Підсумки-2019 й прогнози на 2020-й: громадська думка

Опитування
Перегляди: 20031
26 грудня 2019

   Загальнонаціональне дослідження проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з  соціологічною службою Центру Разумкова  з 13 по 18 грудня 2019 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Для порівняння наводяться дані опитувань, проведених у різні роки Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва  з Центром Разумкова та Київським міжнародним інститутом соціології. 

   Фінансування опитування здійснене в рамках проекту МАТРА Посольства Королівства  Нідерландів.

   Прес-конференція «2019-й: підсумки і прогнози» проводиться  Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалів заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

  • Політиком 2019 року  однозначно визнано  Володимира Зеленського – його назвали у відкритому питанні 46% населення.  Далі йдуть:  Петро Порошенко (7,5%,  минулого року – 16%),   Юлія Тимошенко (3%, торік – 12%), Дмитро Разумков (3%), Юрій Бойко (3%, торік – 4%), Віктор Медведчук (2%).  24% громадян не назвали жодної кандидатури (у 2018 р. – 25%).
  • Головною політичною подією 2019 року в Україні, беззаперечно, було визнано вибори – парламентські та президентські  (цю подію назвали  58% громадян), причому подія визанана позитивною. Далі йдуть: звільнення полонених  (8%), нормандська зустріч (5%), отримання Томосу (2%), розведення військ на Донбасі (2%), впровадження ринку землі (2%). Жодної події не змогли назвати 16% (минулого року – 12%).
  • Головною політичною подією 2019 року в світі було названо нормандську зустріч (23%).  Далі йдуть: імпічмент Трампа (6%), війна в Сирії (2%), Брекзит (2%), протести «жовтих жилетів» у Франції (2%). Жодної події не змогли назвати 51%. 
  • Переважна більшість громадян (44%) вважає, що Україна прямує  в правильному напрямі, в неправильному напрямі руху країни переконані 36%, а ще 20% своєї думки не визначили.  Наприкінці минулого, 2018  року, навпаки, абсолютна більшість (70%) вважала напрям руху країни неправильним і лише 18% – правильним (12% не визначилися). Останній раз переконання у правильності напряму України переважало в громадській думці  після президентських виборів у червні 2005 року (тоді 42% вважали напрям руху країни правильним, 31% – неправильним), але вже в листопаді 2005 р. думка громадян змінилася на протилежну: 59% вважали прямування країни неправильним і лише 18% – правильним.

 

