний на цю посаду. З часу найкращої кампанії Труханова на місцевих виборах 2015 року кількість його активних виборців, які підтримали його, зменшилася на 61 тисячу. В підсумку, вже на місцевих виборах 2020 року Труханову не вистачило цих голосів, аби перемогти у першому турі.

Однак партія Труханова набрала на 11% менше, ніж на виборах 2015 року. Тому меру довелося сформувати коаліцію з «Європейською Солідарністю» та «Слугою Народу».

Схожа коаліція склалася й у Одеській обласній раді. Попри те, що відносну більшість місць отримала «Опозиційна платформа – за життя», першість в ухваленні політичних рішень перебрала на себе коаліція «Довіряй ділам», «Слуга Народу», «Європейська Солідарність» та «Батьківщина».

Голосування за місцевий бюджет Одеси показало ситуативний характер і внутрішні протиріччя у новій коаліції. 24 грудня новообрана міська рада Одеси голосувала за бюджет на 2021 рік. Рішення було ухвалено 48 голосами «за» із 64. Вся фракція «Довіряй Ділам» та Труханов (21 голос) підтримали прийняття бюджету. Необхідні голоси додали 9 із 10 депутатів «Європейської Солідарності» та 14 із 18 депутатів «Опозиційної платформи – за життя». В опозиції опинилася партія «Слуга Народу» та «Партія Шарія», які у свої більшості вирішили не голосувати за бюджет. Із 10 депутатів від партії Президента тільки 3 проголосували «за», у «Партії Шарія» – 1 депутат із 6.

У міських радах інших міст Одеської області відбуваються подібні процеси всередині нових місцевих коаліцій, які часто відображають відносини між депутатами рад та міськими головами. Наприклад, у Чорноморську ще з початку нового скликання міської ради міста виник конфлікт між міським головою Василем Гуляєвим, якого підтримала його ж фракція партії «За майбутнє», партія «Довіряй Ділам» і «Партія Шарія», та іншими фракціями міської ради, які на знак протесту не відвідували засідання.

У 2019-2020 рр. у стосунках між міським головою Одеси та Президентом України Володимиром Зеленським виникали конфліктні ситуації. Проте після перемоги Труханова на виборах Президент Зеленський призначив Сергія Гриневецького, який є соратником Геннадія Труханова і висувався на місцевих виборах від партії «Довіряй Ділам», головою Одеської обласної державної адміністрації.

Таким чином, Труханов знову перетворився на важливого союзника центральної влади в південному регіоні, демонструючи готовність обмінювати політичну лояльність на свободу дій із захисту своїх інтересів у Одесі та області.

Такий обмін послугами між командою Володимира Зеленського та мером Одеси загрожує регіональній стабільності вже в короткостроковій перспективі. Справа у тому, що Геннадій Труханов був і лишається об’єктом кримінальних розслідувань та звинувачень у корупційних злочинах: у березні 2019 р. та квітні 2020 р. Антикорупційна прокуратура повідомляла Труханову про підозру за статтею про декларування недостовірної інформації.

Хоча перед другим туром виборів міського голови Одеси Вищий антикорупційний суд закрив обидва ці провадження, але досі триває розгляд справи заводу «Краян». Геннадія Труханова та інших фігурантів звинувачують у заволодінні 92 мільйонами гривень бюджету Одеси під час купівлі цього підприємства. У липні 2019 року суд першої інстанції виправдав Труханова. Однак у лютому 2021 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду скасувала виправдувальний вирок і передала справу на розгляд Вищого антикорупційного суду. В тому ж лютому НАБУ та СБУ поновили обшуки у чиновників міської ради.

Отже, можна припустити, що угода між Зеленським та Трухановим залежить від результату розслідування і розгляду справи судом, який поки що не контролюється Президентом. У такому разі міський голова Одеси здатний розірвати союз із Президентом, коли зрозуміє, що той не в змозі гарантувати йому недоторканність від переслідування. Зеленський, зі свого боку, теж може припинити стосунки, якщо місцевий осередок «Слуги народу» очолить людина, спроможна виграти позачергові вибори міського голови після винесення Труханову звинувачувального вироку.

