"Русскій мір" – чи відмова щепитися? Що загрожує стабільності в Одесі?

Аналітика
Перегляди: 1590
31 серпня 2021
Поліна Бондаренко

Сфери інтересів: інституційна спроможність партій, виборчий процес, ґендерна експертиза.

Скорочений варіант статті -  на сайті  TEXTY.ORG.UA 

Вступ

Фонд «Демократичні Ініціативи» імені Ілька Кучеріва продовжує  за підтримки Фонду Науманна  серію (квітень, травень, червень) аналітичних матеріалів, присвячених оцінці згуртованості та стабільності в Одеській області.

Дані цієї аналітичної записки охоплюють кейси за період з 28 червня по 25 липня 2021 року.

Для поглиблення аналітичних висновків використано результати опитування громадської думки в Одеській області, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Центром політичної соціології протягом 1–13 липня 2021 р. Розмір вибірки становить 500 респондентів. Вибірка репрезентативна за такими показниками, як стать, вік, тип поселення та район проживання. Максимально випадкова похибка опитування (без урахування дизайн-ефекту) не перевищує 4% з ймовірністю 0,95.

 Враховуючи події, які відбулися в Одеській області за вказаний період, для оцінки було виділено 5 факторів, які потенційно можуть сприяти дестабілізації, або, навпаки, підтримувати консолідованість:

  • відносини між центральною та місцевою владою;
  • відносини між місцевими елітами;
  • поширення COVID-19;
  • політична участь населення;
  • поширення проросійських поглядів.

Висновки

За результатами оцінки стабільності та єдності Одеси та Одеської області, у регіоні наявні такі потенційні ризики для дестабілізації політичної та економічної ситуації у майбутньому:

  • Нова хвиля епідемії COVID-19 завдаватиме регіональній економіці та колективному здоров’ю ще більшої шкоди, ніж попередні. Дані опитування свідчать, що 62% населення Одеської області не планують робити щеплення проти COVID-19. Окрім цього, 46% опитаних готові підтримати міського голову у його рішенні скасувати карантинні заходи. Такі настрої місцевого населення призведуть до того, що поширення штаму «Дельта» матиме більший негативний влив на місцеву економіку та охорону здоров’я, ніж три попередні. Спроби центральної влади відновити жорсткі карантинні обмеження, аби втримати поширення вірусу, вірогідно, зустрінуться з саботуванням на місцях.
  • Непрозорий вплив бізнес-груп на місцеві органи влади дискредитує реформу децентралізації та позбавляє місцеві громади ресурсів для розвитку. Низький рівень довіри громадян до одеських бізнесменів пояснює, чому вони віддають перевагу інвестиціям у різні політичні проєкти в обмін на прийняття потрібних їм рішень. Зокрема, в обмін на фінансові інвестиції місцеві політики готові лобіювати інтереси конкретних бізнесменів, надаючи їм землі під забудову та сприяючи під час закупівель. У найближчій перспективі це призведе до зниження доходів місцевих бюджетів. А це, у свою чергу, поставить місцеві ради перед вибором: скорочувати видатки чи збільшувати запозичення і формувати борги перед державою чи приватними позичальниками. Іншим важливим аспектом непрозорого впливу бізнесменів на владу є ризик змови між місцевою владою та обласним управлінням ДСНС щодо приховування від громадян інформації про пожежонебезпечений та аварійний стан будівель в Одесі та області. Така ситуація загрожує життю одеситів унаслідок пожеж та руйнувань будинків.
  • Оскільки більшість мешканців Одещини не зацікавлена в участі чи підтримці громадського контролю за владою, зловживання ставатимуть все більш зухвалими, а їхні наслідки – тяжчими. Тому зростатиме соціальна напруженість та ймовірність раптових протестів у регіоні. Мешканці Одеської області не готові брати активну участь у волонтерстві, самоврядуванні чи протестних рухах, якщо ця активність має політичний характер. Слабкість громадянського суспільства може завадити тиску на місцеву владу у питанні незаконних забудов, декомунізації та проблем з інфраструктурою. Станом на середину липня громадяни на Одещини не готові брати участь у протестних рухах чи іншим чином комунікувати з місцевою владою про наявні проблеми. Тому суспільне невдоволення зростатиме і накопичуватиметься. Згодом це може призвести до спонтанних масових протестів у Одесі.
  • Вразливість населення до російської пропаганди, зокрема у мовному питанні, залишається чинником дестабілізації. Результати опитування свідчать, що у свідомості місцевого населення поняття «патріотизм» не прив’язане до володіння та спілкування українською мовою: лише 5% опитаних повідомили, що патріотизм для них це спілкування державною мовою. Мовне питання взагалі не сприймається більшістю респондентів як таке, що варте обговорення. Такі погляди відображають переважання російської мови у повсякденному спілкуванні та споживанні інформації. Такі настрої роблять Одещину вразливою до поширення проросійської пропаганди, зокрема меседжів спрямованих проти вступу України в ЄС і НАТО, федералізацію України та розглядання війни на Донбасі як «громадянського конфлікту».