  • Водночас, як і рік тому, більшість громадян вважає, що у більшості сфер життя становище в Україні за поточний рік  погіршилося, хоча й меншою мірою, ніж  минулого року. Рік тому щодо більшості сфер переважали оцінки змін на гірше, а цього року переважає думка, що ситуація не змінилася. Найбільш негативні  зміни у 2019 році,  на думку населення, сталися: у рівні цін та тарифів – тут погіршення зазначили 61% населення (85% у 2018), охороні здоров’я (46%), соціальному захисті (44%). Поліпшення ситуації громадяни відмітили лише у трьох сферах – обороноздатності країни (31% позначили зміни на краще, 15% – зміни на гірше і ще 44% – відсутність змін), міжнародному іміджі України (31% – зміни на краще, 21% – зміни на гірше і 38% – відсутність змін) та міжнаціональних стосунках (19% – зміни на краще, 15% – зміни на гірше і 54% – відсутність змін). В решті оцінюваних сфер переважають відповіді «не змінилося», проте  в балансі  відповідей щодо змін на краще чи на гірше переважає негатив, хоча й істотно менший, ніж у 2018 р.: пенсійне забезпечення (-25%,  було -48%), упевненість громадян у завтрашньому дні (-23%, було -61%), рівень добробуту родини (-23%, було -52%), ситуація із злочинністю (-22%, було -46%),  оплата праці  (-21%, було -51%), рівень стабільності (-20%, було -63%),  економічне становище України (-18%, було -61%), рівень демократії (-5%, було -30%), дотримання законності державними службовцями (-13%, було -36%), освіта (-12%, було -25%), дотримання прав і свобод громадян (-8%, було -31%), становище російськомовного населення (-7%, було -23%), ставлення громадян до влади (-5%, було -61%), ставлення влади до громадян (-6%, було -54%),  становище україномовного населення (-3%, було -12%), становище етнічних та релігійних менших (-3%, було -18%).
  • Загалом ситуація в країні у 2019 році, на думку  29%, змінилася на гірше, на думку 14% – на краще,  а більшість – 47% – вважає, що ситуація не змінилася.  Наприкінці 2018 року оцінки були значно гіршими:  67%  вважали, що ситуація змінилася на гірше, 5% – на краще і 22% – що не змінилася.
  • Загалом громадяни  оцінили економічне становище  країни у 2019 році в 2,46 бала за 5-бальною шкалою,  а рівень добробуту власної родини – в 2,75 бала.
  • 28% населення певні, що Україна здатна здолати труднощі у найближчі кілька років, проте більшість – 50% – вважають, що це відбудеться у більш віддаленій перспективі. А от у принциповій нездатності України здолати труднощі переконані лише 11%  населення.
  • Громадяни не надто вірять у швидкі зміни: лише 18% вважають, що у найближчі 3 місяці економічне становище країни зміниться на краще, і стільки ж – 18% – сподіваються,  що у цей час зміниться на краще рівень добробуту їхньої родини. Водночас і в різке, протягом трьох місяців,  погіршення економічного становища  країни та їхньої власної родини громадини не вірять (відповідно, 17% і  16%). Більшість вважає, що за цей час становище істотно не зміниться – ані в країні (51%), ані в  родині (53%).
  • А от в найближчі 2–3 роки економічна ситуація, на думку українців, може змінитися на краще – і в країні (38%), і в родині (38%). Вважають, що ситуація зміниться на гірше: 13,5% – щодо країни і 12% – щодо родини. А 18% переконані, що економічно нічого не зміниться в країні і 22% – у родині. Щоправда, значна частина не спромоглася щось спрогнозувати – ані щодо країни (30%), ані щодо родини (28%). 
  • Більшість громадян (51%) сподіваються, що у наступному році кращого буде більше, ніж гіршого. Впевнені у тому, що наступний рік буде обов’язково кращим 20%, а от передбачають, що наступний рік буде гіршим за минулий лише 16%.  
  • Водночас у своїх передбаченнях щодо наступного, 2020 року, громадяни впевнені лише щодо стабільності гривні (52% вважають, що це відбудеться, і 36% – що ні) та щодо зростання інвестицій в Україні (відбудеться – 47%, ні – 33%). А  найбільш імовірно, що НЕ відбудеться, на думку українців:  зменшення корупції (вважають це імовірним 30%, ні – 59%), покарання корупціонерів (імовірно – 31%, ні – 58%), встановлення справедливого правосуддя (імовірно – 30%, ні – 56%), зниження рівня злочинності (імовірно – 32%, ні – 53%), зниження тарифів (імовірно – 31%, ні – 58%). А найменш імовірним громадяни вважають у наступному році зміну влади: дострокові вибори Президента (імовірно – 15%, ні – 70%), дострокові вибори Верховної Ради (імовірно – 18%, ні – 64%), зміна уряду (імовірно – 22%, ні – 58%). Щодо деяких можливих змін думки українців діляться: встановлення  миру на Донбасі вважають імовірним 42%, ні – 46%, економічне зростання, відповідно, 45% і 45%, зростання добробуту людей – 40% і 48%, поліпшення умов для бізнесу – 38% і 37%.  
  • Позитивний баланс рейтингу довіри, тобто, перевагу довіри над недовірою, мають лише  два  політики  – Володимир Зеленський (довіряють 62%, не довіряють 31%, баланс довіри-недовіри +31%) та Дмитро Разумков (довіряють 48%, не довіряють 38%, баланс довіри-недовіри +10%). Ще переважає довіра до громадського діяча Олега Сенцова (довіряють 41%, не довіряють 36%, баланс +5%). А найгірший баланс довіри-недовіри мають Петро Порошенко (-66%), Віктор Медведчук (-61%), Віталій Кличко (-55%), Арсен Аваков (-54%), Юлія  Тимошенко (-54%),  Юрій Бойко (-47%), Анатолій Шарій (-41%).  Далі за рівнем негативного балансу йдуть: Андрій Портнов (-37%), Андрій Богдан (-33%), Давід Арахамія (-33%), Святослав Вакарчук (-27%), Олексій Гончарук (-16%).
  • Серед соціальних інституцій найбільшу довіру громадян мають Збройні сили України (71% довіри, 22% недовіри, баланс довіри-недовіри становить +48%), церква (довіряють 65%, не довіряють 25%, баланс довіри +40%), волонтерські організації (довіряють 64%, не довіряють 26%, баланс довіри +39%). Позитивний баланс довіри також мають: державна служба з надзвичайних ситуацій (+33%), Президент України (+32%), державна прикордонна служба (+28%), Національна гвардія України (+31%), Державна прикордонна служба (+28%), добровольчі батальйони (+25%), громадські організації (+16%), ЗМІ України (+15%), Омбудсмен (+11%). Майже ділиться  довіра і недовіра до таких інституцій, як Національна поліція (45% довіряють і 45%  не довіряють), патрульна поліція (45% довіряють і 44% не довіряють),  Служба безпеки України (довіряють 42%, не довіряють 45%). Найбільш негативно українці ставляться до ЗМІ Росії (довіряють 7%, не довіряють 82%, баланс довіри-недовіри становить -75%). Серед українських інституцій громадяни найбільше не довіряють судовій системі (баланс довіри-недовіри -62%), політичним партіям (-54%),  місцевим судам (-53%), комерційним банкам (-51%), прокуратурі (-50%), державному апарату, чиновникам (-51%), Верховному суду (-42%), Антикорупційному суду (-42%), Національному Агентству з запобігання корупції (-40%), Спеціалізованій антикорупційній  прокуратурі  (-40%),   Національному  антикорупційному   бюро  України  (-36%), Конституційному суду України (-36%). Переважає недовіра також у ставленні до профспілок  (-29%),  Національного  банку  України  (-29%),  Верховної  Ради (-17%), уряду (-13%), західних ЗМІ (-6%).

