Успіх відбудови України залежатиме від поновлення доступу дітей до освіти
Останній дзвоник у Баришівському ліцеї імені Миколи Зерова, який нині відбудовується після російської військової агресії. Джерело: Facebook-сторінка ліцею
Наталя Філіпчук, журналістка,
у співавторстві з Юрієм Горбанем
Освітні втрати українських учнів оцінюють приблизно в 5,5 млрд доларів. Таку цифру наведено у звіті Світового банку «Третя швидка оцінка завданої шкоди та потреб на відновлення України» (RDNA3). Проте вона не остаточна, оскільки йдеться про втрати, зафіксовані станом на грудень 2023 року. Згідно з документом, від початку повномасштабного вторгнення в Україні пошкоджено 3 583 освітні заклади. З них 394 – повністю зруйновано. Серед закладів освіти найбільше постраждали школи — 1 888. Найсерйозніших втрат зазнали Схід і Південь України. Тут знищено або пошкоджено від 35-ти до 69% навчальних закладів. До слова, у звіті йдеться тільки про будівлі. Оцінки Світового банку не охоплюють знищене навчальне обладнання, комп’ютери, підручники, шкільні меблі тощо.
Щоб зрозуміти масштаб руйнації, наведемо ще кілька цифр. Як повідомила 12 червня під час берлінської Конференції з питань відновлення України регіональна директорка ЮНІСЕФ у країнах Європи та Центральній Азії Реджина де Домінічіс, наразі в Україні внаслідок бойових дій приблизно кожен десятий державний заклад освіти пошкоджено, а приблизно кожен п’ятий – закритий та не навчає учнів в очному режимі через відсутність бомбосховищ або їхній неналежний стан. При цьому представниця ЮНІСЕФ наголосила, що «відновлення України залежить від відновлення освіти дітей». І відбудова шкіл — це лише перший крок. Діти, їхня освіта та безпека мають бути в центрі всіх зусиль з відродження України.
Історія успішної відбудови – це історія активності громад
Відновлення такої великої кількості пошкодженої освітньої інфраструктури потребує значного фінансування. На жаль, наразі його немає в необхідному обсязі. Як зазначено у звіті Світового банку, потреби, пов’язані з реконструкцією інфраструктури та відновленням якісної очної освіти, оцінюють в 13,9 млрд доларів США на період 2024–2033 років. Зокрема, відновлення навчальних закладів протягом наступних десяти років коштуватиме 9,8 млрд доларів США. Але ці цифри також попередні, оскільки освітня інфраструктура продовжує залишатися ціллю для ворога.
І хоча проблема поновлення доступу дітей до нормальної освіти загальнодержавна, відбудова шкіл – це нагальне завдання передусім для громад. Натепер найчастіше відновлення відбувається за кошти, виділені з бюджету області, інвестицій бізнесу, недержавних організацій, проте головним донором залишаються міжнародні організації та зарубіжні партнери. На закордонну допомогу припадає близько 59% коштів.
Водночас залишається відкритим питання, які саме школи слід відновлювати у першу чергу. На місцевому рівні і влада, і освітяни, і батьки, і діти мріють, щоб саме на їхній освітній заклад звернули увагу донори. То чому одні школи відбудовують, навіть якщо вони зазнали значних руйнувань, а відновлення інших відкладають на потім або взагалі ставлять під сумнів доцільність існування цього освітнього закладу в майбутньому? Насправді вибір на користь тієї чи іншої школи залежить від дуже багатьох чинників, зокрема й від активності місцевої влади, керівництва школи, громади, налагодженості співпраці громадського сектору з місцевою владою, загального безпекового стану в регіоні і навіть від медійності населеного пункту.
Коли йдеться про успішні приклади відбудови навчальних закладів, часто називають Ірпінський ліцей №3. До повномасштабної війни тут навчалося 1850 учнів. Під час окупації Ірпеня ліцей було зруйновано на 75%. Пошук партнерів для відновлення тривав рік, а сама відбудова – шість з половиною місяців. Фантастично короткий термін, з огляду на масштаби руйнувань. Капітальний ремонт ліцею профінансував Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ). Під час реконструкції до закладу приїздили президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та перша леді Олена Зеленська.
Олена Зеленська й Урсула фон дер Ляєн. Джерело: Instagram Олени Зеленської
Але навіть пересічні користувачі соціальних мереж, які не стежать за пересуваннями першої леді та зарубіжних гостей, також так чи інакше чули про цей ліцей. Причина – активність директора закладу Станіслава Федорова, місцевої влади та громади загалом. Про проблеми Ірпінського ліцею №3 можна було дізнатися і з соціальних мережа, і з медіа. Одне слово, це був ліцей, про який чула вся Україна і не тільки. Вже 1 вересня 2023 року цей навчальний заклад відкрив свої двері для учнів. Туди возять на екскурсії іноземних гостей, презентують цю історію успіху зокрема й потенційним донорам, благодійникам та інвесторам, щоб показати приклад успішного відновлення доступу до освіти.