Відносини між місцевими елітами

За результатами експертного опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» (див. малюнок), найбільший вплив на політику Одеси та області має чинний міський голова Одеси Геннадій Труханов. Експерти також відзначили відносно сильний вплив Володимира Галантерника, якого місцеві ЗМІ називають «сірим кардиналом Одеси», бізнесмена Бориса Кауфмана та чинного голову Одеської обласної державної адміністрації Сергія Гриневецького. Показово, що позиції Президента України Володимира Зеленського експерти оцінили гірше, ніж голови ОДА. Найслабший вплив має бізнесмен та колишній радник Віктора Януковича Леонід Клімов.

З п’яти найвпливовіших осіб Одещини двоє – не політики і ніколи не обіймали політичних посад. Поза тим, їхня влада достатньо поширилася, щоб майже наздогнати вплив очільника обласного центру. Хто ці люди і як вони впливають на розвиток Одеської області?

Володимир Галантерник – «сірий кардинал Одеси», бізнесмен, британський резидент, якого правоохоронні органи Італії вважають членом організованої злочинної групи Олександра Ангерта (Ангела).

Офіційно Володимир Галантерник не має власного бізнесу, державних посад чи великих активів. Однак, як він сам підтвердив, через посередників та офшорні фірми він керує ринком «Привоз», ринком «7 кілометр», туристичною зоною відпочинку «Аркадія-Сіті», торговим центром «City Center», торговими об’єктами у центрі міста, елітним житловим комплексом Green Wood, готелем De Paris та низкою будівельних компаній.

Вплив Галантерника базується на мережі залежних від нього державних службовців: місцевих суддів, чиновників Державної будівельної та архітектурної інспекції та міської ради, які допомагали приватизовувати землю і отримувати дозволи на незаконну забудову.

До 2019 року ключовим політичним активом Галантерника було партнерство з Геннадієм Трухановим, з яким вони разом були членами клану Олександра Ангерта. За інформацією ЗМІ, Галантерник разом із Трухановим фігурував у справі «Краян», а НАБУ навідувалося до нього з обшуками. Однак після виборів 2019 року Труханов почав дистанціюватися від Галантерника. У відповідь на це Володимир Галантерник посилив свій вплив у місцевих відділеннях найбільш популярних українських партій. Наприклад, йому вдалося ввести своїх підлеглих в одеське відділення «Опозиційної платформи – за життя», отримати франшизу в регіональному відділенні партії «Батьківщина» і почати просувати свого давнього соратника екс-депутата Дмитра Голубова, який наразі є помічником Віктора Медведчука.

Борис Кауфман – бізнесмен, власник групи Vertex United, в яку входить низка готелів і спортивних клубів преміумкласу. Разом зі своїм бізнес-партнером Олександром Грановським є власником збанкрутілого Платинум Банку та 75% акцій Одеського аеропорту. Основним активом Бориса Кауфмана залишається найбільший в Україні тютюновий дистриб’ютор «Тедіс Україна». Іншим номінальним власником «Тедіс Україна» був народний депутат Тарас Козак, якого пов’язують з Віктором Медведчуком. За інформацією ГПУ, кінцевим бенефіціаром «Тедіс Україна» був громадянин РФ Ігор Кесаєв, якого ГПУ звинувачує у постачанні зброї бойовикам так званих ДНР і ЛНР. За сприяння Одеської обласної ради, головою якої був Микола Скорик, Кауфману і Грановському вдалося приватизувати низку архітектурних пам’яток міста за заниженою ціною.

Після розколу між Трухановим і Галантерником група Кауфмана-Грановського встановила незалежні відносини з міським головою Одеси. У 2020 році група Кауфмана-Грановського профінансувала кампанію Труханова, в обмін на що міський голова Одеси продовжує сприяти приватизації земельної ділянки під Одеським аеропортом.

Поширення COVID-19

Станом на другу половину квітня Одеська область вийшла з «червоної» зони карантину, в якій перебувала  з 22 березня по 25 квітня. За цей час, за даними РНБО, в Одеській області від COVID-19 померло 783 людини, 18 790 людини захворіло, 12 168 одужало. За даними МОЗ, станом на 24 квітня епідемічний поріг становить 90,3%, коефіцієнт виявлення випадків інфікування знизився до допустимих 19,7% (референтне значення 20%), хоча ці показники все ще вищі, ніж у Києві, який продовжує перебувати у «червоній» зоні. Нижчі на Одещині й показники тестування – 995 на 100 тис. населення, тоді як у Києві  – 2121, а Херсонській області – 1369. Завантаженість ліжок із киснем у Одеській області становить 61% (при референтному значенні 65%), що вище, ніж у таких областях «червоної» зони, як Житомирська, Запорізька, Київська (та Київ), Львівська, Миколаївська, Полтавська та Чернігівська. Показник, який дозволив повернутися Одесі до «жовтої» зони і відновити очне навчання у школах – рівень госпіталізації нижчий за ≤60 на 100 тис. населення. Хоча рівень госпіталізації хворих впав до 57,9 на 100 тис. осіб, високі показники виявлення інфікування та зайнятих лікарняних ліжок з киснем свідчать про перевантаженість обласної системи охорони здоров’я і низькі шанси ковідних хворих отримати якісну медичну допомогу. Наразі, найгірша ситуація склалася у Білгород-Дністровській міській територіальній громаді, в якій 26 квітня було зайнято 92,9% всіх ліжок з киснем і на 100% заповнені палати інтенсивної терапії.