 Відносини між центральною та місцевою владою

У квітневому матеріалі Фонд «Демократичні ініціативи» проаналізував відносини між центральною та місцевою владою Одеси та Одеської області й їх ситуативний союзницький характер.

Результати липневого опитування дають підстави вважати, що співпраця між місцевою владою в обличчі Геннадія Труханова та його партії «Довіряй Ділам» і центральною владою в особі Володимира Зеленського з його партією «Слуга Народу» буде досить стійкою до зовнішніх викликів, як от рішення у «Справі Краяна».

Більшість респондентів (30%) вважають, що ситуацію в їхній області контролює місцева влада. Тим не менш, значний вплив на політичну ситуацію, у свідомості людей, справляють також і окремі політики та бізнесмени (22%); місцеві бізнесові групи (21%); та кримінальні групи (20%). Лише 9% вважає, що центральна влада контролює ситуацію в Одеській області.

Варто зазначити, що оцінка впливу кримінального середовища вдвічі вища за відповідний показник, отриманий Фондом у серпні 2020 р. (10%). У зв’язку з цим, правоохоронним органам варто звернути увагу на райони області, що межують із сепаратистським анклавом Придністров’я, оскільки саме там спостерігається найвища оцінка впливу кримінальних груп.

В той же час, попри значну електоральну підтримку на останніх місцевих виборах Геннадія Труханова та партії «Довіряй Ділам» в Одесі та області, більшість місцевих мешканців не готові підтримати його та партію у разі проведення загальнонаціональних виборів до Верховної Ради. За партію «Довіряй Ділам» на виборах до Верховної Ради готові проголосувати 3% опитаних. Більшу електоральну підтримку у разі виборів отримають парламентські партії: за «Європейську Солідарність» готові проголосувати 6%; за «Батьківщину» – 8%; за «Слугу Народу» – 13%; за «Опозиційну платформу – за життя» – 17%.  

Низькі шанси Геннадія Труханова з його партією вийти на національний рівень робить його залежним від союзу з Володимиром Зеленським, чия партія контролює більшість у Верховній Раді.

З іншого боку, команда Президента поки що не може самостійно контролювати політичний порядок денний в Одесі та області. Ця слабкість спонукатиме Зеленського до обміну послугами з Геннадієм Трухановим.

Поточна політична ситуація в країні та комунікація із виборцями Володимира Зеленського виключає зближення президентської команди з найсильнішим політичним гравцем у Одеській області – партією «Опозиційна платформа – за життя». Навпаки, у союзі з партією Труханова президентська команда буде розмивати і розколювати електоральну базу ОПЗЖ, використовуючи мовне питання, як це продемонструвала риторика Геннадія Труханова та Сергія Гриневецького під час обговорення перекладу гімну Одеси.

Тим часом, Геннадій Труханов хоч і має значно ширше поле для маневрів, поки притримуватиметься ближче до табору Володимира Зеленського, який має вплив на  правоохоронні органи і, відповідно, здатен впливати на хід кримінальних справ проти голови Одеси. До того ж на відміну від ОПЗЖ, партія «Слуга Народу», як засвідчили результати місцевих виборів 2020 року, наразі не збирається забирати у «Довіряй Ділам» більшість мандатів у Одеській міській раді.

