Підсумки-2018: громадська думка

Опитування
Перегляди: 33603
28 грудня 2018

   Загальнонаціональне дослідження проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з  соціологічною службою Центру Разумкова  з 19 по 25 грудня 2018 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
   Для порівняння наводяться дані опитувань, проведених у різні роки Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва  з Центром Разумкова та   Київським міжнародним інститутом соціології.
   Фінансування опитування здійснене в рамках проекту МАТРА Посольства Королівства  Нідерландів.
   Прес-конференція «2018-й: підсумки і прогнози» проводиться  Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалів заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

 

  • Головною політичною подією 2018 року в Україні, беззаперечно, було визнано об’єднання церкви, надання Томосу (це зазначило 24% громадян). Далі йдуть: введення військового стану  (17%), інцидент у Керченській протоці  (9%), продовження війни (7%).   Жодної події не змогли назвати 12% (минулого року – 25%).
     
  • Головною політичною подією 2018 року в світі визнано протести у Франції  (7%).  Далі йдуть: посилення санкцій проти Росії (4%), події у Вірменії (3%), індицент у Керченській протоці (3%).
     
  • Політиком 2018 року 16% населення, як і торік,  назвали Петра Порошенка (у 2017р.  – 10%). Далі йдуть:  Юлія Тимошенко (12%, у 2017 р. – 6%),  Олег Ляшко (6%, у 2017 р. – 5%), Володимир Зеленський (5%, у 2017 р. не був названий),  Юрій Бойко (4%, у 2017 р. – 1,5%). 25% громадян не назвали жодної кандидатури (у 2017 р. – 43%).
     
  • Вважають, що події в Україні розвиваються у неправильному напрямку, 70% населення (58% – у 2014 р., 68% – у 2015 р., 67% – у 2016 р. 74% у 2017 р.), у правильному напрямку розвитку подій впевнені 18% (22% – у 2014 р., 15% – у 2015 р., 16% – у 2016 р., 14% у 2017 р.)  і 12% (20% – у 2014 р., 17% – у 2015 р., 17% – у 2016 р., 12% – у 2017) своєї думки не визначили.
     
  • Для тих, хто вважає, що Україна прямує у неправильному напрямку, основними аргументами щодо хибності шляху є наступні: і досі триває війна на Сході (70%), зростають ціни, а зарплати не ростуть (50%),  різко зросли комунальні тарифи (39%), у людей немає впевненості у своєму майбутньому (39%), залишається високий рівень корупції (32%),  країною й досі правлять олігархи (22%), реформи практично не здійснюються (20%), дуже погана медицина (19%).  Порівняно з минулим роком серед індикаторів хибного шляху відчутно піднялася вага зростання комунальних тарифів (на 14%) та невпевненості у власному майбутньому (на 8%), натомість дещо втратила у вазі корупція (у 2017 році високий рівень корупції  одним із головних аргументів неправильного шляху країни називали 47%, у 2018 р. – 32%).
     
  • Лише 20%  населення (21,5% у 2017 р.) впевнені, що Україна здатна подолати наявні  проблеми і труднощі у найближчі кілька років, 46% вважають, що це відбудеться,  але у  більш віддаленій перспективі,  15%   переконані у неспроможності країни, а 28% мали труднощі з відповіддю. 
     
  • Як і рік тому, більшість громадян вважає, що у більшості сфер життя становище в Україні за поточний рік  істотно погіршилося.  Найбільш негативні  зміни сталися: у рівні цін та тарифів – тут погіршення зазначили 85% населення, в економічному становищі України (68%), у рівні стабільності (67%), ставленні громадян до влади (65%), упевненості громадян у завтрашньому дні (65%), соціальному захисті (60,5%), рівні добробуту родини (59%),  оплаті праці (58%), пенсійному забезпеченні (56%), ситуації зі злочинністю (52%), охороною здоров’я (57%), у  ставленні влади до громадян (59%). Окрім того, переважно погіршення ситуації було зазначене у дотриманні законності державними службовцями (44%), освіті (39%), пенсійному забезпеченні (39%). Переважно нічого не змінилося у таких сферах, як становище україномовного населення (62%), становище російськомовного населення (60%),  становище релігійних  та етнічних меншин (57,5%),  рівень свободи слова (43%), рівень демократії (40%), міжнаціональні стосунки (40%). Розділилися думки щодо стану прав людини  (41,5% вважають, що ситуація не змінилася, а 39% – що змінилася на гірше), а також міжнародного іміджу України (32% вважають, що він змінився на краще, 28% – на гірше, а 21% впевнені, що нічого не змінилося).  Єдиною сферою, де громадяни відзначили поліпшення ситуації, є обороноздатність країни – зміни на краще позначили 41% населення (на гірше – 24,5%). У цілому ситуація в країні, на думку 67%  населення, змінилася на гірше (у 2017 р. – 69%, у 2016 р. – 73%).
      
