Зрадники, колаборанти та російські прибульці - хто обіймав найвищі посади в окупаційній владі Харківщини

Аналітика
Перегляди: 1056
19 вересня 2022


 

Євген ЛІСІЧКІН,
аналітик Харківського
антикорупційного центру

Протягом останнього тижня всю Україну сколихнула хвиля позитивних новин з фронту, коли внаслідок блискавичної наступальної операції ЗСУ була звільнена майже вся Харківська область. Якщо на ранок 6 вересня було окуповано більше третини території області, то на ранок 14 вересня залишається окупованими лише 4% Харківщини. Це селища  Куп’янського та Ізюмського районів, східніше річки Оскіл, які межують з Луганською областю. Наприклад, залишається окупованою на 80% Борівська територіальна громада.

Зрадники та колаборанти частково побігли з російською армією. Однак, по-перше, не всі встигли втекти, а по-друге, справедливість має бути відновлена незалежно від того, де перебувають ці злочинці. Українська держава та громадянське суспільство мають документувати тих, хто допомагав окупантам захоплювати українські землі, хто “керував” окупованими територіями та разом з росіянами здійснював злочини, аби не допустити, щоб ці люди уникли відповідальності за свої вчинки.

Ми вже розповідали про “владу” колаборантів та зрадників в Ізюмі, який на той момент був окупованим. Нині мова йтиме про тих, хто сидів у “владних кабінетах” в окупованих Куп’янську, Вовчанську та Балаклії.

Структура окупаційних органів влади на Харківщині

Приблизно на початку березня на окупованих територіях області, на той момент в тилу російських військ, почали з’являтись так звані російські “військові коменданти”, які керували і встановлювали порядки. Росіяни почали завозити на ці території гуманітарну допомогу, роздавати пропагандистські газети, але до середини березня не було в публічній площині цивільних “керівників” від окупантів.

Метою окупантів було продемонструвати, що життя на окупованих територіях не зупинилось. Однак військові коменданти не могли керувати на цих територіях місяцами, тому ворог з часом був вимушений починати формувати каркас та структуру “влади” цивільних на окупованих територіях.

3 червня колаборанти, яких на окуповані території призначила російська федерація, провели у Куп’янську засідання, за результатами якого була сформована так звана “тимчасова цивільна адміністрація Харківської області”, яку потім перейменували на так звану “військово-цивільну адміністрацію Харківської області”. Після цього окупанти створили ще чотири районні так звані “військово-цивільні адміністрації”:

  • Куп’янського району (з центром в Куп’янську)
  • Вовчанського району (з центром у Вовчанську)
  • Ізюмського району (з центром в Ізюмі)
  • Харківського району (з центром в Козачій Лопані).

Головою центрального “владного органу” був визначений Віталій Ганчев, а всі учасники цього засідання колаборантів у подальшому отримають підозри від прокуратури у державній зраді.

“Вище керівництво” колаборантів на окупованих територіях: Ганчев і заступники

Першим серед цивільних, кого взагалі “засвітили” росіяни на окупованих територіях Харківської області якраз став Віталій Ганчев. В середині березня російські пропагандисти на державному каналі “россия 1 белгород” показали зустріч мешканців окупованої на той час Козачої Лопані з так званою “тимчасовою цивільною адміністрацією”. Ганчева тоді назвали “головою тимчасової цивільної адміністрації звільнених територій Харківської області”.

Ця людина до 2014 року працювала у правоохоронних органах на території Харківської області. Зокрема, в 2011 році в Управлінні громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб. Що цікаво, виходив на перевірки нелегальних мігрантів разом з представниками організації “Патріот України”. Саме з цієї організації потім Андрій Білецький створив “Азов”.

В 2013 році працював заступником начальника Дергачівського райвідділу міліції у званні підполковника.

За даними сайту “Миротворець”, Ганчев в 2014 році перебрався до Луганська, де працював у структурах міліції терористичної організації “ЛНР”.

Після приходу “русского міра” на Харківщину Ганчев не зміг стримати своїх “патріотичних почуттів” до малої батьківщини та повернувся будувати кар’єру російським гауляйтером. Тепер же Ганчеву назавжди доведеться сумувати за рідним краєм, який він зрадив, з Бєлґорода, Курська, Якутська, Владівостока чи Санкт-Петербурґа.

