Лариса Бєлич
у співавторстві з Миколою Кірєєвим (м. Чернігів)
Як і слід було очікувати, сесія Чернігівської міської ради, запланована на 19 листопада, не відбулася, причому необхідної мінімальної кількості депутатів не було тому, що одного терміново викликали до ТЦК, другого – забрали на допит. У такий простий та ефективний спосіб сесію знову було зірвано.
Така ситуація триває вже понад чотири місяці і це не найкращим чином позначається на життєдіяльності міста. Причина очевидна: після того, як у грудні 2022 року Яворівський районний суд Львівської області позбавив Чернігівського міського голову Владислава Атрошенка права обіймати посаду строком на один рік, у місті виникло двовладдя. З одного боку містом намагається керувати, як це і передбачено у законі про місцеве самоврядування, міська рада на чолі з секретарем Олександром Ломако, з іншого, – посилаючись на те, що в країні діє воєнний стан, президент утворив в обласному центрі військову адміністрацію на чолі з Дмитром Брижинським.
Попри те, що рік, на який відсторонювали від посади Атрошенка, давно минув, міський голова у своє крісло так і не повернувся. Його обов’язки намагається виконувати секретар ради, однак роботу, і це цілком очевидно, блокують за командою згори, використовуючи силові структури: виклики до ТЦК, на допити в СБУ, затримання депутатів на блок-постах та навіть «мінування» міської ради – звична вже в Чернігові практика.
Наслідки для міста
Однак поки ВЦА та міська рада намагаються побороти одна одну, страждає місто та його мешканці – є рішення, які має ухвалювати саме міська рада, а військово-цивільна адміністрація таких повноважень просто не має. Йдеться, наприклад, про земельні питання, розгляд яких є винятково повноваженнями місцевих рад. Через те, що сесія не збирається, люди не можуть отримати документи на землю, де в них стоять будинки. Це блокує можливість розпоряджатися власним майном – без права власності на земельну ділянку будинок продати наразі неможливо, це прямо забороняє закон.
Однак головне навіть не це, а те, що люди, чиє майно постраждало від обстрілів – Чернігів був в оточенні понад місяць у 2022 році і зазнав інтенсивних руйнувань, на околицях міста точилися бої, а наразі по ньому інколи прилітають «подаруночки» від росіян – не можуть отримати передбачену державою допомогу. Таких наразі нараховується принаймні кілька десятків.
Джерело: Суспільне. Чернігів
Земельні питання стосуються не лише жителів Чернігова, які не мають можливості через відсутність сесій міської ради приватизувати свою землю, – вони боляче б’ють і по бізнесу, який зіштовхується з тими саме проблемами. Це, своєю чергою, тягне наслідки і для бюджету, який не отримує податків від підприємств, що не можуть працювати через негаразди в документах, і для потенційних працівників цих підприємств, які могли б там отримати роботу. Не кажучи вже про власників бізнесу та потенційних інвесторів, які просто не хочуть вкладати гроші у місто, влада якого паралізована.
Крім земельних питань, залишаються нерозв’язаними й питання життєдіяльності міста. Зокрема йдеться про зміни до бюджету міста, які затвердили виконавчим комітетом, і вони мають бути затверджені або військово-цивільною адміністрацією, або сесією міської ради. Перша цього не хоче робити, друга – не може зібратися вже більш як чотири місяці.
Наслідок – третій місяць не проплачуються рахунки за пільгові перевезення у громадському транспорті та може зупинитися робота дитячих садочків через те, що дітей нема за що годувати. Це не все – немає за що засипати провалля посеред вулиці Бандери; немає грошей на облаштування меморіального комплексу на міському кладовищі; коштів для Чернігівського тролейбусного управління; для функціонування «Ветеранського простору». Ба більше – може зупинити свою роботу чернігівська міська лікарня №2, якій суд нарахував шість мільйонів боргу і ці кошти мають надійти на її рахунки з міського бюджету. Точніше – гроші є, але їх не можуть використати, бо голова ВЦА не підписує зміни до бюджету, а рада – паралізована.
Джерело: Суспільне.Чернігів
І це не повний перелік проблем. Поки міська рада та ВЦА воюють одна з одною, місто перебуває на межі колапсу. Сторони на свою підтримку висловлюють різні аргументи, однак мешканцям міста від того не легше – поки пани чубляться, як відомо, у холопів чуби тріщать.
Що кажуть у ВЦА
У військово-цивільній адміністрації посилаються на рішення Чернігівського окружного адмінсуду про те, що затверджувати бюджет міста Чернігова має міська військова адміністрація під керівництвом Дмитра Брижинського. Однак пояснення голови ВЦА Брижинського щодо того, чому зміни, які запропонував виконком і направив до ВЦА, досі не затверджені, видаються досить дивними.
«Для того, щоб рішення були реалізовані, необхідно визначити механізм взаємодії. Для цього секретар міської ради повинен ініціювати внесення змін та доповнень до регламенту міської ради та її виконавчого комітету. Ми запропонували проєкт взаємодії, але секретар міської ради його не включив у порядок денний сесії»,– заявив Дмитро Брижинський.
Певна логіка у цьому є, однак сесія, як відомо, так і не відбулася. І причини, чому вона була зірвана, наводять на думку про те, що пан Брижинський дещо лукавить. Оскільки, як уже зазначалося, одного депутата викликали до ТЦК, другого – на допит. Причому це звичайна практика для Чернігова – у такий спосіб сесія міської ради зривається не вперше. Найскандальнішою була, мабуть, сесія, яка, попри дії влади, таки відбулася в березні минулого року – тоді міську раду «мінували», депутатів затримували на блокпостах, забирали на допити до СБУ, знімали з потягів, викликали до ТЦК, і навіть замикали у власному офісі.
