Екологічна трагедія на березі Чорного моря: Одеса потерпає від наслідків підриву Каховської ГЕС

Аналітика
Перегляди: 3158
12 липня 2023

 

 

Михайло Шабанов,
політолог,
доцент кафедри політології
ОНУ імені І. І. Мечникова

 

 

 

Руйнація екосистеми: довгострокова перспектива

«Перлина біля Чорного моря» – Одеса – місто культури, поезії. гумору та яскравих вражень… Чудова природа у курортний сезон приваблює людей зі всього світу. До повномасштабного вторгнення Росії в Україну Одеса приймала близько 3 млн туристів щороку. Нині ж ситуація докорінно змінилася. Одеса і область постійно потерпають від ворожих ракетних атак. Місто значно знелюдніло, однак не втратило свій колорит і привабливість.

Багато одеситів перебувають за кордоном (Молдова, Румунія, Польща, ФРН), шукають роботу поза межами нашої держави, часто-густо перебувають удома лише «наїздами».

Від 24 лютого 2022 року Одеську область, за даними Одеської державної адміністрації, залишило близько 155 тисяч мешканців. З іншого боку, Одеса надає прихисток постраждалим із тих регіонів, де ведуться активні бойові дії. 

Неочікуваного удару південні регіони зазнали в ніч проти 6 червня 2023 року, коли війська РФ підірвала Каховську ГЕС. Для Одеси як туристичного центру наслідки катастрофи стали своєрідим домокловим мечем. Лише поступово «розгортається» вся сукупність явних та прихованих небезпек… 

 Штучна техногенна трагедія, спричинена загарбниками безпосередньо вплинула на екосистему Чорного моря, а значить несе неабияку загрозу для мешканців Одеси та Причорномор’я в цілому. Загалом, наслідки підриву греблі мають декілька вимірів: екологія, загроза здоров’ю одеситів та гостей міста, туризм, який у курортний сезон досягав пікових відміток. 

Бруд, сміття, уламки дерев, мертві тварини...та навіть будівлі. Ось що можна було спостерігати біля берегів Одещини після підриву греблі. У перший тиждень інформаційний простір міста буквально був насичений світлинами наслідків небувалого дикунства. Трагічний наслідок для нашого регіону має  довготривалу перспективу. І надалі він матиме вплив на загальну екосистему Чорного моря.

На Одещині фіксують наслідки екоциду після підриву Каховської ГЕС. Grad.ua

Пляж в Одесі. Фото: Новини.LIVE

Забруднення, міни та інфекції: чому не можна купатися у Чорному морі та їсти виловлену рибу. Суспільне. Новини. 15 червня

Головне побоювання перших днів після Каховської трагедії – підтоплення. Завданням місцевої влади, експертного середовища та журналістів стало розвінчування цієї думки. Так, видання Юг.Today (з посланням на офіційні джерела) запевняє, що «Одесі не загрожує підтоплення через підрив росіянам Каховської ГЕС». Така думка спрямована на подолання панічних настроїв серед жителів регіону після руйнування греблі.

Підрив Каховської греблі спричинив значне опріснення морської води. В цілому солоність води поблизу берегів Одеси нижча за норму майже втричі. Такі висновки можна зробити за результатами досліджень Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу України. Опріснення супроводжується значним рівнем забруднення, масштаби якого важко наразі оцінити повною мірою. Ситуація ускладнюється суттєвим потраплянням органічних речовин, що їх принесла прісна вода. Зважаючи на сезонного підвищення температури, ці поєднання вкрай небезпечні.

Голова Одеської ОВА Олег Кіпер в ефірі марафону «Єдині новини» 16 червня запевнив громадян у покращенні стану морської води: наразі опріснення припинилося та «якість морської води поступово поліпшується».

На Одещині постійно здійснюються забори питної води. Результати досліджень вказують на те, що стан питної води перебуває в межах допустимих санітарних норм. Власне, цей аспект виступає основним і, вкрай необхідним соціальним «заспокійливим». Так, за даними одеського телеграм – каналу «Дежурный по Одессе» (з посиланням на результати дослідження питної води від 23 червня Одеського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України) зазначено: «у відібраних 2 пробах питної води на сан-мікробіологічні показники та 2 пробах питної води на сан-хім показники нестандартні проби не виявлено». Водночас, «у відібраних біля морського причалу №2 Одеського порту пробах морської води виявлено холероподібний вібріон. Він не є збудником холери, але викликає захворювання на гострі кишкові інфекції».  

За даними цього ж ЗМІ (з посиланням на Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу – це Миколаївська та Одеська обл.) «у відібраних пробах морської води на пляжі «Ланжерон» зафіксовано перевищення зважених речовин у 2,3 рази, солоність нижча за норму у 1,9 рази; у відібраних пробах на 16 станції «Великого Фонтану» перевищення зважених речовин у 2 рази, солоність нижче норми в 1,8 разів».

