Підсумки першого політичного кварталу-2021 – експертне обговорення

З кожним кварталом експертна оцінка зусиль  президента  у боротьбі з епідемією коронавірусу погіршується, – Петро Бурковський

Протести і мітинги підприємств у зв’язку із запровадженням локдауну, а також  медичний колапс через заповненням ліжкомісць для хворих на коронавірус на 100% – такі прогнози на найближчий час давала більшість експертів у «Політичному кварталі» кінця 2020 року, і вони більшою мірою справдилися. Не відбулося, як вони передбачили, і відставки Кабмніу. А от  припущення щодо відновлення співпраці України з МВФ на початку 2021 року не справдилося.

З такого стислого аналізу здійснення і нездійснення минулорічних прогнозів експертів, перед тим, як представити результати свіжого опитування «Політичний квартал: весна 2021», розпочав презентацію аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» Петро Бурковський.

Цікавим  він також вважає те, що 34% експертів у грудні передбачали ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва найближчим часом. 

«Частково цей прогноз також підтвердився,  – зазначив аналітик, – принаймні з'явився проект закону про ліквідацію  Окружного адміністративного суду міста Києва, який внесений президентом у Верховну Раду».

У цьогорічному весняному опитуванні ієрархія ймовірних подій змінилася, завважив Петро Бурковський. Більшість експертів (51%)  найбільш реальною із них вважають настання  економічної рецесії. Зріс  серед експертів і скепсис щодо відновлення співпраці з МВФ. І так само ані відставки уряду,  ані переформатування більшості,  ані запровадження нових санкцій проти  російських політиків  і російських медіа в Україні  експерти практично не очікують.

«Лише 35% оцінюють  імовірність повномасштабної агресії Росії проти України, – прокоментував дані опитування аналітик. –  Низькою вважають експерти імовірність і таких подій, як доступність  щеплення  від коронавірусу для всіх охочих  вакцинуватися, а також  масові протести  проти запровадження жорстких карантинних обмежень».

Експертна оцінка діяльності Президента  Зеленського у першому кварталі 2021 року доволі низька, і покращилася вона порівняно з грудневим опитуванням покращилася лише у сфері  зовнішньої політики, каже Петро Бурковський.

«Ми можемо припустити,  що це оцінка отій  мобілізації міжнародної підтримки України під час нещодавнього загострення на Донбасі», – відзначив він.

За словами аналітика, практично не змінилася оцінка  бачення  комунікації президента із суспільством та врегулювання конфлікту на Донбасі. Але тенденцією вже  є те,  що з кожним кварталом погіршується оцінка зусиль  президента  у боротьбі з епідемією коронавирусу, і   за підсумками  першого кварталу 2001 року вона найнижча  за увесь період спостережень,  починаючи з березня 2020 року.

Щодо впливу подій,  які сталися в першому кварталі,  то, на думку більшості експертів,  доволі сильний позитивний вплив на подальшу долю України і політичні процеси в країні матиме  застосування  санкцій  до телеканалів Zik, NewsOne та «112 Україна».   Позитивним, на думку експертів, можуть бути і розслідування Bellingcat справи  «вагнерівців», процеси щодо націоналізації «Мотор Січі,» і новий франко-німецький «мирний план»  щодо втілення мінських домовленостей у форматі кластерів.  Слабкий, але позитивний вплив,  на думку експертів, матиме створення  Бюро економічної безпеки.  А от щодо подій які надзвичайно негативно впливатимуть на політичні процеси та стабільність в Україні,  експерти вважають призупинення співпраці з МВФ, тривалий конфлікт між суддями Конституційного суду України та Президентом України  і переслідування владою активістів, підсумував Петро Бурковський. 

Експертна думка важлива, тому що вказує на потенційні загрози, – Олексій Гарань

Олексій Гарань, професор політології НаУКМА, науковий директор Фонду «Демократичні ініціатbви», звернув увагу на те, що прогнози експертів «Політкварталу» у грудні 2020 року були доволі точними. 

Тому нехтувати експертною думкою владі не слід, адже вона важлива ще й тому,  що сигналізує про потенційні загрози для розвитку країни.

