Євген ЛІСІЧКІН,
аналітик Харківського
антикорупційного центру
До 24 лютого Фонд "Демократичні ініціативи" проводив моніторинг чинників суспільно-політичної стабільності у Харківській та Одеській областях як у регіонах, де РФ проводила підривну діяльність, готуючись до повномасштабної війни.
Російське вторгнення актуалізувало у цих та інших прифронтових регіонах України цілу низку проблем – як забезпечити безпеку та економічне відновлення на вільних територіях у прифронтових регіонах, у яких умовах живуть люди на тимчасово окупованих територіях, хто сприяв їх захопленню та як відновлювати життя на цих територіях після їх звільнення тощо. Відповіді на ці та інші запитання ми намагатимемося з'ясувати в межах програми співпраці Фонду "Демократичні ініціативи" з партнерами із різних регіонів України. У першому з матеріалів у рамках цієї програми з'ясуємо, хто допомагав російським окупантам захопити місто Ізюм на Харківщині, яке є ключовим для розвитку наступу окупантів на Слов'янськ.
Ізюм – місто, про яке почула та дізналась вся Україна в березні 2022 року. За місто майже місяць точилися запеклі бої між українською армією та російськими окупантами. Місто важливе тим, що стоїть на шляху між Харковом та Донецьком. І от наприкінці березня російська армія змогла захопити його, змусивши ЗСУ відійти. Важливо, що окупантам вдалося загарбати місто не внаслідок військової переваги, а завдяки зраднику, про якого ми розповімо нижче.
Після завоювання Ізюма російські окупанти перетворили місто на перевалочну базу для своєї військової техніки та особового складу. Сьогодні саме з Ізюма російська армія намагається поступово просуватися в напрямку Слов’янська. Ми вирішили розповісти про тих, хто допомагає російським окупантам у цьому місті та співпрацює з ними.
Майже одразу після захоплення міста, в квітні, в.о. “мера Ізюма” від окупаційної влади призначили Владислава Соколова.
Владислав Соколов
Ще до появи у відеороликах російських пропагандистів Соколова у допомозі колаборантам звинуватив мер Ізюма Валерій Марченко. Соколов – колишній співробітник правоохоронних органів. Як повідомляють ЗМІ Дніпра, Соколов тривалий час обіймав керівні посади у МВС Дніпропетровської області, зокрема був начальником Кіровського (зараз це Центральний) районного відділу міліції, а з 2010 по 2011 рік керував відділом боротьби з наркозлочинністю на міжрайонному рівні в ГУМВС Дніпропетровської області.
З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну, екс-міліціонери нерідко стають колаборантами. Можна провести паралелі з тим самим гауляйтером від росіян окупованих територій Харківської області Віталієм Ганчевим.
Соколов був кандидатом на посаду голови Ізюма в 2020 році від партії “Наш край”. Під час балотування вказував, що є завідувачем сектору банківської безпеки активів фізичних осіб у ПАТ КВ “Ощадбанк”.
В середині липня з однієї з підозр прокуратури стало відомо, що Соколов, якраз, обіймаючи посаду завідувача сектора банківської безпеки та охорони Ізюмської філії Харківського обласного управління АТ “Ощадбанк”, передав 24 квітня 2022 року російським окупантам 4 автівки – два “Форди Транзит”, один “Форд Коннект”, один ВАЗ 2114, а також 8 пістолетів ПМ та набої до ПМ калібру 9 мм в кількості 224 шт., які були у власності банку.
Соколову також вже неодноразово заочно повідомляли про підозру в державній зраді. В тому числі і за участь у засіданні колаборантів у Куп’янську, де створили так звану “тимчасову цивільну адміністрацію Харківської області”. Соколов також був одним із трьох зрадників, які в квітні вивісили прапор російських окупантів над адміністративною будівлею в Ізюмі.
Заступником Владислава Соколова став уродженець міста Єнакієво – Олександр Кішинець.
Олександр Кішинець
Вказано, що Олександр Олександрович Кішинець на сьогодні є заступником Соколова з питань безпеки та діяльності силових структур. Тепер саме він контролює продаж алкоголю та ліків на території міста Ізюм. Про людину з таким ПІБ є інформація на сайті “Миротворець”.
