Ідея «одеської інакшості» та пам'ять про трагедію 2 травня. Чи несуть вони загрозу стабільності?

Поліна Бондаренко,
аналітикиня
Фонду "Демократичні ініціативи"
імені Ілька Кучеріва

Скорочений варіант статті -  на сайтах  TEXTY.ORG.UA    і   Українська правда

Оцінка згуртованості та стабільності в Одеській області. Квітень-травень 2021

Фонд «Демократичні Ініціативи» імені Ілька Кучеріва продовжує серію аналітичних матеріалів присвячених оцінці згуртованості та стабільності в Одеській області.

Дані цієї аналітичної записки охоплюють кейси з 24 квітня по 22 травня 2021 року. Враховуючи події, які відбулися в Одеській області за вказаний період, для оцінки було виділено 5 факторів, які потенційно можуть сприяти дестабілізації, або, навпаки, підтримувати консолідованість:

• відносини між центральною та місцевою владою;
• зовнішня загроза[1];
• поширення COVID-19;
• політична участь населення;
• поширення проросійських поглядів.

Висновки та Рекомендації

За результатами оцінки стабільності та єдності Одеси та Одеської області, у регіоні, наразі, немає безпосередньої загрози дестабілізації.

Проте серед актуальних ризиків варто вказати такі:

• Збройний конфлікт на кордоні України в Одеській області. Попри те, що в найближчі місяці не передбачається загострення відносин між Молдовою та невизнаною Придністровською Молдавською Республікою, бажання влади Молдови закрити це питання після позачергових парламентських виборів, може мати як дуже позитивні, так і дуже негативні наслідки для Одеси та України загалом. Результат залежатиме від рішучості та ресурсів як Молдови, так і Російської Федерації.
• Росія здатна використати заплановані політичні перемовини у форматі “5+2” задля маскування підготовки диверсійно-підривних дій на території Одеської області наприкінці літа - на початку осені 2021, одночасно із військовими навчаннями “Запад-2021”. У зв’язку з цим, виглядає доцільним запровадження жорстких обмежень на перетині молдовського кордону, що контролюється “ПМР” для мешканців ПМР - чоловіків 18-60 років, до 1 грудня 2021 р.
• Нерівномірність темпів щеплення мешканців Одеської області ставить під загрозу курортний сезон, місцеву економіку та епідемічну ситуації влітку по всій країні. Новому керівництву Міністерства охорони здоров’я варто негайно провести управлінський та організаційний аудит обласного управління охорони здоров’я, розглянути різні варіанти кадрових рішень у області та забезпечити Одещину необхідною кількістю вакцин та тестів, в тому числі для відпочивальників.
• Відсутність ефективних каналів комунікації між громадянами та місцевою владою. Неможливість донести інформацію про проблеми до органів місцевої влади через наявні правові механізми, стимулює місцеве населення до участі в акціях протесту. Наразі мирні заходи теж не отримують належної уваги з боку місцевої влади, що може підштовхнути людей до тактик, що більше покладаються на демонстрацію сили та примусу.
• Як застерігали “Демократичні ініціативи”, група Труханова-Гриневецького починає використовувати мовне питання для нарощування підтримки з боку проросійськи налаштованих громадян. У короткостроковій перспективі така політика буде призводити до штучного зростання напруженості в регіоні та сприятиме підривним діям Росії. Зокрема, поширенню в місцевих спільнотах соцмереж ідей “одеського суверенітету” та “інакшості”.

Відносини між центральною та місцевою владою

Відносно нова реформа адміністративно-територіального устрою субрегіонального рівня скоротила кількість районів в Україні до 136 (з 490). В Одеській області замість 26 районів було утворено 7 районів у нових межах.

Однак тільки у травні Президент Володимир Зеленський своїм розпорядженням завершив процес звільнення голів ліквідованих районних державних адміністрацій (РДА). Всі 7 новоутворених РДА теж вже отримали своїх голів.

Четверо голів новоутворених РДА займали посади ще до адміністративно-територіальної реформи. Лише двоє з новообраних голів пов’язані з партією Президента «Слуга Народу».