 

  • Вважають, що нинішня влада краща за попередню, 43% українців, 13% мають протилежну позицію – що нинішня влада  гірша, а, на думку 34%, нинішня влада нічим не відрізняється від попередньої. 
  • Найближчим часом, на думку 16% громадян,  у їхніх містах можливі масові виступи протесту (3% у цьому впевнені і ще 13 припускають таку імовірність). Вважають таку перспективу малоймовірною 40% і ще 34% певні, що таких виступів не буде. Особисто готові брати участь у таких мітингах та демонстраціях 16% (4% – обов’язково і ще 13 – скоріше за все), а 71% – ні. Майже такі самі результати були й наприкінці 2018 року. 
  • Припускають, що протягом 2020 року може виникнути Майдан-3,  21% громадян, 66% вважають, що цього не буде.
  • Останніми роками  громадська думка щодо вибору зовнішньополітичних орієнтацій  – стабільна.  У  грудні 2014 року 57% обирали орієнтацію на вступ до ЄС і 16% – на Митний союз, у грудні 2015 року  – відповідно, 56% і 13%, у грудні 2016 року – 58% і 11%, у грудні 2017 року – 59% і 11%,  у грудні 2018 року – 59% і 12,5%, а у грудні 2019-го – 64% обирають вступ до ЄС і  13% – до Митного Союзу.   Проте також стабільно у зовнішньополітичних орієнтаціях громадян існують відмінності між регіонами: згідно з даними опитування, в грудні 2019 року, Західний регіон  майже абсолютно орієнтований на ЄС (90% проти 3%), Центральний регіон теж має виражену проєвропейську орієнтацію (70% проти 8%),  дещо з «меншим рахунком» переважає проєвропейська орієнтація  і в  Південному регіоні (44% проти 23%) та Східному  (42% проти 23%).   Причому  і на Півдні, і на Сході значна частина населення зі своїми орієнтаціями не визначилася (відповідно, 33% і 34%).

 

  • Більшість населення вважає, що найкращим варіантом гарантування безпеки для України був би вступ до НАТО – так вважає 51% громадян (46% у 2018 р.,  38,5% у  2017 р.),  і ще 1,5% сподіваються  на військовий союз із США.  Позаблоковий статус обстоюють 26% (24% у 2018 р.), а підтримка військового союзу з Росією та іншими країнами СНД становить  5,5% (7% у 2018 р.).  Проте у цьому питанні існують істотні регіональні відмінності: членство в НАТО підтримують у Західному (80%) та Центральному (54%) регіонах, а от у Південному (41%) та Східному (42%) регіонах віддають перевагу нейтральному статусу України. Більше того, у Східному регіоні 14% вважають найкращим варіантом гарантування безпеки України військовий союз з Росією та іншими країнами СНД, щоправда, торік тут таких було 20%. 