  • Якщо порівняти з минулим роком, то у 2017-му найбільші зміни на гірше відмічені у сфері соціального захисту (у 2017 р. зміни на гірше відзначали 49%, у 2018 р. – 60%), пенсійному забезпеченні (у 2017 р. –  39%, у 2018 р. – 56%),  в оплаті праці (у 2017 р. – 49%, у 2018 р. – 58%). Водночас у деяких сферах відзначалося істотне поліпшення – насамперед щодо міжнародного іміджу України, де цього року  32% відмітили зміни на краще (у 2017  р. – 24%). Дещо зменшилися показники негативних змін  щодо таких сфер, як ситуація із злочинністю (у 2017 р. зміни на гірше позначали 61%, у 2018 р. – 52%), економічному становищі країни (відповідно, 72% і 68%), рівні добробуту родини (63% і 59%), рівні стабільності (72% і 67%), охороні здоров’я (61% і 57%), освіті (42% і 39%).
     
  • Переважна більшість  громадян  (76%) планує взяти участь у виборах Президента України, тоді як не бажають брати  участі  14%, решта респондентів  ще не визначилася.
     
  • Серед кандидатів  на президентську посаду лідером є Юлія Тимошенко серед тих, хто має намір брати участь у виборах  –  16,1%. Далі йдуть Петро Порошенко – 13,8%, Володимир Зеленський – 8,8%, Юрій Бойко – 8,4%, Анатолій Гриценко – 6,8%, Олег Ляшко – 6,9%, Євген Мураєв – 3,1%, Олександр Шевченко – 2,9%, Святослав Вакарчук – 2,6%, Андрій Садовий – 2,4%. Не визначилися з кандидатом серед тих, хто готовий брати участь у виборах, 13,1%, ще 3,3% закреслили б усіх кандидатів у бюлетені.
     
  • Існують певні відмінності у підтримці кандидатів у різних регіонах. Юлія Тимошенко має підтримку в усіх регіонах України, Петро Порошенко – майже в усіх, за винятком Сходу. Анатолія Гриценка, Святослава Вакарчука підтримують переважно на Заході і в Центрі, Юрія Бойка – на Півдні та Сході,  Олександра Вілкула та Євгена Мураєва – на Сході, а Андрія Садового та Олександра Шевченка на Заході.  Володимир Зеленський та Олег Ляшко мають кращі результати у Центрі,  на Півдні та Сході. 
     
  • Моделювання різних варіантів голосування у другому турі дало такі результати.
     
      • У парі  Юлія Тимошенко – Петро Порошенко  22%  населення готові проголосувати за Юлію Тимошенко,  16% – за Петра Порошенка, проте 36% не віддали б перевагу жодному з них, 14% у разі такого складу другого туру не пішли б на вибори і ще 11% не визначилися.
      • У парі Юлія Тимошенко –  Володимир Зеленський голосування паритетне: 21% – за Зеленського, 20% – за Тимошенко, 35%  не підтримали б обох, 13% не пішли б на вибори і 11% не визначилися.
      • У парі  Юлія Тимошенк – Анатолій Гриценко  «рахунок» теж фактично рівний: 21% виборців готові проголосувати за Гриценка і 20% – за Тимошенко. За жодного з них не готові проголосувати 33%, ще 14% у разі такого варіанту не підуть на вибори і 12% не визначилися.
      • У парі Юлія Тимошенко – Юрій Бойко за Юлію Тимошенко готові проголосувати 24%, за Юрія Бойка – 14%.   За жодного з них не готові проголосувати 38%, ще 14% у разі такого варіанту не підуть на вибори і 12% не визначилися.
      • У парі  Петро Порошенко – Анатолій Гриценко за  Гриценка готові проголосувати  22%, за  Порошенка – 15%. За жодного з них не готові проголосувати 36%, ще 14% у разі такого варіанту не підуть на вибори і 13% не визначилися.
      • У парі Петро Порошенко – Володимир Зеленський за  Володимира Зеленського  готові проголосувати 22%, за Петра Порошенка – 17%. За жодного з них не готові проголосувати 37%, ще 13,5% у разі такого варіанту не підуть на вибори і 11% не визначилися.
      • У парі Петро Порошенко – Юрій Бойко за Петра Порошенка готові проголосувати 19,5%, за Юрія Бойка – 14%. За жодного з них не готові проголосувати 41%, ще 13% у разі такого варіанту не підуть на вибори і 13% не визначилися.
         