Телеграм канал «Новини.Live Одеса» повідомив, що на 23 червня «у морській воді виявлено паразитів». Зокрема, мова йде про наявність у морській воді «яєць аскариди собак, кішок та ооцисти криптоспоридій».

 У свою чергу, телеграм канал «Братчук» (із посиланням на інформацію від Філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» зазначає, що «питна вода відповідає ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною».

Екологічна нестабільність.  Курортний сезон під забороною

Серед одеських експертів думки щодо подальшого розгортання екологічної ситуації розходяться. Щонайменше необхідно враховувати динаміку змін. Тенденція щодо часткової нормалізації ситуації простежується. Екперти досить обережні у прогнозах, але фікують реальні загрози. Доцент кафедри фізіології, здоров'я і безпеки людини ОНУ імені І.І. Мечникова Вадим Пєнов застерігає: «Основна маса води з водосховища вийшла в Чорне море, забруднивши зону одеських пляжів. Сьогодні це зони епідемічної небезпеки. Вода може містити бактерії, віруси та інші патогени, які можуть легко передаватися через контакт зі забрудненою водою або споживанням забруднених продуктів. У плані постачання питної води Одеська область, на щастя, не прив’язана до дніпровської води, подача питної води відбувається від Дністра. Однак небезпека є від води поверхневих водойм»

Вадим Пєнов, доцент кафедри фізіології, здоров'я і безпеки людини ОНУ імені І.І. Мечникова

Вадим Пєнов додає: «Це може створити умови для швидкого поширення кишкових інфекцій серед населення, таких як сальмонельоз, холера, гепатит А, дизентерія, ботулізм та інші. Масовий мор риби вже помічено на обмілілих територіях. А мертва риба є загрозою харчового отруєння, ботулізму. Таку рибу не можна ні в якому разі збирати, готувати, споживати. Ботулотоксин – один із найпотужніших з усіх відомих біологічних токсинів. Він у 10 мільйонів разів сильніший за ціанистий калій та у 375 тисяч разів сильніший за нейротоксин гримучої змії. Від ботулізму людина може загинути за декілька годин, якщо своєчасно не призначити спеціальне лікування — сироватку».

Володимир Немерцалов. Кандидат біологічних наук

Кандидат біологічних наук, доцент кафедри ботаніки Володимир Немерцалов констатує: «Справа в тому, що Одеський регіон більшою мірою залежить від таких великих річок як Дністер, Дунай, Прут, Південний Буг. Безпосередньо Дніпро до нас не дотичний, лише через Дніпро-Бузький лиман, що пов'язаний із Чорним морем. Звичайно, злочин рф, а точніше терористичний акт, у першу, чергу був пострілом в ногу і зачепив окуповані території та їхніх мешканців, бо наш ворог використовує тактику випаленої (в цьому випадку залитої водою) землі. Проте до Одещини вода Каховського водосховища дійшла морем. Цю ситуацію можна порівняти з дуже сильними та потужними зливами, проте її наслідки, попри сподівання нашого ворога, будуть відсутні ще тривали час. Екосистема Чорного моря успішно з усім впорається. Щоправда, через замори та локальні екологічні катаклізми, проте впорається точно. Що стосується екосистем та агроценозів узбережжя, то найбільше вони постраждали на Херсонщині. Проте ми переконані, що все відновиться, хоч і з часом та завдяки нелегкій копіткій праці»

Отже, експерт Володимир Немерцалов налаштований досить оптимістично. Офіційні дослідницькі дані щодо екологічної ситуації також надають певний оптимізм.

Віолетта Дідук, гід, екскурсовод

Для Одеси важливо враховувати і суто сезонний фактор.

Відомий та популярний одеський гід Віолетта Дідук впевнена: «Сезон - 2023 тільки розпочався, то ж про портрет цьогорічного туриста поки що говорити важко.  За підсумками минулого року серед гостей міста були в основному ТПО з Херсона, Миколаєва, Харкова, іноземні волонтери та журналісти. Причому, саме ТПО найактивніше ходили на екскурсії, намагаючись інтегруватись до локальної спільноти і відволіктись від реалій війни. Туристичний сезон буде, але з урахуванням сьогоднішніх реалій».

Епідеміологічні наслідки. Як їх подолати?

Помітною для одеситів і жителів регіону стала заборона на продаж свіжої риби та рибних продуктів, отриманих з дикого лову. Перш за все, вона вдарила по стихійних ринках Одеси. Через війну багато жителів регіону втратило роботу, тому саме стихійні ринки стали засобом виживання. Стихійна торгівля, в свою чергу, стала головною проблемою.

 Жорсткішими наразі є перевірки наявного товару на ринках міста в цілому. Місцева влада намагається тримати цей процес на повному контролі. За даними одеського телеграм – каналу «Дежурный по Одессе» (з посиланням на дані Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Одеської області) 25 червня були зафіксовані випадки інтоксикації через вживання риби. Зокрема, мова йде про «гастроентероколіт, гострий ентероколіт та два випадки харчової токсикоінфекції». За інформацією видання Odesa.Online, «на узбережжі Одеси 25 червня між пляжем «Калетон» та «собачим пляжем» знаходили мертву річкову рибу».

