Яких втрат зазнає українська наука через російську війну

Аналітика
Перегляди: 868
13 грудня 2023

Христина Семерин,
дослідниця в Університеті Авґсбурґа (Німеччина) і журналістка, гостьова дослідниця в Університеті Індіани (США),
Центрі східних студій (Польща), Північно-Західному університеті (США). Експертка Українського інституту книги (з 2020) й Українського культурного фонду (2021/22)

Російська агресія завдає втрат українській науці ще з 2014 року після окупації Криму та частини Донецької й Луганської областей, коли українські заклади освіти, які опинилися в окупації, втратили свої матеріальні надбання, частину персоналу, були змушені евакуйовуватися та перебудовувати свої відносини зі студентством.

Однак повномасштабна війна, яку Росія розв’язала проти України 24 лютого 2022 року, завдала безпрецедентних втрат українському науковому потенціалу. У цій статті зроблено спробу систематизувати матеріальні й нематеріальні втрати, завдані українській науці російською агресією. Росія руйнує українські університети, дослідницькі установи, а головне – вбиває українських дослідників, викладачів та студентів.

Наведені дані вочевидь не є повними, оскільки повномасштабна війна триває й українська наука продовжує зазнавати втрат. Однак ці російські злочини важливо документувати, аби притягнути агресора до відповідальності, а світова академічна спільнота реагувала на російські намагання використовувати науку як засіб свого геополітичного впливу.

Незворотні людські втрати

За моїм підрахунком, росіяни вбили щонайменше 73 українських науковців за два роки повномасштабної війни. І цей список, опублікований з Олексієм Болдирєвим на порталі «Моя наука»,  постійно зростає. Загинули знамениті археологи Юрій Коваленко з Глухова й Андрій Филипчук зі Львова, фізик, член-кореспондент Національної академії наук Василь Кладько, хімік Андрій Кравченко, соціолог Богдан Слющинський, біолог Біжан Шаропов, філолог-латиніст Юрій Чопик, запорізький історик і «кіборг» В’ячеслав Зайцев і десятки інших вчених, а також люди з наукової царини, які не встигли реалізувати свій науковий потенціал.

Ми втратили майбутніх науковців, першовідкривачів, інноваторів, талановитих професорів. Багато вчених полягли в попередньому етапі російської гібридної війни, захищаючи Україну з 2014-го року. Повністю оцінити збитки української науки нереально, а війна триває. Людей не повернути, а їхні відкриття й дослідження не посилять українську і світову науку.

Вимушене переміщення вчених: евакуація, мобілізація, еміграція

Через війну можливості досліджень, професійного розвитку й мережування науковців в Україні обмежені, а подекуди – зведені до нуля. Їх ускладнюють обстріли, постійна загроза життю, російська окупація, зруйновані лабораторії й наукові інституції, брак коштів, відсутність побутових умов (вимкнення світла, перебої з інтернетом і мобільним зв’язком тощо), втрата домівок, вимушене переміщення. Люди зіткнулися з погіршенням здоров’я і психологічного стану.

Станом на квітень 2023-го року за кордон виїхало близько шести тисяч науковців. Це півтори тисячі вчених Національної академії наук України (11% штату), з яких майже півтисячі вчених із відділень фізики і астрономії та ядерної фізики й енергетики. Ще 705 (5% штату), за даними на кінець 2022-го, були вимушені змінити місце проживання в межах України. Ініціатива UAScience.reload торік підрахувала, що близько 40% науковців стали ВПО, а 12–15% емігрували.

Еміграцію можна трактувати подвійно: як втрату і як здобуток, набуття нового міжнародного досвіду, який люди привезуть в Україну. Але соціологи визнають: повернуться не всі, а згодом нас може чекати й повоєнна еміграція.

