Події
Перегляди: 352
6 червня 2018

Усе ще може змінитися – виборчі рейтинги прокоментували експерти

5 червня Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучерів  оприлюднив результати опитування громадської думки щодо електоральних настроїв у суспільстві, проведеного  спільно з Центром Разумкова. Експерти  проаналізували нові виборчі рейтинги і дали свої прогнози.

Рейтинги у  міжвиборчий період – це лиш певний індикатор настроїв у суспільстві

Про це просив не забувати  Андрій Биченко, директор соціологічної служби Центру Разумкова, пояснивши, що основна вада політичних рейтингів під час міжвиборчих кампаній, полягає в тому, що список кандидатів чи партій  ще  невідомий. «Результати прямо залежать саме від списку: якщо він на виборах суттєво відрізнятиметься, відповідно, й  рейтинги можна використовувати лише як певний індикатор настроїв у суспільстві», – зауважив соціолог і додав, що навіть в останньому дослідженні не включено тих кандидатів, які оголосили про свій  намір іти в  президенти вже після початку опитування.

Тож якби  президентські вибори в Україні проходили б у травні 2018 року,  в першому турі найбільше голосів отримали б  Юлія Тимошенко (13,3%) та  Анатолій Гриценко (9,4%). Далі йдуть Юрій Бойко – 8,4%, Петро Порошенко – 7,6%, Олег Ляшко – 7,4%, Святослав Вакарчук – 5,6%, Вадим Рабинович – 5,5%, Володимир Зеленський – 5,0%.

«Цікавою є група «Бойко–Порошенко–Ляшко–Вакарчук–Рабінович–Зеленський», – відзначив Андрій Биченко. – Хоч номінально кандидати і мають різні значення, але відмінність між ними статистично не значуща». Водночас  перші два  фаворити рейтингу –  Тимошенко і Гриценко – справді мають певний відрив, підтвердив соціолог.

Зауважив він і той факт, що тривалий час після  Революції гідності  в Україні  не спостерігалося  «розколу» суспільства на «схід»  та «захід»,  який мав місце до 2014 року. Однак нині  ситуація, за його словами,  повертається. «Ще немає розколу, але відмінності збільшуються, –  вважає Андрій Биченко. – Зокрема на сході України кардинально міняється картина. Там є два основних лідери – Юрій Бойко і Вадим Рабінович. Фактично маємо ситуацію, яку мали до Революції гідності. Поки що не абсолютна підтримка, яка була у Януковича, але картина на сході в цілому  серйозно відрізняється».

Щодо партійних рейтингів, то вони досить близько повторюють президентські, каже соціолог. І якби  вибори відбувалися сьогодні, то  п’ятивідсотковий бар’єр подолали б політичні партії «Батьківщина» (12,6%), «Громадянська позиція» (10,7%), «Опозиційний блок» (8,5%), «За життя» (8,1%), «Радикальна Партія Олега Ляшка» (7,9%),  Блок Петра Порошенка «Солідарність» (7,8%), «Самопоміч» (5,1%),  «Слуга народу» (5,0%).

Попри «непрохідний» відсоток,  є шанси й у «Свободи» (3,3%),  зауважив Андрій Биченко.   «Бо навіть серед тих, хто має намір взяти участь  у виборах,  13,3% – не визначилися з  вибором,  – пояснив експерт, – тобто   ці люди або не прийдуть на вибори, і тоді їхні голоси розподіляться пропорційно тим, хто  прийшов, або вони прийдуть на вибори і за когось проголосують... Тому в умовах реальних виборів всі партії мали б більше голосів, і теоретичні шанси проходження до парламенту «Свобода» має», – підсумував соціолог.

Результат  парламентського рейтингу відкоригує змішана виборча система, якщо вона залишиться, якою є на сьогодні

Олексій Гарань, професор політології НаУКМА, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, звернув увагу на те, що порівнявши відсотки серед усіх опитаних, а не лише серед  тих, хто має намір взяти участь у виборах, отримуєш дещо іншу картину –  різниця між Тимошенко і всіма іншими кандидатами потрапляє у межі статистичної похибки. «Розрив між ними зовсім невеликий – у межах 3%, – каже політолог,  – і  він  не є настільки суттєвим».

Дуже істотно буде відкоригований  і результат  парламентського рейтингу, каже Олексій Гарань.  Це зробить змішана виборча система, якщо вона залишиться, якою є на сьогодні.  «Бо ті результати, які ми бачимо за партійними списками, – це буде тільки половина депутатів парламенту», – зауважив політолог.

А ще Олексій Гарань радить  не перебільшувати проблеми «розколу й поляризації» суспільства, хоча закликає бути пильними. «Проблема  вибору у постмайданного електорату  полягає в тому, що  є багато кандидатів, які відповідають їхнім настроям. Але якщо «поскладати» цих кандидатів разом,  тоді результат  не буде виглядати так драматично. Тобто це не той розкол, який був до 2014 р.,  але дійсно є небезпечні  тенденції – є два кандидати і дві політичні сили, які знову гратимуть на тих самих гаслах, на яких колись грали «регіонали», говорячи про  необхідність захисту російськомовних та  врахування  інтересів  Донбасу. І така небезпека є», – акцентував Олексій Гарань.