Містян наполегливо закликають відмовитись «від мідій та рапанів, виловлених у морі». Дуже часто такий вилов є супутнім явищем для пляжних відпочивальників, тому його важко проконтролювати…

19 червня мер Одеси Геннадій Труханов звернувся до одеситів щодо поточної епідеміологічної ситуації, яка склалася у місті. Він, зокрема наголосив на категоричній забороні купання у морі та небезпеці відвідування одеських пляжів.

Море під забороною: пляжі Одеси визнані непридатними для купання в зв’язку з суттєвим погіршенням стану води. 7 канал

Місцеві ЗМІ постійно акцентують увагу громадськості на епідемологічних небезпеках. Щодня з’являється актуальна інформація щодо показників забруднення одеських пляжів, стану води та довкілля в цілому. Інформація носить відкритий характер, є доступною за всіма показниками. 

Пляжі Одеси фактично визнані непридатними для купання у зв’язку зі значним погіршенням стану води. Ситуація ускладнюється мінною небезпекою. До берега може прибивати російські вибухівки. Представники влади наполегливо та активно наголошують на цьому. Офіційний сайт міста Одеси 11 червня повідомив про дві якірні річкові міни, які були виявлені на узбережжі Одещини та вчасно ліквідовані представниками ДСНС. Миттєва реакція працівників цієї служби фактично зберегла чимало життів…  

Необхідно визнати спроможність туристичного бізнесу «тримати удар» у таких умовах, надавати робочі місця, сплачувати державі податки. Розважальна інфраструктура на узбережжі працює, мережі ресторацій та торгових точок «у моря» приймають відвідувачів. Та, все ж таки, безпека людей – понад усе! Надавати власні послуги можна до встановлених 22.00. 

Це пояснються спільним наказом начальника Одеської обласної державної (військової) адміністрації і командувача оперативно-стратегічного угруповання військ «Одеса» від 14 червня 2023 року № 6 «Про деякі питання цивільного захисту населення в Одеській області в умовах правового режиму воєнного стану». Він передбачає, що в період з 22.00 до 09.00 на території міста Одеси «заборонено обслуговування населення поза та/або у приміщеннях і на відповідних територіях; заборонено використання звукового обладнання, апаратури, акустичних систем та/або інших музичних засобів; заборонено використання світлових та/або подібних до світлових засобів, що погіршують демаскувальні ознаки території; заборонено перебування, пересування, вхід / вихід громадян, іноземців та/або осіб без громадянства».

Висновки. Що далі?

В цілому слід відзначити достатній рівень контрольованості ситуації. Однак, об’єктивно виникають багато «але». Думки мешканців міста у сприйнятті екологічної ситуації розділилися. Дотримання заборон на купання певною мірою є маркером загального ставлення до реальних небезпек. Даються взнаки літні настрої, коли досить важко відмовити собі у звичайному, за минулих довоєнних років, відвідуванні пляжів. 

Безумовно, підрив і руйнація російськими окупантами греблі Каховської ГЕС внесла зміни в екосистему Чорного моря. Опріснення і забруднення морської води спричиняє загибель морської фауни та флори. Експерти вже сьогодні говорять про зміни, що мають незворотній характер. Більшість з них сходяться на думці, що екосистема поступово почне відновлюватися. Однак для покращення екологічної ситуації місто та регіон потребують раціональних інвестицій, в тому числі і від іноземних партнерів. Одеса не втратить свого статусу та привабливості.

Протягом 2023 року на регіональному рівні розробляється стратегія повоєнної відбудови і розвитку Одеської області. До масштабної роботи залучені команди  Швейцарсько-українського проєкту DECIDE, програми EGAP, проєктів UCORD і  «Говерла» та ГО «Агенція відновлення та розвитку» за підтримки USAID/ENGAGE.

Цей матеріал представлено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

Останні новини з категорії Аналітика

Харківський художній музей: важкий шлях відновлення

Про те, як колектив Харківського художнього музею веде відчайдушну боротьбу за його відновлення – у фоторепортажі Сергія Бобка
26 квітня 2024

Зерновий коридор — дорога життя

Попри ворожі обстріли, Україна продовжує відновлювати знищені об’єкти й шукати можливості експорту своєї продукції на світові ринки. Марку "...
24 квітня 2024

Огляд основних інформаційних загроз для України (січень-березень 2024 року)

Аналіз наративів російської пропаганди в українському інформаційному просторі впродовж першого кварталу 2024 року
23 квітня 2024

Світовий досвід залучення іноземної робочої сили. Як ним може скористатися Україна

Про те, як залучити іноземців до відбудови повоєнної України та який досвід інших країн варто врахувати українській владі, аналізують Ларис...
21 квітня 2024