Відносини між місцевими елітами

У квітні опитані Фондом «Демократичні ініціативи» експерти дійшли висновку, що наразі значний вплив на політику Одеси та області має:

  • чинний міський голова Одеси Геннадій Труханов;
  • бізнесмен Володимир Галантерник;
  • бізнесмен Борис Кауфман;
  • голова Одеської обласної державної адміністрації Сергій Гриневецький;
  • Президент України Володимир Зеленський;
  • голова Одеського осередку партії «Слуга народу» Вадим Мороховський;
  • бізнесмен Андрій Ставніцер.

Однак результати регіонального опитування свідчать про те, що саме місцеві гравці, особливо без політичних посад, мають вкрай низький рівень довіри серед мешканців Одеської області.

Найбільший рівень довіри має Геннадій Труханов – йому довіряє 14% опитаних. У два рази нижчий рівень довіри має Сергій Гриневецький – 7%. Що ж стосується рівня довіри до бізнесменів, чий значний неформальний вплив на місцеву політику, відмітили експерти, то він коливається в межах 1%.

Низький рівень суспільної довіри суттєво знижує можливості “тіньових” гравців особисто здобути та здійснювати владу в регіоні чи місті. Отже, вони продовжать непряме фінансування політичних партій та окремих місцевих політиків задля лобіювання власних інтересів у органах місцевого самоврядування.

Така модель управління містом та областю  ставить під загрозу впровадження досягнення реформи децентралізації, а також несе корупційні ризики. Особливо це стосується рішень щодо приватизації ділянок на користь окремих бізнесменів, щодо чого вже багато років лунають звинувачення на адресу місцевої влади та особисто Геннадія Труханова.

Поширення COVID-19

У липні місцева влада Одеси докладала зусиль для охоплення містян вакцинацією від коронавірусу. У місті діють спеціальні програми з мобілізації людей: кожен трьохсотий провакцинований має змогу отримати безкоштовний світшот з написом «Я вакцинувався», чашку чи антисептик; у мережі муніципальних аптек вакцинованим покупцям надають 15% знижку при купівлі вітамінів.

Однак, станом на 24 липня в Одеській області було провакциновано 6,07% громадян, і лише 2,66% із них отримали дві дози вакцини, необхідні для максимального захисту.

Таким чином, Одеська область посідає 17 місце за темпами вакцинації першою дозою і останнє – серед усіх областей України (включно зі столицею) за темпами вакцинації другою дозою. Низькі темпи вакцинації можуть бути пов’язані з нерівномірним географічним доступом людей до пунктів вакцинації (детальніше про це читайте у матеріалі за червень). 

Раніше Фонд «Демократичні ініціативи» у своїх попередніх матеріалах застерігав про потенційну загрозу нового спалаху коронавірусної інфекції у області під час літнього сезону, якщо темпи вакцинації місцевого населення не збільшаться.

У липні Одеська область посіла перше місце в Україні за кількістю госпіталізацій людей з підозрою та підтвердженим діагнозом COVID-19. За даними РНБОУ, з 26 червня по 25 липня до лікарень Одеської області, виділених для хворих на коронавірус, було госпіталізовано 1073 людини. З 14 липня в області почали зростати темпи госпіталізації, а кількість виписаних пацієнтів тримається нижче показника госпіталізації. Як повідомило МОЗ, 19 липня в Одеській області динаміка рівня госпіталізації перевищила поріг у 50%, хоча за тиждень, 25 липня, показник повернувся до прийнятного рівня.

Джерело: https://health-security.rnbo.gov.ua/

 

20 липня по всій території України розпочався п’ятий етап вакцинації, який передбачає вакцинацію у пунктах щеплення усіх охочих з 18 років. Одеська область відреагувала на полегшення доступу до вакцинації невеликим зростанням тижневої кількості щеплених.

