Три дні до виборів Президента: виклики, електоральні тенденції, громадський контроль - експертне обговорення

Серед кандидатів на посаду президента лідером є Володимир Зеленський, на другому місці Петро Порошенко, на третьому – Юлія Тимошенко. Такі результати показало соціологічне опитування за тиждень до виборів, проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології.

28 березня результати соціологічного дослідження «За тиждень до виборів Президента: рейтинги кандидатів, мотивації вибору, очікування громадян» оприлюднили на круглому столі «За три дні до виборів президента: виклики, електоральні тенденції, громадський контроль» в Укрінформі.

Серед тих, хто визначився з вибором, лідером рейтингу кандидатів на посаду президента залишається Володимир Зеленський, за нього готові проголосувати 27,6%, другу позицію обіймає Петро Порошенко – 18,2%, на третій позиції Юлія Тимошенко – 12,8%. Далі йдуть Юрій Бойко – 11,1%, Анатолій Гриценко – 8,4%, Олег Ляшко – 5,2%. Про це повідомив генеральний директор КМІС Володимир Паніотто.

“На мій погляд, ще може за цей тиждень багато подій відбутися, але в принципі, як виглядає зараз, то найбільше шансів вийти у другий тур мають Зеленський і Порошенко, але зберігаються досить непогані шанси у Тимошенко і деякою мірою вже менші у Бойка, - сказав Паніотто. - Якщо ми проводимо деякі моделювання з різними варіантами явки на вибори, то є деякі варіанти, в яких Зеленський не потрапляє у другий тур. Якщо явка буде дуже низка і не прийдуть його виборці. Так що поки що ось ці три кандидатури - і хто саме увійде в другий тур, я б не узявся прогнозувати”.

За тиждень до виборів значна частина виборців – 24% серед тих хто, має намір брати участь у виборах, не визначилася з обраним кандидатом і ще 9% від усіх респондентів відмовилися відповідати на це запитання. Як визначатимуться ці люди і чи підуть вони на вибори – питання відкрите, зазначають соціологи.

Опитування показало, що виборці недостатньо знають у чому полягають обов’язки президента України. Дораховують до його зобов’язань, наприклад, встановлювати справедливі тарифи (35%) чи встановлювати справедливий рівень зарплат та пенсій (32%) і водночас не включаючи у сферу компетенцій президента те, що прямо належить до його обов’язків – очолювати Раду національної безпеки та оборони України (17%), нагороджувати державними нагородами (10%) тощо.

Серед мотивів вибору певного кандидата  найбільш вагомими були: особисті якості кандидата (43%), програма та пропозиції (34%),  наявність компромату (27%) та попередня діяльність (26%).

Переважна більшість  громадян  (85%) мають намір взяти участь у виборах президента України: 62% у цьому впевнені і ще 23% візьмуть участь «скоріше за все».

Володимир Паніотто також  зазначив, на що треба звертати увагу при читанні результатів соціологічних досліджень. Адже за цю виборчу кампанію соціологів неодноразово звинувачували у заангажованості та необ’єктивності.

«При порівнянні досліджень різних соціологічних центрів казали, що результати відрізняються в залежності від замовника. Хоча протягом року була єдина картина. Лідеркою була Юлія Тимошенко й п’ять людей в рамках похибки займали друге місце», – сказав Паніотто.

Він звернув увагу на те, що соціологи розраховують три типи рейтингів: по відношенню до всіх опитаних, по відношенню до тих, хто збирається прийти на вибори, і по відношенню до тих, хто збирається прийти на вибори й визначився. І треба порівнювати рейтинги лише одного типу.

Окрім того, різниця даних різних соціологічних центрів пов’язана ще з кількома причинами: «По-перше, перепис населення був зроблений 18 років тому. Ми не знаємо реально скільки людей у кожній області. А ми розподіляємо нашу вибірку пропорційно чисельності зареєстрованих виборців у кожній області. Також міграція з Донбасу, яка оцінюється різними міністерствами з точністю до 700 тисяч людей. І міграція закордон, яка теж дуже погано оцінюється. Це також вносить додаткову помилку», – пояснив Володимир Паніотто.

Однією із головних загроз на президентських виборах є діяльність парамілітарних організацій - КВУ
 

У Комітеті виборців України назвали основні загрози на виборах Президента України 31 березня.

Про це розповіла заступник генерального директора Комітету виборців України Наталя Линник.

“Комітет виборців також наголошує на тому, що є основні загрози на цих виборах, а саме — діяльність парамілітарних організацій, які заявляють про те, що вони будуть боротися з фальсифікаціями на виборах. Ми наголошуємо на тому, що навіть ті парамілітарні організації, які зареєстровані як офіційні спостерігачі, не мають права попереджати ці порушення у фізичний спосіб, - вони мають повідомляти про це безпосередньо органам внутрішніх справ, тобто поліції, для попередження цих фальсифікацій”, - наголосила Линник.

Також вона зазначила, що КВУ вбачає велику загрозу втручання Росії в українські вибори.

“Також ми вбачаємо велику загрозу в російському втручанні у вибори, і полягає вона не тільки в інформаційному втручанні, а також у можливому втручанні в день виборів. А це можливі й певні фізичні загрози як на виборчих дільницях, так і в пошкодженні певних мереж комунікації між дільничними, окружними виборчими комісіями та Центральною виборчою комісією включно з кіберзагрозами”, - зауважила Линник.

Окрім того, як вона зазначила, Комітет виборців вбачає три ключових проблеми на виборах - тіньове фінансування, незаконна агітація і непрямий підкуп виборців.

