Аналітика
Перегляди: 626
17 травня 2024

Відновлення Чернігівщини після окупації: як іде процес відбудови і звідки брати кошти

Микола Кірєєв, журналіст,
у співавторстві з Юрієм Горбанем

Окупація та бойові дії на території Чернігівської області тривали понад місяць – вже на початку квітня 2022 року російські війська з Чернігівщини вибили. Проте внаслідок інтенсивних боїв та обстрілів було пошкоджено дороги, інфраструктуру, об’єкти енергетики, освіти, медицини тощо. Не кажучи вже про руйнування житлового сектору та збитки, завдані цивільному населенню Чернігівщини, оскільки в зоні бойових дій перебувало майже  90% території області. Ускладнює ситуацію мінна небезпека – усю територію, де були росіяни, можна вважати потенційно замінованою. Та найбільшою проблемою є те, що саме тут мешкає до 90% жителів області й саме на цих територіях зосереджено найбільшу кількість населених пунктів і, відповідно, ведеться активна господарська діяльність.

Утім, розмінування області розпочалося майже відразу після її звільнення, і наразі цей процес триває, хоча всі розуміють, що попереду – роки, якщо не десятиліття роботи.

Паралельно з очищенням території від мін почалося відновлення інфраструктури та відбудова промислових, господарських, гуманітарних та цивільних об’єктів, пошкоджених росіянами.

Оцінка збитків області від бойових дій

Наразі, за даними Програми «Відновлення України», у Чернігівській області пошкоджено або зруйновано 1512 кілометрів доріг, 125 шкіл, 63 медичні об’єкти (лікарні, фельдшерсько-акушерські пункти, амбулаторії тощо) та 4,767 мільйона квадратних метрів житла.

Джерело: recovery.gov.ua

Найбільше постраждали прикордонні райони – Чернігівський, Новгород-Сіверський і Корюківський, а також сам обласний центр, довкола якого понад місяць тривали важкі бої, а саме місто піддавалося інтенсивним обстрілам. Постраждали також міста та села, через які росіяни проривалися на Київ – Ніжин, Нова Басань, Новий Биків тощо.

Окрім того, не слід забувати, що область є прикордонною  і постійно перебуває під обстрілами, внаслідок чого не лише гинуть люди, а й зазнають додаткових руйнувань житло та інфраструктурні об’єкти. Так, станом на квітень 2024 року Українська Гельсінська спілка зафіксувала 5 861 зруйнований об’єкт цивільної інфраструктури.

Джерело:  УГС

Усе це потребує відновлення, а головною проблемою в процесі відбудови, як усі розуміють, є кошти, за які ці роботи мають проводитися. За даними  «Звіту про прямі збитки інфраструктури від руйнувань внаслідок військової агресії росії проти України за рік від початку повномасштабного вторгнення», лише прямі збитки, завдані Чернігівщині, оцінюють у щонайменше 6,364 мільярда доларів. Наразі Сіверщина входить до десятки найбільш постраждалих областей України, а за кількістю зруйнованих житлових об’єктів узагалі посідає п’яте місце в цьому невеселому рейтингу.

Звідки область бере кошти на відновлення та як ними розпоряджається

Зрозуміло, що самотужки Чернігівська область, яка є однією з найбідніших в Україні, значних коштів на відновлення знайти не зможе і головний тягар витрат лягає на плечі держави. Однак до процесу відновлення активно залучаються і громадські організації та іноземні донори – як приватні особи та фонди, так і державні та міжнародні організації.

Джерело: КМУ

Що стосується держави, то сьогодні з Фонду відновлення України  фінансується дев’ять проєктів: Іванківський ліцей (Чернігівський район), дитячий садок у селищі Гончарівське (Чернігівський район), Талалаївський ліцей (Ніжинський район), Чернігівський центр соціально-психологічної реабілітації дітей (м. Чернігів), Чернігівська обласна лікарня, житлові будинки у селі Ягідне Чернігівського району тощо.

Джерело: Чернігівська ОДА

Загалом же на виконання проєктів, спрямованих на ліквідацію наслідків окупації та бойових дій, з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії у Чернігівській області у 2023 році виділено  621 мільйон гривень.

Окрім того, вже у 2024 році Кабмін виділив  із Фонду ліквідації наслідків збройної агресії ще 25 488 074 гривень на будівництво Командно-диспетчерського пункту аеродрому «Ніжин» та 8 475 348 гривень на капітальний ремонт будівлі пожежного депо.

Серед інших джерел Чернігівщина отримала ще майже 71 мільйон гривень від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ).

Зрозуміло, що цих коштів бракує для відновлення всіх зруйнованих та пошкоджених об’єктів, однак наразі є куди важливіша проблема – попри те, що гроші від Кабміну та ЄІБ вже надійшли на рахунки ОВА, вони не освоєні в повному обсязі і лежать «мертвим вантажем» на казначейських рахунках.

За словами  начальника Управління капітального будівництва Чернігівської ОВА Ярослава Слєсарєнка, наразі освоєно лише 14% цих коштів.  В обласній адміністрації це пояснюють  тим, що гроші надійшли пізно – лише у серпні минулого року, до того ж проєктно-кошторисна документація, підготовлена замовниками у громадах, є неякісною. 

«Головні причини того, чому кошти не освоєні вчасно – це недосконалі проєкти, які подають на виконання балансоутримувачі. Це комунальні заклади. У громад, які є їхніми власниками, часто просто немає спеціалістів, які можуть зробити документацію відповідно до всіх вимог. Тому проводили коригування, чекали експертизи – без цього підрядна організація не має права розпочати роботу», – пояснив Ярослав Слєсаренко.

