Кого вдалось спіймати серед колаборантів на Харківщині та чи зможуть вони уникнути покарання?

Аналітика
Перегляди: 1256
28 грудня 2022


 


Євген ЛІСІЧКІН,
аналітик Харківського
антикорупційного центру

 

Після серії матеріалів про колаборантів та державних зрадників на звільнених територіях Харківської області важливо з’ясувати, хто з них втік, а кого вдалося затримати. Починаючи з середини вересня, прокуратура, СБУ, слідчий відділ Нацполіції, повідомляють про затримання осіб, які співпрацювали з російськими окупантами.

Але відразу варто зауважити, що найвищий так званий “керівний склад” влади окупантів втік. Звісно, що в росію. Це зробив і так званий голова “військово-цивільної адміністрації Харківської області” Віталій Ганчев, і всі керівники” районів – Максим Губін (Куп’янський), Олексій Подорожній (Харківський), Павло Солонецький (Вовчанський), Анатолій Фомічевський (Ізюмський), “керівники” міст та селищ – гауляйтер Ізюма Владислав Соколов, гауляйтер смт. Шевченкове Андрій Стрижко, гауляйтер Балаклії Юрій Шевченко, гауляйтер Великого Бурлука Олександр Ковбаса, гауляйтер Борової Сергій Агарков. Скоріше за все тим же напрямком попрямували й мер Куп’янська Геннадій Мацегора, мер Балаклії Олександр Столбовий та мер Вовчанська Анатолій Степанець.

Побігли не тільки вони... Але декого вдалось затримати.

1. Харківський район

Ще до блискучої вересневої контрнаступальної операції ЗСУ на Харківщині, на початку травня, під час звільнення Кутузівки Харківського району, вдалось затримати за підозрою в ймовірній державній зраді секретаря Вільхівської селищної ради Надію Антонову. Про це тоді повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.


Фото затримання Антонової – тг-канал голови Харківської ОВА Олега Синєгубова

"Надія Антонова перейшла на бік загарбників в селі Кутузівка. Вона налагодила співпрацю з керівником російських військових з позивним "Вітязь". Антонова здала ветеранів АТО/ООС, мисливців та правоохоронців, змушувала місцевих носити білі пов’язки", — повідомляє Синєгубов.

Справу Антонової передали до суду. До речі, судове засідання мало відбутись 23 грудня.

Фото – скрін з порталу “Судова влада”

Вже після вдалого вересневого контрнаступу ЗСУ вдалось затримати депутата-колаборанта з Липецької сільської ради за фактом ч. 5 ст. 111-1 (колабораційна діяльність) КК України Олександра Федоренка (Політична партія «Блок Світличної Разом»).

Фото Федоренка – Фейсбук-сторінка Федоренка

Як зазначає СБУ, Олександр Федоренко в квітні цього року став так званим «головою» так званої «Липецької адміністрації військово-цивільної адміністрації Харківської області».

З квітня по вересень Федоренко намагався створити позитивний імідж загарбників і для цього проводив агітаційну роботу серед місцевого населення, а також розпоряджався майном громади.

Крім того, за даними прокуратури, Федоренко організував сільськогосподарську діяльність на території Липцівської громади, зокрема наймав працівників, організовував посів та збір врожаю, сприяв вивезенню сільськогосподарської продукції на територію російської федерації.

Раніше, до реформи місцевого самоврядування,  Олександр Федоренко був сільським головою Липців.

Крім нього, затримали і колаборанта – «старосту» села Борисівка Харківського району Георгія Багдасаряна. Про це повідомив начальник слідчого управління поліції Харківської області Сергій Болвінов.


Фото Багдасаряна з відео Сергія Болвінова

Багдасарян разом з військовослужбовцями рф організував та провів збір, на якому він був оголошений «старостою».  

Фото – скрін з порталу “Судова влада”

І Федоренко, і Багдасарян поки, що є підозрюваними, а не обвинуваченими, їхні справи в суд не передані, а на порталі “Судова влада” засідання за їхньою участю стосуються винятково вибору застосування запобіжного заходу.

Фото – скрін з порталу “Судова влада”

2. Чугуївський район

Приблизно тоді, як у Кутузівці затримали Надію Антонову, в травні, вдалось затримати за фактом щодо ймовірної державної зради і Старосалтівського селищного голову Едуарда Коновалова. Про це теж тоді повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.

Справу Коновалова передали до суду. За даними слідства, під час окупації російськими військами селища Старий Салтів Чугуївського району голова селища перейшов на бік ворога. Він провів нараду депутатів селищної ради, на якій заявив, що відтепер допомагатиме збройним силам рф, а також агітував місцевих мешканців сприяти окупантам. Селищний голова надав російським військовим приміщення для проживання, забезпечував їх харчуванням, транспортними засобами.
Фото – скрін з порталу “Судова влада”
 


Фото Коновалова – Старосалтівська селищна рада

У вересні вже затримали уродженця селища Чкаловське Чугуївського району Олексія Азова, який, за даними слідства, погодився обійняти посаду старости селища Чкаловське. Пізніше стане відомо, що заочно підозру у колабораційній діяльності отримав і голова Чкаловської громади Віктор Соловйов.

Фото – скрін з порталу “Судова влада”

За даними СБУ, Азов від початку окупації селища Чкаловське добровільно пішов на співпрацю з представниками окупаційної адміністрації рф. З березня він обіймав посаду «голови об'єднаної громади», здійснюючи в інтересах ворога організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції у Чкаловському та ще дев'ятнадцяти прилеглих населених пунктах.

Вовчанськ

У Вовчанську Чугуївського району СБУ вдалось затримати першу заступницю мера Вовчанська Ольгу Камінську.

