Як вплинула окупація та бойові дії на екологію Чернігівщини і що робити далі?

Аналітика
Перегляди: 3503
11 серпня 2023

 

 

Микола Кірєєв,
журналіст, Чернігів

 

Після підриву греблі Каховської ГЕС та погроз підірвати Запорізьку АЕС  світ на повний голос заговорив про масштабну екологічну катастрофу, яку несе російсько-українська війна.

Втім, про це говорили вже давно – навіть не від часу повномасштабного вторгнення, а ще від 2014 року, коли розпочалися бойові дії  на Донбасі. Тоді увага більше зосереджувалася на техногенних катастрофах, адже Донбас перенасичений промисловими підприємствами. Це питання обговорювалося саме в контексті шкоди від агресії Росії проти України.

Повномасштабна війна показала, що загроза екології не обмежується якимись локальними районами. Викиди шкідливих речовин впливають щонайменше на весь континент. А події на територіях, де відбуваються або відбувалися активні бойові дії, дали розуміння, яких саме наслідків очікувати від війни.

На тлі  трагедії Півдня  екологічні втрати Чернігівщини не виглядають настільки вражаючими. Однак від того вони не стають меншими.

Чернігівщина постраждала від російського вторгнення у кількох аспектах. Це короткострокові втрати від прямих бойових дій, коли природа відносно легко відновила баланс; отруєння ґрунтів внаслідок мінування, засмічення їх вибухонебезпечними предметами та військовим сміттям; забруднення водойм внаслідок потрапляння туди техніки; наслідки від техногенних катастроф, викликаних бойовими діями тощо. Все це призвело до зруйнування і так хиткого екологічного балансу області, особливо з урахуванням того, що більшість районів Чернігівщини постраждали від глобальної катастрофи на Чорнобильській АЕС у 1986 році.

Основними чинниками, які довгостроково впливатимуть на екологічну ситуацію області внаслідок бойових дій, які тривали тут у лютому-квітні минулого року, є три. Перший – міни, якими густо всіяна частина території Чернігівщини, другий – забруднення території продуктами розпаду від всього, чим нашпигували землю «асвабадітєлі» та ЗСУ.

Третій – наслідки від масової загибелі тварин і риб, розкладання яких не лише погіршує екологічну ситуацію, а таїть небезпеку поширення інфекційних захворювань і навіть епідемій.

Як екологи оцінюють прямі збитки

Як повідомляє  Департамент екології та природних ресурсів Чернігівської ОДА, «Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області нараховано понад 18 мільярдів гривень збитків, заподіяних довкіллю Чернігівщини внаслідок збройної агресії та бойових дій під час воєнного стану».

Серед цих збитків екологи називають найсуттєвіші:

  • розмір шкоди, завданої землі, ґрунтам, складає 10,85 мільярда  гривень (засмічення земель — 10,83 млрд грн, забруднення ґрунтів – 0,02 млрд грн);
  • шкода від неорганізованих викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій та під час дії воєнного стану – 5,62 мільярда гривень (горіння нафти, нафтопродуктів та газу – 1,57 млрд грн; лісові пожежі та інші насадження – 3,96 млрд грн; загоряння інших об’єктів – 0,1 млрд грн; неорганізований викид забруднювальних речовин або суміш таких речовин – 0,001 млрд грн).
  • збитки, заподіяні внаслідок забруднення та засмічення вод, самовільного користування водними ресурсами, – 1,58 мільярда гривень.
     


Обгорілий ліс через російські обстріли на прикордонні Чернігівщині. ФОТО: Північний лісовий офіс

Вказані цифри взялися не «зі стелі» - всі підрахунки, як наголошують у Департаменті екології та природних ресурсів, проведені за методиками, затвердженими наказами Міндовкілля. Тобто, ми наразі маємо офіційний документ, який у гривнях оцінює завдану шкоду екології Чернігівщини.

Опосередковані збитки

Однак це прямі збитки – тобто те, що можна підрахувати згідно з науковою методикою. Те, яким чином все це відгукнеться в майбутньому, бодай у короткостроковій перспективі, можна лише здогадуватися.

Зрештою, приклад Чорнобильської зони, до якої відноситься і частина Чернігівщини, свідчить, що оцінити всі наслідки масштабної техногенної катастрофи можна лише з плином часу. Однак остаточно визначити їх неможливо навіть у перспективі кількох десятиліть.

Це зазначають і екологи, які проводили дослідження. Вони стверджують, що війна негативно вплинула на кожен компонент довкілля: як тваринний і рослинний світ, так і на воду, повітря, ґрунт. Наслідки цього будуть довгостроковими та матимуть не лише локальний, а й глобальний характер.