Серед низки факторів, які можуть погіршити здатність Одеської політичної влади впоратися з можливою новою хвилею епідемії коронавірусної інфекції є нестача кисневих точок та апаратів ШВЛ, а також недостатня поінформованість щодо реальної статистика заповнення лікарень. Одеський припортовий завод, який отримав ліцензію на виробництво медичного кисню, не має технічної та юридичної  здатності доставляти його в лікарні області, що призвело до підвищення вартості кисню для медзакладів. При цьому, згідно із затвердженими Одеською обласною та Одеською міською радами бюджетами на 2021 рік, видатки на медицину скоротилися відповідно на 45% та 34%.

У березні 2021 р. лікарі лікарень Одеси заявляли про нестачу кисню, що позбавила змоги врятувати життя хворих. Щоб розв’язати проблему, місцева влада закупила кисневі концентратори, однак тільки для Одеси, а не області. Наприкінці квітня, після публічного конфлікту, міська рада налагодила співпрацю з Фондом «Корпорація Монстрів», який на волонтерських засадах забезпечує хворих ШВЛ та киснем, коли медичні заклади не здатні самостійно це зробити.

Інша проблема, яка постала під час перебування Одещини у «червоній» зоні – відсутність достовірної статистики щодо кількості вільних ліжок з киснем у лікарнях, які готові прийняти хворих. Із 3300 ліжок із киснем насправді наявні тільки 2741. Як наслідок,  559 пацієнтів не зможуть отримати належну медичну допомогу.

Наразі Одеська область – одна з трьох областей України, які, за словами головного санітарного лікаря України Віктора Ляшка, зірвали перший етап вакцинації, попри те, що керівництво лікарень на місцях намагається матеріально стимулювати медичний персонал вакцинуватися.

Існує загроза, що місцевий осередок партії «Опозиційна платформа -  за життя» використає високу смертність у лютому-квітні як привід атакувати коаліцію в міській раді, вимагати відставки Труханова та поширювати дезінформацію про «ковідний геноцид» «російськомовних регіонів».

Політична участь

З початку 2021 року по 23 квітня в Одеській області відбулося не менше 21 акції протесту, які були висвітлені у місцевих медіа. Найбільше акцій пройшло у самій Одесі (15 заходів).

Найгучнішими та наймасовішими стали акції: на підтримку активіста Сергія Стерненка 23 та 27 лютого; пікет 5 лютого під обласним управлінням поліції з вимогою розслідувати випадки жорстокого поводження з тваринами; протест проти знесення історичної будівлі «Дачі Маразлі» (31 січня); перекриття траси Одеса-Київ моряками, які вимагали відставки міністра транспорту (25 січня); Марш жінок (5 травня); та акція проти встановлення меморіальної дошки на честь загиблих 2 травня 2014 року антимайданівців (6 квітня).

Посилання на карту: https://www.google.com/maps/d/edit?mid=1RHSCsJDbONJvSNGx2G6sRLnhjdA4VXYA&usp=sharing

За інформацією на офіційному сайті петицій до Одеської міської ради, з січня по 26 квітня 2021 року одесити подали на голосування лише 6 петицій, жодна з яких не набрала потрібної кількості голосів (1000 осіб). Для порівняння, за цей же період харків’яни подали до Харківської міської ради 143 петиції, дві з яких набрали необхідну кількість голосів та отримали відповідь міської ради.

