Чернігівська міська рада VS військова адміністрація: конфлікт триває

Аналітика
Перегляди: 2150
26 травня 2023

 

Микола Кірєєв,
журналіст, Чернігів

 

 

Відтоді як рішення суду про відсторонення мера Чернігова Владислава Атрошенка з посади на рік набуло законної сили, минуло вже чотири місяці, але ситуація в місті залишається напруженою.

Нагадаємо, 7 грудня 2022 року Яворівський районний суд Львова позбавив Владислава Атрошенка права обіймати посаду міського голови Чернігова на рік, а 1 лютого 2023 року Львівський апеляційний суд підтвердив відсторонення Атрошенка від посади.

Причини, через які Атрошенко отримав заборону виконувати свої обов’язки, вельми суперечливі,  і більшість спостерігачів сходяться на тому, що рішення суду, яке є досить сумнівним з правової точки зору, було спричинене конфліктом між міським головою Чернігова та Офісом Президента. Детальніше про це можна прочитати тут: Відсторонення міського голови Чернігова Владислава Атрошенка від посади: причини та можливі наслідки.

Що відбувається тепер

Однак, хай би як там було, рішення набуло чинності, і Чернігів залишився без міського голови. Попри те, що законодавство України передбачає алгоритм дій у ситуації, коли міський голова не може виконувати своїх обов’язків, у місті виникла проблема з владою.  Київ, користуючись правовим режимом воєнного стану, призначив у Чернігові голову військової адміністрації. Як наслідок – військова адміністрація та міська рада перебувають у перманентному конфлікті.

Наразі голова міської військової адміністрації Дмитро Брижинський оскаржує низку рішень Чернігівської міської ради, ухвалених на сесії 30 березня нинішнього року. Щодо самої сесії, то її намагалися зірвати, але про це нижче.

А от щодо суті судових позовів, то позиції секретаря міської ради Олександра Ломаки, який виконує обов’язки міського голови Чернігова, та Дмитра Брижинського з цього питання кардинально протилежні. Якщо Брижинський наполягає, що звернувся до суду винятково для того, щоб суд визначив, як військова адміністрація має взаємодіяти з міською радою, то Ломако дотримується протилежної думки. Виконуючий обов’язки міського голови міста переконаний, що судові позови (наразі їх два) мають на меті заблокувати життєдіяльність міста.

Дмитро Брижинський, голова Чернігівсько військової адміністрації

Позиція голови міської військової адміністрації полягає в тому, що «йдеться про розмежування: які питання належать до компетенції військової адміністрації, а які – до повноважень міської ради. Відповідний позов подано до Чернігівського окружного адміністративного суду».

Однак, за словами в.о. міського голови Чернігова Олександра Ломаки, позови містять вимогу скасувати рішення міської ради від 30 березня про зміни до бюджету, і як саме це спрямовано на врегулювання розподілу повноважень між міською радою та військовою адміністрацією – незрозуміло.

Олександр Ломако, в.о. міського голови Чернігова

Ломако прокоментував  позов голови МВА до міської ради так: «Це ще один крок, щоб ситуацію в Чернігові дестабілізувати, заблокувати роботу міської ради і зупинити зміни до бюджету. Бюджет міста – це, по суті, життєдіяльність Чернігова. Вони таким чином хочуть зупинити місто».

Кожна сторона знаходить свої аргументи на підтримку своєї позиції. Військова адміністрація запевняє, що міська рада відмовляється їй підкорятися та співпрацювати. Представники ж міськради так само наполягають, що військова адміністрація втручається у їхні повноваження і хоче узурпувати владу в місті.

Що каже закон

З точки зору законодавства позиція міської військової адміністрації виглядає слабшою, ніж позиція міської ради.

Військова адміністрація в Чернігові була утворена на підставі Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та Закону України «Про військово-цивільні адміністрації», оскільки місто залишилося без законно обраного міського голови. Однак її діяльність вочевидь суперечить положеннями Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», який, зокрема, передбачає саме таку ситуацію.