Наразі війною охоплено мільйони гектарів лісу, забруднені величезні площі ґрунтів, засмічені землі та водні об’єкти. Знищення та пошкодження їх позначиться на кліматі регіонів, які зазнали окупації і може призвести до значних ерозійних процесів у майбутньому.

Внаслідок російських ударів по нафтобазах, складах паливно-мастильних матеріалів в країні згоріло тисячі тонн нафтопродуктів, які забруднили повітря небезпечними речовинами. Немало викидів потрапили в повітря та ґрунт від горіння військової техніки.

На що вплинули бойові дії і чому збитки такі великі

Як свідчить «Екологічний паспорт Чернігівської області» за 2021 рік, на території області є достатньо природних об’єктів, які неминуче страждають у разі мінімального впливу людини.

Зруйнований рашистами міст через р. Десну на трасі Київ — Чернігів — Нові Яриловичі. Фото: Укравтодор

Так, від війни постраждали водні ресурси – ріки, озера та болота – якими найбільш багата Чернігівська область. Тому не дивно, що вплив на ці ресурси був такий великий. Крім того, слід враховувати, що ріки Чернігівщини – це басейн Дніпра, тобто все те, що туди потрапило, у загальному підсумку з’явиться у водах Чорного моря.

Скриншот із Екологічного паспорта Чернігівської області

Що стосується грунтів, то земельний фонд області станом на 1 січня 2021 року становив 3190,3 тисяч гектара. Значну частину Чернігівщини займають ліси. Загальна площа земель лісового фонду становить 740 182 тисячі га, хоча відсоток покритих лісом площ у різних районах неоднаковий: лісистість у північній частині – 20-41 % від загальної площі району, південних – 7-20 %.

Як свідчить карта окупації, в зоні бойових дій опинилася більшість цих земель, що не могло не мати наслідків для їхнього стану.

Карта окупації, джерело – Суспільне.Чернігів

Все це також не могло не вплинути на стан тваринного світу, який у області досить різноманітний. Скільки загинуло або мігрувало тварин під час бойових дій – ще належить встановити. Однак зрозуміло, що втрати тут значні, а частину «червонокнижного» фонду, можливо, втрачено назавжди.

Що робити далі?..

Вже сам той факт, що в ОДА спробували дослідити і оцінити екологічні збитки області, однозначно позитивний. Однак що з цим робити далі – невідомо. Очевидно, що небагата область, не зможе компенсувати навіть ті 18 мільярдів гривень, про які йдеться у звіті екологічного департаменту.

Власне, екологічний стан викликав стурбованість і до повномасштабної війни:

ФОТО 4 (Скрін із Екологічного паспорта області)

Керівництво області констатувало, що заходи щодо очищення не проводяться через відсутність фінансування. І регулярно просило гроші на ці проєкти у Києва, але регулярно отримувало відмови.

Отже, на повне очищення забруднених територій – як старих, так і тих, що утворилися внаслідок окупації та бойових дій – не варто сподіватися навіть у середньостроковій перспективі. Максимум, на що може розраховувати область, – це допомога у розмінуванні.

А потенційно мінну небезпеку  несе в собі майже вся Чернігівщина.  На початок квітня минулого року від 80 до 90 відсотків області перебувало під окупацією або в зоні важких боїв.

Тобто про якісь масштабні заходи екологічного характеру можна навіть і не мріяти. Однак також очевидно, що обласній владі не слід забувати про цю проблему. Як уже зазначалося, те, що в ОДА бодай поверхово оцінили екологічні збитки, свідчить про те, що принаймні хтось серед керівництва області цю проблему розуміє. І можна сподіватися на те, що екологічна ситуація буде вивчена детальніше, а спеціалісти розроблять плани по її поліпшенню. Тим більше, що, судячи з «Екологічного паспорту Чернігівської області» минулих років, такий досвід у них є.

Цей матеріал представлено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

Останні новини з категорії Аналітика

Молдова напередодні президентських виборів: ключові актори та точки суспільного напруження

Аналітичний огляд передвиборчої ситуації у Республіці Молдова - у статті Маріанни Присяжнюк
13 червня 2024

«Зелені» мегавати. Як компенсувати збитки від пошкодження української енергосистеми

Про розвиток зеленої енергетики, зокрема на Сумщині, в умовах війни - у статті Сергія Ханіна
4 червня 2024

«Історичні» вибори у Мексиці: «каральне голосування» та вплив на двосторонні відносини з Україною

Чого очікувати Україні від виборів у Мексиці та чим керуються виборці однієї з найбільш впливових країн Латинської Америкиу - відповіді в ць...
2 червня 2024

Конфесійна приналежність на тлі повномасштабної війни: у фокусі Одещина

Про трансформації у церковно-конфесійних відносинах на Одещині - у статті Михайла Шабанова
30 травня 2024