“У фінансових звітах кандидатів ми, на жаль, не побачили оплату праці агітаторів, спостерігачів і членів комісій. Звичайно, що у відповідності до чинного законодавства це і не передбачено, проте всі розуміють як відбувається насправді. І Комітет виборців послідовно виступає за детінізацію коштів виборчої кампанії. При цьому в Інтернеті всі можуть ознайомитися з оголошеннями про найм на роботу спостерігачів, членів виборчих комісій і агітаторів за певну винагороду”, - розповіла Линник.

Вона нагадала, що шестеро кандидатів у президенти — Олександр Ващенко, Микола Габер, Дмитро Гнап, Олександр Данилюк, Роман Насіров і Руслан Ригованов - не витратили жодної гривні зі свого виборчого фонду і подали порожні фінансові звіти.

Більшість виборців довіряють екзит-полам

Більшість громадян (55%) довіряють результатам екзит-полів, які будуть проведені на виборах президента, не довіряють 35% і 10% не визначилися. Про це  повідомила Ірина Бекешкіна, директор фонду "Демократичні ініціативи".

При цьому вона зазначила, що довіра до результатів екзит-полів характерно для виборців усіх рейтингових кандидатів.

"Не довіряють в основному ті, хто не хоче йти на вибори", - сказала вона.

Бекешкіна також повідомила, що за даними останнього опитування КМІС і "Демократичних ініціатив", зросла до 31% число тих, хто вірить у чесність виборів (у серпні 2018 року в чесність виборів вірили 17%).

У Громадянській мережі “Опора” вважають, що превенція і попередження загроз, які можуть виникнути в день виборів, вже відбулися.

Про це заявила голова правління ГМ "Опора" Ольга Айвазовська.

 

 

“Щодо в цілому загроз, які стосуються дня виборів, на нашу думку, попередження, певна превенція вже відбулася в ході цього виборчого процесу. Інколи вона виглядала, як боротьба різних правоохоронних систем між собою. Тим не менше за нашими оцінками, інформування суспільства, надання даних щодо тих чи інших порушень з боку офіційних осіб, а не виключно спостерігачів від міжнародних чи неурядових організацій, сприяло тому, що ті чи інші суб’єкти виборчого процесу відмовилися від реалізації повномасштабних засобів незаконного втручання у виборчий процес чи стимулювання виборців, які ми фіксували в січні, як-то збір персональних даних громадян, розгортання мереж, які потенційно могли бути використані на підкуп”, - сказала Айвазовська.

Вона додала, що на сьогодні ще не можна сказати, чи мали ці порушення місце в масштабах України.

Айвазовська наголосила, що членам виборчих комісій потрібно неухильно дотримуватися закону.

Вона також розповіла, що ГМ “Опора” проводитиме паралельний підрахунок голосів і явки виборців. “Громадянська мережа “Опора” буде проводити паралельний підрахунок голосів на основі статистичної вибірки, яка включає в себе можливість давати репрезентативну для всієї України інформацію щодо ходу виборчого процесу, порушень. Крім того, явки виборців, яка збиратиметься безпосередньо на дільницях, та кінцевого результату голосування”, - розповіла Айвазовська.

Голова правління “Опори” сподівається, що громадянська мережа зможе оприлюднити зібрані дані зранку в понеділок, 1 квітня. “Втім, якщо на виборчих дільницях підрахунок буде затягнуто ... ця презентація буде здійснена дещо пізніше”, - зазначила Айвазовська.

О 10:30 в понеділок “Опора” планує оприлюднити дані паралельного підрахунку явки. “... що дуже важливо, тому що явка - це також мірило того, наскільки не відбулося втручання у виборчий процес у вигляді, наприклад, вкидання виборчих бюлетенів чи дописування результатів волевиявлення громадян, які насправді не з’явилися в день виборів на дільниці”, - пояснила Айвазовська.

Окрім того, вона зазначила, що на цих виборах роль соціології була визначальною. Проте не обійшлося без порушень, зокрема, під час оприлюднення результатів соцопитування. “І соціологи, і ЗМІ теж вчиняли порушення в частині інформування суспільства про методологію проведення дослідження, похибки, географії і періоду проведення дослідження і, що найголовніше, - замовника, який оплатив послуги проведення соціологічних опитувань”, - зауважила вона.
 

Що зміниться до другого туру і чому надважливі дебати

 

Експерти громадської ініціативи Виборча Рада UA вимагають публічної дискусії від кандидатів у президенти перед другим туром виборів.

На цьому наголосив, зокрема, під час брифінгу у п’ятницю науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи", професор політології Національного університету "Києво-Могилянська академія" Олексій Гарань, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Перед другим туром громадськість має вимагати справжніх дебатів. І оптимально зробити це так, як у США, коли дебати присвячені конкретним темам: економіка, повноваження президента, зовнішня політика. Принаймні, ми можемо цього вимагати. І той кандидат, який відмовиться, може суттєво програти в аргументованості своєї позиції”, - сказав Гарань.

Водночас він зазначив, що, згідно з опитуванням, виборці недостатньо знають про те, за що конкретно несе відповідальність президент — і це не тарифи, не зарплати і пенсії, не регулювання соціально-економічних питань узагалі. Тим часом основні кандидати дають популістські обіцянки - щодо збільшення допомоги при народженні дитини, підвищення пенсій і зарплат, зменшення ціни на газ, на комуналку тощо.

Проте він висловив упевненість, що вже у першому турі вибір українців базуватиметься не на конкретних обіцянках кандидатів, а на їхній світоглядній позиції - яким кандидат бачить майбутнє країни.

“Це буде і в першому турі, а особливо в другому. Тому що, коли визначаться прізвища двох кандидатів, характер кампанії, дискусій і всієї атмосфери в суспільстві зміниться”, - переконаний Гарань.

___________________

Круглий стіл  «Три дні  до виборів Президента:виклики, електоральні тенденції, громадський контроль» проводиться  Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалів заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.