Більше того, склалася ситуація, коли заклади вищої освіти не продовжують контракти з викладачами та викладачками, які опинилися за кордоном. Наприклад, у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка повідомили про звільнення сотні викладачів. Намагаючись скоротити витрати, заклади вищої освіти «реорганізовують» кафедри, буквально скорочуючи штат. Це дає підстави керівництву  університетів використовувати цей інструмент на свій розсуд, звільняючи «неугодних» людей.

Профільне міністерство не втручається у процес звільнення викладачів, які через війну виїхали за кордон, але фахівці критикують таку ситуацію. На думку деяких, це послаблює якість викладання, вищої освіти в цілому і зв’язки з тимчасовими мігрант(к)ами, що вплине на їхнє рішення повертатися або не повертатися в Україну.

Українські вчені захищають Україну у складі сил оборони. Серед них немало добровольців, людей без військового досвіду, які, попри можливість броні, важать своїм життям і жертвують кар’єрою за нашу свободу. Вимушена дворічна пауза й відсутність перспектив демобілізації до кінця війни позначається на їхній кар’єрі та становищі української науки.

Це те, що в Україні досі не проговорено: на державному рівні бракує дискусії й вироблення стратегій реінтеграції науковців, ефективних шляхів підвищення кваліфікації після демобілізації, дієвого захисту від зловживань в університетах, де не завжди з розумінням і повагою ставляться до викладачів на фронті.

Фінансова ситуація

У вересні 2023 року проєкт «Росія заплатить» Київської школи економіки у співпраці з державними органами оцінив збитки освітньої галузі в 10,1 мільярда доларів США. Ще торік Національна академія наук оцінювала вартість відновлення наукових установ після перемоги щонайменше в мільярд гривень.

Фінансова ситуація складна, бо університети залежать від кількості студентів, які платять за навчання або навчання яких оплачує держава. Через відтік студентів внаслідок внутрішнього переміщення та еміграції сімей, вступ за кордон, зменшення кількості іноземних студентів та інші причини доходи вишів упали.

Деякі університети опинилася в зоні активних бойових дій, зазнали невідновних руйнувань, були евакуйовані. Зросло навантаження на виші, розташовані в безпечніших регіонах: наприклад, Львівський національний університет у 2022 році зарахував майже на 40% більше вступників, ніж попереднього року, а Львівська політехніка очолила рейтинг найпопулярніших вишів за кількістю поданих заяв.

Однак це не є залізним правилом: наприклад, попри розташування неподалік російського кордону та загрозу обстрілів, Сумський державний університет збільшив кількість абітурієнтів порівняно з попереднім роком. Експерти пов’язують це з грамотною організацією віддаленого навчання. За оцінками вступної кампанії 2022/2023, найбільше заяв було подано в університети Києва, Львівщини та Харкова.

Водночас видатки на освітню галузь навіть зросли: частина грошей іде на відновлення зруйнованої інфраструктури, тим паче російські атаки тривають. Окрема стаття витрат – будівництво й облаштування укриттів, від яких залежить безпека і відновлення очного навчання, де це можливо. Як повідомив заступник міністра освіти та науки Андрій Вітренко, сьогодні 86% українських вишів мають укриття.

За даними опитування, проведеного UAScience.reload у березні-квітні 2022 року, 83,8% науковців відзначили погіршення матеріального становища. Координатор проєкту Юрій Халавка зауважив, що 74,4% опитаних займаються винятково наукою або викладають в університетах. Ґрантових, стипендійних можливостей для вчених, які залишаються в Україні, на другому році війни відчутно поменшало. Тож війна потенційно закидає наукову спільноту на межу виживання.

Знищення інфраструктури

Згідно зі звітом Київської школи економіки у березні 2023 року, прямі збитки України через знищення закладів освіти й об’єктів наукової інфраструктури вже становили 8,94 млрд доларів США. Мережа Національної академії наук зазнала руйнувань на 7,8 мільйона доларів США. У листопаді 2023 року міністр освіти та науки Оксен Лісовий повідомив, що через війну постраждало близько 15% дослідницької інфраструктури в Україні. Це корпуси, інноваційні центри, лабораторії, обладнання тощо.