Згідно з законом про місцеве самоврядування, якщо міський голова з тих чи інших причин не може здійснювати своїх повноважень, його обов’язки виконує секретар міської ради. Що, власне, й відбулося в Чернігові. Закон жодним чином не обмежує обсяг цих повноважень.

Однак після усунення від посади міського голови Чернігова Владислава Атрошенка та формування міської військово-цивільної адміністрації на чолі з Дмитром Брижинським стало очевидно –  ухвалюючи ці закони, ніхто не взяв до уваги той факт, що при спробі реалізувати їх вони явно суперечитимуть один з одним.

Микола Силенко, виконавчий директор Чернігівського відділення Асоціації міст

За словами  виконавчого директора Чернігівського відділення Асоціації міст України Миколи Силенка, «Військова адміністрація займається питаннями військовими. Міська рада займається життєдіяльністю міста. Тому що люди обирали депутатський корпус і голову, а в даному випадку особу, яка його замінює, для здійснення саме повноважень місцевого самоврядування і делегованих державою повноважень. Тобто, претендувати на повноваження місцевого самоврядування військова адміністрація сьогодні не може».

Однак наразі очевидним є те, що військово-цивільна адміністрація втручається у самоврядні повноваження міської ради, яку в Чернігові ніхто не розпускав і яка – є міський голова в місті чи ні – залишається єдиним законно обраним органом управління містом. Проте конфлікт існує, він очевидний і доволі гострий. А одним з головних каменів спотикання є питання фінансів.

Ще 30 березня, коли «невідомі особи» всілякими способами намагалися зірвати сесію міської ради, яка мала розглянути бюджетні питання, стало зрозуміло – військова адміністрація хоче відібрати у міської ради повноваження щодо розподілу міських коштів.

Як заявив тоді голова військової адміністрації Дмитро Брижинський, «за поданням міського фінансового органу, всі ті питання, які виносили на сесію, можу затвердити я».

Утім,  тоді сесію таки вдалося провести й затвердження (законне воно чи ні) фінансових питань з боку голови міської військової адміністрації не знадобилося.

Скандальна сесія 30 березня: допити, мінування мерії та затримання депутатів на блокпостах

Вивчаючи перебіг спроб не допустити проведення тієї сесії, варто враховувати те, що при створенні міської військово-цивільної адміністрації її голова Дмитро Брижинський не був наділений повноваженнями міського голови, її виконавчого комітету та міської ради. Для цього просто не було підстав.

Однак такі підстави можуть з’явитися, якщо міська рада не зможе виконувати свої обов’язки. Тобто – не проводитиме сесії, які є основною формою її діяльності. Тому стає зрозуміло, хто давав команду на всі ті дії, які відбувалися 30 березня і мали на меті не допустити проведення сесії Чернігівської міської ради.

Як заявив виконувач обов’язків міського голови Чернігова Олександр Ломако, того дня депутатів масово забирали на допити, як свідків, викликали до військкоматів, затримували на блокпостах або взагалі зачиняли в офісах.

Скриншот з повідомлення пресслужби Чернігівської міської ради

За словами https://chernigiv-rada.gov.ua/news/id-155022/) Ломаки, депутата Ірину Должикову спочатку зняли з потягу, а потім, на блокпосту в Кіптях, тримали декілька годин і прямо сказали: «це вказівка згори, ви в Чернігів не доїдете». Інший депутат, як свідок, провів чотири з половиною години на допиті, куди його забрали силоміць. Ще одному депутату напередодні зателефонували з військкомату та повідомили, що забрати свої документи про відстрочку від мобілізації він може лише у день сесії.

До того ж 30 березня приміщення міської ради двічі «мінували» – вранці, коли мала розпочатися сесія, і ввечері, коли депутати з неймовірними труднощами таки її відкрили.