Джерело: https://health-security.rnbo.gov.ua/vaccination

 

Результати опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» в Одеській області, ставлять під сумнів подальшу  тривалу позитивну динаміку зростання кількості вакцинованих  місцевих мешканців:

  • лише 23% респондентів висловили готовність вакцинуватися від COVID-19.
  • 62% опитаних виступають проти вакцинації. До цього числа належать 36% опитаних, які точно не будуть вакцинуватися, а решта – ще може змінити свою думку.

Опитування показало, що у різних районів області ставлення до вакцинації має свої особливості. Наприклад, серед опитаних у Білгород-Дністровському районі більше готових вакцинуватися, ніж у інших районів та Одесі; а у Березівському районі 73% опитаних заявили про небажання вакцинуватися, що є найбільшим показником серед усіх районів.

Найпопулярнішими причинами відмови від вакцинації серед мешканців Одеської області стали:

  • Недовіра до вакцини у питанні її ефективності (36%);
  • Недовіра до медичної системи (29%);
  • Уявлення про те, що загроза коронавірусної інфекції є перебільшеною (19%).

Аналіз результатів опитування свідчить про те, що жінки частіше за чоловіків (різниця 11%) не вірять у ефективність вакцини, а серед мешканців Ізмаїльського, Одеського (без врахування Одеси) та Подільського районів більше людей порівняно з іншими районами області, які принципово виступають проти будь-якої вакцинації.

У разі віднесення Одещини до «червоної» карантинної зони, як це прогнозує головний санітарний лікар, місцева влада, вірогідно, опиратиметься обмежувальним заходам або нехтуватмеи їх дотриманням, не ризикуючи наразитися на невдоволення громадян.

Наразі 46% опитаних у Одеській області готові підтримати свого міського/сільського голову, якщо той запропонує скасувати карантинні заходи. Внаслідок цього опір карантинним заходам на Одещині, незважаючи на масштаби епідемії, може стати серйозним чинником дестабілізації та конфлікту між центральним урядом та місцевими головами. Проте найбільших втрат за підсумками протистояння зазнають громадяни, які не отримають належної медичної допомоги та захисту від соціально-економічних наслідків епідемії.

 Політична участь

З 28 червня по 25 липня у Одеській області пройшло лише 4 масові акції: 2 в Одесі, 1 в Чорноморську і 1 в Подільську. Це найменший показник масових акцій в області з початку року.

Лише 2 з 4 акцій можна віднести до протестних – це акція у Подільську місцевої депутатки, де вона закликала населення виступити проти «поборів» у навчальних закладах міста. І акція у Одесі – мітинг на підтримку колишнього заступника міністра оборони Ігоря Павловського, якого наразі судять в Києві за підозрою у закупівлі неякісної воєнної техніки. Обидві акції, хоч і були поширені у місцевих ЗМІ, за кількістю учасників значно поступилися акції у Чорноморську на честь Дня Конституції та Хресній ході УПЦ МП в Одесі.

Посилання на карту: https://goo.su/6sFR

 

Липневе опитування підтвердило думки опитаних у квітні місцевих експертів щодо пасивності місцевого населення у питанні громадянської участі. Отже, 26% респондентів не готові брати участь у жодній із форм громадянської активності, ще 17% зовсім не змогли дати відповідь на запитання інтерв’юера.

Серед тих, хто готовий долучитися до різних форм управління містом/селом/селищем, перевага надавалася позаполітичній діяльності: 20% жителів Одещини готові взяти участь у громадських роботах з благоустрою; 17% – волонтерити у сфері громадської допомоги (допомагати дитячим будинкам, багатодітнім сім'ям, притулкам тощо). Долучитися до вуличних акцій готові 8% респондентів, а взяти участь у формуванні громадського бюджету лише 3%.

Станом на середину липня 2021 р. імовірність масових акцій протесту, які  загрожували б чинній місцевій чи центральній владі, є низькою. Абсолютна більшість місцевих жителів (61%) не вірить у проведення масових акцій протесту у своїх населених пунктах.

