Опитування
Перегляди: 10344
28 березня 2019

За тиждень до виборів Президента: рейтинги кандидатів, мотивації вибору, очікування громадян

Загальнонаціональне опитування населення України було  проведене Фондом «Демократичні   ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології Польовий етап дослідження тривав з 20 по 26 березня 2019 року Загалом було опитано 1600 респондентів  у всіх областях України, окрім Автономної Республіки Крим. У Донецькій і Луганській областях опитування проводилося тільки на територіях, що контролюється Україною.

Статистична похибка (з імовірністю 0,95 і за дизайн-ефекту 1,5) не перевищує: 3,7% для показників близьких до 50%, 3,2% — для показників близьких до 25%, 2,2% — для показників близьких до 10%, 1,7% — для показників близьких до 5%.

Фінансування опитування здійснене в рамках проекту МАТРА Посольства Королівства  Нідерландів.

Круглий стіл  «Три дні  до виборів Президента:виклики, електоральні тенденції, громадський контроль» проводиться  Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалів заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

  • Переважна більшість  громадян  (85%) мають намір взяти участь у виборах Президента України: 62% у цьому впевнені і ще 23% візьмуть участь «скоріше за все». За віком найменша готовність брати участь у виборах виявилася серед молоді до 30 років (впевнені у своїй участі у виборах 49% і візьмуть участь «скоріше за все» – 25%), а найбільша готовність – серед громадян, старших за 60 років (відповідно, 68% і 22%).     Серед регіонів найвищу готовність взяти участь у виборах висловили респонденти із  Західного регіону, нижчу – на Сході.
  • Серед кандидатів  на президентську посаду лідером є В. Зеленський −  за нього готові проголосувати 17.8% серед усіх респондентів  (20.9% серед тих, хто має намір брати участь у виборах і 27.6% серед тих, хто вже визначився з вибором). На другому місці зараз Петро Порошенко (відповідно, 11.7% серед усіх респондентів, 13.7% серед тих, хто готовий прийти на вибори і 18.2% серед тих, хто вже визначився). На третій позиції Юлія Тимошенко (відповідно, 8.3% серед усіх, 9.7% серед тих, хто готовий прийти на вибори і 12.8% серед визначених).
  • Далі йдуть Юрій Бойко (7.1% серед усіх, 8.4% серед тих, хто готовий прийти на вибори і 11.1% серед тих, хто визначився з кандидатом); Анатолій Гриценко – відповідно,  5.4%, 6.3% і 8.4%;  Олег . Ляшко – відповідно 3.4%, 4,0% і 5.2%; Ігор Смєшко – відповідно, 2.8%, 3.3% і 4.4%; Олександр  Вілкул – відповідно 2.6%, 3.0% та 4.0%; Руслан  Кошулинський – відповідно 1,1%, 1.3%  і 1,7.  Кожен з решти  кандидатів  набирає менше 1% голосів виборців.
  • Водночас важливо зазначити, що за тиждень до виборів значна частина виборців – 24% серед тих хто, має намір брати участь у виборах, не визначилася з обраним кандидатом і ще 9% від усіх респондентів відмовилися відповідати на це запитання. Як визначатимуться ці люди і чи підуть вони на вибори – питання відкрите. 
  • Найбільша підтримка Володимира Зеленського  у Південному регіоні (26% серед тих, хто має намір взяти участь у виборах), проте й у інших регіонах підтримка значна: 19% – на Сході, 18% – у Центрі, майже 16% – на Заході. Рейтинг Петра Порошенка  кращий у Західному (17%) та Центральному (15%) регіонах,  менший на Півдні (10%) і ще менший на Сході (5%). Юлія Тимошенко має відносно рівномірну підтримку на Заході (11%), Півдні (10%) та Центрі (9%) і значно меншу – на Сході (3%). А от Юрій Бойко, навпаки, найбільше прихильників має на Сході (25%), істотно менше – на Півдні (10%) і ще менше – в Центрі (5%) та на Заході (3%). Регіональний виборець також у Анатолія Гриценка: 10% на Заході, 5,5%  у Центрі, 3% на Півдні і 2% на Сході. А от виборець Ляшка розподілений рівномірно, по 3-4% в усіх регіонах. 
  • Володимир Зеленський є абсолютним лідером  молодих виборців: у віковій категорії до 30 років за нього готові проголосувати 45% молодих виборців, далі підтримка поступово знижується: 26% серед виборців віком 30-44 роки, 12% – серед виборців 45–59 років і 6% – серед тих, кому за 60 років.  Петра Порошенка, навпаки, найменше підтримує молодь віком до 30 років (7%), а у решті вікових категорій підтримка на рівні 13–15%. Юлію Тимошенко молодь віком до 30 років підтримує ще менше (3%), а найбільше – виборці від 45 років і старше (12%). Так само й у інших кандидатів переважає старший виборець: за Анатолія Гриценка готові проголосувати 2% виборців віком до 30 років, 5% – у віковій групі  30–44 роки, 6% – у групі 45–59 років і 9% серед виборців, старших 60 років. Така само ситуація і у Юрія Бойка, електорат якого найменший серед молоді до 30 років (1%) і найбільший серед виборців, старших за 60 років (13%). 