Скриншот з повідомлення пресслужби Чернігівської міської ради
У подальшому така практика стала звичною – депутатів фракції «Рідного дому», яка має у міській раді Чернігова більшість, і які досі мають необхідну кількість «багнетів», щоб самостійно проводити сесію, та до того ж стійко тримають оборону проти тиску з Києва, не пускають на сесію у грубий і банальний спосіб.
Утім, Дмитро Брижинський не відступає від намірів перебрати на себе функції міського голови, а очолювана ним військово-цивільна адміністрація продовжує свої спроби замінити собою депутатів ради, обраних чернігівцями на виборах. Як це виглядає з точки зору права та оцінюється місцевими меканцями, які віддали відстороненому за явно надуманим обвинуваченням міському голові Владиславу Атрошенку 77,49% голосів (у президента, нагадаємо, було 73,22%), можна прочитати тут: Чернігівщина не сприймає ідею заміни органів місцевого самоврядування військовими адміністраціями: чому це важливо. Те, що містяни не в захваті від діяльності Дмитра Брижинського, підтверджують і коментарі під відео із сюжетами про колапс у місті:
Джерело: Скриншот з You Tube "Суспільне Новини"
Однак ні Дмитро Брижинський, ні очолювана ним військово-цивільна адміністрація на це, звісно, уваги не звертають та продовжують намагання замінити собою органи місцевого самоврядування Чернігова. Втім, справедливості заради варто зазначити, що частина депутатів із такими діями згодна.
Що кажуть у міській раді
На боці призначеної президентом ВЦА виступають, цілком зрозуміло, представники фракцій «Слуга народу», «Наш край» та нині позафракційні члени колишньої ОПЗЖ. До них приєдналися члени фракції «Європейської солідарності» у повному складі, однак для Чернігова це не стало несподіваним.
Депутати цих фракцій наголошують на тому, що вони не згодні з діями секретаря ради Олександра Ломако та хочуть його замінити. «Формат проведення сесії, організації, не відповідає вимогам регламенту. Тому всі рішення, що там ухвалюються, суди можуть ставити під сумніви. Тому ми не брали в цьому участь. У секретаря міської ради в процесі підготовки питань взагалі відсутня будь-яка взаємодія з фракціями ЧМР. Тобто, він одноосібно намагається вирішувати, які питання треба приймати там, які треба не приймати», – заявив представник «Слуги народу» Максим Черенок.
У «Нашому краї» взагалі наполягають на тому, що сесія незаконна. В «Євросолідарності», як і слід було сподіватися, з цього приводу мовчать.
Звісно, що з позицією опозиції не згоден Олександр Ломако, обраний від «Рідного дому» Владислава Атрошенка. Ломако стверджує, що згідно з Законом «Про місцеве самоврядування», сесія працює у пленарному режимі. Хоч би що казали депутати про незаконність сесії, позиція Ломако видається ближчою до істини – закон справді не забороняє проводити сесії за наявності достатньої кількості депутатів і змінювати порядок денний під час пленарного засідання.
Що відбувається насправді і чого очікувати
Насправді, як уже зазначалося, у Чернігові відбувається затягнута в часі спроба перевороту – центральна влада, відсторонивши законно обраного міського голову Владислава Атрошенка, який, до речі, під час боїв за місто весь час перебував у ньому й очолював оборону, намагається відтіснити від управління й міську раду. При цьому варто розуміти, що законодавство України передбачає варіант, коли міський голова не може виконувати свої обов’язки – його у такому випадку має замінити секретар ради.
Щоправда, протягом шести місяців мають відбутися нові вибори міського голови, але під час дії правового режиму воєнного стану вибори проводити заборонено, тому секретар Чернігівської міської ради Олександр Ломако виконує обов’язки Владислава Атрошенка ось уже майже два роки. Однак в ОПУ, де й ініціювали доволі дивне відсторонення міського голови Чернігова через Яворівський райсуд Львівської області, цю тему воліють не педалювати – строки виборів пропустили всі, тому намагаються розв’язати питання в інший спосіб.
Наразі ситуація в міській раді така, що фракції, які стали на бік ОПУ і ВЦА в конфлікті, не мають голосів ні для того, щоб переобрати секретаря ради Олександра Ломако, поставивши замість нього свою людину, ні блокувати сесії міської ради, не приходячи на їхні засідання. У «Рідного дому» є достатня кількість депутатів, щоб сесії відбувалися. Тому і включається адмінресурс– у день проведення сесії у ганебний спосіб до зриву засідань підключаються органи ТЦК і СП та силовики. Врешті, якщо когось таки або «добровільно» мобілізують, або відправлять до в’язниці, у нинішніх умовах це нікого не здивує.
Однак якщо два роки тому у президента і його команди був рейтинг підтримки під 90%, то за два останні роки ця цифра істотно знизилась. І якщо два роки тому судилище над мером, який залишався разом із своїми виборцями під час боїв за місто, викликало тихе несприйняття, то нині грубі дії ВЦА та силовиків незадоволення посилили. Про що було б варто замислитись чинній владі. Особливо з огляду на те, що відбувається в державі.
Однак, схоже, що про це ніхто не думає. Тим більше ніхто не думає про чернігівців та місто Чернігів, яке внаслідок дворічного протистояння все ближче наближається до катастрофи. І все більш вірогідним видається те, що, хоч би хто переміг у цьому «перетягуванні ковдри», перемога виявиться пірровою. Втім, за неї, як завжди, розплатяться не винуватці, а ті, хто аж ніяк не може вплинути на ситуацію, залишаючись у заручниках у ситуації. Тобто мешканці Чернігова, які наразі позбавлені як права на вибори, так і права на протест.