Українці хочуть бачити у владі порядних людей

Ірина Бекешкіна, директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва,  також підтвердила – ситуація хитка і все ще може змінитися. «Такого, щоб так кучно йшли кандидати, ще не було… Тому ситуація дуже хитка.  Але,  з іншого боку, різні соціологи на рідкість  показують стабільні і дуже схожі результати».  

Разючих регіональних відмінностей у електоральних уподобаннях щодо фавориту  рейтингу Юлії Тимошенко і чинного президента Петра Порошенка Ірина Бекешкіна теж не бачить.   «Щодо  цих двох кандидатів це не  діє, і це щось нове порівняно з попередніми виборами», – коментує експерт. Але чітко проглядає різниця і залежність вибору від  матеріального  стану виборців, наголосила науковець.

«Серед найбідніших абсолютним лідером є Юлія Тимошенко – майже 20% цієї категорії населення готові за неї проголосувати. Серед відносно благополучних лідером є Порошенко. Це взагалі дає підстави говорити, що значною мірою результати майбутніх виборів залежатимуть від ситуації в країні. Перш за все, економічної», – пояснила Ірина Бекешкіна.

І ще один висновок, який вже вкотре підтверджують результати опитування – українці потребують нових політичних лідерів і «нових облич» у державному апараті. Останнє опитування засвідчило, що 62% українців  хочуть бачити нових лідерів на чолі держави. «Це вже стабільна потреба, яку ми відзначаємо  останні роки, – каже соціолог. – Кого українці бачать серед нових лідерів?   Тут  очевидна «туга  за порядністю». Так, вони хочуть бачити некорумпованих і чесних політиків,  готових захищати інтереси простих людей».  

Нових політичних лідерів  громадяни хочуть бачити з нових політичних сил,  вже наявних політичних партій, але де вони були не на перших ролях, організацій громадянського суспільства, із осередку  гуманітарної або технічної інтелігенції,  учасників АТО на Донбасі та волонтерів.   Найменше громадяни  хотіли б,   щоб нові лідери представляли  великий бізнес і були залежні від різноманітних фінансових груп.

«Серед нових осіб, які з'явилися в українській політиці, можна виділити трьох кандидатів – Вакарчук, Зеленський  і Мураєв, – каже соціолог. – Але якщо подивитися регіональні відмінності, то Мураєв – є лідером сходу. У Вкарчука і Зеленського  істотних регіональних відмінностей немає».

Ірина Бекешкіна також додала, що більшість громадян – 60% – схвально ставляться до перспективи для громадянських активістів йти в політику і  сподіваються, що їх прихід  в політику зумовить якісне її  оновлення.

Те, що на «мураєвщину» є попит на сході України –  дуже небезпечно

В свою чергу Володимир Фесенко, голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента», відзначив, що відновлення ідеологічної поляризації все ж у результатах опитування простежується. «Є регіональні відмінності: знову ми бачимо відновлення ідеологічної поляризації. Вона дійсно загрозлива, тому що це ідеологічна, ціннісна поляризація. Для мене найбільш небезпечна – саме «мураєвщина». Тому що це агресивна, антимайданна позиція. Майже відкрито проросійська.  Це ставка на відновлення конфлікту, який призвів до трагічних подій 2014 року», – пояснив Володимир Фесенко.

Він так само згоден із колегами, що ситуація змінюватиметься і рейтинги коливатимуться.

«Тут є декілька інтриг!», – заінтригував Володимир Фесенко. Перша – з  Анатолієм Гриценком. «Чи не відбудеться зменшення його рейтингів під час виборчої кампанії?, – вагається експерт. – Це залежатиме від того, хто очолюватиме його виборчий штаб і наскільки вдалою буде його виборча стратегія та  ресурсне забезпечення».

Інтрига з Юлією Тимошенко. «Чи не зарано вона почала свою виборчу кампанію.  9 місяців? Є багато прикладів, коли кандидати, які починали потужну виборчу кампанію за 9 місяців до виборів, програвали. Спочатку рейтинги зростали, але коли  включалися інші кандидати, рейтинг почали просідати», – пояснив експерт.

Є й інтрига  з неполітиками, які не будуть чи будуть брати участь у виборах. «Достеменно це невідомо щодо Святослава Вакарчук. Проект із  Зеленським «Слуга народу», який націлений на парламентські вибори,  прив'язаний до головного спонсора цієї сили – до Ігоря Коломойського, що  може зіграти злий жарт і позначитися  на рейтингу партії», – вважає Володимир Фесенко.

Щодо таких проектів, як Роман Безсмертний, то вони навряд чи змінять виборчий ландшафт, переконаний аналітик: «Скоріше це  аутсайдери, але аутсайдери можуть відбирати трошки голосів у кожного з фаворитів».

Додати може і Петро Порошенко,  вважає Володимир Фесенко. Його  шанси залежать від того, наскільки йому вдасться сконсолідувати центристський і провладний табір. «На сьогодні ми навіть  не можемо напевно  сказати, хто увійде у другий тур, крім Тимошенко»,  – підсумовує  політолог. Він також натякнув, що найближчі півроку в Україні можливі сюрпризи. Один із них –  спроба  кардинально змінити  «правила гри» – можливо, за рахунок конституційної реформи чи  якихось кроків, які зламають політичну ситуацію.

Top