Фото Камінської – сайт Вовчанської міської ради

За даними СБУ, 67-річна Камінська добровільно надавала допомогу представникам рф під час тимчасової окупації міста, а саме: склала і передала представникам російсько-окупаційних військ списки учасників Антитерористичної операції та Операції Об’єднаних сил на Сході України; патріотично налаштованих громадян та активістів-членів проукраїнських організацій Вовчанська.

Крім того, Камінська забезпечувала військових збройних сил рф будівельними матеріалами для зведення укріплень та агітувала місцевих мешканців підтримувати окупаційний режим й особисто брала участь у знятті прапора України з адміністративних будівель міста.

Камінська раніше була Вовчанським міським головою.

Її справу передали до Київського райсуду міста Харкова, де 22 грудня мало відбутись засідання.

Фото – скрін порталу “Судова влада”

У Вовчанську також затримали і Дмитра Чигринова, якого ЗМІ називають кримінальним авторитетом на прізвисько “Чиж”.

У 2016 році поліція оголошувала Дмитра Чигринова у розшук за скоєння у 2014 році злочинів, передбачених ч. 2 ст. 187 (розбій) Кримінального кодексу України. За даними ЗМІ, переховувався Чигринов від органів слідства в росії. За даними слідства, тоді Дмитро Чигринов у складі групи осіб напав на двох чоловіків і відібрав у них золоті прикраси та 3,5 тисячі доларів.


Фото Чигринова – сайт МВС, оголошення в розшук

За даними слідства, Чигринов налагодив співпрацю з представниками рф під час окупації Вовчанська. Він організовував діяльність дислокованих у Вовчанську вийськових формувань окупаційних військ, забезпечував їх матеріальними ресурсами. Крім того, Чигринов організував розграбування однієї з військових частин Нацгвардії України, м’ясокомбинату та автозаправних станцій. Встановлено, що Чигринов у березні 2022 року організував збір підписів за відставку чинного міського голови Вовчанська, Анатолія Степанця, та здійснив показове підняття прапора рф на флагшток біля Будинку культури Вовчанської міськради.

У суді Чигринов пояснив, що “тривалий час перебував у полоні у військових російської федерації, які застосовували до нього фізичне насилля, у зв`язку з чим у нього погіршився стан здоров`я. Крім того, вказав, що винним себе визнає у наданні жителям м.Вовчанська гуманітарної допомоги, яку купував за власні кошти, інших протиправних дій не вчиняв”.

Справа Чигринова розглядається в Машівському районному суді Полтавської області. 13 грудня мало відбутись засідання.

Фото – скрін з порталу “Судова влада”

Що стосується місцевих колаборантів, то є тут і перший вирок.

Київський районний суд міста Харкова вироком від 19 грудня визнав винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України, Світлану Борисівну Романцову, уродженкиу м. Вовчанськ, яка працює фахівцем з публічних закупівель у КП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Вовчанського району», та призначив їй покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування на строк 10 років, без конфіскації майна.

Фото – скрін з реєстру судових рішень

Згідно з вироком суду, Світлана Романцова добровільно сіла у “крісло” виконувачки обов`язків завідувача сектору охорони здоров`я в так званій “Військово-цивільний адміністрації Вовчанського району”.

Після цього Романцова за погодженням з окупаційною адміністрацією, здійснювала керівництво діяльності сектору охорони здоров`я, провадила контроль за діяльністю закладів, підприємств та установ охорони здоров`я, підпорядкованих так званій “ВЦА Вовчанського району”. Зазначається, що Романцова забезпечувала населення лікарськими засобами та виробами медичного призначення.

З ресурсу OpenDataBot відомо, що Романцова раніше була керівником в Управлінні економічного розвитку, житлово-комунального господарства та цивільного захисту Вовчанської райдержадміністрації.

Романцова визнала свою винуватість.

3. Куп’янський район

Хоч тимчасово виконувач обов’язків начальника Куп’янської військово-цивільної адміністрації Андрій Канашевич і каже про те, що майже 100% працівників мерії Куп’янська втекли, але все ж таки декого в місті та у селищах поблизу затримати вдалось. І саме у Куп’янську, мабуть, вдалось затримати найбільшу кількість колаборантів, просто тому що це була так звана їхня “столиця”, і їх там було найбільше суто фізично.

«Моє враження, що це 80%, а, можливо, і під 100%, враховуючи, що їх нікого зараз у місті немає, вони виїхали і на зв’язок не виходять. Голова, заступники, керівники департаментів, відділів, керівники комунальних підприємств, – розповідає  платформі “Укрінформ” Канашевич.

Затримали, наприклад, директорку ПП “Аркада” (стоматклініка), депутатку Куп’янської міськради (ОПЗЖ) Валентину Кобелєву.


Фото Кобелєвої – сайт Куп’янської міської ради

Правоохоронці, спираючись на покази свідків, вважають, що Кобелєва взяла участь у позачерговому засіданні Куп`янської міської ради, під час якого вирішувалось питання щодо сприяння російським окупаційним військам.

Крім того, нібито Кобелєва допомагала розселяти окупантів у приміщеннях, які належать комунальним підприємствам “Куп`янський водоканал” та “Куп`янські теплові мережі”, при цьому забезпечивши їм постачання продуктів харчування та спеціальної техніки комунальних закладів для будівництва військових інженерно-фортифікаційних споруд зс рф.

Особисто депутатка свою провину спростовує.

“у жодних сесіях КМР після 24.02.2022 участі не приймала, а показання свідків з цих питань є неправдивими”, – заявила Кобелєва під час судового засідання.

