Опитування
Перегляди: 8786
28 березня 2019

За тиждень до виборів Президента: рейтинги кандидатів, мотивації вибору, очікування громадян

Повний текст прес-релізу

Загальнонаціональне опитування населення України було  проведене Фондом «Демократичні   ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології Польовий етап дослідження тривав з 20 по 26 березня 2019 року Загалом було опитано 1600 респондентів  у всіх областях України, окрім Автономної Республіки Крим. У Донецькій і Луганській областях опитування проводилося тільки на територіях, що контролюється Україною.

Статистична похибка (з імовірністю 0,95 і за дизайн-ефекту 1,5) не перевищує: 3,7% для показників близьких до 50%, 3,2% — для показників близьких до 25%, 2,2% — для показників близьких до 10%, 1,7% — для показників близьких до 5%.

Фінансування опитування здійснене в рамках проекту МАТРА Посольства Королівства  Нідерландів.

Круглий стіл  «Три дні  до виборів Президента:виклики, електоральні тенденції, громадський контроль» проводиться  Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалів заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

  • Переважна більшість  громадян  (85%) мають намір взяти участь у виборах Президента України: 62% у цьому впевнені і ще 23% візьмуть участь «скоріше за все». За віком найменша готовність брати участь у виборах виявилася серед молоді до 30 років (впевнені у своїй участі у виборах 49% і візьмуть участь «скоріше за все» – 25%), а найбільша готовність – серед громадян, старших за 60 років (відповідно, 68% і 22%).     Серед регіонів найвищу готовність взяти участь у виборах висловили респонденти із  Західного регіону, нижчу – на Сході.
  • Серед кандидатів  на президентську посаду лідером є В. Зеленський −  за нього готові проголосувати 17.8% серед усіх респондентів  (20.9% серед тих, хто має намір брати участь у виборах і 27.6% серед тих, хто вже визначився з вибором). На другому місці зараз Петро Порошенко (відповідно, 11.7% серед усіх респондентів, 13.7% серед тих, хто готовий прийти на вибори і 18.2% серед тих, хто вже визначився). На третій позиції Юлія Тимошенко (відповідно, 8.3% серед усіх, 9.7% серед тих, хто готовий прийти на вибори і 12.8% серед визначених).
  • Далі йдуть Юрій Бойко (7.1% серед усіх, 8.4% серед тих, хто готовий прийти на вибори і 11.1% серед тих, хто визначився з кандидатом); Анатолій Гриценко – відповідно,  5.4%, 6.3% і 8.4%;  Олег . Ляшко – відповідно 3.4%, 4,0% і 5.2%; Ігор Смєшко – відповідно, 2.8%, 3.3% і 4.4%; Олександр  Вілкул – відповідно 2.6%, 3.0% та 4.0%; Руслан  Кошулинський – відповідно 1,1%, 1.3%  і 1,7.  Кожен з решти  кандидатів  набирає менше 1% голосів виборців.
  • Водночас важливо зазначити, що за тиждень до виборів значна частина виборців – 24% серед тих хто, має намір брати участь у виборах, не визначилася з обраним кандидатом і ще 9% від усіх респондентів відмовилися відповідати на це запитання. Як визначатимуться ці люди і чи підуть вони на вибори – питання відкрите. 
  • Найбільша підтримка Володимира Зеленського  у Південному регіоні (26% серед тих, хто має намір взяти участь у виборах), проте й у інших регіонах підтримка значна: 19% – на Сході, 18% – у Центрі, майже 16% – на Заході. Рейтинг Петра Порошенка  кращий у Західному (17%) та Центральному (15%) регіонах,  менший на Півдні (10%) і ще менший на Сході (5%). Юлія Тимошенко має відносно рівномірну підтримку на Заході (11%), Півдні (10%) та Центрі (9%) і значно меншу – на Сході (3%). А от Юрій Бойко, навпаки, найбільше прихильників має на Сході (25%), істотно менше – на Півдні (10%) і ще менше – в Центрі (5%) та на Заході (3%). Регіональний виборець також у Анатолія Гриценка: 10% на Заході, 5,5%  у Центрі, 3% на Півдні і 2% на Сході. А от виборець Ляшка розподілений рівномірно, по 3-4% в усіх регіонах. 
  • Володимир Зеленський є абсолютним лідером  молодих виборців: у віковій категорії до 30 років за нього готові проголосувати 45% молодих виборців, далі підтримка поступово знижується: 26% серед виборців віком 30-44 роки, 12% – серед виборців 45–59 років і 6% – серед тих, кому за 60 років.  Петра Порошенка, навпаки, найменше підтримує молодь віком до 30 років (7%), а у решті вікових категорій підтримка на рівні 13–15%. Юлію Тимошенко молодь віком до 30 років підтримує ще менше (3%), а найбільше – виборці від 45 років і старше (12%). Так само й у інших кандидатів переважає старший виборець: за Анатолія Гриценка готові проголосувати 2% виборців віком до 30 років, 5% – у віковій групі  30–44 роки, 6% – у групі 45–59 років і 9% серед виборців, старших 60 років. Така само ситуація і у Юрія Бойка, електорат якого найменший серед молоді до 30 років (1%) і найбільший серед виборців, старших за 60 років (13%). 