«І якщо ці потенційні загрози не справджуються,  то це добре, і в цьому є й заслуга, в тому числі, й експертного товариства.  Зокрема, експертне товариство говорило багато про «червоні лінії» на Донбасі протягом останніх років. І слава Богу, що наша влада прислухалася і не перейшла ці «червоні лінії», – навів приклад політолог.

Поки що ми спостерігаємо швидше орієнтацією на бурхливі оплески аудиторії, а не послідовну політику в боротьбі з олігархами, – Віктор Замятін

Попри низькі експертні оцінки діяльності Президента нещодавні загальноукраїнські опитування, зокрема і Центру Разумкова,  показали певне зростання електоральної підтримки  Зеленського. Щоб зрозуміти, в чому полягає така відмінність  в оцінці кроків президента, треба згадати основні події першого календарного кварталу, каже Віктор Замятін, директор політико-правових програм Центру Разумкова.

«Саме в лютому-березні-квітні почалося неймовірне розширення активності РНБО.  Інституція ініціювала запровадження санкцій проти кількох телевізійних каналів та їх власників, зокрема народного депутата Козака. Було так само рішення і про націоналізацію компанії «Мотор Січ». Перед цим сам факт заходження китайських інвесторів у цю компанію викликав не дуже однозначну реакцію з боку провідних міжнародних і євроатлантичних партнерів. Було запроваджено санкції проти цілої групи осіб, яких підозрюють у контрабанді. І це справило блискавичний підйом рівня довіри і певного піднесення електоральних позицій як Зеленського, так і орієнтованої на нього партії «Слуга народу», – пояснив аналітик.

Але при цьому, каже Віктор Замятін,  слід пам'ятати, що всі ці акції мають точковий ефект, їхня дія дуже швидко вичерпується. Вже результати травня і червня можуть засвідчити інші тенденції, якщо чинна влада не продовжуватиме своїх зусиль у боротьбі з олігархами.

«Усі ці дії з юридичним переслідуванням Медведчука поки що не нагадують послідовної логічної політики,  яка розрахована на досягнення конкретних  результатів  саме для суспільного розвитку.  Поки що ми спостерігаємо швидше орієнтацією на бурхливі оплески аудиторії,  щоб за даними місяця рейтинги трошки покращилися», – каже аналітик.

На його думку, така показова активність  спрямована на те, аби мобілізувати й схилити на свій бік певну групу не дуже явних прихильників чинної влади з електорату націонал-демократичного поля.

Позитивний економічний ефектна може справити  початок війни з олігархами, – Гліб Вишлінський

Економіка України  у перші чотири місяці року  перебувала в досить підвішеному стані – частково це пов'язано з впливом пандемії, яка обмежила  економічну активність багатьох секторів економіки; негативний вплив справив і зрив  співпраці з МВФ. На цьому під час обговорення наголосив Гліб Вишлінський, виконавчий директор «Центру економічної стратегії».

«Ми мали безрезультатну місію Міжнародного валютного фонду, яка не завершилася домовленістю на рівні експертів у першому кварталі цього року.  До цього часу не зроблено жодних ключових кроків, потрібних для відновлення програми співпраці. МВФ дуже чітко про них говорить – це те, що стосується боротьби з корупцією  та реформування судової системи.  Не йдеться про якісь непопулярні заходи  для широких верств українських громадян  чи болючі заходи,   коли підвищувалися тарифи на газ і опалення.  Зараз йдеться виключно про болючі питання для українських  корумпованих політиків  та суддів.  І відповідно це є найбільшою проблемою для відновлення співпраці з МВФ», – пояснив експерт.

Проте, крім обіцяних новою владою, але не виконаних кроків, створено ще й нові проблеми, каже аналітик.  Тимчасова фіксація цін на газ,  відкат  реформи корпоративного управління в знаковій для цієї реформи  компанії «Нафтогаз Україна» – ці дії не просто суперечать меморандуму України з МВФ, каже Гліб Вашлінський,  а є «так званим структурним маякам,  які є передумовою кредитування України». І відповідно це ще більш ускладнить  домовленість про фінансування з боку МВФ,  пояснив експерт. 

