Петро Бурковський

Виконавчий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва

Аналітика
Перегляди: 1042
24 червня 2023

Кремль «за три дні». Путін схибив, Вашингтон проспав, Ходорковський зіганув – Петро Бурковський про те, чого очікувати від заколоту в Росії

Колонка для NV

24 червня Ростов-на-Дону, одне з найбільших міст РФ, зі штаб-квартирою командування Південного округу Росії, аеродромами та ключовими позиціями, був захоплений воєнними злочинцями під керівництвом Пригожина

Ця подія може запустити ефект доміно по всій Росії та викрити вихолощеність путінської системи тотального контролю над суспільством.

Що ми ще точно знаємо про поточну ситуацію в Росії?

По-перше, ми побачили безпорадність російської системи управління військами. Як виявилося, статути та накази не працюють. Працюють винятково кримінальні поняття та особисті контакти. Де вони є, там російські війська здобувають успіхи, хай навіть на власній території.

У результаті дій підрозділів «Вагнера» важливий центр управління російськими військами разом із заступниками міністра оборони опинився у полоні в Пригожина. Місто-мільйонник перетворено на живий щит для заколотників.

У Путіна та його кліки тепер вибір дуже невеликий: або зробити Пригожина новим міністром оборони і де факто «спадкоємцем» режиму, або в стилі Башара Асада масовано застосувати авіацію, щоб стерти навіть спогади при заколот та половину населення Ростова як невільних свідків кремлівської ганьби та слабкості. Побачимо тепер як Путін рятуватиметься від сценарію «взяти Кремль за три дні».

По-друге, ми побачили цілковитий провал роботи контррозвідки ФСБ та російського Генштабу. 23 червня, всього за кілька годин до перших ознак заколоту Пригожина в російських медіа почали превентивно поширюватися «новини», в яких ватажка «Вагнера» звинувачують у тому, що він зарвався і заважає діям російської армії в Україні. Це було занадто пізно. Пригожину вдалося зробити інформаційний удар на випередження: почати заколот із звинувачень на адресу Міноборони РФ про знищення польового табору «Вагнера» і зробити цю «новину» на привід для справедливої помсти та відплати.

Росіяни мають побачити, наскільки безпорадним і слабким є режим Путіна

А це означає, що інших великих містах теж може спрацювати неформальна мережа прихильників «Вагнера», і Кремль через 24 години втратить контроль ще над кількома важливими регіонами. Отже, у путінської кліки є десь оті промовисті «три дні», щоб не допустити перетворення «заколоту вагнерів» на щось більше і загрозливе.

Адже колишні захисники режиму та ветерани «спеціальної воєнної операції» можуть повстати проти Кремля. На це є кілька причин. Найголовніша на даний момент — це те, що Кремль демонстративно нехтував своїми зобов’язаннями стосовно своїх лояльних бійців.

Замість турботи про російськомовних і пошани до простих солдатів, російські комбатанти побачили на війні систематичне мародерство, самовбивчі «м'ясні штурми» і загороджувальні загони кадирівців, готові страчувати за спроби врятуватися. Ті, кому вдалося вижити і повернутися, так і не дочекалися обіцяних виплат та якісного лікування.

Вже у квітні-травні цього року в тих самих регіонах ФСБ зафіксувала різке зростання диверсій проти військових комісаріатів, залізниць та інших важливих державних об'єктів. А це саме ті регіони, які досі були найбільшими донорами рекрутів для російської армії. Не виключено, що частина цих акцій були першими симптомами внутрішніх заворушень.

Пригожин просто підхопив хвилю цієї ненависті і намагається її очолити. Його дії показують, що захопити силою владу в Росії легше і безпечніше, ніж воювати в траншеях на Донбасі.

Про що важливе ми довідалися після початку заколоту?

Вкотре розкрилася незадовільна робота американських спецслужб на російському напрямку. У 2014 вони проспали початок захоплення Криму. Тепер проспали заколот Пригожина. Це доволі дошкульний удар для американського розвідтовариства, адже «Вагнер» створив серйозні проблеми для інтересів США на Близькому сході та в Африці. Тепер зливи про нібито переговори між ГУР і «Вагнером» у Африці виглядають як професійна заздрість до більш завбачливих і умілих колег по шпигунському цеху.

Наважуся зробити припущення: якби американці розбиралися в ситуації, вже сьогодні зранку була б заява від Держдепартаменту про готовність США надати посильну допомогу «конституційній владі Росії» для «придушення спроби державного перевороту» та про готовність розморозити рахунки російської верхівки, щоб у них з’явився кеш для виплат лояльним підрозділам армії та Росгвардії. Чому так? Нехай запитають у своїх більш тямущих ветеранів, які працювали в Москві влітку-восени 1993 року.

Йдемо далі. Важливо не пропустити і не знехтувати самовикриттям російської «ліберальної опозиції». Михайло Ходорковський звернувся до всіх «хороших росіян» підтримати Євгенія Пригожина. Тобто, людина, яка фінансує левову частку російської тусовки в екзилі, знає особисто всіх ключових олігархів і продає свої послуги істеблішменту Європи та США, закликає підтримати воєнного злочинця Пригожина, який віддавав накази страчувати і катувати українських військових, знищувати цивільних громадян у Попасній, Соледарі та Бахмуті.

Реакція України має бути однозначною і рішучою: всі, хто надалі зустрічатиметься з Ходорковським, ніколи і за жодних умов не зможуть контактувати з жодними представниками української влади. Навіть із послами.

І врешті-решт, варто подумати, що зміниться для України на полі бою. Напевно, особливо важливими цілями стають російські штаби усіх рівнів. Якщо вертикаль управління російською армією почала хитатися, гріх цим не скористатися, щоб полегшити виконання запланованих бойових завдань.

Напевно, саме час використати фінансові важелі, щоб переконати військових кар'єристів у російському війську зняти війська з нашого фронту та перекинути їх на допомогу Прігожину. Долар тепер може стати не менш ефективною зброєю, ніж HIMARS чи навіть ATACAMS.

Саме зараз не зайвим буде докласти зусиль, щоб показати наскільки уразливими є військові та важливі адміністративні й виробничі об'єкти на території Росії. Росіяни мають побачити, наскільки безпорадним і слабким є режим Путіна.

І так, нам байдуже хто царюватиме на руїнах Кремля.

Останні новини з категорії Аналітика

Молдова напередодні президентських виборів: ключові актори та точки суспільного напруження

Аналітичний огляд передвиборчої ситуації у Республіці Молдова - у статті Маріанни Присяжнюк
13 червня 2024

«Зелені» мегавати. Як компенсувати збитки від пошкодження української енергосистеми

Про розвиток зеленої енергетики, зокрема на Сумщині, в умовах війни - у статті Сергія Ханіна
4 червня 2024

«Історичні» вибори у Мексиці: «каральне голосування» та вплив на двосторонні відносини з Україною

Чого очікувати Україні від виборів у Мексиці та чим керуються виборці однієї з найбільш впливових країн Латинської Америкиу - відповіді в ць...
2 червня 2024

Конфесійна приналежність на тлі повномасштабної війни: у фокусі Одещина

Про трансформації у церковно-конфесійних відносинах на Одещині - у статті Михайла Шабанова
30 травня 2024