Відбудова Сумщини: державні проєкти, гуманітарна допомога плюс ініціативи волонтерів

Аналітика
Перегляди: 1146
28 грудня 2023

 

Сергій Ханін,
журналіст, Суми

Хоч російські війська перебували на території Сумщини відносно недовго – з 24 лютого по 11 квітня 2022 року – лиха за цей час в регіоні вони наробили чимало. Та й навіть покинувши область,  ворог продовжує обстрілювати  її мешканців з різних видів зброї, примножуючи людські втрати та руйнування  цивільної інфраструктури.

За інформацією, зібраною приймальнею Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) у м.  Суми у рамках глобальної ініціативи «Трибунал для путіна» про ймовірно скоєні міжнародні злочини, станом на 3 грудня 2023  року за 639 днів повномасштабної російсько-української війни на території Сумської області було зафіксовано загалом 382 епізоди, пов’язані з людськими втратами чи порушенням прав серед цивільного населення.

Зокрема, за досліджуваний період підтверджено 236 смертей та  557 поранень цивільних осіб. Понад 120 були офіційно зареєстровані та опізнані. Але все ще залишаються десятки зниклих безвісти та десятки взятих у полон.

Крім того, за даними, які вже задокументовані в  базі УГСПЛ, в Сумській області за досліджуваний період унаслідок переважно ракетних ударів було зруйновано/пошкоджено щонайменше    4037 об’єктів цивільної інфраструктури, серед яких 2119 будівель житлово-побутового призначення, 13 історичних пам’яток,  128 будівель навчально-виховних закладів,  328 об’єктів інфраструктури життєзабезпечення.

Відбудувати краще, ніж було

Найбільше від злочинних дій окупантів постраждав Охтирський район, насамперед міста Тростянець та Охтирка.

Наприклад, у Тростянці, який перебував під окупацією з 4 по 26 березня, за інформацією Всеукраїнської асоціації ОТГ,  було пошкоджено 829 об’єктів. Зокрема, катастрофічних руйнувань зазнала привокзальна площа міста разом із розташованою навпроти п’ятиповерхівкою, серйозно пошжкоджені місцева лікарня, садиба-манеж «Круглий двір», кілька пам’яток архітектури. Загальна вартість завданих цим об’єктам збитків оцінюється у понад 100 мільйонів доларів.

Зруйнована привокзальна площа.Зруйнована привокзальна площа.

В Охтирці ж найбільш значною втратою стало руйнування місцевої ТЕЦ, яка забезпечувала опаленням усі багатоквартирні будинки міста, загалом надаючи централізоване теплопостачання  від ТЕЦ  близько 8,5 тисячам абонентів — приблизно 20 тисячам осіб.

Зруйнована ТЕЦ.

З огляду на масштаби завданих агресором інфраструктурних збитків (одразу після деокупації тодішній голова Сумської ОВА Дмитро Живицький оцінив їх у близько 10 мільярдів гривень загалом по регіону, це без економічних втрат підприємств, недоотриманих прибутків, зарплат), самотужки впоратися із наслідками руйнації ні область, ні  постраждалі міста не могли, і тут на допомогу прийшли держава та іноземні донори.

Так, 25 квітня 2023 року уряд затвердив постанову, якою визначив шість населених пунктів, де в межах експериментального проєкту  за принципом «build back better» (відбудувати краще, ніж було) відновлення за державною програмою здійснюватиметься комплексно й за новими принципами. Серед них – і Тростянець, де передбачено реконструкцію залізничного вокзалу та прилеглої до неї площі.

За інформацією Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, це буде сучасний, інклюзивний простір інтегрованого вокзалу, який об’єднає потяги, автобуси, зручний під’їзд для транспорту, автобусну стоянку та парковку для приватного автотранспорту.

Під головною будівлею вокзалу буде розташоване укриття цивільного захисту. Агентство вже провело тендер на відбудову вокзалу, яка коштуватиме 670 мільйонів гривень. Усі необхідні роботи на цьому об’єкті мають бути завершені 30 листопада 2024 року.

Тим часом у Тростянці вже розпочалося відновлення пошкодженого рашистами п’ятиповерхового будинку. Наразі будівельники почали демонтаж цегляної кладки стін та залізобетонних плит перекриття пʼятого поверху та горища, а також покрівлі та внутрішніх перегородок. Влаштовують тимчасове підсилення несучих конструкцій. Проєктом передбачено заміну вікон та дверей, утеплення стін фасаду, відновлення зруйнованого покриття. Підрядники також проведуть ремонт у кімнатах, відновлять мережі водопостачання та каналізації, електромережі, облаштують доступ до будинку для маломобільних груп населення.

Повністю завершити відбудову планується  до серпня 2024 року.