За його словами, Україна з великою імовірністю восени цього року отримає 2,7 млрд доларів від МВФ. Ці кошти надійдуть не в межах програми, а як перерозподіл нововипущених ресурсів країн-членів МВФ. Тож найвірогідніше українська влада не намагатиметься здійснювати ключових реформ,  які потрібні для поліпшення інвестиційного клімату  Україні. Тому в такому підвішеному стані, в якому  українська економіка перебуває зараз, вона перебуватиме  і найближчими місяцями, припускає Гліб Вишлінський.

Хоча, за його словами, влада вже навчилися реагувати на динаміку пандемії, відтак настільки серйозних ударів по економіці не очікується. На думку експерта, позитивний економічний ефектна на наступний рік може мати і початок війни з олігархами. Ухвалений на засіданні Кабміну так званий ресурсний законопроект, який суттєво збільшує податкове навантаження на олігархів, дасть змогу  скоротити дефіцит бюджету не зменшуючи державних витрат.  

«Якщо владі вдасться подолати спротив олігархів і добитися прийняття цього законопроекту у Верховній Раді,  це може мати позитивний економічний ефект на  наступний рік», – підсумував Гліб Вишлінський.

У  врегулюванні конфлікту на Донбасі ми не маємо прогресу,  і простору для цього прогресу теж небагато, – Марія Золкіна

Свої прогнози щодо ситуації на Донбасі зробила Марія Золкіна, аналітикиня Фонду «Демократичні ініціативи».

На її думку,  шансів на конструктивні переговори щодо врегулювання конфлікту на Донбасі на сьогодні практично немає. Незалежно від того, що Росія  протягом останніх місяців  погрожувала новим етапом агресії,  головним адресатом її була не українська столиця і переговори з нею, переконана аналітикиня.

«Одна із цілей  Російської Федерації  була вести переговори щодо Донбасу не стільки  з президентом  України,  скільки з представниками західних держав, і в першу чергу з президентом Сполучених Штатів Америки», – каже вона. 

Навряд чи буде перетворена на реальну дорожню карту й спроба німецько-французької позиції з кластерами, зауважує Марія Золкіна. Вона хоч і може бути оцінена як позитивна спроба зрушити з мертвої точки переговори, але Російська Федерація свою позицію все одно не змінює.

«Проте її (пропозицію – ред.) можна використати для того,  щоб спробувати оживити інституційний діалог в «нормандській четвірці», – пояснила аналітикиня. – Я маю на увазі діалог між міністерствами,  який зараз єдиний працює в цьому форматі».

Він вигідний і Україні, і Росії, каже аналітикиня.  Для  Російській Федерації  – тому,  що вона може маневрувати,  апелюючи до того,  що її представляє радник лідера,  а не конкретна інституція Російської держави.  Для української сторони пропозиція колег з Берліна та Парижа може бути корисна, щоб зафіксувати видозмінені переговорні позиції України. Адже Україна внесла істотні корективи у пропозиції, запропоновані від початку Берліном і Парижем. Власне, зміни стосуються тих моментів,  на яких українська сторона і в ТКГ, і в Норманді  наполягає з середини  2020 року  –  спочатку контроль над кордоном і тільки потім вибори,  спочатку безумовний режим тиші та  обмін полоненими  і тільки потім політичні кроки,  спочатку демілітаризація  та виведення військ  і тільки потім  виконання політичних зобов'язань  України. 

Прогнозуючи наприкінці 2020 року, що наступний рік у врегулюванні конфлікту на Донбасі буде роком стагнації,   Марі Золкіна залишається на цій позиції і тепер.

«Попри  навіть спроби Росії домовитися зараз з американською адміністрацією,  попри певні рухи  і активну дипломатію  української сторони на фоні російської загрози цієї весни, в питанні врегулювання конфлікту на Донбасі ми не маємо прогресу,  і простору для цього прогресу теж небагато», – підсумувала аналітикиня.

Пресконференція «Політичний квартал: перша чверть 2021 року. Оцінки, висновки, прогнози»  проводиться Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалів заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.