 

  • Абсолютна більшість  українців  (86%) полюбляє новорічні свята, по-різному буває у 9% і не люблять ці свята лише 5%.
  • Більшість українців, як і минулого року,  має намір святкувати Різдво 7 січня наступного року – 67% (у 2017  р. – 76%, у 2018 р. – 69%), ще 21% (у 2018 р. – 17%) святкуватимуть обидва рази – і 25 грудня, і 7 січня, і лише 4% (4% й у  2018 р.) відповіли, що святкуватимуть лише  25 грудня. Не святкуватимуть Різдво взагалі 6% (8% торік).  
  • Загалом 61% українців у 2019 році були дуже або переважно щасливі, так само, як і 2018 року (60%).   Найбільше «щасливчиків» виявилося у Західному регіоні – 72%, але й в усіх інших «щасливчики» переважали: у Центральному регіоні  – 58%, Південному – 65%, Східному – 55%.
  • У більшості громадян сподівання на наступний рік доволі оптимістичні: 21% впевнений, що  наступний рік обов’язково буде кращим, ніж нинішній, ще 61% на це сподівається, 8% передбачають, що гіршого буде більше, і лише 1% впевнений, що наступний рік буде  гірший.
  • Новорічну ніч більшість українців (67%) проведуть удома, в колі сім’ї, ще 16,5% – в гостях у друзів чи родичів, 3% –  у громадському закладі чи на публічному святкуванні, 0,5% – «у колі» Інтернету, 2% – на самоті перед телевізором, 1% – у цікавій подорожі по Україні, 1% – за кордоном, 3% не святкуватимуть, а просто підуть спати, і ще 6% не вирішили, що їм робити.
  • Середня сума, яку  українці готові витратити на новорічний стіл, становить  1390 грн. Це дещо менше, ніж минулого року (1752 грн).  Водночас 23% опитаних (як і торік)  відповіли, що у них на новорічний стіл немає грошей.
  • У заочному «змаганні» – кого б люди хотіли бачити у ролі роздавача подарунків, переміг традиційний Дід Мороз – 28% (стільки ж минулого року), за Святого Миколая «проголосували» 17%  (12% – у 2018 р.) і ще менше – за Санта Клауса (1%, у 2018 р. – 3,5%). Водночас 31% відповіли, що для них не має значення, хто роздаватиме подарунки.
  • Щодо подарунків, то, як і торік,  найбільше українці в Новому році хотіли б отримати здоров’я (49%), мир у країні (40%), лад у сім’ї, розуміння близьких (29%), гроші (24%), хорошу роботу (16%),   успіхи дітей (12%). А взагалі не чекає жодних подарунків у новому році  лише 1% населення. 
  • Основними почуттям людей, коли вони думають про майбутнє України, є надія (56%), оптимізм (38%) та тривога (26%).  Порівняно з минулим 2018 роком істотно зріс оптимізм (на 10%) і, відповідно, дещо зменшилася тривога (на 7%).  Надія та оптимізм переважають  в усіх регіонах України,  оптимізм – особливо на Заході (45%), а надія – на Півдні (67%).
  • Абсолютна більшість населення України вважає себе насамперед громадянами України (75%, у 2018 р. – 67,5%),  регіональна ідентифікація переважає у 16% (2018 р. – 18%). Загальнонаціональна ідентифікація переважає в усіх регіонах України:  у Центральному регіоні загальнонаціональна ідентифікація – 78%,  регіональна – 14%, у Західному – відповідно, 76% і 17%, Південному – 84% і 12%, Східному – 66% і 18%. У Східному регіоні ще вираженою є ідентифікація з відчуттям себе громадянином колишнього Радянського Союзу (7%).

Останні новини з категорії Опитування

Громадська думка українців щодо святкування дати закінчення Другої світової війни у Європі

Пресреліз, підготовлено за результатами опитувань Інституту соціології НАН України, Фонду "Демократичні ініціатви", Центру Разумкова, КМІС...
8 травня 2024

Соціально-політичні орієнтації та проблеми мобілізації в Україні – загальнонаціональне опитування

Загальнонаціональне опитування проведено з 21 по 27 березня 2024 року
25 квітня 2024

Джерела інформації про війну

Загальнонаціональне опитування проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разум...
18 квітня 2024

Повоєнне відновлення України та медіаспоживання: загальнонаціональне соціологічне опитування

Загальнонаціональне опитування проведене з 3 по 12 березня 2024 року на замовлення медіамережі «Вікно Відновлення»
28 березня 2024