За інформацією Інституту аналітики та адвокації, найгірша ситуація з руйнуваннями в Донецькій, Харківській, Луганській, Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській і Херсонській областях. Росіяни знищили низку університетів і наукових інституцій: чотири на Донеччині (зокрема, Приазовський державний технічний університет у Маріуполі), один на Харківщині, один на Херсонщині.

За даними міністерської мапи руйнувань, зруйновано фізичні лабораторії Харківського політехнічного інституту, лабораторію університету у Кривому Розі та інші. Пошкоджено 586 закладів вищої освіти: Харківський національний університет імені Василя Каразіна, Харківський національний університет будівництва та архітектури, Харківський педагогічний університет імені Григорія Сковороди, три поверхи Харківського національного університету міського господарства імені Бекетова, Державний податковий університет в Ірпені, Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова у Миколаєві, Миколаївський національний університет, Чорноморський національний університет імені Петра Могили, Херсонський державний університет та інші. Пошкоджені заклади поступово відбудовують: наприклад, у липні 2023-го було повністю відновлено Чорноморський національний університет.

Через повномасштабне вторгнення частина закладів вищої освіти та науки опинилася у вимушеній евакуації. Так, Маріупольський державний університет тимчасово переїхав до Києва, Приазовський державний технічний університет, Донбаський державний педагогічний університет і Горлівський інститут іноземних мов – до Дніпра, Донецький національний технічний університет – до Луцька, Херсонський державний університет – до Івано-Франківська, Донецький національний медичний університет і Херсонський аграрно-економічний університет – до Кропивницького, Донбаська машинобудівна академія – до Тернополя, Херсонський національний технічний університет – до Хмельницького, а Харківський національний університет внутрішніх справ – до Кам’янця-Подільського на Хмельниччині. Багато з цих вишів вже переїжджали з 2014 року через гібридну війну Росії проти України. Зруйнований Державний податковий університет в Ірпені під час атаки на Київщину перебирався до своєї філії на Буковині.

Ще одна стаття втрат – розкрадання наукового майна. Відступаючи з Чорнобильської АЕС, росіяни вкрали унікальне обладнання з Центральної аналітичної лабораторії. За повідомленням Держагентства з управління зоною відчуження, її вартість становить близько 6,5 млн доларів США. Загальні збитки через російську окупацію станції оцінили в 1,6 мільярда гривень.

Висновки

Зумисні атаки дали підстави Національній академії наук назвати дії Росії «наукогубством». Війна спровокувала стагнацію в українській освіті та науці й жахливе становище українських вчених. Все це – частина геноцидної війни: елітоциду, спрямованого на знищення інтелектуальної спроможності України. У таких умовах світова наука не може продовжувати business  as  usual із російськими інституціями і наполягати, що російські вчені – «постраждалі від війни». Росія має відповісти за скоєні злочини і максимально відшкодувати Україні непоправні втрати через війну.

На ілюстративному фото: Харківський університет ім. В. Каразіна після атаки росіян / Фото: прес-служба Олександра Педана

Цей матеріал представлено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

Останні новини з категорії Аналітика

Як група Вагнера експортує правління в стилі Путіна в Африку

Омар Ашур зазначає, що група Вагнера застосовує авторитарні методи в Африці для встановлення режимів у стилі Путіна і підриву демократичних...
2 лютого 2024

Стратегію визначає війна. Як Сумщина тримає економічний фронт

Економічні збитки в Сумській області внаслідок російської агресії та стратегію відновлення виробничих потужностей в регіоні проаналізував Се...
24 січня 2024

По той бік океану буде гаряче

Виборча кампанія в США, складні відносини між Аргентиною й Бразилією та непопулярний уряд у Канаді примусять дипломатів працювати 24/7, вваж...
14 січня 2024

2024 рік стане визначальним. Про ілюзії та реальність для України

Про те, який вигляд матиме поствоєнна архітектура безпеки навколо України — Марія Золкіна для NV
9 січня 2024