Українців виявляють дивовижну одностайність у негативних оцінках стану довкілля, – Сергій Шаповалов

26% українців називають проблеми екології однією з найактуальніших загроз для країни. Про це, представляючи результати загальнонаціонального дослідження,  під час круглого столу «Новий міністр захисту довкілля? Громадськість вимагає обговорення критеріїв та плану дій майбутнього» повідомив аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Сергій Шаповалов.

Серед загроз для безпеки країни українці частіше згадують лише загрозу подальшого економічного занепаду (31%).  І це, на думку аналітика, доволі серйозний сигнал,  який не можна нехтувати. Адже впродовж останніх років українці традиційно називали три  найактуальніші  загрози для країни – війну, корупцію та проблеми економіки. Нині  проблеми екології громадяни згадують нарівні з цими загрозами, і це, вважає аналітик,  свідчить про те, що українці все більше усвідомлюють важливість захисту довкілля та розуміють, наскільки деструктивно екологічні проблеми впливають  на їхнє здоров'я у довгостроковій перспективі.

«Ці дані свідчать про те, що вже на наступних виборах народ виноситиме свій вирок, базуючись, зокрема і на цих «досягненнях» у сфері захисту довкілля. Тому, принаймні турбуючись про свої рейтинги, треба поставитися до кандидатури наступного міністра відповідально», – каже Сергій Шаповалов в контексті теми заходу круглого столу.

14% українців назвали погіршення екологічної ситуації вагомою проблемою для них особисто. Така  цифра ніби  й  контрастує з тим, що українці все більше усвідомлюють важливість охорони довкілля для країни загалом, однак це очікувано, пояснює аналітик.  Адже, говорячи про те, що їх хвилює особисто, громадяни називають короткострокові проблеми, з якими вони стикаються щоденно, а пандемія наразі вочевидь загострила проблеми захисту здоров’я громадян і  втрати доходів.

«Це  ніяк не суперечить тому, що люди визнають довгострокову важливість захисту довкілля, тому що якщо ти живеш, наприклад, у місті, де підприємство неконтрольовано забруднює повітря чи  воду, то ти не помреш від поганої екології сьогодні чи завтра, але у перспективі двох років це стає цілком реально», – так образно змалював ситуацію  Сергій Шаповалов.

Мешканці Сходу України дещо частіше згадували проблеми екології як актуальні для них особисто: якщо на Заході України особисто актуальною проблему екології називали 9%, то на Сході – 22%.

Щодо оцінки динаміки ставлення українців до екологічної ситуації,  то за останні декілька роки 64% українців вважають, що вона у місцевості, де вони проживають, погіршилася. Ще 24% кажуть, що ситуація не змінилася, а про покращення екологічної ситуації заявили лише 5,5%.

«У великих містах, зокрема в  Києві, громадяни частіше говорять про це, ніж в сільській місцевості, але кардинально це картини не змінює, – коментує цифри Сергій Шаповалов. Він припускає, що  значна частина таких негативних оцінок може бути непоінформованою  думкою, а лиш виявом  загальної недовіри до влади чи негативного сприйняття ситуації в інших сферах соціального життя.

«Однак часто навіть у разі висловлення непоінформованої думки, оцінки респондентів  відрізняються залежно від регіону, віку чи ідеологічних вподобань, – з точки зору соціології пояснює  фахівець. –  Говорячи ж про стан довкілля, українців виявили дивовижну   одностайність у негативних оцінках, і це свідчить про те, що люди бачать галузь охорони довкілля як таку, що переповнена проблемами, але при цьому вона довгий час лишалася другорядною  для держави».

Так, серед проблем, які   найбільше впливають на їхні родини та оточення, респонденти найчастіше назвали забрудненість водойм (46%), засміченість побутовими відходами (33%), надмірне споживання хімдобрив (27%), забруднення повітря транспортом (23%) чи промисловими підприємствами (21%). При цьому проблему забруднення водойм  частіше згадували на Сході (57% проти 37% на Заході), а для жителів Західного регіону актуальнішою проблемою стала засміченість побутовими відходами (41%), натомість у Центральній Україні цю проблему згадали 28% респондентів, а на Півдні та Сході – по 32–33%.