  • Рівень потенційної готовності до участі у виборах до Верховної Ради України є приблизно таким самим, як і щодо виборів Президента (77%), тоді як 15% опитаних не налаштовані  брати участь у парламентських виборах. 
     
  • Серед  політичних партій найбільше голосів тих, хто висловив готовність брати участь у голосуванні,  отримали б партія «Батьківщина»  (16,4%). Далі йдуть:  Блок Петра Порошенка «Солідарність» (11,9%), партія «Опозиційна платформа «За Життя» (9,2%), партія «Слуга народу» (8,3%), партія «Громадянська позиція»  (6,7%),  Радикальна Партія Олега Ляшка (5,8%).  Решта партій поки що не перетинають 5%-ий бар’єр.
     
  • Регіонально відносно рівномірно розподілена підтримка партії «Батьківщина», партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» (за винятком Сходу). Партію «Слуга народу» та Радикальну партію Ляшка підтримують переважно на Півдні та у Центрі, «Опозиційну платформу «За життя!» – на Сході на Півдні,  популярність партії «Громадянська позиція» істотно вища на Заході і в Центрі, а партій «Опозиційний блок» За життя!», навпаки – на Півдні та  Сході.   Партії «Самопоміч», «Свобода» та «Справедливість»  мають підтримку на Заході, а «Наші» та «Опозиційний блок» – на Сході.
     
  • Останніми роками  громадська думка щодо вибору зовнішньополітичних орієнтацій  – стабільна.  У  грудні 2014 року 57% обирали орієнтацію на вступ до ЄС і 16% – на Митний союз, у грудні 2015 року  – відповідно, 56% і 13%, у грудні 2016 року – 58% і 11%, у грудні 2017 року – 59% і 11% і у грудні 2018 року – 59% і 12,5%.  Проте також стабільно у зовнішньополітичних орієнтаціях громадян існують відмінності між регіонами: згідно з даними опитування в грудні 2018 року, Західний регіон  майже абсолютно орієнтований на ЄС (88% проти 1%), Центральний регіон теж має проєвропейську орієнтацію (70% проти 6%),  переважає проєвропейська орієнтація  і в  Південному регіоні (41% проти 12%). А от у Східному регіоні підтримка вступу до ЄС становить усього 27%, натомість  Митному союзу з Росією та Білоруссю віддають перевагу 33%.  Причому  і на Півдні, і на Сході значна частина населення зі своїми орієнтаціями не визначилася (відповідно, 47% і 40%).
     
  • Запровадження безвізового режиму вважають  важливим для себе 52,5% українців – дещо більше, ніж  торік (48%).  Найбільшу вагу «безвіз» має для жителів Західного регіону  (його важливість зазначили 76% мешканців) та Центрального (67%).   В інших регіонах значущість безвізового режиму менша:  36% у Південному регіону, 27% – у Східному.
     
  • Більшість населення вважає, що найкращим варіантом гарантування безпеки для України був би вступ до НАТО – так вважають 46% (у 2017 р. – 38,5%) і ще 3% сподіваються  на військовий союз із США.  Позаблоковий статус обстоюють 24% (29% у 2017 р.), а підтримка військового союзу з Росією та іншими країнами СНД становить  7%.(5% у 2017 р.).  Проте у цьому питанні існують істотні регіональні відмінності: членство в НАТО підтримують у Західному (73%) та Центральному (57%) регіонах, а от у Південному (39%), Східному (38%) регіонах віддають перевагу нейтральному статусу України. Більше того, у Східному регіоні 20% вважають найкращим варіантом гарантування безпеки України військовий союз з Росією та іншими країнами СНД.
     
  • Якби найближчим часом відбувся референдум щодо вступу України до НАТО, у ньому взяли би  участь 69% населення, серед учасників референдуму  70%  проголосували б «за» (66% у 2017 р.), 28% – проти (26% у 2017 р.), а 4% не визначилися (6% у 2017 р.).   Водночас у різних регіонах  результати могли би бути різні: за даними опитування, якби референдум щодо членства України в НАТО відбувався у грудні 2018 року, серед тих, хто взяв би участь у референдумі, майже одностайно «за» проголосували б у Західному регіоні (92%), більшість «за» проголосувала б у  Центральному регіоні (82%) та у Південному (відповідно, 60%  «за» і  30% «проти»).  А от у  Східному регіоні результати були б протилежними:  «за» готові проголосувати 25%, «проти» – 70%.   
     