Такий вигляд мав Ірпінський ліцей №3 після руйнування внаслідок російського вторгнення. Джерело: Громадське телебачення
Ірпінський ліцей №3 після відновлення. Джерело: Громадське телебачення
Буча, Ірпінь, Бородянка – це назви, які стали відомі у всьому світі після деокупації Київщини. Не дивно, що благодійники та донори хочуть допомогти у відбудові саме цим містам насамперед. Проте таких навчальних закладів, розташованих у маловідомих за кордоном населених пунктах, майже дві тисячі. І вже завдання місцевих громад донести до потенційних донорів важливість відбудови їхнього освітнього закладу. А для цього треба виявляти активність.
«Кожен регіон має підхоплювати на певному етапі співпрацю з міжнародними партнерами, вести з ними діалог. Має бути готова документація, чітко сформовані потреби, система менеджменту цими проєктами, побудована комунікація,» – переконана народна депутатка ІХ скликання, міністерка освіти і науки України (2019-2020) Ганна Новосад, що спільно з освітньою фундацією GoGlobal заснувала фонд SavED.
«Багато людей мають бути залучені, аби цей процес працював – від керівників громад до директорів шкіл. Але політику відновлення формує держава. Якщо у нас немає розуміння, як ми відновлюємо доступ до освіти, то нашим міжнародним партнерам також це складно збагнути», – водночас зазначає Ганна Новосад.
Ремонт найбільшого закладу освіти Баришівської громади — ліцею імені Миколи Зерова – провадиться коштом Європейського інвестиційного банку. Джерело: КОВА
Освіту не поставиш на паузу
Але школа – це не тільки будинок, стіни, дах, парти, дошки. Передусім школа – це діти. А шкільна освіта – це не те, що можна поставити на паузу і відкласти на потім. Чотири місяці – це навчальний семестр. Дев’ять – навчальний рік. Діти не можуть чекати, поки школа буде відбудована, а перерва між уроками не може тривати місяці. Вже сьогодні дослідження вказують на загрозливі для майбутнього України освітні втрати, які почалися ще з пандемії та особливо загострилися під час повномасштабної війни. Як засвідчили результати дослідження «Війна та освіта. Два роки повномасштабного вторгнення», проведеного соціологічною агенцією Vox Populi на замовлення SavED за підтримки Міністерства освіти та науки України, наразі 75 % учнів визнали, що мають певні прогалини у знаннях. Батьки були категоричніші – 77% не заперечили наявності прогалин у дітей. А найпесимістичніші спостереження у вчителів – 94% не заперечили, що в них є учні та учениці з прогалинами у знаннях.
29 липня міністр освіти та науки Оксен Лісовий повідомив, що Міністерство освіти і науки спільно з Міністерством цифрової трансформації розпочинають комплексну політику «Школа офлайн».
«Наша мета — подолати освітні втрати, створити умови для якісної освіти та повернути щонайменше 300 000 тисяч учнів за шкільні парти», – зазначив міністр. Він звернув увагу на результати дослідження PISA-2022, згідно з яким українські підлітки за рівнем знань відстають від своїх однолітків щонайменше на два роки.
«За прогнозами Світового банку, ці учні ризикують недоотримати 5,5 млрд доларів упродовж свого професійного життя. Освітні втрати — це те, що може стримувати в розвитку цілу країну. Але це те, що можна і треба долати», – наголосив міністр.
Детальніше про цю ініціативу можна дізнатися на сайті «Школи офлайн».
Інфографіка з Facebook-сторінки Оксена Лісового
Ініціативу в свою руки беруть громадські організації
Тим часом експерти радять не зосереджуватися лише на відбудові навчальних закладів, а в населених пунктах, де неможливо забезпечити офлайн-навчання, створювати освітні центри, щоб дати дітям можливість комунікувати з однолітками, організовувати і брати участь у спільних заходах, надолужувати недоотримані знання за допомогою тьюторів тощо. Адже освітні втрати пов’язані не тільки з відсутністю доступу до очного навчання, а й із психоемоційним станом учнів та вчителів.
Так, результати дослідження «Нова українська школа: виклики впровадження», проведеного ГО «Смарт освіта» у партнерстві з Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, показали, що з початком повномасштабної війни 78% опитаних вчителів, оцінюючи свій психологічний стан, відзначили зростання тривожності, страху, смутку або гніву, що, своєю чергою, впливає на формування освітнього контенту і взаємодію з учнями.
