Визначальний рік: Україна та глобальна безпека
Оригінал – УНІАН
Низка подій (а також наслідків, які вони провокуватимуть) визначатимуть ключові міжнародні/безпекові тенденції не лише 2024-го, а і наступних років.
Саміт НАТО у Вашингтоні має стати логічним продовженням Вільнюського саміту 2023 року, який заклав стратегічний фундамент безпекової політики Альянсу, наділивши всі його ресурси на протидію цілком конкретній загрозі з боку Російської Федерації. Вперше з часів завершення Холодної війни НАТО справді повертається до відновлення системи стримування агресивних апетитів Москви в Європі. Вашингтонський саміт своїми рішеннями має забезпечити Альянс цілком конкретним інструментарієм для протидії імовірній агресії РФ на ключових театрах бойових дій в Євроатлантиці.
Не остання роль в забезпеченні ефективності такого інструментарію належить Україні, яка, за підтримки союзників, ефективно зупинила і вже другий рік поспіль стримує російську агресію, не даючи Кремлю змоги ані просунутися вперед територією України, ані зібрати достатньо ресурсів для відкриття "другого фронту" вже проти самого Альянсу. І хоча політична формула офіційного приєднання України до НАТО в умовах війни залишається не визначеною остаточно, Вашингтонський саміт може стати одним із ключових поворотних моментів, який в практичному сенсі інтегрує Україну в НАТО, наблизивши таким чином і прийняття відповідного непростого політичного рішення щодо офіційного членства.
Вперше з часів завершення Холодної війни НАТО справді повертається до відновлення системи стримування агресивних апетитів Москви в Європі
Також надважливі події - президентські вибори в США та вибори в Європарламент. Сполучені Штати відіграють ключову роль в забезпеченні глобальної безпеки, консолідуючи і обʼєднуючи позиції переважної більшості країн Західного світу в протидії сучасним викликам і загрозам. Однак США не можуть бути постійно і "за замовчанням" ефективними в ролі "лідера вільного світу". Багато що залежить від президента країни, від його особистого бачення регіональних і глобальних процесів. Чотири роки президентства Дональда Трампа довели, що Сполучені Штати цілком можливо позбавити глобального лідерства, повернувши їх до більш консервативного ізоляціонізму. Однак в сучасному глобалізованому світі жодна країна, тим більше така супердержава, як США, не може самоізолюватися без катастрофічних наслідків як для себе, так і для світу. Тому загроза повернення до Білого дому Трампа з його ультраконсервативним, ультраправим ізоляціоністським і популістичним світоглядом означатиме не лише загрозу катастрофічних наслідків для самої Америки, але й для усіх її союзників.
В умовах, коли сформована нова "Вісь зла" - Москва-Тегеран-Пхеньян - готова поширювати гібридну агресію на глобальному рівні, тільки єдність Західного світу під проводом США є тією реальною силою, яка поки стримує світ від занурення у Третю гібридну світову війну. Без лідерства США ця єдність опиниться під загрозою. Недарма в Кремлі марять перемогою Трампа на виборах і вважають її чи не єдиним шансом для себе продовжувати свою агресію в Європі. Саме тому Кремль кине всі зусилля на гібридне втручання в президентські вибори у США, сіючи хаос і зневіру до власної держави та її демократичних інститутів серед американських громадян.
Такі ж цілі Москва переслідує і плануючи "активні заходи" по втручанню у вибори в Європарламент, заплановані на весну 2024 року. Єдність Заходу - це не лише глобальне лідерство США, але і здатність європейських союзників знаходити спільну мову і обʼєднувати зусилля в боротьбі проти спільних загроз. Прихід до влади ультраправих, ультраконсервативних популістів загрожує Європі таким самим відсталим ізоляціонізмом, як і США. Тож Росія намагатиметься "орбанізувати" як Сполучені Штати, так і обʼєднану Європу.
Національні вибори в окремих країнах Заходу теж привертають увагу Кремля - російська агресивна гібридна машина працює системно, на всіх рівнях, намагаючись сіяти розкол як між країнами Заходу, так і всередині кожної з цих країн, використовуючи дезінформацію, пропаганду, можливості спецслужб і решту гібридного дестабілізаційного інструментарію.
На тактичному рівні Москва намагається послабити підтримку України, зменшити тиск на свій режим і забезпечити собі можливість відновитися для нового етапу агресії.
Стратегічна мета путінського режиму одна: послабити єдність Заходу, посіяти страх і сумніви, і, зрештою, змусити коритися волі диктатур нової "Вісі зла".
На тактичному рівні Москва намагається послабити підтримку України...
Тільки збереження єдності не лише в баченні спільних цілей, але і в протидії російській гібридній агресії забезпечить перемогу і України, і всього цивілізованого світу. Ця перемога не прийде сама, до неї - довгий і непростий шлях, але 2024 рік багато в чому визначатиме цей шлях.