Відомо, що Кішинець був першим заступником командира батальйону СВД “Беркут”. Його було взято в полон, але звільнено під час обміну. Після звільнення повернувся знову до СВД “Беркут”, став політруком. Активно займався громадськими рухами, учасник “Антимайдану”, очолював роботу з дитячими та молодіжними громадськими організаціями. Робота з молоддю велася у руслі “військово-патріотичного” виховання. За даними “Миротворця” Кішинець тісно пов’язаний із “беркутівцем” Юрієм Сивоконенко, депутатом т.з. “ДНР”. Крім того, Кішинець активно працював з військово-патріотичним рухом “Молода гвардія – Юнармія”, яке працює за аналогією з російською “юнармією”. Кішинець перебуває в українському розшуку. Його підозрюють у створенні незаконного збройного формування.
За роботу комунальних підприємств в Ізюмі відповідає Гліб Ткаченко, якого окупанти теж призначили заступником “керівника” міста Владислава Соколова. Раніше Гліб Ткаченко очолював Ізюмський міський відділ ресурсів. Крім того, він є засновником трьох підприємств, що проводили оформлення документації на земельні ділянки: ТОВ “Фірма – Земля”, ТОВ “Контур-10”, ТОВ “Меридіан-20”.
Крім Соколова, в кінці березня 2022 року мер міста Ізюм Марченко звинуватив ще декількох місцевих політиків у колаборантстві та допомозі російській армії потрапити в місто. Це місцеві депутати міськради Анатолій Фомичевський та Юрій Козлов, а також колишній мер Ізюма Олександр Божков (обирався від “Партії регіонів”).
За словами Валерія Марченка, колаборанти займалися не лише “пропагандою”, а й допомагали ворогові будувати понтони. За інформацією начальника відділу Ізюмської міськради Максима Стрельника, колаборанти також надавали ворогам інформацію про розташування військ Збройних сил України, доносили інформацію про місцевих активістів, підприємців, військовослужбовців тероборони та членів їхніх сімей.
Анатолій Фомичевський відомий давно саме тим, що демонстрував свою проросійську позицію. Фомичевський – чинний депутат Ізюмської міської ради від ОПЗЖ, висувався на посаду мера Ізюма від політичної партії «Опозиційна платформа-За життя». Це вже не перша спроба кандидата отримати крісло голови Ізюма.
У 2010 році Фомичевський балотувався на посаду міського голови Ізюму та в депутати Ізюмської міської ради від вже забороненої “Комуністичної партії України”. Крісло мера не здобув, але депутатом Ізюмської міської ради VI скликання був обраний. На парламентських виборах 2012 року висувався у 177-му окрузі (з центром у Куп’янську) знову від “Комуністичної партії України”. На позачергових парламентських виборах 2014 року йшов за списком КПУ під 44-м номером. На місцевих виборах 2015 року Анатолій Фомичевський балотувався у мери Ізюма від політичної партії “Ліва опозиція” – тодішній аналог вже забороненої КПУ. Посади не здобув (став третім серед кандидатів за ступенем підтримки з боку виборців: отримав 16,8% голосів).
Після заборони діяльності “Комуністичної партії України” Фомичевський, судячи з усього, залишився симпатиком її ідеології і має проросійські політичні орієнтири. Місцеві ЗМІ публікували матеріали про його прихильність до «руского міра», організацію акції “Безсмертний полк” у 2017-му в Ізюмі, участь у російській телепередачі політичної тематики у 2019 році.
У 2020 році, за декілька місяців до місцевих виборів, Фомичевський став очільником Ізюмського осередку політичної партії “Опозиційна платформа-За життя”. У соціальних мережах Фомичевський всі ці роки постив заборонену комуністичну атрибутику, яку накладав навіть на карту України, поздоровляв підписників з жовтневою революцією, сумував за СРСР тощо.
За інформацією “Депо.Харків”, навесні 2014 року Фомичевський також брав участь у масових антиукраїнських мітингах у Донецьку та підтримував прихильників “ДНР”. Фотографії з донецькими сепаратистами Фомичевський навесні 2014 року сам викладав на своїй сторінці в соцмережі.