  • Абсолютна більшість  українців  (85%) полюбляє новорічні свята, по-різному буває у 10% і не люблять ці свята лише 5%.
     
  • Абсолютна більшість українців, як і минулого року,  має намір святкувати Різдво 7 січня наступного року – 68,5% (у 2017  р. – 76%), ще 17% святкуватимуть обидва рази – і 25 грудня, і 7 січня, і лише 4% (1% у 2017 р.) відповіли, що святкуватимуть лише  25 грудня. Не святкуватимуть Різдво взагалі 8% (5% торік).
     
  • Загалом 60% українців у 2018 році були дуже або переважно щасливі.  Найбільше «щасливчиків» виявилося у Західному регіоні – 69%, але й в усіх інших –  «щасливчики» переважали: у Центральному регіоні  – 62%, Південному – 50%, Східному – 50%.
     
  • У більшості громадян сподівання на наступний рік доволі оптимістичні: 23% впевнені, що  наступний рік обов’язково буде кращим, ніж нинішній, ще 55% на це сподіваються, 10% передбачають, що гіршого буде більше, і лише 1% впевнені, що наступний рік буде ще гірший.
     
  • Новорічну ніч більшість українців (64,5%) проведуть удома, в колі сім’ї, ще 17,5% – в гостях у друзів чи родичів, 4% –  в громадському закладі чи на публічному святкуванні, 1% – «у колі» Інтернету, 1% – на самоті перед телевізором, 1% – у цікавій подорожі по Україні, 0,5% – за кордоном, а 4,5% не святкуватимуть, а просто підуть спати.
     
  • Середня сума, яку  українці готові витратили на новорічний стіл, становить  1752 гривні.  Водночас 23% опитаних відповіли, що у них на новорічний стіл немає грошей.
     
  • У заочному «змаганні» – кого б люди хотіли бачити у ролі роздавача подарунків, переміг традиційний Дід Мороз – 28% (27% минулого року), удвічі менше «проголосували» за Святого Миколая (12%, у 2017 р. – 14%) і ще менше – за Санта Клауса (3,5%, у 2017 р. – 2%). Водночас 33% (у 2017 р. – 22%)  відповіли, що не має значення, хто роздаватиме подарунки.
     
  • Щодо подарунків, то, як і торік,  найбільше українці в Новому році хотіли б отримати здоров’я (53%), мир у країні (44%), лад у сім’ї, розуміння близьких (37%), гроші (25%), успіхи дітей (18,5%), хорошу роботу (15%).  
     
  • Основними почуттям людей, коли вони думають про майбутнє України, є надія (52%), тривога (33%) та оптимізм (28%).   Ці почуття переважають в усіх регіонах України, в тому числі й на Сході (35% – надія, 29% – тривога).
     
  • Абсолютна більшість населення України вважає себе насамперед громадянами України (67,5%),  регіональна ідентифікація переважає  у 18%, причому загальнонаціональна ідентифікація переважає в усіх регіонах України:  У Центральному регіоні загальнонаціональна ідентифікація – 76%,  регіональна – 15%, у Західному – відповідно, 72% і 17%, Південному – 63% і 26%, Східному – 52% і 20%. У Східному регіоні ще вираженою є ідентифікація зі своїм етносом (7%) та відчуття себе громадянином колишнього Радянського Союзу (5%).

    ЗАВАНТАЖИТИ З ТАБЛИЦЯМИ

Останні новини з категорії Опитування

Підсумки двох років дії закону про мову: успіхи та невдачі

Загальнонаціональне опитування проведене 16–27 лютого 2021 року
23 квітня 2021

Зроби за мене: українці готові до самоорганізації, але покладають відповідальність за свій добробут на державу

Польовий етап загальнонаціонального опитування щодо громадського залучення проводився компанією Info Sapiens у грудні 2020 – січні 2021 року...
27 березня 2021

Державні та соціальні інститути: кому українці довіряють, а кому ні?

Дані всеукраїнського опитування, проведені Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) протягом грудня 2020 р.
19 березня 2021

Глобальні держави вже не гарантують безпечніший світ

Опитування проведене Міжнародною асоціацією Геллап наприкінці 2020 р. Опитано громадян 45 країн та територій світу (близько 45000 дорослих...
12 березня 2021