Реформи в Україні: громадська думка населення

Опитування
Перегляди: 3938
13 липня 2018

Дослідження провели Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 19 по 25 травня 2018 р. в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованої територій Донецької та Луганської областей. Загалом було опитано 2019 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.  
Опитування здійснювалося за фінансової підтримки «Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.
Для порівняння наводяться дані опитувань, які провели Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з  соціологічною службою Центру Разумкова 22–27 липня 2015 року та 11–16 травня 2016 р., а також  спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 23 жовтня по 5 листопада 2017 р.

 

  • Переважна більшість українців не вірить в успішність реформ: переконані в успіху 5%, ще 29% загалом мають віру, проте з певними сумнівами, 38% вже не вірять, проте частка надії ще є, а 23% не вірять в успіх реформ зовсім. Проте слід зазначити, що кількість тих, хто зовсім не вірить в успіх реформ, істотно зменшилася порівняно з минулими роками (30% – у 2015 році, 28% – у 2016-му, 40% – у 2017-му). 
  • На думку громадян, найбільший опір проведенню реформ чинять бюрократія, чиновники (39%) та олігархи (39%). Значна частина українців також вважає гальмом у проведенні реформ уряд (31%) та Президента (24%). Щодо рушіїв реформ, українці найбільше покладаються на уряд (31%), Президента (24%), населення (25%), громадські організації, волонтерів (25%), країни Заходу (25%), Міжнародний валютний фонд та Світовий банк (24%).  Якщо порівняти з минулим роком, то зміни відбулися лише у ставленні до країн Заходу, що  їх на сьогодні вважають рушіями реформ на 7% більше, ніж торік.  Найкращий баланс в оцінці громадянами ролі у проведенні реформ (тобто переважання в оцінках ролі рушія) виявився у громадських організацій і волонтерів (+22%),  країн Заходу (+21%), Міжнародного валютного фонду та Світового банку (+21%) та самого населення (+19%).  
  •  
  • Третина населення (33%) готові терпіти подальше зниження рівня власного життя заради кінцевого успіху реформ (із них 8% готові терпіти стільки, скільки потрібно, а 24% – не більше року). Натомість, 32%  не можуть терпіти далі, бо їх матеріальне становище нестерпне вже зараз, а 30% – бо не вірять в успіх реформ. Порівняно з минулим роком дещо зріс відсоток тих, хто готовий терпіти труднощі заради реформ (на 5%) і зменшилася частка тих, хто вважав своє матеріальне становище нестерпним (з 37% до 32%).  
  • Ієрархія найважливіших для українців реформ вже чотири  роки поспіль залишається стабільною: найважливішою є антикорупційна реформа – так вважають майже 58% населення. Далі за рівнем значущості йдуть реформа сфери охорони здоров’я (46%),  пенсійна реформа та реформа системи соціального захисту (44%, минулого року – 36%), реформа органів правопорядку (32%), люстрація чиновників (29%, минулого року – 22%), реформа армії, зміцнення обороноздатності (21,5%). Проте з усіх цих відносно успішними було визнано лише пенсійну реформу (7%), реформу охорони здоров’я (6%) та реформування армії 6,5%). Жодної успішної реформи не зазначили 69% (торік – 77%). 
  • У ставленні до цих реформ, які тільки розпочалися, переважає негатив:  повністю та  в основному  підтримують освітню реформу 33%, повністю або в основному не підтримують – 44% (решта 23% або не знають про реформу або не можуть дати відповіді), пенсійну реформу  повністю та  в основному  підтримують 25%, повністю або в основному не підтримують – 57% (решта 17% або не знають про реформу або не можуть дати відповіді), медичну реформу повністю та  в основному  підтримують 26%, повністю або в основному не підтримують – 61% (решта 13% або не знають про реформу або не можуть дати відповіді). 
  • Уклали угоду з лікарем про медичне обслуговування 29% населення. Серед тих, хто угоду ще не уклав, половина не знає, як це зробити. 
  • Лише 10% українців цілковито задоволені станом інформування урядом суспільства про свою роботу та реформи. Натомість, на думку 47% громадян (на 9% більше, ніж у 2017 році),   інформація, яку дає уряд, часто не відповідає дійсності, 30% вважає, що такої інформації замало і ще 25% нарікають на її незрозумілість. Водночас 9% переконані, що такою інформацією мають цікавитися фахівці, а не пересічні громадяни.  
  •  
  • Більшість населення України (65%) вважає, що держава повинна надавати максимум безкоштовних послуг – освіта, медицина, пенсія, навіть якщо доведеться збільшити податки, не згодні з цим – 23%. І лише меншість (21%) підтримує протилежну позицію – що потрібно мінімізувати роль держави, зменшуючи податки для людей, які здатні самі платити за освіту, медицину, накопичувати пенсію.
  • 77% населення вважає, що більшість людей в Україні не зможе прожити без постійної турботи та опіки з боку держави, протилежну точку зору поділяє лише 13%. 
  • Водночас щодо ролі держави думки поділилися  навпіл: 44% певні, що «держава повинна нести повну відповідальність за забезпечення кожної людини всім необхідним», а 45% вважають, що «держава повинна забезпечити людям однакові «правила гри» у житті, а далі сама людина несе відповідальність за те, як вона ці шанси використає.
  • Згодні поступитися державі часткою прав і свобод в обмін на власний добробут 26% громадян, проте дещо більше – 35% заради особистої свободи та дотримання всіх громадянських прав готові терпіти певні матеріальні труднощі. А 39% не змогли зробити вибір між цими альтернативами.  
     

Останні новини з категорії Опитування

Зроби за мене: українці готові до самоорганізації, але покладають відповідальність за свій добробут на державу

Польовий етап загальнонаціонального опитування щодо громадського залучення проводився компанією Info Sapiens у грудні 2020 – січні 2021 року...
27 березня 2021

Державні та соціальні інститути: кому українці довіряють, а кому ні?

Дані всеукраїнського опитування, проведені Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) протягом грудня 2020 р.
19 березня 2021

Глобальні держави вже не гарантують безпечніший світ

Опитування проведене Міжнародною асоціацією Геллап наприкінці 2020 р. Опитано громадян 45 країн та територій світу (близько 45000 дорослих...
12 березня 2021

СВІТ МАЙЖЕ РІК З ПАНДЕМІЄЮ: як думка українців відрізняється від жителів інших країн щодо вакцинування, оцінки дій урядів, обмежень і загроз

Опитування проведене Міжнародною асоціацією Геллап наприкінці 2020 р. Опитано громадян 47 країн світу (близько 45000 дорослих осіб)
12 лютого 2021