Реформи в Україні: громадська думка населення

Опитування
Перегляди: 1923
13 липня 2018

Дослідження провели Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 19 по 25 травня 2018 р. в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованої територій Донецької та Луганської областей. Загалом було опитано 2019 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.  
Опитування здійснювалося за фінансової підтримки «Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.
Для порівняння наводяться дані опитувань, які провели Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з  соціологічною службою Центру Разумкова 22–27 липня 2015 року та 11–16 травня 2016 р., а також  спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 23 жовтня по 5 листопада 2017 р.

 

  • Переважна більшість українців не вірить в успішність реформ: переконані в успіху 5%, ще 29% загалом мають віру, проте з певними сумнівами, 38% вже не вірять, проте частка надії ще є, а 23% не вірять в успіх реформ зовсім. Проте слід зазначити, що кількість тих, хто зовсім не вірить в успіх реформ, істотно зменшилася порівняно з минулими роками (30% – у 2015 році, 28% – у 2016-му, 40% – у 2017-му). 
  • На думку громадян, найбільший опір проведенню реформ чинять бюрократія, чиновники (39%) та олігархи (39%). Значна частина українців також вважає гальмом у проведенні реформ уряд (31%) та Президента (24%). Щодо рушіїв реформ, українці найбільше покладаються на уряд (31%), Президента (24%), населення (25%), громадські організації, волонтерів (25%), країни Заходу (25%), Міжнародний валютний фонд та Світовий банк (24%).  Якщо порівняти з минулим роком, то зміни відбулися лише у ставленні до країн Заходу, що  їх на сьогодні вважають рушіями реформ на 7% більше, ніж торік.  Найкращий баланс в оцінці громадянами ролі у проведенні реформ (тобто переважання в оцінках ролі рушія) виявився у громадських організацій і волонтерів (+22%),  країн Заходу (+21%), Міжнародного валютного фонду та Світового банку (+21%) та самого населення (+19%).  
  •  
  • Третина населення (33%) готові терпіти подальше зниження рівня власного життя заради кінцевого успіху реформ (із них 8% готові терпіти стільки, скільки потрібно, а 24% – не більше року). Натомість, 32%  не можуть терпіти далі, бо їх матеріальне становище нестерпне вже зараз, а 30% – бо не вірять в успіх реформ. Порівняно з минулим роком дещо зріс відсоток тих, хто готовий терпіти труднощі заради реформ (на 5%) і зменшилася частка тих, хто вважав своє матеріальне становище нестерпним (з 37% до 32%).  
  • Ієрархія найважливіших для українців реформ вже чотири  роки поспіль залишається стабільною: найважливішою є антикорупційна реформа – так вважають майже 58% населення. Далі за рівнем значущості йдуть реформа сфери охорони здоров’я (46%),  пенсійна реформа та реформа системи соціального захисту (44%, минулого року – 36%), реформа органів правопорядку (32%), люстрація чиновників (29%, минулого року – 22%), реформа армії, зміцнення обороноздатності (21,5%). Проте з усіх цих відносно успішними було визнано лише пенсійну реформу (7%), реформу охорони здоров’я (6%) та реформування армії 6,5%). Жодної успішної реформи не зазначили 69% (торік – 77%). 
  • У ставленні до цих реформ, які тільки розпочалися, переважає негатив:  повністю та  в основному  підтримують освітню реформу 33%, повністю або в основному не підтримують – 44% (решта 23% або не знають про реформу або не можуть дати відповіді), пенсійну реформу  повністю та  в основному  підтримують 25%, повністю або в основному не підтримують – 57% (решта 17% або не знають про реформу або не можуть дати відповіді), медичну реформу повністю та  в основному  підтримують 26%, повністю або в основному не підтримують – 61% (решта 13% або не знають про реформу або не можуть дати відповіді). 
  • Уклали угоду з лікарем про медичне обслуговування 29% населення. Серед тих, хто угоду ще не уклав, половина не знає, як це зробити. 
  • Лише 10% українців цілковито задоволені станом інформування урядом суспільства про свою роботу та реформи. Натомість, на думку 47% громадян (на 9% більше, ніж у 2017 році),   інформація, яку дає уряд, часто не відповідає дійсності, 30% вважає, що такої інформації замало і ще 25% нарікають на її незрозумілість. Водночас 9% переконані, що такою інформацією мають цікавитися фахівці, а не пересічні громадяни.  
  •  
  • Більшість населення України (65%) вважає, що держава повинна надавати максимум безкоштовних послуг – освіта, медицина, пенсія, навіть якщо доведеться збільшити податки, не згодні з цим – 23%. І лише меншість (21%) підтримує протилежну позицію – що потрібно мінімізувати роль держави, зменшуючи податки для людей, які здатні самі платити за освіту, медицину, накопичувати пенсію.
  • 77% населення вважає, що більшість людей в Україні не зможе прожити без постійної турботи та опіки з боку держави, протилежну точку зору поділяє лише 13%. 
  • Водночас щодо ролі держави думки поділилися  навпіл: 44% певні, що «держава повинна нести повну відповідальність за забезпечення кожної людини всім необхідним», а 45% вважають, що «держава повинна забезпечити людям однакові «правила гри» у житті, а далі сама людина несе відповідальність за те, як вона ці шанси використає.
  • Згодні поступитися державі часткою прав і свобод в обмін на власний добробут 26% громадян, проте дещо більше – 35% заради особистої свободи та дотримання всіх громадянських прав готові терпіти певні матеріальні труднощі. А 39% не змогли зробити вибір між цими альтернативами.  
     
Top