Справу Кобелєвої ще до суду не передали. Це підтверджує тенденцію, що справи тих затриманих, хто не визнає свою провину у колабораційній діяльності, не укладає угоди з прокуратурою, в суди передаються не так швидко.

Фото – скрін з порталу “Судова влада”

Затримали і директора Куп'янського водоканалу Олександра Гонтара за фактом колабораційної діяльності.

Фото – СБУ

За даними слідства, керівник КП «Куп'янський водоканал» від початку окупації міста вирішив «перевзутись» та працював на представників російської федерації, проводячи свою господарську діяльність у взаємодії з окупаційною владою – так званою “Военно-гражданской администрацией” м. Куп’янська . Так звана “нова влада” в червні провела “реорганізацію” українського комунального підприємства, перетворивши його на окупаційний водоканал. За розпорядженням окупаційної адміністрації підозрюваного було призначено на посаду “исполняющего обязанности директора” зазначеного “нового” підприємства. Аби догодити псевдовладі, чоловік брав участь у засіданнях та службових нарадах окупантів. Крім того, він агітував колишніх працівників водоканалу працювати в “реорганізованому” проросійському підприємстві. Після деокупації Куп’янська правоохоронці викрили колаборанта.


Фото – сайт Куп’янської міської ради

В 2020 році Олександр Гонтар балотувався до Куп’янської міської ради від “ОПЗЖ”, але депутатом не обрався. Він вказував, що на той момент працює інженером КП “Еко-сервіс”.

Справу Гонтара передали до Київського районного суду міста Харкова.

Фото – скрін з порталу “Судова влада”

Під час стабілізаційних заходів затримали також ще одного депутата. На цей раз – Куп’янської райради, від “Слуги народу”, генерального директора Куп’янського молочноконсервного комбінату Олександра Радченка, за підозрою у поставках продукції російським окупантам та на територію так званої “днр”.


Фото Радченка – Фейсбук

Як повідомляє прокуратура, Радченко під час окупації Куп’янська укладав з представниками так званої “военно-гражданской администрации Купянского района” договори щодо поставок продукції заводу. Як повідомлено в релізі, Радченко надавав вказівки своїм підлеглим передавати окупантам молочну продукцію, щоб російська армія не голодувала.

Для цього генеральний директор Куп’янського молочноконсервного комбінату здійснив “перереєстрацію” акціонерного товариства у так званій “налоговой службе” окупаційної адміністрації. Потім відкрив рахунки в одному з російських банків та перевів усі розрахункові операції компанії в рублі.

Задокументовано, що тільки за одним “договором поставки” його підприємство відвантажило до захопленого Луганська до 20 тис. одиниць товару на майже один мільйон у гривневому еквіваленті.

Як повідомляє “Kharkiv Today”, у середині липня російські пропагандисти показували “розмаїття” продуктів в окупованому Купʼянську. На кадри потрапила продукція місцевого заводу: згущене молоко, питний йогурт, масло, сметана. Етикетки були російською, зокрема, можна було побачити напис “Сгущенка”.

Олександр Радченко у 2020 році був першим номером у списку кандидатів в депутати Куп’янської райради (був обраний) та до Харківської облради в списку партії “Слуга народу” (не пройшов). З 2005 по 2010 роки був головою Куп’янської районної державної адміністрації.

Справу Радченка теж поки до суду не передали, а обрання запобіжного заходу йому відбувалось в суді Дніпропетровської області.

Фото – скрін з порталу “Судова влада”

Затримали та оголосили підозру за фактом пособництва державі-агресору ще одному депутату від партії “Слуга народу”, на цей раз Курилівської сільської ради Куп'янського району, Анатолію Головку.


Анатолій Головко – світлина з сайту На урок 

За даними слідства, Головко, будучи власником сільгосподарських підприємств, під час окупації села Кругляківка Куп’янського району допомогав ворожим військам. Так, чоловік добровільно передавав російським військовим пальне, м'ясо худоби та автомобілі підприємств для використання їх армією країни-агресора. Також, як вважає слідство, Головко був “гостем” усіх нарад окупаційної адміністрації. Так, після однієї із зустрічей з представниками російської федерації він наказав своїм підлеглим зібрати пшеницю. Одна частина врожаю передавалась російським військовим, інша — до рф з отриманням частини прибутку військовими ворожої армії.

За даними СБУ, підозрюваний надав агресорам доступ до власних логістичних складів для базування і ремонту ворожої військової техніки, а також виділяв паливо для її заправки.

За даними порталу “YouControl”, Головко є керівником та власником великої агрофірми “Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Мрія” з села Глушківка Куп’янського району. Підприємство, окрім Глушківки, має землі в сусідньому Новосиновому, Колесниківці, Кругляківці.

В 2020 році також від партії “Слуга народу” до Курилівської сільської ради балотувались дружина Анатолія Головка – Галина та його син – Дмитро. Вони теж стали депутатами Курилівської сільської ради.

В 2015 році Анатолій Головко обирався до Куп’янської районної ради від партії “Блок Петра Порошенка “Солідарність”. А з 2010 по 2015 роки Головко був депутатом Куп’янської районної ради від “Партії регіонів”, будучи членом цієї партії.

Справу Головка поки до суду не передали.

А ось у Києві затримали за колабораційну діяльність колишню голову Куп’янської райдержадміністрації та Куп’янської райради Сніжану Чернову, яка після деокупації Харківщини, намагалася втекти до ЄС.

Чернова з 28 квітня 2020 року по 30 березня 2021 року була головою Куп’янської РДА. В 2020 році стала депутатом Куп’янської райради від партії “Слуга народу”.