Пропонуємо короткий огляд призначень Президента у Одеській області:

- На чолі Одеської РДА Володимир Зеленський поставив Юрія Крука. До свого призначення Крук був депутатом VII скликання (2015-2020) Одеської міської ради від партії «Довіряй ділам» міського голови Одеси Геннадія Труханова. На місцевих виборах 2020 року він був обраний від цієї ж партій до Одеської обласної ради, в якій представляє інтереси громадян і зараз.

- Головою Березівської РДА Президент призначив Віталія Лабуша, який до цього був головою ліквідованих Любашівської (призначений Петром Порошенко) та Балтійської РДА (призначений Володимиром Зеленським).

- Головою Білгород-Дністровської РДА призначили Ганну Яцишену, яка до цього, як і Віталій Лабуш працювала у правоохоронних органах одеської області. За даними деяких місцевих видань Гана Яцишена пов’язана з Іваном Марзаком, керівником парламентської кампанії «Слуги Народу» у Приморському та Київському районах Одеси, головою Комінтернівської РДА за президентства Януковича.

- Головою Болградського району у травні став Генадій Бамбура, який до цього був керівником Любашівської РДА.

- Головою Ізмаїльської РДА Володимир Зеленський призначив Родіона Абашева, який у 2020 році був обраний депутатом Одеської обласної ради від партії «Слуга Народу».

- Після зміни меж районів, голова Подільської РДА, Михайло Лазаренко, залишився на своїй посаді. На місцевих виборах 2015 та парламентських виборах 2019 року Лазаренко висувався від партії «Батьківщина».

- Головою Роздільнянської РДА було перепризначено Сергія Приходька.

Результати призначення голів нових РДА свідчать про міцніючий альянс міського голови Одеси Геннадія Труханова та партії Президента. На даний момент баланс сил все таки складається на користь Труханова:

• Він очолює та контролює міськраду Одеси;
• Його висуванець, Сергій Гриневецький, керує облдержадміністрацією;

• Член його партії очолює новий Одеський район, а сама партія домінує в Одеській райраді;
• Партія Труханова володіє “золотою акцією” й лишається гравцем, що виграє від політичного протистояння “Слуги народу” та ОПЗЖ як на центральному, так на регіональному й місцевому рівні в Одеській області.

Отже, команда Президента розглядає Геннадія Труханова як “привілейованого партнера” та  свідомо йде на поширення його влади за межі міста, ймовірно, в обмін на лояльність та стримування/зменшення впливу ОПЗЖ. Хоча така тактика є виправданою в короткостроковій перспективі, про що свідчить досвід 2015-2018 рр., Труханов може перетворитися на “проблему” перед виборами 2024. Особливо, якщо Президент продовжить курс на боротьбу з організованою злочинністю.

 Зовнішня загроза

На тлі квітневого зростання ризику війни з Росією події на південно-західному кордоні привернули увагу до ще однієї зони потенційного конфлікту та вразливості України.

• 22 травня російські військові провели у невизнаній "Придністровській Молдавській Республіці" ("ПМР") військові навчання.
• Це вже другі навчання за весну. Попередні відбулися ще 16 квітня, у період масштабних військових приготувань Росії.
• Окрім того, за твердженнями експерта НІСД Артема Филипенка, з 2014 року відбувається інтенсифікація навчань з боку як російського контингенту, так і придністровського: "Причому, що важливо, придністровський контингент проводить спільні навчання з російським, що є порушенням угоди 92 року, за якою російські війська мають зберігати нейтралітет".

Наразі, за словами помічника начальника Подільського прикордонного загону, ситуація на кордоні України та Молдови, що контролюється «ПМР», не свідчить про можливість військового вторгнення.

На нашу думку, існують чинники політичного характеру, які стримуватимуть відкриту агресію з боку російських військ у “ПМР” проти України. Саме на цей час планується проведення перемовин у форматі «5+2» (Молдова, «ПМР», ОБСЄ, Росія, Україна + ЄС та США), у яких зацікавлені всі ключові сторони.

Однак, незважаючи на те, що Росія офіційно зацікавлена у таких переговорах, їх цінність може виглядати в очах російського керівництва незрівнянно меншою порівняно з можливостями завдати шкоди безпеці та обороноздатності в Одеській області. Варто пам’ятати про участь мешканців “ПМР” у подіях 2 травня 2014 та у бойових діях на Донбасі, а також про особливе стратегічне значення Одеси для стійкості України в цілому.