На думку місцевих експертів, політична влада Одеси та області охочіше готова реагувати на вимоги громадян, якщо вони висловлені під час акції протесту чи шляхом комунікації між місцевою владою та громадськими організаціями. Найменш чутливою влада Одеси є до коментарів на сторінках у соціальних мережах та написання петицій. Загалом експерти оцінили місцеву владу Одещини як нечутливу до вимог громадянського суспільства

Нехтування місцевою владою Одеси інтересами громадян та протидія діяльності громадських активістів має ознаки системної, послідовної політики. Ситуацію ускладнює бездіяльність правоохоронних органів, які можуть перебувати під впливом місцевих політиків та бізнесменів.

Поширення проросійських поглядів

Після місцевих виборів у Одеській області (жовтень 2020 р.) експерти відзначають зростання використання української мови у публічному просторі та зниження закликів до запровадження російської мови як другої державної. Водночас, трохи помітнішим стало поширення наративів «русского міра».

Варто звернути увагу, що саме з 16 січня по всій Україні почала діяти частина закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», яка передбачає надання послуг українською мовою.

На Одещині не всі власники бізнесу підтримали зміни у законодавстві, але за проаналізований період масових акцій протесту з цього питання не відбулося, а значна кількість закладів у сфері послуг намагається обслуговувати клієнтів українською. За словами мовного омбудсмена Тараса Кременя, за три місяці одесити написали 49 скарг на порушення мовного законодавства у сфері надання послуг. Для порівняння, у Харківській області зі скаргами звернулися 99 разів.

На початку квітня місцева влада Одеси задекларувала напрямок на українізацію: запровадження курсів з української мови, втілення програми з розвитку державної мови, призначення заступника з мовної політики. Крім того, у квітні Одеська міська рада повністю відмовилася від діловодства російською мовою. Проте ці заходи для популяризації української мови, навіть на словах, не поширюються на Одещині, а обмежуються обласним центром. Тим часом деякі депутати Одеської обласної ради закликають до запровадження російської мови як другої державної.

За даними моніторингу ресурсу «Ізбірком», з 12 по 18 квітня 2021 року у соціальних мережах Одещини 2% усіх проаналізованих дописів (13 950) містили ознаки російської пропаганди. Абсолютна більшість (68%) пропагандистських дописів була пронизана ностальгією за радянськими часами й отримувала значно більше відгуків користувачів (лайків, репостів, коментарів). 28% (0,6% від загальної кількості) дописів містили посилання на майданчики російської пропаганди. Для порівняння, моніторинг з 17 по 24 січня 2021 року виявив ознаки пропаганди у 3,5% з усіх проаналізованих дописів, в абсолютній більшості з яких йшлося про тугу за СРСР (59%). Зазначимо, що одеські суди періодично виносять обвинувачувальні вироки за пропаганду та посягання на територіальну цілісність України.

Висновки

За результатами оцінки стабільності та єдності в Одесі та Одеській області, у регіоні, наразі, немає безпосередньої загрози дестабілізації.

Проте серед актуальних ризиків варто зазначити такі:

  • Непрозорість домовленостей між найбільшими політичними силами в Одеській міськраді та Одеській облраді. Це означає, що важливі рішення залежать від обміну послугами між командами Президента і міського голови Одеси, у тому числі корупційного характеру, зокрема перешкоджання правосуддю та агресивного захоплення приватної та державної власності.
  • Складна епідемічна ситуація. Низькі темпи вакцинації, незадовільний рівень оснащення ковідних лікарень, дефіцит ліжок з киснем може обернутися на колапс місцевої системи охорони здоров’я у разі нового підвищення захворюваності у травні-червні. Подальше зволікання із жорстким превентивним карантином у місті та прибережних громадах може призвести до нової хвилі влітку у розпал курортного сезону і повторення «буковельського кейсу» з поширення COVID-19 в Україні. Поширення хвороби може підірвати місцеву економіку, зорієнтовану на сезонний туризм, та збільшити соціальну та політичну напруженість восени.
  • Низький рівень політичної участі місцевих жителів разом із безкарністю місцевих еліт знижують ефективність громадянської активності. Це створює для центральної влади видимість «керованості» та «передбачуваності» ситуації в регіоні. Зволікання з рішенням місцевих проблем загрожує накопиченням протестного потенціалу, яким можуть скористатися проросійські сили.
  • Викликає стурбованість непослідовна позиція місцевої влади щодо поширення використання української мови у публічному просторі та підтримки українізації. На тлі зростання економічних та соціальних проблем така політика щодо мовного питання може призвести до додаткової напруженості у російськомовному середовищі та відволікання уваги від помилок у боротьбі з епідемією та корупційних злочинів.