  • Більшість  прихильників певних кандидатів  (65%) вважає, що їхній вибір вже остаточний і не зміниться, проте у складі виборців кожного з популярних кандидатів наявні 30-40% тих, хто може ще й передумати і підтримати іншого кандидата.
  • Основними причинами обрання того чи іншого кандидата були визнані: близькість ідей та пропозицій кандидата (43%), привабливість кандидата як особистості (34%), наявність у кандидата стратегії майбутнього розвитку країни (27%), здатність кандидата забезпечити мир на Донбасі (26%), бачення кандидатом шляхів забезпечення економічного піднесення країни (23%).
  • Серед мотивів вибору певного кандидата  найбільш вагомими були визнані: особисті якості кандидата (43%), програма та пропозиції (34%),  наявність компромату (27%) та попередня діяльність (26%). Порівняно з серпневим опитуванням 2018 року у мотивації вибору  зросла роль наявності компромату (з 6% до 27%) і, навпаки, знизилася значимість попередньої діяльності (з 49% до 26%).
  • Загалом опитування показало, що виборці явно недостатньо знають про те, за що конкретно несе відповідальність Президент, дораховуючи до його зобов’язань те, що до них не входить – наприклад, встановлювати справедливі тарифи (35%) чи встановлювати справедливий рівень зарплат та пенсій (32%) і водночас не включаючи у сферу компетенцій Президента те, що прямо належить до його обов’язків – очолювати Раду національної безпеки та оборони України (17%), нагороджувати державними нагородами (10%) тощо.
  • Так само лише меншість виборців знає пропозиції обраних ними кандидатів щодо важливих проблем зовнішньої та внутрішньої політики, особливо це характерно для виборців Зеленського.
  • Лише серед виборців трьох кандидатів – Володимира Зеленського, Петра Порошенка та Юлії Тимошенко – переважає впевненість, що їх кандидат увійде до другого туру. Головним мотивом голосування за кандидатів, які не увійдуть до другого туру є те, що кандидат належить до певної політичної сили, яку виборець підтримає на парламентських виборах.
  • Щодо прогнозу, хто переможе на виборах і стане наступним Президентом України, 21,5% вважають, що це буде Володимир Зеленський, 18% певні, що це буде Петро Порошенко і 10% вірять у перемогу Юлії Тимошенко.
  • Більшість громадян (59%) не вірять у те, що вибори Президента будуть чесними, вірять у це 31%. Проте у серпні 2018 року, згідно з опитуванням, віри у чесність виборів  було ще менше – 17%, а впевненості у нечесності виборів більше – 70%.
  • Більшість громадян  довіряють результатам екзит-полів (довіряють 55%, не довіряють 35% і 10% не визначилися). Причому довіра до результатів екзит-полів характерна для виборців усіх рейтингових кандидатів.
  • У  зміну ситуації на краще внаслідок президентських виборів вірить 56% громадян,  16% певні, що нічого не зміниться, і лише 10% прогнозують зміну ситуації на гірше. Оптимізм істотно зріс, якщо порівняти  з серпнем  2018 року, коли лише 36% вірили у зміни на краще, а 30% вважали, що нічого не зміниться. Впевненість, що вибори Президента змінять ситуацію на краще переважає в усіх регіонах України: найбільше – на Заході (69%),  значною мірою  – в Центрі (66%) та на Півдні (53%), а от на Сході оптимізму значно менше: 37%  певні, що ситуація зміниться на краще, 16% – що будуть зміни на гірше, а 20% вважають, що нічого не зміниться і ще 26% не мають певної думки.  Серед прихильників різних кандидатів переважають оптимісти, найбільше – серед виборців Юлії Тимошенко (прогнозують зміни на краще 81% і лише 6% – на гірше) та Петра Порошенка  (відповідно, 78% і 5%).

 

Повний текст прес-релізу з таблицями доступний для скачування за наступними посиланнями: 

Останні новини з категорії Опитування

Зроби за мене: українці готові до самоорганізації, але покладають відповідальність за свій добробут на державу

Польовий етап загальнонаціонального опитування щодо громадського залучення проводився компанією Info Sapiens у грудні 2020 – січні 2021 року...
27 березня 2021

Державні та соціальні інститути: кому українці довіряють, а кому ні?

Дані всеукраїнського опитування, проведені Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) протягом грудня 2020 р.
19 березня 2021

Глобальні держави вже не гарантують безпечніший світ

Опитування проведене Міжнародною асоціацією Геллап наприкінці 2020 р. Опитано громадян 45 країн та територій світу (близько 45000 дорослих...
12 березня 2021

СВІТ МАЙЖЕ РІК З ПАНДЕМІЄЮ: як думка українців відрізняється від жителів інших країн щодо вакцинування, оцінки дій урядів, обмежень і загроз

Опитування проведене Міжнародною асоціацією Геллап наприкінці 2020 р. Опитано громадян 47 країн світу (близько 45000 дорослих осіб)
12 лютого 2021