“Вся гауляйтерська рать” ––  заступники Ганчева

1. Володимир Демченко

До кінця так і не стало відомо про всіх заступників, але декілька себе “проявили” в публічній площині. Це - Володимир Демченко, який відомий ще з 2014 року тим, що брав участь у сепаратистських акціях у Харкові.

За даними сайту “Миротворець”, Демченко ще в 2014 році підтримав сепаратистів і намагався створити ХНР у Харкові. Його затримали, але в результаті обміну йому вдалося сховатися в окупованому Донецьку. В подальшому він став «заступником начальника із озброєння Народної міліції ДНР».

*Володимир Демченко третій зліва на фото

На початку червня 2022 року Демченко на прес-конференції заявив, що нібито в нього у Харкові представники українських спецслужб викрали доньку та зятя. Але якихось підтверджень не надав.

За даними прокуратури, Демченко після початку повномасштабного вторгнення рф прибув на тимчасово окуповану територію Харківської області, щоб брати участь у збройному протистоянні з ЗСУ. У березні, перебуваючи на території села Шестакове Чугуївського району, військовий, т.з. «ДНР» організував збори місцевих жителів, де визначив порядок перетину блокпостів. На посаді “заступника голови адміністрації” окупантів Демченко відповідав за співпрацю та “збір податків” з підприємств, які залишились і працюють на захоплених росією територіях, а також за житлово-комунальну сферу, газопостачання і т.д.

2. Світлана Надьон

21 липня, під час зустрічі Ганчева з так званим “головою донецької народної республіки” Денисом Пушиліним, вдалося дізнатися про ще одного його заступника. На цій зустрічі вперше в публічній площині з’явилась Світлана Надьон, яку представили як першого заступника “голови військово-цивільної адміністрації Харківської області” (на той момент окупанти вже перейменували свою “адміністрацію”) та “керівниика апарату військово-цивільної адміністрації Харківської області”.

Світлана Надьон в 2015 році перебувала у розшуку згідно з ухвалою суду про дозвіл на затримання з метою приводу.

В 2015 році Надьон була обвинуваченою у справі щодо несанкціонованого збуту або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або на носіях такої інформації, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства.

Надьон декілька разів не з’являлась без поважних причин в судові засідання. На Управління СБУ у Харківській області (орган, який здійснював досудове слідство) покладали обов’язок доставити Надьон в судові засідання. Але Надьон так і не змогли доставити в суд. В серпні 2015 року суд прийшов до висновку про повернення обвинувального акту щодо Надьон прокурору для продовження досудового розслідування та з’ясування місцезнаходження обвинуваченої. Після ухвали від серпня 2015 року більше в судовому реєстрі по цій справі жодного руху не було.

3. Вячеслав Матвєєв

Приблизно в той же час стало відомо про ще одного заступника Ганчева, з соціально-гуманітарних питань. Їм став Вячеслав Матвєєв.

Матвєєв є російським пропагандистом, який відповідав за пропаганду кремля на окупованих територіях Луганської області, в так званому “ЛНР”. Якийсь час працював навіть пропагандистом у Віктора Януковича.

Згідно з інформацією на сайті “Миротворець”, раніше Матвєєв носив прізвище Широких, був “заступником керівника адміністрації голови ЛНР”. Впродовж 2004–2014 років В’ячеслав Матвеєв працював генеральним продюсером Луганської обласної телерадіокомпанії, політтехнологом. Також у 2004 році був продюсером телевізійних суспільно-політичних проектів проросійського кандидата у президенти Віктора Януковича. У 2002-2003 роках був заступником голови правління інформаційного агентства “РІА Новини — Україна”, політологом у Києві. Відомо також, що Матвєєв має бізнес в росії.

4. Андрій Алєксєєнко

У серпні вже стало відомо про найбільш гучне призначення серед заступників Ганчева. Колишнього мера російського Краснодара Андрія Алексєєнка російські окупанти відправили на “посаду” голови так званої “ради міністрів окупованої частини Харківської області”. Також Алексєєнко обійняв “посаду” і першого заступника Ганчева, судячи з усього, посунувши звідти Світлану Надьон.

У Алексєєнка досить цікава біографія. В жовтні 2021 року він став виконувачем обов’язків голови Краснодара, в листопаді став мером Краснодара без приставки в.о. А вже 22 грудня 2021 року Андрія Алексєєнка доставили на допит як підозрюваного у кримінальній справі про отримання хабара. За версією слідства, забудовник Мисак Казарян в 2018 році передав Алексеєнку, який тоді обіймав посаду першого віцегубернатора Краснодарського краю, рушницю вартістю 1,6 млн руб., а той за це нібито забезпечив видачу висновку про відповідність багатоквартирного будинку будівельним нормам.