Дестабілізація у “ПМР” вигідна Росії з огляду на очікуваний несприятливий розвиток подій у Молдові, особливо після позачергових парламентських виборів у липні.

Президентка Молдови Майя Санду, чия партія «Дія і солідарність» (PAS) має шанси здобути більшість голосів, є прихильницею виведення російських військ з території «ПМР» та повернення невизнаної республіки під контроль Молдови. Ці наміри у травні підтримав посол США у Молдові, який висловив очікування, що після парламентських виборів відбудеться реінтеграція «ПМР» до Республіки Молдова.

У відповідь Росія цілком здатна піти на провокацію з метою “розморожування” конфлікту, щоб нагадати усім сторонам про свій контроль над “ПМР”, а також для перевірки лояльності своїх придністровських ставлеників чи навіть запровадження прямого правління над невизнаною республікою задля “захисту громадян Росії”. У такому разі перед Україною постане загроза чергових ультимативних вимог Росії - дозволити переміщення її “громадян” та “майна” транзитом до ПМР.

Поширення COVID-19

За період з 26 квітня по 25 травня, за даними РНБО, в Одеській області від COVID-19 померло 452 людини. Для порівняння, у період з 26 березня по 25 квітня, коли Одеська область перебувала у червоній зоні, кількість померлих від COVID-19 становила 711 людей. В цьому місяці спостерігається позитивна динаміка одужання з одночасним зменшенням кількості хворих.

За даними МОЗ, станом на 24 травня, в Одеській області, порівняно з ситуацією 24 квітня, епідемічний поріг знизився до 72,7%, коефіцієнт випадків інфікування з граничної норми впав до прийнятних 5,7%.

На тлі покращення епідемічної ситуації в області зменшилася кількість тестувань з 995 тестувань 24 квітня до 667 тестувань 24 травня, що можна пояснити зменшенням кількості хворих на коронавірусну інфекцію чи тих, хто потребує результатів тесту з тих чи інших причин.

Однак, інші області, що мають схожу епідемічну ситуацію (наприклад Херсонська), і при цьому меншу кількість населення, мають майже у два рази вищі показники тестування. Це може свідчити або про низький доступ мешканців Одещини до тестування на COVID-19, або про низькій рівень їх зацікавленості у тестуванні.

В іншому, в області зберігається позитивна динаміка до зменшення рівня госпіталізації та завантаженості ліжок з киснем. Білгород-Дністровська міська територіальна громада, що ще в квітні мала критичне завантаження ліжок з киснем та палат інтенсивної терапії, вже у травні має завантаження нижче 50% у обох випадках. Найгірша ситуація у травні спостерігалася у Роздільнянській міській громаді: зайняті 62% ліжок з киснем та 80% палат інтенсивної терапії, хоча ситуація порівняно з квітнем трохи покращилася.

Ще 23 квітня тоді ще головний санітарний лікар Віктор Ляшко назвав Одеську область однією з областей, які зірвали перший етап вакцинації та попередив про перевірки.

Вже 27 квітня темпи вакцинації почали зростати. Якщо 23 квітня було зроблено 948 щеплень, то 27 квітня їх було вже 1967. Високі темпи вакцинації протрималися до 29 квітня (2677 в цей день), коли Віктор Ляшко провів інспекцію у лікарнях Одеської області, і після цього знову почали знижуватися. За період з 17 по 23 травня було провакциновано 3135 людей, що навіть трохи нижче, ніж у період з 12 по 18 квітня, за декілька днів до заяви Ляшка.

З інших тенденцій можна відзначити те, що Одеська область у травні розпочала вакцинацію другою дозою, яку вже встигли отримати 3557 місцевих мешканців. Це трохи нижче середнього показника по країні, якщо співвідносити з кількістю населення в області. Ситуація з щепленням другою дозою, наприклад, краща у Києві, Львівській, Вінницькій та Харківській областях, але от в Івано-Франківській чи Запорізькій області ситуація з ревакцинаціє все ж гірша, ніж в Одеській.