Як повідомляло раніше “Depo.Харків”, Чернова довгий час працювала в структурі куп’янської “Партії регіонів”, а потім вступила в партію “БПП “Солідарність” та донатила їй гроші.


Фото з Фейсбуку Чернової

Як повідомляють в СБУ, Чернова підтримала росіян, за що ті її призначили так званою «и. о. заместителя начальника Куриловского территориального отдела военно-гражданской администрации Купянского района Харьковской области».

Як встановили в спецслужбі, перебуваючи на “посаді”, Чернова виконувала вказівки кремля щодо поширення окупаційного режиму та залучення місцевих жителів до дій на користь країни-агресора. Крім того, вона брала участь у підготовці псевдореферендуму на захоплених територіях Харківщини.

Цікаво, що на своїй сторінці у Фейсбуці Чернова з початком повномасштабного російського вторгнення в Україну робила патріотичні пости, на підтримку України, але останній пост був зроблений 8 березня. І після цього Чернова перестала вести сторінку у Фейсбуці.

Фото з Фейсбуку Чернової

Було затримано й депутатку Куп’янської міськради Світлану Пасічник, яка працювала на російських окупантів та впроваджувала російські стандарти освіти на Харківщині під час окупації.

Пасічник в 2020 році обралась до міськради теж від партії “Слуга народу”.


Фото Пасічник з Фейсбуку

Як повідомляє СБУ, від початку липня вона добровільно погодилася обійняти посаду директора так званого “Купянского регионального центра профессионального образования”, який окупанти створили на базі захопленого українського державного навчального закладу.

За даними YouControl, Пасічник з 2011 по 2018 роки була начальником відділу освіти Куп‘янської міськради, якийсь час також вона очолювала Куп’янський інклюзивно-ресурсний центр, а станом на зараз зазначена, як начальник відділу культури, молоді, освіти та спорту в Кіндрашівській сільській раді. Також Пасічник в 2015 році балотувалась на посаду Куп’янського міського голови.

За даними слідства, Пасічник запровадила у навчальному центрі російську освітню програму, побудовану на “федеральных государственных образовательных стандартах” рф. Вона розпорядилася видавати учням російськомовні підручники, рекомендовані “Министерством просвещения российской федерации”, які були отримані нею від місцевої окупаційної адміністрації.

А тепер до найбільш цікавого. До вироків, які стосувались куп’янських колаборантів. Тут досить помітні відмінності.

Координаторка штабу “єдиної росії” у Куп’янську, 20-річна Ганна Євсюкова, вироком Новомосковського райсуду Дніпропетровської області від 22 листопада,визнана винуватою та їй призначили покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державного управління та органах місцевого самоврядування строком на 13 років.


Фото Євсюкової – ХАЦ

Слідчі встановили, що Євсюкова активно підтримувала «руський мир» під час окупації Куп’янська. Окрім того, що вона працювала координаторкою у штабі “єдиної росії”, вона також підшукувала місцевих для роботи у штабі окупантів для роздачі гумдопомоги, щоб люди бачили, як росіяни «турбуються» про Харківщину. Євсюкова брала участь в різноманітних російських пропагандистських відео, де вона розповідала як їй подобається працювати на окупантів.

Також суд 30 листопада виніс вирок у вигляді 5 років позбавлення волі Юрію Дмитрієнко, який під час російської окупації Куп'янська погодився працювати “директором” КП “Благоустрій” Куп’янська. Про це повідомив куп'янський громадський діяч Сергій Кудрявцев.

Також з порталу “Судова влада” стало відомо, що на цей вирок подано апеляційну скаргу.

Фото – скрін з порталу “Судова влада”

За даним слідства, 58-річний Дмитрієнко добровільно пішов на співпрацю з російсько-окупаційними військами. Основним завданням колаборанта на новій посаді було відновлення будинків, доріг та іншої зруйнованої окупантами інфраструктури, щоб приховати сліди вчинених ними злочинів.

Київський районний суд міста Харкова вироком від 20 грудня визнав винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України Олега Миколайовича Демченка, уродженця с. Строївка, Куп’янського (раніше Дворічанського) району та призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки із позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та/або місцевого самоврядування на строк 10 років та з конфіскацією майна. Але звільнив його від відбуття покарання у виді позбавлення волі, з іспитовим строком на 1 рік.

Фото з судового реєстру

Як вказано у вироку суду, Демченко у період з липня по вересень 2022 року, добровільно розміщував військовослужбовців росії та представників незаконних збройних формувань, на території орендованої ділянки землі, де у нього було збудовано своє домоволодіння, за адресою: с. Петропілля Шевченківської територіальної громади Куп`янського району.

Також Демченко, перебуваючи у тісних зв`язках із керівною ланкою військовослужбовців росії, здійснював з останніми сумісну господарську діяльність. Він отримував від військовослужбовців росії бензин і солярку, після чого, здійснював подальший їх продаж місцевому населенню, отримуючи частку із прибутку у розмірі 2 грн. за 1 літр проданої продукції. Крім того, за схожою схемою, діючи спільно із представниками окупаційних сил, Демченко отримував та реалізовував до Куп’янська зернові культури, отримуючи за вказану діяльність від військових росії паливо та харчові продукти, які в подальшому реалізовував серед місцевого населення.

Демченко у судовому засіданні повністю визнав свою вину.

Той же Київський районний суд міста Харкова вироком від 19 грудня визнав винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України Юрія Івановича Ніколаєнка, уродженця с. Іванівка Куп`янського району, та призначив йому покарання у виді позбавлення права обіймати посади пов`язані із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, строком на 10 років, без конфіскації майна.

