Дарина Доля,
студентка 4-го курсу КСУ ім. Бориса Грінченка,
практикантка Фонду «Демократичні ініціативи»
ім. Ілька Кучеріва
365 мільйонів людей щотижня. Понад 40 мов мовлення. І мільярдні охоплення в цифрових платформах. Це не просто статистика медіаринку – це інструменти зовнішньої політики Великої Британії. У світі, де довіра стала валютою, а інформація – зброєю, Лондон дедалі частіше говорить зі світом не мовою дипломатичних нот, а через новини, заголовки й наративи.
Після Brexit і на тлі війни в Україні ця стратегія лише посилилася. Якщо раніше медіа супроводжували політичні рішення, то сьогодні вони дедалі частіше визначають, як ці рішення виглядають для світу – і чи будуть вони підтримані. У цій новій реальності боротьба точиться не лише за території чи ринки, а й за інтерпретації подій.
Медіа як нова дипломатія
Сучасна британська зовнішня політика працює за принципом, який ще кілька десятиліть тому здавався другорядним: хто формує наратив – той формує реальність. BBC World Service – ключовий елемент цієї системи. Станом на останні роки його аудиторія перевищує 365 млн людей щотижня, а мовлення ведеться більш ніж 40 мовами. Географія покриття – понад 200 країн і територій. Це робить його одним із найпотужніших глобальних медійних інструментів. Але справа не лише в масштабі.
Як зазначає американський політолог Джозеф Най: «М’яка сила – це здатність отримувати бажане через привабливість, а не примус чи плату». (Nye, 2004)
Джозеф Най
У цьому сенсі британські медіа створюють не просто інформаційний продукт – вони формують довіру до держави. А довіра, як показують сучасні дослідження, прямо конвертується у політичний вплив. У звіті British Council наголошується: «М’яка сила має відчутний ефект – вона посилює міжнародний політичний вплив держави».
Це означає, що медіа стають частиною дипломатичного інструментарію – на рівні з переговорами, санкціями чи військовою підтримкою.
Brexit: коли заголовки змінюють історію
Референдум 23 червня 2016 року став переломним моментом не лише для Британії, а й для розуміння ролі медіа в політиці. 51,9% виборців підтримали вихід з ЄС – і цей результат значною мірою формувався в інформаційному полі. Британські таблоїди – зокрема The Sun і Daily Mail – активно просували меседжі про міграцію, контроль кордонів і «повернення суверенітету». Ці теми було подано максимально просто й емоційно, що забезпечило їм широку підтримку. Дослідники Оксфордського інституту інтернету зазначають:
Складні економічні аргументи залишалися на периферії, тоді як емоційні меседжі домінували в заголовках. У результаті вибір громадян значною мірою визначався не глибиною аналізу, а силою наративу. Brexit став прикладом того, як медіа можуть не просто впливати на політику – а створювати її.
Після Brexit: боротьба за новий образ
Після виходу з ЄС Велика Британія опинилася перед необхідністю переосмислення своєї ролі у світі. Відповіддю стала стратегія «Global Britain», закріплена в урядових документах 2021 року. Медіа відіграли ключову роль у просуванні цього образу. Основні акценти:
- активна дипломатична присутність
- роль у НАТО та безпеці Європи
- нові торговельні партнерства
Водночас у самій Британії існував альтернативний медійний дискурс — більш критичний. Частина видань акцентувала на економічних труднощах, зниженні темпів зростання та складних відносинах із ЄС. У результаті сформувався подвійний імідж: зовні – впевнена глобальна держава,
всередині – країна в процесі адаптації. І саме медіа стали полем, де ці два образи зіштовхуються.
Війна в Україні: як формується зовнішньополітична підтримка
Після 24 лютого 2022 року британські медіа відіграли ключову роль у формуванні підтримки України.
За даними соціології:
- понад 70% британців підтримували допомогу Україні у 2022 році
- уряд виділив понад £7 млрд допомоги станом на 2024 рік
Statista. Support for taking in refugees from Ukraine in the UK 2022
Важливо, що ця підтримка не виникла сама по собі. Інтенсивне медійне висвітлення – репортажі з фронту, історії біженців, аналітика – створили емоційний і моральний контекст, у якому допомога Україні сприймалася як необхідність. Аналітики Chatham House зазначають:
Таким чином, медіа не лише інформують – вони формують готовність суспільства підтримувати політичні рішення.
Санкції і легітимність: роль медіа
Після початку повномасштабної війни Британія запровадила санкції проти понад 1500 осіб і компаній, а також обмеження в ключових секторах економіки Росії. Такі кроки потребують не лише політичної волі, а й суспільної підтримки.
Як зазначає Джеймс Ніксі (Chatham House), довгострокова ефективність санкцій залежить не лише від економічного тиску, але й від здатності урядів зберігати суспільну підтримку таких заходів.
Джеймс Ніксі
«Громадська підтримка є критично важливою для стійкості санкційної політики». (Chatham House, 2022)
Медіа в цьому процесі виконують роль посередника – вони пояснюють причини рішень, показують їхні наслідки і формують відчуття їхньої необхідності.
Інформаційна війна: коли Британія стає мішенню
Втім, активне використання медіа робить Британію і вразливою. Інформаційний простір став полем конкуренції, де різні держави просувають власні наративи. За оцінками аналітиків, лише у 2022–2024 роках було зафіксовано тисячі координованих інформаційних кампаній.
Основні теми:
- міграція
- економічні труднощі
- війна в Україні
Головний інструмент – соціальні мережі, які дозволяють швидко масштабувати інформацію і впливати на емоції. Особливе занепокоєння викликала ситуація з фінансуванням міжнародного мовлення. У звіті парламенту Великої Британії зазначається:
«Скорочення фінансування міжнародного мовлення відкриває простір для пропаганди ворожих держав». (UK Parliament, 2025)
Уже в 2026 році уряд збільшив фінансування BBC World Service, фактично визнавши: медіа – це елемент національної безпеки.
Висновки: політика як боротьба за інтерпретацію
Досвід Великої Британії показує, що сучасна зовнішня політика – це не лише дії, а й їх пояснення. Цифри і кейси демонструють:
- сотні мільйонів аудиторії
- глобальне охоплення
- прямий вплив на рішення
Медіа:
- формують імідж держави
- впливають на громадську думку
- визначають політичні можливості
У цьому контексті боротьба точиться не лише за ресурси чи території, а за право визначати, як саме інтерпретуються події.
Що це означає для майбутнього
У новій реальності:
дипломатія = комунікація
вплив = довіра
інформація = стратегічний ресурс
Велика Британія вже давно діє в цій логіці. Але водночас вона змушена постійно захищати власний інформаційний простір і конкурувати за увагу глобальної аудиторії. І головне питання полягає вже не в тому, чи впливають медіа на політику. А в тому, хто саме контролює цей вплив – і з якою метою.