Водночас у Тростянці розпочалася реконструкція поліклініки – КНП «Тростянецька міська лікарня». Тут медичну допомогу отримують близько 35 тисяч мешканців із міста та сусідньої громади. Сьогодні будівельники утеплюють фасади поліклініки, внутрішні стіни якої були майже повністю зруйновані на другому та третьому поверхах через пряме влучання танка.

Поки триває її реконструкція  (вона теж за планом має завершитися у серпні 2024 року), пацієнтів прийматиме модульна поліклініка, відкрита наприкінці листопада. Як повідомили у Сумській ОВА, вона зведена на заміну зруйнованої триповерхової будівлі консультативно-діагностичної поліклініки, яка зазнала нищівних пошкоджень під час ворожої окупації Тростянця.

Це стало можливим завдяки великому проєкту допомоги з боку міжнародних партнерів. Зазначається, що тимчасові збірні конструкції для поліклініки передало німецьке товариство міжнародного співробітництва GIZ у рамках проєкту «Програма ЄС Міцні регіони – спеціальна програма підтримки України».

Будівля має автономне теплопостачання та електроживлення, а в кабінетах встановлені кондиціонери, рекуператори та іонізатори повітря. Окрім того, заклад забезпечений сучасним медичним обладнанням та меблями.

А ось Охтирці, крім державних коштів, має перепасти і від закордону. У квітні 2023 року з'явилася інформація, що місто отримало фінансову підтримку Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), яку планують спрямувати на відновлення ТЕЦ. Проєкт також реалізується за участі представників Мінрегіону і міської ради.

Загалом у 2023 році для Сумської області з державного бюджету на проєкти з відновлення виділено понад 2 мільярди гривень, що є дуже значною сумою для регіону.

Крім того, руку підтримки Сумщині простягає і міжнародна спільнота. Насамперед треба відзначити систему ООН в Україні, представники якої виявили готовність стати стратегічним партнером обласній владі  у відновленні регіону. Зокрема, саме вони допомогли скликати у липні поточного року Координаційний форум з реалізації Стратегії економічного відновлення та розвитку Сумської області, на якому  місцевим органам влади, організаціям громадянського суспільства, міжнародним партнерам з розвитку, науковцям та представникам приватного сектору, до яких приєдналися представники уряду, було представлено оновлену стратегію цієї роботи на 2022-2024 роки.

Таким чином, ООН поглибила свою підтримку регіону, яка розпочалася з моменту вторгнення і триває донині. За цей час ООН надала допомогу понад 350 000 людей на Сумщині. Мова йде про два гуманітарні конвої, відправлені в місто Суми, коли воно в березні 2022 року було оточене російськими військами, а також гуманітарну допомогу мешканцям всієї області після її звільнення. Допомога охоплює ремонт житла, надання наборів для надзвичайних ситуацій, засобів для підтримки систем теплопостачання та відновлення інфраструктури, а також основні психосоціальні послуги та послуги із захисту дітей. ООН також сприяла створенню просторів для соціальної адаптації в низці населених пунктів, надаючи допомогу особам з інвалідністю, людям поважного віку та іншим, хто її потребує.

«Добробат» поспішає на допомогу

Говорячи про відбудову зруйнованих міст, не можна обійти увагою ініціативу волонтерів, які на Сумщині одні з перших в Україні, а саме наприкінці квітня 2022 року, тобто фактично відразу після деокупації області, створили добровольчий будівельний батальйон «Добробат». Таким чином вони об’єднали зусилля всіх,  хто хоче і може допомогти своїм співгромадянам, які постраждали від руйнувань, у терміновому відновленні житла та соціальної інфраструктури на деокупованих територіях.

Громадська організація «Добробат», осередки якої сьогодні є також  у Київській, Чернігівській, Харківській, Миколаївській, Запорізькій та Херсонській областях, проводить діяльність за двома напрямками. Перший – відновлення пошкоджених об’єктів силами волонтерів. Першочергове завдання проєкту — «fast recovery», тобто швидке відновлення: перекриття зруйнованого даху, ремонт побитих вікон, підмурування пошкоджених стін.
Ще одним напрямом є залучення коштів міжнародних партнерів для реконструкції. Наразі розглядається можливість залучення донорських коштів  для відновлення об’єктів, де найближчим часом не планується проведення  бюджетнх робіт.

Керівник сумського «Добробату» Олексій Клюєв

Як розповідає керівник сумського «Добробату» Олексій Клюєв, про набір перших 50 добровольців очолюваний ним підрозділ оголосив  26 квітня. І вже наступного дня до підрозділу зголосилося приєднатися 57 волонтерів.  Причому заявки надійшли не тільки від сумчан, а й мешканців інших регіонів України (Миргород, Котельва, Кривий Ріг, Львів, Житомирська область), однак вони потребували житла на час роботи, що не вписувалося у концепцію діяльності добробатівців.