Видання “Хвиля” писало, що коли через Ізюм на Донбас стали стягувати українських військових, Анатолій Фомичевський називав це «введенням військ» в Ізюм і намагався підбити жителів міста на масові виступи проти ЗСУ. Тоді ж Фомичевський закликав усіх бажаючих приходити до офісу КПУ для вивчення досвіду партизанів “Молодої гвардії” та ведення війни проти “фашистів”.
Станом на зараз “Анатолій Фомичевський – відповідальний за зв’язки з громадськістю та кадрові питання, він веде прийом громадян у приміщенні «А-Банку» по вул. Соборній, а поруч у приміщенні ЦНАП розташувалася «народна міліція»”, – повідомляє місцевий сайт “Обрії Ізюмщини”.
Фомичевський заочно отримав підозру в державній зраді. Саме він показав ворогу шлях у місто, про який не знали російські окупанти і який дав змогу їм обійти оборону української армії. Багато місцевих мешканців вважають, що це було вирішальним у битві за Ізюм.
Юрій Козлов обрався до міськради в 2020 році від партії “Блок Світличної Разом!”. У 2020 р. від цієї ж партії балотувався в мери Ізюма. Про Козлова відомо, що це голова Ізюмського відокремленого підрозділу громадської організації “Стоп корупції”, раніше очолював Управління молоді та спорту Ізюмської міської ради. Має довгий публічний конфлікт із чинним мером міста Валерієм Марченком. Сторони один на одного подавали до суду.
Олександр Божков був лікарем-хірургом, потім перейшов на роботу в Ізюмську райдержадміністрацію завідувачем відділу охорони здоров’я. З 2006 по 2009 роки пропрацював віце-мером Ізюма з гуманітарних питань. Після чого двічі обирався мером Ізюма. У 2009 році на позачергових виборах Божкова обрали мером від “Партії Регіонів”. У 2010 році він обрався повторно від “Партії Регіонів”.
Нещодавно стало відомо, що окупанти "призначили" Божкова так званим "главлікарем центральної районної лікарні" в Ізюмі. В пропагандистському відео росіян, Божков розповідав про те, що ЗСУ начебто скинули на Ізюм міни-пелюстки.
Олександр Божков
Стосовно Козлова й Божкова працівники ДБР розпочали досудове розслідування за фактом державної зради.
А вже пізніше російські окупанти почали “створювати вертикаль влади” в Ізюмському районі і призначили двох старост у село Співаківка Оскільської громади поблизу міста Ізюм. Про це повідомляє місцеве видання “Обрії Ізюмщини”. “На правій стороні с. Співаківка окупантами призначено старосту – Черняка Володимира Ілліча, на прізвисько Ленін. З лівої сторони від в’їзду з мосту призначений Ведута Віктор, прописаний у м. Донецьк, але проживає в Співаківці”, – йдеться у повідомленні ЗМІ.
“Управління освіти” в окупантській “адміністрації Ізюма” очолила колишня бухгалтерка – Юлія Бабаєвська. Раніше вона була обрана присяжною до суду. Крім того, в 2019 році на президентських виборах вона була спостерігачкою від громадської організації “Солідарна молодь”. Вона має чоловіка та сина.
Окупанти в сфері освіти продовжують роботу з формування списків учнів за віком для комплектації класів у новому навчальному році. Випускників запрошують прийти в управління освіти для оформлення замовлення на отримання атестату, при цьому обіцяють, що всі випускники отримують можливість безкоштовно навчатися в російських вузах. У школах міста планують створити “казацко-кадетскіє” класи.
Юлія Бабаєвська
“Керівником відділу охорони здоров’я” призначено Володимира Вікторовича Суханова. Зазначено, що Ізюм нібито отримав від так званої “ЛНР” чотири автомобілі “швидкої допомоги” і медикаменти від московської клінічної лікарні.
До війни в Ізюмі працювало 50 аптечних закладів, на сьогодні жоден не функціонує. Переважна більшість лікарів виїхали з Ізюма. Колаборанти разом із загарбниками обіцяють відкрити найближчим часом стоматологічну поліклініку і шкірно-венерологічний диспансер.