Стрес, брак комунікації, тривожність, відсутність мотивації – це ті підводні камені, які не одразу видно, але які серйозно сповільнюють поступ в освіті дітей.
І поки міністерства зі свого боку розробляють і втілюють державну політику щодо подолання освітніх втрат, громадські організації також беруть ініціативу в свої руки і в співпраці з іноземними партнерами пропонують «швидкі рішення» – альтернативні можливості поновлення доступу дітей до навчання.
Так, наприклад, благодійний фонд SavED облаштовує в партнерстві з Програмою ULEAD з Європою / ULEAD with Europe так звані освітні «Вулики». Як зазначено на сайті фонду, «Вулик» є «першою освітньою допомогою» для громад, де доступ до освіти значно ускладнений наслідками війни, а також швидким рішенням, поки триває відновлення шкіл». За два роки було обладнано 88 центрів у п’яти областях. В освітніх центрах займаються діти різного віку, і не тільки шкільного. Мета – створити затишні, безпечні місця, де й дорослі, й діти почуватимуться комфортно. Крім навчання, вони матимуть можливість зустрічатися у безпечному місці, спілкуватися, грати в настільні ігри тощо. До речі, особливий акцент робиться на розвитку та навчанні підлітків.
З останніх здобутків фонду – відкриття в селі Богданівка (Київська область), де місцеву школу вщент спалили росіяни, нового тимчасового освітнього простору.
«Віднині він стане осередком офлайнового і безпечного навчання для 250 учнів та учениць 1–9 класів. Наш тимчасовий освітній простір — безбар’єрний і дружній до малечі. Шість просторих класних кімнат із високими стелями обладнані комфортними меблями, планшетами, інтерактивними мультимедійними панелями та альтернативними джерелами енергії — є все необхідне для навчання наших хлопців і дівчат», – зазначається на сторінці фонду у Фейсбук. Подія стала можлива завдяки співпраці в межах програми USAID «Мріємо та діємо».
Під час відкриття освітнього простору у селі Богданівка. Джерело: Facebook-сторінка SavED
Ще одним успішним прикладом відновлення доступу до освіти можна назвати проєкт «Освітній Суп» (Освітній супровід»), що його з 2022 року впроваджує громадська організація «Навчай для України». Наразі це, можливо, наймасштабніший онлайн-проєкт з компенсації освітніх втрат у нашій країні, в межах якого тьютори проводять безкоштовні заняття за шкільною програмою для учнів 5–10 класів. Серед донорів проєкту – Світовий Банк, UBS Optimus Foundation, Save the Children, Представництво Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, Фонд Глобального партнерства заради освіти (GPE). За два роки існування «Освітнього Супу» на його платформі пройшли безкоштовне навчання 11 тисяч дітей. Тьюторську підтримку їм надавало понад 600 вчителів. Для багатьох школярів «Освітній Суп» став також можливістю знайти друзів та підтримувати спілкування з однолітками. В проєкті особливу увагу приділяють дітям, які нині перебувають на близьких до лінії розмежування територіях (Харківська, Донецька, Запорізька та Дніпропетровська області).
Підсумок
І знову повертаємося до звіту Світового банку, оскільки будь-які програми з відновлення доступу до освіти – і державні, і громадські – впираються в кошти. Тільки на цей рік прогнозована потреба освіти в інвестиціях — 1,2 млрд доларів США. Витрати на відновлення освітніх послуг оцінюють у 4,1 млрд доларів США. Більшу частину коштів планується спрямувати на спорудження укриттів, тимчасові заходи для забезпечення доступу до освіти, освітні хаби, гаджети, необхідні для дистанційного навчання, а також на гнучкі програми надолуження та психосоціальну підтримку учнів.
Експерти Світового банку також визначили чотири головні завдання, які цього року мають бути виконані спільними зусиллями МОН, органів місцевого самоврядування та партнерів: продовжити реконструювати пошкоджені заклади освіти (зважаючи на демографічні прогнози); забезпечити доступ кожної дитини до освіти, збудувати та реконструювати укриття, організувати шкільний транспорт, уможливити якісне онлайн-навчання; забезпечити надання якісної освіти та продовження реформи НУШ; надолужувати освітні втрати та пропрацьовувати психологічні травми учнів.
Завдання амбітні й нагальні. Як слушно зазначають експерти Світового банку, підтримуючи освіту, Україна інвестує в добробут і розвиток її майбутніх поколінь, оснащує їх знаннями, навичками, які знадобляться, щоб відновлювати країну після війни.