Фото – скрін з судового реєстру

Згідно з вироком суду, Юрій Ніколаєнко наприкінці червня надав добровільну згоду на пропозицію Кіндрашівського сільського голови щодо зайняття посади у новоствореному незаконному органі – так званому «Кондрашовском территориальном отделе временной гражданской администрации Куп’янського района Харьковской области».

У липні Ніколаєнко добровільно зайняв посаду так званого «и.о. помощника начальника отдела (сельского) Кондрашовского территориального отдела военно-гражданской администрации Купянского района». Вказується, що ця “посада” не пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій.

Встановлено, що у період з кінця липня до середини вересня Ніколаєнко здійснював заходи з вирішення питань життєдіяльності сіл Нечволодівка та Благодатівка, зокрема питання благоустрою та водопостачання, представляв інтереси відповідних сіл перед “начальником” відділу, піднімав проблематику щодо транспортної логістики, здійснював видачу російської гуманітарної допомоги як представник окупаційної влади, виконував вказівки та розпорядження “начальника” підрозділу окупаційної адміністрації, формував необхідні пакети документів для отримання фінансової та гуманітарної допомоги від окупаційної влади.

Ніколаєнко визнав свою винуватість. Вирок може бути оскаржений в апеляції.

Великобурлуцька громада

Затримали щодо колабораційній діяльності директора Андріївського ліцею Великобурлуцької селищної ради Віктора Шестопалова.


Фото – Фейсбук начальника Слідчого управління головного управління Нацполіції Харківської області Сергія Болвінова

“Слідству відомо, що під час окупації села Андріївка керівник ліцею погодився співпрацювати з окупантами — запровадив російський навчальний план та змушував працівників ліцею працювати за ним. Також він наказав звільнитися всім, хто не згоден викладати за програмою окупанта”, — повідомив начальник Слідчого управління головного управління Нацполіції Харківської області Сергій Болвінов.

За даними порталу “YouControl”, Шестопалов очолив ліцей в лютому 2018 року.

Як вдалось встановити KHARKIV Today, у червні 2021 року в соцмережах Віктор Шестопалов публікував Фото зі святкування Дня прикордонника. На чоловікові була фуражка із радянською зіркою та серпом і молотом, медалі, а також футболка із написом: “граница на замке”. Скоріше за все, він відзначав свято наприкінці травня, як це роблять у росії.


Фото – “Kharkiv Today”

Справу Віктора Шестопалова передали до Київського райсуду міста Харкова.


Фото – скрін з порталу “Судова влада”

Смт. Шевченкове

Гауляйтер Шевченкового Стрижко збіжав в росію, де і переховується, а ось свою дружину – Віту Стрижко та сина – Михайла Стрижка, залишив. Спецслужби України їх і затримали.

В суд передали справу щодо 25-річного Михайла Стрижка за фактом колабораційної діяльності, який під час окупації смт. Шевченкове Куп’янського району розміщував білборди з кремлівською пропагандою.


Фото – скрін з порталу “Судова влада”


Михайло Стрижко. “Радіо Свобода”. Програма – “Схеми”.Батько Михайла – Андрій Стрижко.з відео пропагандистів

Як встановили слідчі, під час окупації смт Шевченкове, Стрижко-молодший побудував з окупантами «трудові відносини». У червні російські військові запропонували Михайлу Стрижку обійняти посаду «исполняющего обязанности начальника отдела административно-хозяйственного обеспечения» у так званому «Шевченковском территориальном управлении ВГА Купянского района Харьковской области», на що колаборант погодився. За свою «роботу» він отримував від окупантів заробітну платню у розмірі 30 000 рублів.

Михайло Стрижко виконував всі вказівки російських ватажків. Так, наприклад, як стверджується в релізі прокуратури, він організував встановлення на території населеного пункту білборди з проросійською агітацією для підняття бойового духу окупантів.

Про Михайла Стрижка країна дізналась в жовтні цього року після розслідування програми “Схеми” для Радіо Свободи.

До повномасштабної війни він працював у конюшні.

«Я не против был Украины, меня всё, как бы, устраивало, я работал, я ездил к родителям на выходные», – розповів Михайло Стрижко.

Батьки мешкали у Шевченковому. та з початку великої війни та окупації селища почали кликати Михайла до себе.


Фото Андрія та Михайла Стрижків з програми “Схеми”.

Нагадаємо, що Андрій Стрижко ставши гауляйтером смт. Шевченкове, демонтував на території селища пам’ятник учасникам АТО та зірвав герб України з місцевої адміністрації.

Дружина Стрижка, Віта, очолила відділ в окупаційній адміністрації в Шевченковому.

За даними слідства, у травні цього року на вимогу російських представників Віта Стрижко зайняла “посаду керівника організаційно-інформаційного відділу” в окупаційній адміністрації в Шевченковому. «Очільниця» відділу вела документообіг, організовувала роботу з прийому документів для отримання виплат від країни-агресора. Крім того, жінка збирала дані щодо діяльності структурних підрозділів органу окупаційної влади та складала план їх дій на тиждень.


Фото – скрін з порталу “Судова влада”

В судовому засіданні щодо обрання запобіжного заходу, Віта Стрижко не вважала себе в чомусь винною. Сказала, що намагалась «допомагати людям». Суд відкинув її доводи, оскільки щонайменше четверо свідків підтвердили зайняття нею посади у незаконних органах влади.

Також затримали і Олену Марченко, яка добровільно погодилася отримати від окупантів “посаду” старости села Василенкове Шевченківської територіальної громади Куп’янського району.