Недотриманням темпів щеплення у Одеській області, особливо напередодні курортного сезону ставить питання про професіоналізм та компетентність керівництва обласного управління охорони здоров’я. Зволікання з прийняттям негайних кадрових рішень та зі зміною підходів до планування та проведення вакцинації може обернутися новим літнім спалахом, що перекинеться на інші області України

Політична участь

З 24 квітня по 22 травня в Одеській області відбулося не менше 7 акції протестів, мітингів та маршів, які були висвітлені у місцевих медіа. Найбільше акцій пройшло у самій Одесі (6 заходів).

Найбільшу кількість учасників (понад 700), виходячи з цифр, наведених у ЗМІ, зібрав марш «Захисників Одеси» 2 травня, присвячений подіям 2014 року та загиблим під час них Андрію Бірюкову й Ігорю Іванову.

Вже вдруге мешканці Ленселища перекрили дорогу через відсутність водопостачання у їхні+х будівлях. Так само продовжуються акції проти знесення «Дачі Маразлі». Вирішення обох питань досі залишаються поза увагою місцевої влади.

Попри те, що в травні відбулися дві традиційно гострі для одеського регіону події, річниця протистоянь 2 травня та святкування Дня перемоги 9 травня, кількість акцій залишилася в межах середніх показників, порівняно з кількістю акцій в Одеській області з початку року. Окрім цього, за повідомленнями ЗМІ, обидві події в цьому році пройшли без значних сутичок та правопорушень. Наявні поодинокі випадки отримали оперативну реакцію правоохоронних органів.

Посилання на карту

Поширення проросійських поглядів

Заходи 9 травня (“Дня перемоги”) пройшли без зіткнень. Однак у області відбулися події, які вказують на загострення ідеологічного протистояння у регіоні. На нашу думку, ці події вимагають особливої уваги, оскільки можуть спровокувати протистояння між носіями проукраїнських та проросійських поглядів.

Наприкінці квітня мовний омбудсмен Тарас Кремінь у своєму річному звіті повідомив про те, що гімн Одеси не відповідає закону про мову, оскільки текст гімну написаний російською мовою та є частиною радянської оперети «Біла акація».

Реакція місцевої влади в особі міського голови Генадія Труханова та голови ОДА Сергія Гриневецького була негативною. Вони відмовились ініціювати зміни до гімну Одеси посилаючись на те, що нинішній гімн «відповідає одеській ідентичності».

Таким чином попри декларовану, на словах, готовність місцевої влади сприяти поширенню української мови, на практиці спостерігається неготовність чи, можливо, небажання робити реальні кроки у бік українізації. Про таку загрозу Демініціативи повідомляли у попередньому огляді.

Зняття місцевою владою з себе відповідальності за вирішення мовного питання, перекладає цю відповідальність на громадян. Наприклад, у травні мешканці Чорноморська вдалися до суспільного тиску і самостійно домоглися звільнення викладача, який образливо висловлювався про українську мову.

Проте громадськість не може самостійно без підтримки органів влади впоратися з інформаційними диверсіями Росії. За даними моніторингу ресурсу «Ізбірком», з 26 квітня по 2 травня 2021 року у соціальних мережах Одещини 3% від усіх проаналізованих дописів (14 136) містили ознаки російської пропаганди. Кількість пропагандистських дописів різко зросла у період з 2 по 9 травня до 8% від проаналізованих дописів (13 315) і знову впала до 2,3% (від 13 731) у період з 10 по 16 травня.

Актуалізація та подальший спад діяльності пропагандистських ресурсів найвірогідніше пов’язана зі святкуванням Дня перемоги, однак певний вплив міг мати рейд СБУ в Одесі, під час якого була зупинена діяльність «ботоферми», що розповсюджувала проросійську агітацію.

Як свідчить моніторинг «Ізбіркому», дискусія між міським очільником Одеси та мовним омбудсменом щодо гімну була використана, напередодні 9 травня, з метою проросійської пропаганди. За тиждень близько 70 дописів стосувалися «захисту Одеського гімну», 16 з яких використовували цитату Генадія Труханова як аргумент проти перекладу гімну українською.

Іншою темою антиукраїнської пропаганди, яка актуалізувалася до 9 травня, стала ідея “одеського суверенітету” та “інакшості”. У таких дописах просувалася «одеська мова», «одеський менталітет» та «одеська національність» як щось унікальне та окреме від України. Занепокоєння викликає те, що саме ці наративи просували Генадій Труханов та Сергія Гриневецький, аргументуючи свою підтримку гімну Одеси.