Свою першу поїздку вони здійснили саме до Тростянця, де долучилися до розбирання завалів у міській лікарні.

«Транспортом, як і робочим інструментом, нас забезпечила облдержадміністрація. Роботи проводилися від ранку до 18.00 з перервою на обід, який організувала місцева влада. Увечері всі повернулися до Сум», – пригадує О. Клюєв.

Виїжджали добровольці  й на привокзальну площу Тростянця,  де під час окупації розташовувалась російська техніка, а сам вокзал був  перетворений рашистами на в'язницю, катівню та склад боєприпасів.

Згодом «Добробат» розширив сферу докладання своїх зусиль, включивши до неї житлові будинки. Зокрема, у Тростянці протягом двох місяців волонтери трудилися в розташованій поруч із привокзальною площею вигорілій житловій 5-поверхівці, звідки вивезли понад 500 тонн будівельного та побутового сміття. Після чого, використовуючи матеріали, надані донорами та місцевою владою, вони перекрили дах будинку, який тепер, як уже згадувалося вище, перебуває на капітальному ремонті.

За словами Олексія Клюєва, добробатівці в першу чергу зосереджені на первинній відбудові пошкоджених будівель.

«Це так зване швидке відновлення: розбір завалів, перекриття зруйнованого даху, ремонт побитих вікон, підмурування пошкоджених стін. Ранком приїжджаємо на об’єкт, вдень працюємо, ввечері повертаємося до Сум. Хоча, коли роботи дуже багато (приміром, потрібно відновити покрівлю), то живемо там по 3-4 дні. Нас забезпечують харчуванням, проживанням, надають матеріали, а роботи, звісно, ми виконуємо безкоштовно. За рік здійснили понад 200 виїздів. Не тільки на Тростянеччину, а й до Охтирки, Лебедина», –  розповідає очільник «Добробату».

Відновлювати об'єкти допомагають люди різного віку та професій. Серед них освітяни, лікарі, водії, військові, будівельники (як Олексій Клюєв), інженери, домогосподарки, айтішники, держслужбовці, представники інших спеціальностей, тимчасово безробітні громадяни та інші. Але всіх їх об'єднує небайдужість до чужої біди і бажання якнайшвидше дати друге життя зруйнованим рашистами будівлям.

Наймолодшим учасником волонтерської ініціативи став Роман Свистунов, який цього року закінчив школу в селі Доброславівка під Охтиркою. До добробату він долучився ще влітку минулого року. Щоб дістатися до місця збору волонтерів, він долав на велосипеді близько 8 кілометрів до Охтирки. Якщо  ж виїзд був до Тростянця, то залишав свій транспорт в Охтирці і маршруткою доїжджав до сусіднього міста. 

До речі, на розборі завалів (а це брудна і важка фізична робота, яку неможливо виконати механізовано) поряд з чоловіками працюють і жінки.

«Намагаємося наших дівчат не залучати до тяжкої праці. Проте їхні руки дуже потрібні для очищення цегли, оскільки нині дуже великий дефіцит на будматеріали. Розібрані конструкції чи цеглу залишаємо власникам для подальшого використання. Ще жінки навантажують сміття, зносять різний мотлох. Приміром, у знищеній росіянами 5-поверхівці в Тростянці, яка вигоріла, різноманітного будівельного сміття та відходів було до півметра. Доводилося його вигрібати та носити відрами. Хоча, як такого, розподілу праці у нас немає», – коментує Олексій Клюєв, зазначаючи, що  в дні, коли немає виїздів, представниці добробатівців волонтерять ще і по-своєму: беруть участь у різних заходах на підтримку ЗСУ, майструють окопні свічки, плетуть маскувальні сітки, готують їжу… 

Окрім Тростянця, за понад півтора року члени добровільного будівельного батальйону «Добробат» разом із рятувальниками ДСНС неодноразово розбирали завали в зруйнованих будівлях міст Охтирка, Лебедин, Тростянець, Ромни, в селах Ворожба, Боромля, Пустовійтівка та інших населених пунктах області. 

Щоб убезпечити себе від травм, усі вони проходять тренінги та навчання з основ будівництва і навіть тактичної медицини. Перед початком роботи Олексію Клюєву, який до повномасштабного вторгнення росіян на нашу землю понад 10 років працював головним інженером у будівельній компанії, а з 24 лютого минулого року працює за сумісництвом, було доручено особисто оглянути об'єкти та надати консультації щодо безпеки будівництва. Оскільки приміщення після ворожих обстрілів зазнали значних руйнувань, важливо, щоб під час розбору завалів життя  добробатівців не було в небезпеці. Коли для демонтажу використовується спецтехніка – на об’єкт допускаються люди з досвідом. Та й про мінну небезпеку ніхто не забуває.