Як заявив тоді секретар ради Олександр Ломако, «причина блокування, її назвав Дмитро Брижинський, вона полягає в тому, що він хоче одноосібно ухвалювати всі рішення, без процедур, без депутатів, без виконавчого комітету».

Власне, це підтвердив і сам Дмитро Брижинський, коментуючи ситуацію із блокуванням сесії: «я пропоную виконувачу обов’язків голови міської ради й депутатському корпусу … подати мені на затвердження ці документи, які потрібні для вирішення нагальних проблем наших людей. Півдня, день не зібралися… може тиждень будуть збиратися. Потрібно робити справу. Нехай подають документи: у законний спосіб будемо затверджувати та рухатися далі».

Втім, попри всі спроби заблокувати сесію Чернігівської міської ради, вона все ж відбулася того дня. Однак події навколо її проведення чітко показали, конфлікт між міською радою та військовою адміністрацією в Чернігові існує, і він досить серйозний.

Що далі?

Наразі ситуація дещо стабілізувалася, оскільки вирішення конфліктного питання перейшло в судову площину. Як уже зазначалося, керівник військово-цивільної адміністрації Чернігова подав низку позовів до суду, в яких оскаржує рішення міської ради.

Втім, ніхто не може з упевненістю сказати, що конфлікт розвиватиметься у правовій площині. Навіть не беручи до уваги вкрай сумнівну легітимність судових рішень щодо деяких справ у нинішній час, рішення того самого Яворівського районного суду Львова щодо усунення Атрошенка з посади викликає дуже багато питань, зокрема й у частині підсудності – ніхто не знає, чи відбуватимуться сесії й надалі.

Як показав досвід спроба блокування сесії Чернігівської міської ради 30 березня  провалилася лише тому, що була погано підготовлена. Що заважає наступного разу підготуватися краще, особливо враховуючи, що на боці тих сил, які зацікавлені у колапсі місцевого самоврядування в Чернігові, виступають всі правоохоронні органи? Та й банального підкупу чи залякування депутатів, на жаль, ніхто не відміняв.

Крім того, з огляду на ситуацію у Верховній Раді, де представники «Слуги народу» мають монобільшість, цілком можливо, що вона ухвалить рішення, яким наділить голову військово-цивільної адміністрації Чернігова повноваженнями і міського голови, і міської ради. Така ситуація зовсім не видається фантастичною у нинішній Україні. І тоді вже не МВА, а міська рада оскаржуватиме в судах це рішення.

У цьому не було б нічого страшного. Зрештою, питання розмежування повноважень між місцевою та центральною владою є дискусійним, – якби в Україні належним чином працювала судова гілка влади. Однак, як відомо, судова реформа провалена, а рівень довіри до судів один з найнижчих у державі.

У більш глобальному контексті, це протистояння не може не викликати тривоги, оскільки містить явні спроби наступу на місцеве самоврядування та фактичну ревізію результатів найуспішнішої реформи, яка відбулася в Україні і яку називають чи не єдиною, що була втілена. Децентралізації справді наповнила місцеве самоврядування сенсом.

Останні новини з категорії Аналітика

Молдова напередодні президентських виборів: ключові актори та точки суспільного напруження

Аналітичний огляд передвиборчої ситуації у Республіці Молдова - у статті Маріанни Присяжнюк
13 червня 2024

«Зелені» мегавати. Як компенсувати збитки від пошкодження української енергосистеми

Про розвиток зеленої енергетики, зокрема на Сумщині, в умовах війни - у статті Сергія Ханіна
4 червня 2024

«Історичні» вибори у Мексиці: «каральне голосування» та вплив на двосторонні відносини з Україною

Чого очікувати Україні від виборів у Мексиці та чим керуються виборці однієї з найбільш впливових країн Латинської Америкиу - відповіді в ць...
2 червня 2024

Конфесійна приналежність на тлі повномасштабної війни: у фокусі Одещина

Про трансформації у церковно-конфесійних відносинах на Одещині - у статті Михайла Шабанова
30 травня 2024