Раніше прокуратура Харківської області вже заочно висунула 42-річному жителю Ізюма Володимиру Суханову підозру за фактом колабораційної діяльності.
За даними слідства, під час тимчасової окупації Ізюма місцевий житель добровільно обійняв посаду так званого начальника медичної служби — служби медикаментів у незаконно створеному органі влади, а саме в окупаційній адміністрації держави-агресора.
Стало відомо й прізвище нового “керівника місцевих тепломереж”, це – Віталій Олександрович Гусєв, який і раніше працював в Ізюмському комунальному підприємстві теплових мереж, був майстром групи КВПтаА.
Крім того, є дані про ще одну колаборантку – депутатку Ізюмської районної ради від ОПЗЖ – Любов Ткачову. Саме вона допомагає окупантам видавати місцеву пропагандистську газету. Раніше Любов Ткачова входила до Харківської обласної організації “Ленінська Комуністична Спілка молоді України”. Ця організація розміщувалася за тою самою адресою, що й облорганізація Компартії. За даними ЦВК, Ткачева була безробітною. В своїй декларації вона показувала доходи в кілька тисяч гривень на рік.
Любов Ткачова
А пару днів тому, російські пропагандисти виклали два відео, де депутат Ізюмської міської ради від ОПЗЖ Володимир Ковальчук та працівник воєнкомату (як він сам себе називає на відео) Євген Гузавін звинувачують українську армію в обстрілах Ізюма та розповсюджують інші російські наративи. Ковальчук є людиною з команди Анатолія Фомичевського, і теж раніше був причетний до Компартії України.
Є також дані, що з російськими окупантами співпрацює і Митрополит Ізюмський УПЦ московського патріархату Єлисей. Він відмовився виконувати рішення Собору УПЦ МП, який висловив незгоду з позицією патріарха московського Кирила щодо війни в Україні. Про це він заявив у коментарі, який надав одному з пропагандистських каналів окупантів.
Нагадаємо, що у постанові сказано, що собор “засуджує війну як порушення Божої заповіді «Не вбивай!» (Вих. 20:13) і висловлює співчуття всім, хто постраждав у війні”. Собор звернувся до влади України та влади РФ із проханням продовжувати переговорний процес “і пошук сильного та розумного слова, яке змогло б зупинити кровопролиття”.
“Собор прийняв відповідні доповнення та зміни до Статуту про управління Української Православної Церкви, що свідчать про повну самостійність та незалежність Української Православної Церкви”, – сказано у тексті постанови. А нещодавно Єлісей зустрівся в Ізюмі з гауляйтером від російського ворога тимчасово окупованих територій Харківської області Віталієм Ганчевим.
Мешканці Ізюму, які залишились в окупації, живуть у постійному страху. 8 липня артилерія російської армії обстріляла касетними снарядами гору Крем'янець, якраз в цей момент там перебувала велика кількість ізюмчан, які піднялися на гору, де є хоч якийсь мобільний зв’язок, щоб зателефонувати рідним. Місцеві жителі повідомляли про загиблих та поранених. Обласна прокуратура поки встановила факт загибелі однієї людини.
Висновки
Як бачимо, переважна більшість осіб самозваної “влади” Ізюма за часів окупації міста представляє проросійські партії та рухи. Ці шкідливі для України елементи протягом багатьох років медійно готували повномасштабне російське вторгнення, просуваючи наративи про “нацистів в українській владі”, “зовнішнє управління Україною” тощо. А вже у 2022 році вони вмить зрадили Україну.
Україна, як демократична країна, дуже часто заплющувала на це очі, за що ми всі платимо сьогодні, на жаль, страшну ціну. Закриття проросійських партій – це не про свободу слова, а про те, щоб держава Україна змогла вистояти та себе захистити. Представники проросійських партій співпрацюють із окупантами майже в усіх тимчасово окупованих містах та селищах Харківщини, а у випадку Ізюма безпосередньо доклалися до захоплення ключового міста, з якого нині ворог продовжує спроби просуватися до Слов’янсько-Краматорської агломерації. Вчасні дії держави із виявлення та знешкодження осіб та угруповань, діяльність яких становить загрозу для національної безпеки України, дозволили б уникнути втрати територій та людських життів.