  • Більшість  прихильників певних кандидатів  (65%) вважає, що їхній вибір вже остаточний і не зміниться, проте у складі виборців кожного з популярних кандидатів наявні 30-40% тих, хто може ще й передумати і підтримати іншого кандидата.
  • Основними причинами обрання того чи іншого кандидата були визнані: близькість ідей та пропозицій кандидата (43%), привабливість кандидата як особистості (34%), наявність у кандидата стратегії майбутнього розвитку країни (27%), здатність кандидата забезпечити мир на Донбасі (26%), бачення кандидатом шляхів забезпечення економічного піднесення країни (23%).
  • Серед мотивів вибору певного кандидата  найбільш вагомими були визнані: особисті якості кандидата (43%), програма та пропозиції (34%),  наявність компромату (27%) та попередня діяльність (26%). Порівняно з серпневим опитуванням 2018 року у мотивації вибору  зросла роль наявності компромату (з 6% до 27%) і, навпаки, знизилася значимість попередньої діяльності (з 49% до 26%).
  • Загалом опитування показало, що виборці явно недостатньо знають про те, за що конкретно несе відповідальність Президент, дораховуючи до його зобов’язань те, що до них не входить – наприклад, встановлювати справедливі тарифи (35%) чи встановлювати справедливий рівень зарплат та пенсій (32%) і водночас не включаючи у сферу компетенцій Президента те, що прямо належить до його обов’язків – очолювати Раду національної безпеки та оборони України (17%), нагороджувати державними нагородами (10%) тощо.
  • Так само лише меншість виборців знає пропозиції обраних ними кандидатів щодо важливих проблем зовнішньої та внутрішньої політики, особливо це характерно для виборців Зеленського.
  • Лише серед виборців трьох кандидатів – Володимира Зеленського, Петра Порошенка та Юлії Тимошенко – переважає впевненість, що їх кандидат увійде до другого туру. Головним мотивом голосування за кандидатів, які не увійдуть до другого туру є те, що кандидат належить до певної політичної сили, яку виборець підтримає на парламентських виборах.
  • Щодо прогнозу, хто переможе на виборах і стане наступним Президентом України, 21,5% вважають, що це буде Володимир Зеленський, 18% певні, що це буде Петро Порошенко і 10% вірять у перемогу Юлії Тимошенко.
  • Більшість громадян (59%) не вірять у те, що вибори Президента будуть чесними, вірять у це 31%. Проте у серпні 2018 року, згідно з опитуванням, віри у чесність виборів  було ще менше – 17%, а впевненості у нечесності виборів більше – 70%.
  • Більшість громадян  довіряють результатам екзит-полів (довіряють 55%, не довіряють 35% і 10% не визначилися). Причому довіра до результатів екзит-полів характерна для виборців усіх рейтингових кандидатів.
  • У  зміну ситуації на краще внаслідок президентських виборів вірить 56% громадян,  16% певні, що нічого не зміниться, і лише 10% прогнозують зміну ситуації на гірше. Оптимізм істотно зріс, якщо порівняти  з серпнем  2018 року, коли лише 36% вірили у зміни на краще, а 30% вважали, що нічого не зміниться. Впевненість, що вибори Президента змінять ситуацію на краще переважає в усіх регіонах України: найбільше – на Заході (69%),  значною мірою  – в Центрі (66%) та на Півдні (53%), а от на Сході оптимізму значно менше: 37%  певні, що ситуація зміниться на краще, 16% – що будуть зміни на гірше, а 20% вважають, що нічого не зміниться і ще 26% не мають певної думки.  Серед прихильників різних кандидатів переважають оптимісти, найбільше – серед виборців Юлії Тимошенко (прогнозують зміни на краще 81% і лише 6% – на гірше) та Петра Порошенка  (відповідно, 78% і 5%).

 

Повний текст прес-релізу з таблицями доступний для скачування за наступними посиланнями: 

Останні новини з категорії Опитування

"Нова українська школа" в 5–6-х класах: виклики впровадження

Результати опитування близько 600 педагогів/-инь, які працюють із 5–6-ми класами НУШ, і двох хвиль глибинних інтервʼю, проведених ГО “Смарт...
15 березня 2024

Підсумки 2023 року: громадська думка українців

Загальнонаціональне опитування проведено з 8 по 15 грудня 2023 року
27 грудня 2023

Соціально-економічні проблеми, ставлення до влади, ідентичність: регіональний вимір загальнодержавних викликів на Сумщині та Чернігівщині

Опитування проведено з 11 по 21 вересня 2023 року у Сумській та Чернігівській областях
16 листопада 2023

Демократія, безпека та соціальне становище: думка респондентів в Одеській області у 2023 році

Звіт за результатами регіонального опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Центром політично...
9 листопада 2023