За даними судової ухвали, з червня по вересень жінка відвідувала окупаційну адміністрацію держави агресора в Балаклії та приймала участь у засіданнях окупаційної влади. Марченко народилася у місті Павлоград Дніпропетровської області. За даними СБУ, до війни Марченко мешкала на Північній Салтівці, одному з найбільш постраждалих від російських обстрілів спальних районів Харкова. Її харківську дев'ятиповерхівку росіяни атакували ще у березні, пошкодивши більшість квартир у будинку.

За даними слідства, псевдостароста збирала дані мешканців підзвітних їй сіл, а саме – Василенкове та Худоярове, для подальшої видачі відповідно до складених списків так званої “гуманітарної допомоги” від окупантів та грошової “допомоги” у розмірі 10 000 рублів.

З порталу “Судова влада”, стало відомо, що Марченко та прокурор уклали угоду про визнання винуватості.

Фото – скрін з порталу “Судова влада”.

Вироком Київського райсуду міста Харкова від 23 грудня затверджена угода між прокурором та Марченко про визнання нею винуватості у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України. Марченко призначили покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, на строк 10 років, без конфіскації майна.

Також суд скасував арешт на майно, що належить Марченко: 2-х кімнатну квартиру, загальною площею 54,8 кв. м. та MERCEDES-BENZ VITO 110 2001 року випуску.

Варто зазначити, що на початку жовтня, коли СБУ та прокуратура повідомили про затримання Марченко, її називали так званою “старостою” села Василенкове, та вказували, що підозра за ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України (колабораційна діяльність), з загрозою позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

А в тексті вироку суду від 23 грудня, вже вказується, що Марченко займала “посаду” не старости села, а виконуючого обов`язки помічника начальника управління (сільський) Шевченківського територіального управління Тимчасової цивільної адміністрації Куп`янського району по с. Василенкове”. Тобто “посади”, яка судом визначена як та, яка не пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій. Ну і звісно варте уваги те, що в суді Марченко вже обвинувачувалась у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України, замість ч. 5 ст. 111 КК України, яку їй інкримінували в жовтні

4. Ізюмський район

Затримали 43-річного Дмитра Кравчука, підприємця з Борівської громади, за фактом колабораційної діяльності (ч. 5 ст. 111-1 КК України).

Фото – Прокуратура Харківської області

За даними слідства, наприкінці травня чоловік, погодившись на пропозицію окупантів, зайняв посаду «помощника начальника Боровского ТУ ВГА Изюмского района Харьковской области».

Його псевдообов‘язки поширювались на с. Підлиман та с. Нижня Журавка Ізюмського району. Він організовував життєдіяльність цих населених пунктів за вказівками окупантів.

В 2020 році Кравчук був кандидатом в депутати селищної ради від ВО “Батьківщина”.

Також неподалеку затримали та прокуратура повідомила про підозру 55-річного Валерія Ткача, з села Оскіл Ізюмського району, який у квітні цього року прийняв пропозицію від бойовика так званої «лнр» обійняти посаду тимчасово виконуючого обов’язки “голови села Оскіл”.


Фото KHARKIV Today

За даними прокуратури, Ткач організував роботу псевдооргану окупантів в селі Оскіл та контролював діяльність своїх підлеглих.

“Його село було окуповане 12 квітня, а вже 22 числа того ж місяця окупанти, за його згоди, призначили Валерія місцевим головою. Цей чоловік до початку вересня “сумлінно” працював головою рідного селища, допомагаючи окупантам робити їх злочини”, — розповів начальник Слідчого управління Головного управління Нацполіції в Харківській області Сергій Болвінов.

До складу Оскільської громади входять 27 сіл.

Як вдалось встановити ХАЦу, Валерій Ткач балотувався на посаду Оскільського сільського голови в 2020 році, як самовисуванець. Тоді Ткач вказував, що місця його народження с. Червоний Оскіл, а працює він консультантом із земельних питань в Управлінні Держгеокадастру.

Справу Ткача передали до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, де 22 грудня мало відбутись засідання.


Фото – скрін з порталу “Судова влада”

Затримали і «аграрія», який допомагав красти українське зерно, Сергія Погребняка. Окупаційна влада призначила його директором компанії «Діана», яка займається землеробством в Борівській ОТГ, – розповів начальник слідчого управління Нацполіції в Харківській області Сергій Болвінов.


Фото – з відео Сергія Боолвінова на Фейсбуці

За словами Погребняка, на складах компанії знаходилась пшениця та насіння соняшника, приблизно 300 тонн. Також, колаборант стверджує, що окупаційна влада Харківської області викрала увесь товар з складів компанії, а він, начебто, намагався не віддати їм товар. Слідчі затримали колаборанта та вручили підозру по ч.1 ст.111-2 КК України.

А ще затримали Дмитра Лисенка з села Гороховатка, який здавав окупантам проукраїнських односельчан. Як стверджують в поліції, цей чоловік неодноразово вже був судимий.


Фото – Фейсбук Сергія Болвінова

Починаючи з кінця лютого Лисенко активно співпрацював з окупантами – надавав свою техніку, виконував різні доручення та розповів про кожний будинок в селі, про який знав – де і що можна пограбувати. Найгірший з його вчинків – він розповів окупантам, де саме живуть військовослужбовці ЗСУ та члени ТРО, а також про місцезнаходження проукраїнськи налаштованих мешканців села. Чоловік вже отримав підозру по ст.111-2, ч.1. Покарання передбачає позбавлення волі на строк від 10 до 12 років.

Затримали колаборанта і безпосередньо в Ізюмі, а саме Віталія Гусєва, який на початку квітня добровільно погодився стати директором «Ізюмського комунального підприємства теплових мереж».

Відомо, що Гусєв раніше працював в Ізюмському комунальному підприємстві теплових мереж, був майстром групи КВПтаА.

