Події
Перегляди: 264
14 липня 2018

Міжнародні партнери України дають вищу оцінку реформам, ніж українські експерти та населення

Найпозитивніше успіхи реформ в Україні оцінюють закордонні партнери, дещо критичнішими є українські експерти, а от населення оцінює поступ реформ найбільш негативно.

Про це на прес-конференції “Верховна Рада 8.0: оцінка роботи парламенту” повідомила Ірина Бекешкіна, директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

.

“Нещодавно відбувся ХХ-й ювілейний саміт Україна-ЄС в Брюсселі, де наші закордонні партнери високо оцінили поступ реформ в Україні, відзначивши однак, що варто би пришвидшити їх просування. Українські експерти значно критичніше оцінюють реформи, оцінивши останній реформаторський рік на 2,73 балів за п’ятибальною шкалою. Але найкритичнішим є населення. Понад 54% громадян України не бачить жодної успішної реформи”, – сказала Ірина Бекешкіна.

Відповідно до результатів дослідження фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва «Реформи в Україні: чи знають, чи підтримують, чи вірять в успіх?», експерти Реанімаційного Пакету Реформ вважають найбільш успішними за минулий рік децентралізацію, а також – медичну та освітню реформи та антикорупційну в контексті прийняття Закону про Вищий антикорупційний суд. Найбільш провальними вони називають судову, антикорупційну, податкову, аграрну та виборчу. Щодо населення, то відносно успішними вважають пенсійну (7%), реформу армії (6.5%),  децентралізацію (6%) та медичну (6%) реформи.

“Позиція населення цілком зрозуміла, оскільки справа у пріоритетності. Для себе населення головним пріоритет вважає реалізацію антикорупційної реформи, і поки не буде очевидних успіхів в антикорупції, то будуть знецінюватись успіхи в інших сферах реформ”, – додає Бекешкіна.

Ієрархія найважливіших для українців реформ вже чотири  роки поспіль залишається стабільною: найважливішою є антикорупційна реформа – так вважають майже 58% населення.

«Поки у нас не буде очевидних успіхів у боротьбі з корупцією – інші реформи будуть знецінюватися», – наголосила Ірина Бекешкіна.

Далі за рівнем значущості йдуть реформа сфери охорони здоров’я (46%),  пенсійна реформа та реформа системи соціального захисту (44%, минулого року – 36%), реформа органів правопорядку (32%), люстрація чиновників (29%, минулого року – 22%), реформа армії, зміцнення обороноздатності (21,5%).

Серед головних причин, чому українці так низько оцінюють реформи, – відсутність належної комунікації між урядом та населенням. Лише 10% українців вважають, що інформації про реформи достатньо і вона зрозуміла. 47% населення переконані, що інформація від уряду про реформи не відповідає дійсності та не викликає довіри.

Серед головних «рушіїв» реформ, на думку експертів, – громадські організації (94%), країни Заходу (62%), уряд (56%). Головні «гальма» реформ – олігархи (67%), бюрократія та чиновники (55%). Так само вважає і населення України – по 39% відповідно.

Найважливішою реформою є реформа парламенту. Таку думку висловив Ігор Когут, директор програми USAID РАДА. «Мені здається, це ключова реформа.

 

Це реформа реформ. Не може бути ефективною, інклюзивною, якщо так можна сказати, реформа охорони здоров’я чи податкова реформа, чи реформа виборчого законодавства, коли у парламенті немає нових, якісно нових, процедур», – запевнив він.

Експерти РПР проаналізували також, які законопроекти прийняв парламент під час останньої сесії. Так, 10 законопроектів, які прийняла Верховна Рада, входили до реформаторського порядку денного РПР. Серед них – закон «Про валюту», закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування», закон «Про приватизацію державного майна».

Три важливі законопроекти з реформаторського порядку денного РПР парламент провалив. «Зокрема, законопроект 2489 «Про службу в органах місцевого самоврядування», яким мав визначити нові правові та організаційні засади служби в органах місцевого самоврядування як профільної та політично неупередженої діяльності, на жаль, не був підтриманий Верховною Радою», – розповів Тарас Шевченко, співголова Ради РПР, директор Центру демократії та верховенства права.

Окрім цього, парламент досі не призначив 13 членів Центральної виборчої комісії. «Цей борг висить з 2014 року», – наголосив Тарас Шевченко.

За матеріалами РПР, УКМЦ

 

Top