Окрім того, в ОВА запевняють, що одним із пріоритетів у використанні виділених коштів є прозорість і підзвітність – для цього на офіційному вебсайті Чернігівської обласної військової адміністрації створено спеціальну рубрику «Прозорість і підзвітність». Тут можна відстежувати і стан реалізації проєктів, а відтак – аналізувати причини відставання від графіків та вести предметний діалог з підрядниками. Як запевняють посадовці, цю інформацію постійно оновлюєть.

Наразі безпосередньо у процесі будівництва перебуває три об’єкти, що постраждали від бойових дій. Триває капітальний ремонт будівлі хірургічного корпусу обласної лікарні у Чернігові за майже 10 мільйонів гривень, реконструкція двоповерхової будівлі Талалаївського ліцею за 13 мільйонів та внутрішній ремонт системи електропостачання й приміщень Чернігівського центру соціально-психологічної реабілітації дітей за майже 31 мільйон гривень. Роботи ще не завершені з тієї саме причини: кошти надійшли пізно, а проєктно-кошторисна документація є неякісною.

Така сама ситуація і з проєктами, що фінансує Європейський інвестиційний банк у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим:

Джерело: Чернігівська ОВА

Утім, хоча такі затримки з боку обласної військової адміністрації в процесі відбудови  викликають певну тривогу та занепокоєння,  не все так погано. Є й успішні кейси. Як запевняє  перший заступник голови ОВА Костянтин Мегем, що очолює робочу групу «Прозорість і підзвітність»,  майже завершено роботи з відновлення Талалаївського ліцею Ніжинського району.

Джерело: Чернігівська ОВА

Ще одним успішним, причому – безумовним, кейсом можна назвати відновлення сіл Новобасанської громади, через які протягом місяця у 2022 році російські війська безупинним потоком просувалися в напрямку Києва.

Тут росіяни пошкодили понад 600 будинків, школи, амбулаторії, дитячий садок тощо. До відновлення у громаді взялися відразу після звільнення. Варто відзначити, що до цього процесу активно долучилися благодійники.

«Дуже допомогли волонтерські організації.  До відновлення житла долучилися благодійні організації  «Нью Вей» і «Людина в біді», благодійний фонд «Рокада». Відчутно допомагала й обласна адміністрація», – розповідає заступник сільського голови з питань діяльності виконавчих органів Валерій Мозговий.

Школа у Новому Бикові після обстрілу росіянами. Джерело: Фонд «Демініціативи».

Наразі у Новобасанській громаді тривають активні відновлювальні роботи, які, за словами Валерія Мозгового, мають завершитися до кінця року.

Ще одним прикладом допомоги благодійників є співпраця  з благодійним фондом «До України з любовʼю» (To Ukraine with love), який займається зведенням модульного приватного житла. Протягом двох років після звільнення фонд спорудив близько трьох десятків модульних будинків для постраждалих родин чернігівців у передмісті Чернігова – Шестовиці, Старому та Новому Білоусі, Деснянці, Полуботках, Рівнопіллі, Шевченковому.

Джерело: Час Чернігівський

В Ічнянській громаді для родини полеглого героя Сергія Петраускаса. Побудували модульний будинок в межах рамках проєкту «Знову вдома», який реалізується за фінансування «Citi Україна» благодійного фонду «Peli can live». Є й інші, дрібніші, приклади успішної допомоги від благодійних організацій, як вітчизняних, так і закордонних.

Прикладів допомоги благодійних і волонтерських організацій у відбудові Чернігівщини справді багато. Однак очевидно, що благодійники, як і волонтери, не можуть самотужки закрити великі проєкти – якщо звести модульний будинок чи навіть невелике модульне містечко вони спроможні, то ремонти доріг, мостів, шкіл, лікарень та інших великих об’єктів може здійснити лише держава.

І, як уже зазначалося, це потребує величезних коштів, яких в умовах війни Україні віднайти вкрай важко. Наразі держава зосереджена на відновленні найнеобхіднішого, решту –  відкладено на період після закінчення війни. Це цілком логічно – адже, наприклад,  у щойно відбудовану будівлю у будь-який момент може влучити ворожа ракета,  знищивши як зусилля, витрачені на її відновлення, так і кошти, виділені на відбудову.

До того ж, хоча це й звучить цинічно, війна дає шанс Україні на модернізацію інфраструктури – у процесі повоєнного відновлення логічно було б будувати всі об’єкти за новітніми технологіями, максимально модерними та енергоощадними.

Однак це не знімає потреби у відновленні Чернігівської області (як і всіх інших) вже зараз. Життя триває, люди мають десь мешкати і отримувати все необхідне для забезпечення життєдіяльності. Тому, повертаючись до ситуації з неосвоєними областю коштами, виділеними на її відновлення, не варто знімати з обласної військової адміністрації відповідальності. Попри об’єктивні причини, на які посилається ОВА, існують і  реальні потреби людей.

Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.  

 

Останні новини з категорії Аналітика

Молдова напередодні президентських виборів: ключові актори та точки суспільного напруження

Аналітичний огляд передвиборчої ситуації у Республіці Молдова - у статті Маріанни Присяжнюк
13 червня 2024

«Зелені» мегавати. Як компенсувати збитки від пошкодження української енергосистеми

Про розвиток зеленої енергетики, зокрема на Сумщині, в умовах війни - у статті Сергія Ханіна
4 червня 2024

«Історичні» вибори у Мексиці: «каральне голосування» та вплив на двосторонні відносини з Україною

Чого очікувати Україні від виборів у Мексиці та чим керуються виборці однієї з найбільш впливових країн Латинської Америкиу - відповіді в ць...
2 червня 2024

Конфесійна приналежність на тлі повномасштабної війни: у фокусі Одещина

Про трансформації у церковно-конфесійних відносинах на Одещині - у статті Михайла Шабанова
30 травня 2024