Із надією й оптимізмом ідуть українці у новий рік

Понад 40% українців вважають Президента України Володимира Зеленського політиком 2019 року, президентські та парламентські вибори – головною політичною подією року в Україні (58%), а нормандську зустріч (23%) – головною політичною подією в світі. Про це під час презентації загальнонаціонального опитування «2019-й: підсумки і прогнози» в Укрінформі повідомили соціологи.

Андрій Биченко, директор соціологічної служби Центру Разумкова, нагадав, що опитування містило традиційні запитання для підсумкових досліджень, які дають змогу відстежити зміни в житті країни. Проте цього року соціологи очікували на зростання позитивних оцінок  рівня розвитку в різних сферах, як це зазвичай буває після зміни влади. І хоч загалом вони справді зросли порівняно з минулим роком,  проте громадяни назвали лише три сфери, де рівень позитивних змін переважає  негативні.

«Поліпшення ситуації вони відмітили в обороноздатності країни, міжнародному іміджі України та  міжнаціональних стосунках, – констатував Андрій Биченко. – Ситуацію в інших сферах громадяни оцінили переважно як негативну. А найбільш негативний баланс, де рівень погіршення, на думку громадян,  найвищий –  це сфера цін і тарифів».

Люди, водночас, вважають, що нинішня влада краща за попередню – такої думки 43% українців. Протилежну позицію  мають 13%, щоправда,  34% респондентів відповіли,  що нинішня влада нічим не відрізняється від попередньої.

Відтак і позитивний баланс довіри цього року отримало багато політичних і соціальних інститутів. Найвищий позитивний баланс довіри серед політиків українці висловили Президентові Володимиру Зеленському та Голові Верховної Ради Дмитру Разумкову, а серед соціальних інституцій  –  Збройним силам України. Про це повідомила директорка Фонду  «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна.

А от щодо недовіри, то найбільше з усіх українських інституцій громадяни  не довіряють судам.  У список недовіри потрапили також політичні партії, місцеві суди, комерційні банки, прокуратура,  державний апарат і чиновники, Верховний,  Антикорупційний та Конституційний суди, НАБУ і САП.

«Більше, ніж українським судам не довіряють тільки російським ЗМІ, –  прокоментувала Ірина Бекешкіна. –  Можливо, головною проблемою на наступний рік якраз і буде та,  як трансформувати ці органи та повернути довіру людей».

Щоправда, самі експерти, які взяли участь у підсумковому експертному опитуванні,  вагомим досягненням (яке  іде у рейтингу внутрішньополітичних досягнень після  демократичних  виборів та продовження розпочатих реформ) вважають ознаки активізації антикорупційної політики – створення Вищого антикорупційного суду, кадрові зміни в НАЗК, а також окремі кримінальні справи, пов’язані з топкорупцією. Про це повідомив Андрій Сухарина, політичний аналітик  Фонду «Демократичні ініціативи», презентуючи результати експертного опитування.

«Експерти відзначили певні ознаки того, що антикорупційна боротьба буде інтенсифікуватися і посилюватися.  Але в експертній свідомості немає такого, що є чітка або перемога або зрада. Говорячи про найбільші невдачі, експерти на першому місці ставлять певні невдалі кроки в реалізації реформ, тому що приймалися суперечливі рішення або дійсно відверто невдалі. І з одного боку продовження реформ — це плюс і перемога, а з іншого — не так добре вони вже й реалізуються. І це невдача», – зауважив аналітик.

Він додав, що інші невдачі експерти пов’язують з низьким рівнем фаховості і компетентності представників нової влади.

«І ще одна річ, яка сильно збурила як усе суспільство, так і громадянське суспільство та експертне середовище, – це той фон, який створився навколо затримання підозрюваних у справі Шеремета. І тут говорять про можливий тиск на добровольчий рух і, можливо, навіть на громадянське суспільство», – наголосив аналітик.

Читайте також: Експерти назвали події року, успішних політиків й оцінили індикатори розвитку країни

Окрім оцінок минулого року, громадяни зробили прогнози й на наступний.

«Тішить  те, що у новий рік українці ідуть з надією й оптимізмом, – поінформувала  Ірина Бекешкіна. –  Ми запитували, які почуття виникають у вас, коли ви думаєте про майбутнє України. Стабільно всі роки переважає надія, але в цьому році є новина – на друге місце вийшов оптимізм. Раніше була тривога, а зараз – оптимізм».
За словами соціолога, українці впевнені  й у  стабільності гривні, а також  передбачають зростання інвестицій в Україні. А от, що не відбудеться, на їхню думку, так це зменшення корупції, покарання корупціонерів і встановлення справедливого правосуддя.

«Люди також вважають неймовірним і дострокові вибори як Президента, так і Верховної Ради, а ще –  зміну уряду»,  – додала Ірина Бекешкіна.

А от експерти не виключають можливості розпуску Верховної Ради та відставки Гончарука у наступному році. Голова правління, координатор політичних програм Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська нагадала, що «імунітет парламенту закінчується 29 серпня 2020 року, тобто рік після позачергових виборів президент немає права розпускати парламент».

За її словами, не виключена можливість розпуску парламенту на основі того, що у ВР відсутня коаліція фракцій. При цьому вона додала, що існує «висока ймовірність організації позачергової парламентської компанії».

«За буквою закону і Конституції президент після 29 серпня 2020 року може розпускати ВР і у світлі неіснуючої коаліції, і за умови створення урядової кризи, яка можливо буде викликана з метою переобрання парламенту», – зазначила Айвазовська.

У той же час професор політології НаУКМА, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Олексій Гарань вважає, що «диференціація у фракції Зеленського буде іти, але в той же час, я думаю, що він збереже більшість в парламенті , тобто навряд чи ця монобільшість розвалиться».

Він також зазначив, що на даний момент розпуск парламенту виглядає малоймовірним. За його словами, будь-які вибори – «це завжди ризик». При цьому зазначив, що у нинішньому парламенті «за пропорційними списками Зеленський не набрав абсолютної більшості, і вона формувалася за рахунок мажоритарників».

Коментуючи ситуацію щодо діяльності уряду в наступному році, Олексій Гарань сказав: «Що стосується уряду, то тут ситуація інша. Я думаю, що будуть ротації. Я не виключаю відставки Гончарука».

«Хоча знову ж таки, це значною мірою буде залежати від ситуації в економіці і від того чи вдасться провести рішення, які можуть бути представлені населенню як успішні в економічній сфері», - додав він.

Читайте також: Відставки, рейтинги та комплекс месіанства - що може принести політикам 2020 рік

Ольга Айвазовська, говорячи про політичну ситуацію у 2020 році, зазначила, що потрібно буде «витримати колосальну напругу – національну місцеву виборчу кампанію». За її словами, багато хто недооцінює місцеві вибори «з точки зору конфліктології», оскільки у них буде велика кількість гравців, які «не мають особливих інтересів дотримуватися законності, прав, свобод, міжнародних стандартів» під час кампанії.

Вона вважає, що конфлікт, якщо він відбувається серед кандидатів у невеликому населеному пункті, «інколи є більш гарячим ніж президентські вибори» і до його вирішення кандидати можуть залучати третю сторону – криміналітет для фізичного протистояння. «Тому викликів щодо місцевих виборів є дуже багато», –  зазначила Айвазовська.

За матеріалами  Укрінформу,  УНІАН та «ДІ»

_____________________

Пресконференція «2019-й:  підсумки і прогнози» проводиться Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалів заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.