Хоча число громадян, які готові долучитися до акцій протесту, на Одещині невелике, потенційна кількість учасників може бути ще меншою, оскільки люди не вірять у ефективність протестів.

У квітні опитані експерти оцінили ефективність впливу на місцеву владу участі у акціях протесту в 5,8 бала з 10. Однак лише 9% опитаних у Одеській області вірять у те, що під тиском акцій протесту місцева влада піде на виконання вимог протестувальників.

32% опитаних на Одещині вважають, що за таких умов місцева влада підтримає протести лише на словах, однак не вчинить реальних дій на виконання вимог; 29% – вважають, що місцева влада проігнорує протести; 21% – вбачає, що протести завершяться тим, що місцева влада вдасться до репресій щодо окремих протестувальників.

Отже, острах людей щодо потенційних репресій чи згаяний час через недосяжність бажаного результату втримуватиме їх від залучення до нових протестних рухів, які з часом виникатимуть  у області.

Поширення проросійських поглядів

У період з 28 червня по 18 липня, за даними моніторингу ресурсу «Ізбірком», кількість дописів з ознаками російської пропаганди у одеських соціальних мережах становила в середньому 2,7%. Найбільше пропагандистських дописів стосувалося ностальгії за часами СРСР та Російської імперії (57% усіх дописів з ознакою пропаганди) та повідомлень з посиланням на російські інформаційні джерела (38%), ще 5% припало на дописи з дискредитацію української державності і 0,3% на дописи з ознаками сепаратизму.

Усі 3 дописи з останньої категорії просували ідею «одеської інакшості», розповідаючи про існування «одеської мови» чи «одеської національності». Результати проведеного опитування свідчать, що серед 6% населення Одеської області поширена ідентифікація себе саме через область проживання. Абсолютна більшість (59%) ж ідентифікує себе як громадян України, ще 15% позиціонує себе як «громадян світу».

Більшість мешканців Одеської області не сприймає спілкування державною мовою як необхідний атрибут патріотизму: лише 5% погодилися, що патріотизм – це спілкування державною мовою. Натомість у відносної більшості респондентів патріотизм асоціюється з “любов’ю до своєї країни” (48%), “вихованням у дітей любові та поваги до своєї країни” (37%), “дотриманням усіх законів країни” (27%) та “готовністю захищати свою країну зі зброєю” (27%).

Попри те, що більшість респондентів не вважає мовне питання актуальним для Одеської області, а 30% повідомили, що проблема використання різних мов взагалі надумана, 50% опитаних, тією чи іншою мірою, не підтримує запровадження обов’язкового використання української мови у сфері обслуговування.

У питанні мови навчання дітей спостерігається поляризація настроїв. З одного боку, 30% з опитаних вважають, що і у школах, і у вищих навчальних закладах цілком можливе навчання мовами національних меншин, з іншого – 27% виступає за те, щоб навчання в цих закладах відбувалося винятково українською мовою.

Дані двомірного розподілу свідчать про те, що між україномовним та російськомовним населенням Одеської області зберігається значна різниця у політичних поглядах:

  • 49% україномовних респондентів повідомили, що підтримують вступ України до ЄС, серед російськомовних вступ до ЄС підтримує на 28% менше респондентів. 38% російськомовних опитаних вважає, що Україна має приєднатися до Митного союзу, серед україномовних такої думки дотримується на 20% менше.
  • Вступ до НАТО підтримує 40% україномовного населення регіону, порівняно з 18% серед російськомовних.
  • Серед респондентів, які розмовляють вдома російською мовою, 20% виступає за те, щоб Одеська область була в складі федеративної України в статусі автономного округу. Серед україномовних таких на 15% менше.
  • На 26% частіше україномовні респонденти, порівняно з російськомовними, визначають конфлікт на Донбасі як російську агресію проти України з використанням місцевих бойовиків (43% і 17%, відповідно). Водночас російськомовні люди на 11% частіше повідомляли інтерв’юерам, що конфлікт на Донбасі є внутрішнім громадянським конфліктом в Україні (17% серед російськомовних і 6% серед україномовних).