Справу Гусєва передали в Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області, де мало відбутись 23 грудня засідання.


Фото – скрін з порталу “Судова влада”

Є і свіжий вирок щодо місцевого колаборанта.

Київський районний суд міста Харкова вироком від 5 грудня визнав винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України Віктора Івановича Шевченка, уродженця с. Велика Кам`янка Ізюмського району та призначив йому покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування на строк 15 років, без конфіскації майна.


Фото – скрін з судового реєстру

Згідно з вироку суду, встановлено, що Віктор Шевченко має досвід служби в органах внутрішніх справ України. В нього ще в березні виникло бажання вступити до лав так званого «Управління внутрішніх справ у Харківській області».

Шевченко в середині червня 2022 року прибув до будівлі, де знаходився так званий «Ізюмський міський райвідділ міліції управління внутрішніх справ у Харківській області», де вступив у зв`язок із так званим начальником «Ізюмського міського райвідділу міліції управління внутрішніх справ у Харківській області».

В ході діалогу було проведено співбесіду з Шевченком, після чого останній був призначений на “посаду” водія «Ізюмського міського райвідділу міліції управління внутрішніх справ у Харківській області». Вказано, що ця так звана “посада” не пов`язана із реалізацією правоохоронної функції.

До службових обов`язків Шевченка входило: обслуговування автопарку гаража, утримання в належному технічному стані транспортних засобів, перевезення представників підрозділу вказаного незаконного органу влади до місця призначення, щоденно здійснювати фіксацію прибуття на робоче місце у відповідному журналі. У вироку суду вказано, що з середини червня по вересень Шевченко здійснював прибуття до будівлі, де знаходився гараж «Ізюмського міського райвідділу міліції управління внутрішніх справ у Харківській області», та виконував свої службові обов`язки.

Шевченко визнав свою винуватість повністю.

Балаклія та села і селища поблизу

Першим “високопосадовцем” на Харківщині, кого вдалось затримати після вдалого контрнаступу ЗСУ у вересні – став так званий “начальник міліції Балаклії” Олег Калайда.


Фото Калайди – dumka.media

У часи окупації Балаклії Калайда організовував службову діяльність працівників, чергування на об`єктах критичної інфраструктури, в тому числі спільно з представниками окупаційних військ. Він співпрацював з окупантами до звільнення міста 10 вересня.

Ще у січні цього року Калайда шукав роботу та розміщував резюме. І знайшов у вигляді співпраці з окупантами. Калайда майже 20 років працював у правоохоронних органах в Балаклії. Пізніше був керівником служби безпеки на підприємстві “Курганський бройлер”.

Олега Калайду затримав 10 вересня в Куп’янську батальйон “Донбас” 15-го полку Нацгвардії України. Разом із Калайдою були схоплені два кадрові російські військові та четверо “мобілізованих” з ОРДЛО.

Справу Калайди до суду поки не передали, і він є в статусі підозрюваного.


Фото – скрін з порталу “Судова влада”

Крім того, приблизно в ті ж часи затримали і менеджера фірми “Азімут-Вет” Миколу Темного, який погодився бути призначеним окупантами на посаду старости села Вербівка Ізюмського району. З липня по вересень він відвідував окупаційну “адміністрацію” держави агресора в м. Балаклії.

Справа Темного передана до суду.


Фото – скрін з порталу “Судова влада”

З порталу “Судова влада” стало відомо, що Темний з прокурором підписали угоду про визнання винуватості і суд її затвердив. Темного звинувачували у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України.

Цікаво, що Олексію Азову, аналогічному “псевдостарості”, з селища Чкаловське Чугуївського району, про якого йшла мова вище, слідчі повідомили про підозру за ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України (колабораційна діяльність). Такий злочин карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.

Затримали і 48-річну Ольгу Гляненко з села Яковенкове Ізюмського району (розташоване поблизу Балаклії) за фактом впровадження російських стандартів в місцевій школі.

Фото – сторінка Гляненко в Одноклассниках

Слідство встановило, що ця жінка наприкінці липня стала так званою «директоркою» школи у Яковенкове. 1 серпня вона навіть уклала трудовий договір з так званим «керівником відділу освіти Балаклійського територіального управління Ізюмського району».

З першого дня своїх обов‘язків Гляненко повідомила вчителям, батькам та учням про впровадження у навчальному закладі стандартів освіти рф. Разом з іншими працівниками місцевої школи встигла вилучити підручники з української мови та літератури, а також українську символіку.

В соц.мережі потрапив так званий “акт” від 18 серпня цього року за підписом Ольги Гляненко про вилучення з місцевої школи літератури. Ольгу Гляненко цим актом зробили головою комісії з вилучення українських книжок та символіки в школі Яковенкове.

Фото – соц.мережі

Справу Гляненко передали до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, де має 27 грудня відбутись засідання. Гляненко продовжує перебувати під вартою.

Фото – скрін з порталу “Судова влада”

В середині грудня СБУ затримала, а прокуратура повідомила про підозру 43-річній Катерині Донник за фактом зайняття посади так званого «помощника начальника отдела в селе Морозовка» та посади так званого «начальника Савинського территориального отдела Изюмской ВГА».

Фото Донник з соцмереж

Як встановлено досудовим розслідуванням, на початку червня Донник обійняла посаду так званого «помічника начальника відділу села Морозівка». Це село знаходиться на шляху між Балаклією та Савинцями в Ізюмському районі (раніше Балаклійський район). Сама Донник якраз з Морозівки. Як повідомляє прокуратура, колаборантка збирала списки та паспортні дані місцевих мешканців, надавала вказівки та розпорядження старшим вулиць, проводила збори місцевих мешканців.