З часу створення "Сумського добробату" спливло чимало води, і було зроблено чимало добрих справ. Зокрема, він став прикладом для наслідування для волонтерів у Ромнах, де  був сформований аналогічний добровольчий батальйон,  який за сприяння місцевого волонтерського руху та Роменської районної військової адміністрації почав самостійно виїжджати на роботи в інші міста і села. За словами Олексія, в сумському і роменському підрозділах  вже сформований «бойовий кістяк» із понад 20 чоловік, до якого за можливості долучаються інші охочі. За час роботи через сумський «Добробат» пройшли понад 150 осіб, у тому числі студенти, які навчаються за спеціальністю «будівництво», ними здійснено вже понад 200 виїздів.

«Вважаю, що це дуже вагома допомога робочими руками в той час, коли йде мобілізація і хлопці воюють, захищаючи рідну Україну, коли не вистачає працівників в окремих комунальних підприємствах, немає можливості у власників пошкодженого житла чи органів місцевого самоврядування справитися з розрухою власними силами. Тим більше, що добробатівці – ідейні і віддані справі, просто безкорисливі волонтери. А найкраща для нас винагорода – щира вдячність людей, які постраждали від війни, розпочатої рашистами», – наголошує Олексій Клюєв.

Оскільки обстріли Сумщини, а відтак і руйнування житла та об’єктів цивільної інфраструктури не припиняються, потреба у таких громадських формуваннях, як «Добробат»,  залишатиметься. Тому підрозділ готовий  приймати охочих до своїх лав нових добровольців.

З цією метою проводяться агітаційні роботи в навчальних закладах. Служба зайнятості також має хороший потенціал для відновлення Сумщини, подолання наслідків російської військової агресії та долучається до спільної роботи з «Добробатом».  Зокрема, за інформацією обласного центру зайнятості, регіон став першою областю в Україні, де безробітні, що перебувають на обліку в Центрі зайнятості, долучилися до суспільно корисних робіт на замовлення військових. Кожен з безробітних приєднується до таких робіт в середньому на 2-3 місяці, що є найкращим показником по країні.

Втім, долучитися до цього проєкту і зараз мають можливість всі охочі.  Бажаючі стати частиною  волонтерського руху можуть це зробити, зареєструвавшись на сайті Добробат.

Висновки і перспективи

Наявність в області стратегії відновлення, перебування її в полі зору керівництва держави, міжнародних партнерів, а,  головне, готовність місцевої влади і небайдужих до біди сусіда людей розбирати  завали, утворені ворогом, дозволяє з оптимізмом дивитися на перспективи відбудови регіону. Принаймні, тієї його частини, яку зараз не обстрілюють. І на цьому шляху керманичам і залученим до процесу просто необхідно уникнути спокуси перетворити джерела надходження коштів на канали власного збагачення і не заплямувати себе корупційними зв’язками, бо такі прецеденти вже мали місце на Сумщині.

Ось низка статей на цю тему:

Руйнування, збитки, відновлення та корупція: виклики прикордонної Сумщини
Хто відновлює зруйновану Сумщину?
Компанія родини голови Сумської облради отримала з бюджету 18 мільйонів
На Сумщині вкрали 25 млн грн на ремонті доріг
Через тендерний скандал, в якому фігурував радник Живицького, поліція Сумщини відкрила кримінальне провадження
Посадовців Сумської ОВА підозрюють у привласненні коштів, які були виділені на відновлення області після бойових дій

З огляду на це, у громадськості є побоювання, що виділені на відновлення кошти осядуть у  чиїхось кишенях, і вони не марні. Це з одного боку. З іншого боку,  наявність великої кількості мешканців Сумщини, готових безоплатно допомагати постраждалим від руйнувань, вселяє віру в те, що область справиться з існуючими викликами, ліквідує наслідки обстрілів і з часом стане не гіршою, ніж була до війни.

Останні новини з категорії Аналітика

Як група Вагнера експортує правління в стилі Путіна в Африку

Омар Ашур зазначає, що група Вагнера застосовує авторитарні методи в Африці для встановлення режимів у стилі Путіна і підриву демократичних...
2 лютого 2024

Стратегію визначає війна. Як Сумщина тримає економічний фронт

Економічні збитки в Сумській області внаслідок російської агресії та стратегію відновлення виробничих потужностей в регіоні проаналізував Се...
24 січня 2024

По той бік океану буде гаряче

Виборча кампанія в США, складні відносини між Аргентиною й Бразилією та непопулярний уряд у Канаді примусять дипломатів працювати 24/7, вваж...
14 січня 2024

2024 рік стане визначальним. Про ілюзії та реальність для України

Про те, який вигляд матиме поствоєнна архітектура безпеки навколо України — Марія Золкіна для NV
9 січня 2024