Пізніше прокурор Краснодарського краю Сергій Табельський повідомив, що справу проти Андрія Алексєєнка передано для розслідування до центрального апарату слідчого комітету росії. З того моменту жодної офіційної інформації про розслідування не було.

Судячи з усього, у Алексеєнка просто не було вибору, чи очолювати так звану “раду міністрів окупованої частини Харківської області”, бо він перебуває в росії під слідством, відповідно не керуючи власною долею.

Як повідомляють російські ЗМІ, Алексєєнко активно підтримував військкомати в росії у наборі найманців та бойовиків на війну в Україні та підписав у травні постанову «Про сприяння військовим комісаріатам Західного та Прикубанського, Карасунського та Центрального округів міста Краснодар у виконанні завдання щодо відбору кандидатів для укладання строкового контракту про проходження військової служби». У документі йшлося про те, що чиновники мають «письмово довести інформацію про умови укладання короткострокового контракту» до організацій, де працює понад 100 осіб.

Псевдо-міністри окупованої частини Харківщини

Крім того, окупанти встигли призначити так званого “міністра охорони здоров’я Харківської області. Ним став Аббяс Пякішев.

64-річний Пякішев, згідно з даними Youcontrol, вже протягом багатьох років є керівником відокремленого підрозділу “Куп’янська центральна міська лікарня” комунального некомерційного підприємства “Куп’янське територіальне медичне об’єднання”.

У 2010 році Пякішев був обраний від “Партії регіонів” депутатом Куп’янської міської ради, будучи членом партії. В 2020 році Пякішев балотувався в мери Куп’янська від партії “Блок Світличної “Разом!” та набрав 12% (1443 голосів). Крім цього, Пякішев від цієї партії балотувався першим номером в Куп’янську міську раду та був обраний ще раз депутатом.

Пякішев на зборах колективів лікарень в Куп’янську, Боровій, намагався переконати людей, що росія прийшла на Харківщину назавжди.

В липні прокуратура  повідомила про підозру і 54-річній Зої Фінько з Куп’янська за те, що та добровільно обійняла посаду керівника підрозділу пенсійного забезпечення так званої «тимчасової цивільної адміністрації Харківської області». Серед обов‘язків Фінько була видача «допомоги» від країни-агресора у сумі 10 тис. рублів. 

Висновки

Як бачимо, “вище керівництво” до недавнього часу окупованих територій Харківської області в переважній своїй більшості  готувалось в неконтрольованих псевдореспубліках на Донбасі. В 2014 році, такі як Ганчев, Демченко мріяли побудувати у Харкові чергову “народну республіку”, але тоді їм це не вдалось. Вони повернулись з російською армією через 8 років з тією самою метою, але знову зазнали поразки. На цей раз сподіваємось  остаточної поразки. Але все залежатиме від правової спроможності нашої держави.

Україна як демократична країна дуже часто заплющувала очі на російських агентів в органах влади, серед депутатів різних рівнів, так званих активістів та політологів, за що ми всі платимо сьогодні, на жаль, страшну ціну. Впевнені, що ця війна за незалежність раз і назавжди навчить нас ставитись до шкідливих елементів для України з нульовою толерантністю.

Останні новини з категорії Аналітика

Заповідники та національні парки в окупації: як росія вчиняє екологічні злочини в Україні

Війна в Україні завдає значної шкоди довкіллю. Про її масштаби - у статті Анастасії Поліщук
29 листопада 2022

Суспільні настрої в Україні: мешканці прифронтових міст налаштовані рішучіше та менш схильні до компромісів з РФ 

Чи варто Європі готуватися до нової хвилі біженців, та чи вдалося Росії зламати волю українців, Польському радіо розповів Андрій Сухарина
28 листопада 2022

Без миру чи без Росії?

Путін сподівався на розкол між Заходом, Китаєм та державами Глобального Півдня на теренах саміту G20, але які насправді результати отримав –...
22 листопада 2022

Щодо примусу до миру. Про що думають українці при свічках. Слідами соцопитування «Демініціатив»

Андрій Сухарина та Петро Бурковський для "Дзеркала тижня" про те, як впливає російська агресія на зміну громадської думки
21 листопада 2022