У серпні Донник отримала «підвищення» та стала так званим «начальником Савинського територіального відділу Ізюмської ВЦА». Псевдопосадовиця брала участь у нарадах окупаційної адміністрації та оформлювала осіб, які були готові співпрацювати з новою «владою».

Савинці були звільнені українською армією від російських окупантів 10 вересня.

Донник працювала якийсь час в Савинському будинку культури художнім керівником, а потім його очолила. Після свого звільнення звідти, подавала свою кандидатуру на начальника відділу культури, молоді та спорту Савинської селищної громади, але не пройшла конкурс. І пішла працювати до Балаклійського будинку культури. Спочатку працювала секретаркою директора, артисткою, костюмеркою цього БК, після чого на якийсь час начебто навіть стала виконуючою обов’язки директора Балаклійського будинку культури.

Цікаво, що Донник в матеріалі Дмитра Галко для інтернет-газети “Грани”, наполягає на версії, що жителі Морозівки самі її обрали на загальних зборах із семи кандидатур і вона пішла на посаду гауляйтерши від росіян, щоб допомагати землякам, а з окупантами ніяк не взаємодіяла і не звітувала перед ними. Місцеві жителі це категорично заперечують: “Нас зібрали нібито для надання гуманітарної допомоги і зобов’язали вибрати голову села. Кандидатур насправді було чимало, але всі, окрім Катерини Донник, просто взяли самовідвід. Вона постійно рвалася до влади”.

Також місцеві жителі Морозівки кажуть, що Донник займалася антиукраїнською агітацією і розповідала публічно: “України тут більше ніколи не буде, росія тут назавжди”. “У своїй Морозівці я себе показала на 250%, тому мене підвищили і я очолила Савинці”, – переказують слова Донник мешканці Веселого (теж входить в Савинську ОТГ).

До складу Савинської громади входять селище міського типу Савинці, 12 сіл та 5 селищ.

Донник обирали запобіжний захід в Дніпропетровській області.

Фото – скрін з порталу “Судова влада”

Вироком Київського райсуду Харкова від 22 грудня Галина Петрівна Немич визнана винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України, з покаранням у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк 10 років, без конфіскації майна.

Досудовим розслідуванням встановлено, що Немич у березні цього року добровільно зайняла “посаду” секретаря самопроголошеної адміністрації с. Вишнева Ізюмського району під керівництвом призначеного окупаційною владою старости села Вишнева. Суд вважає, що так звана “посада” секретаря окупаційної адміністрації не пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій.

Як вказано в тексті вироку суду, Немич у період з березня – до середини вересня, здійснювала заходи наступного характеру: готувала та подавала до районної ВЦА окупаційної влади рф списки місцевих мешканців, які не евакуювались, отримували чи відмовлялись від отримання так званої «гуманітарної допомоги росії»; на організованих зборах селян ініціювала збір документів на земельні паї мешканців села для начебто їх переоформлення під стандарти російського законодавства; у зв`язку з наявністю списків осіб, що мешкають у с. Вишнева, передала їх окупаційній владі, чим сприяла організації проведення незаконних виборів.

Немич є уродженкою Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, а працює у Вишнівській гімназії Савинської селищної ради Ізюмського району.

В 2010 році стала депутаткою Вишнівської сільської ради (на той момент ще Балаклійського району” від “Партії регіонів”, будучи членом цієї партії. Тоді Немич вказувала, що працює бібліотекарем у Вишнівській школі.

Висновки

Як бачимо “верхівку” влади окупантів затримати на Харківщині не вдалось – вони зуміли втекти до росії, на окуповані території Луганської та Донецької областей.

Але декого з “впливових” осіб все одно вдалось затримати.

Звісно, що в матеріалі не згадуються ті, кому оголосили підозру заочно.

З перших вироків колаборантам у Харківській області стає зрозуміло, що хай би як російська пропаганда намагалася представити, що на деокупованих територіях Харківської області проходять жорстокі фільтраційні заходи і репресії проти місцевих мешканців, це насправді повна  маячня.

Навіть ті, хто реально співпрацював з окупантами, обіймав “посади” у так званій “владі”, вів “бізнес” з російськими військовими, возив так званих “міліціонерів” на “завдання”, був координатором штабу партії “єдина росія”, як правило отримують позбавлення права на 10-15 років обіймати посади, пов`язані із виконанням функцій держави та місцевого самоврядування,

Трішки рідше це може бути умовний строк. Бувають, звісно, випадки, коли колаборанта відправляють до в’язниці, як це сталося з Дмитрієнко. Проте, підсумовуючи, можемо сказати, що поки що найбільшого стресу та максимум переляку колаборанти спізнають у  момент свого затримання.

Останні новини з категорії Аналітика

Приватні армії для «русского міра»: чим загрожують ПВК?

Про становлення приватного безпекового сегменту в США, мавпування цього досвіду ПВК "Вагнер" і виклики діяльності ПВК для системи міжнародно...
3 лютого 2023

Україна на шляху до перемоги. Бриф №6

Щотижневий огляд основних подій
1 лютого 2023

Порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях та міжнародні організації: що не так з діяльністю Червоного Хреста та Amnesty International

Про те, чому потужні правозахисні організації виявляють неспроможність ефективно діяти в умовах повномасштабної війни, аналізує Анастасія П...
30 січня 2023

Підтримати та допомогти: сучасна політика міжнародної військової підтримки США

Про арсенал безпекових програми США та механізми надання військової допомоги Україні - в статті експерта з міжнародної безпеки Тараса Жовтен...
27 січня 2023