Події
Перегляди: 1255
25 жовтня 2018

Українці вважають Крим українською територією, а повернення Криму – реальним

Кримське питання і перспективи його рішення – ця тема стала предметом обговорення під час круглого столу, де зокрема були представлені результати опитування громадської думки,  здійсненого спільно Фондом «Демократичні ініціативи»  з соціологічною службою Центру Разумкова.  «Демініціативи» представили також Аналітичну записку з низкою рекомендацій, які були сформовані  на підставі висновків опитування. А учасники круглого столу – експерти та представники владних інституцій – доповнили їх, висловивши своє бачення, як  комунікувати та вирішувати кримське питання.

Починаючи з 2016 року, українці стабільно висловлюють думку про те, що Крим має залишатися у складі України, і частка громадян, які так відповідають,  відтоді незмінна – 69% населення України. Про це, представляючи дані опитування,  сказав аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» Сергій Шаповалов.

У Західному та Центральному регіонах переконання в належності Криму до України поділяють понад 80% опитаних, на Півдні – 56%, на Сході – 45%.

 «Попри  те, що у  східних та південних   регіонах  підтримка думки про належність Криму до України дещо нижча, але там і  не збільшилася підтримка  ідеї російського  чи незалежного Криму. Просто зросла кількість людей, які не визначилися зі  своєю відповіддю, – коментує Сергій Шаповалов, застерігши, – щоб  цією ситуацією з регіональною різницею у громадській думці не скористалася Росія, Україні слід подумати  над інформаційною політикою  на Півдні та Сході». 

Щодо перспективи повернення   українського контролю над Кримом, оптимістичні оцінки перевищують песимістичні: 48% громадян України вважають таке повернення реальним, 36% – не вірять у таку можливість.  Водночас лише 5% вважають, що таке повернення можливе у найближчій перспективі,  тоді як у травні 2016 року оптимістів було більше –  22%.  

«Стосовно факторів,  які можуть впливати на поширення цієї думки, ми припускаємо низку  чинників. – каже Сергій Шаповалов. – Це і  військові фактори. З 2016 року  ми постійно чуємо,  що Росія нарощує свою військову присутність у Криму. Й економічні… Попри  міжнародні санкції, у Криму  виходить реалізовувати інфраструктурні проекти –  Керченський міст, скандальні турбіни компанії «Сіменс», які потрапили на окуповану територію.  Сприяє  цьому і   пресинг  громадянського суспільства,  що зменшує імовірність деокупації Криму за ініціативою суспільства.  Усе це разом створює у громадян враження  про стабільність  влади в Криму, про те, що перебування Росії в Криму може бути більш довготривалим».

Експерт також  констатує – незважаючи на комплекс проблем, які Україна має  через ситуацію в Криму (військова загроза,  економічні проблеми з втраченим майном України,  недопуск торговельних кораблів у порти країни, гуманітарні проблеми,  екологічні проблеми, як то вибухи  на  заводі «Титан»),  в  українському суспільстві  не склалося  враження про Крим і  кримчан як про «чужинців», від яких треба відокремлюватися. Це підтверджують ті дані, де переважна більшість населення (41%) висловлює бажання максимально спростити в’їзд до Криму та виїзд звідти громадянам України, зокрема й кримчанам.

Олексій Гарань, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, професор НАУКМА, зазначив також, що  аналізуючи позицію  Путіна, який хоче «провернути свою оборудку і  обміняти» Крим на Донбас, громадянам було запропоновано відповісти, чи сприймають вони такий «обмін».

«І ми побачили  за результатами опитування, що більшість українських громадян на це не погоджуються, –  акцентував  Олексій Гарань. – 65% громадян відповіли, що такого «обміну» бути не може. Тобто є консолідована позиція з цього питання, і лише 16% вважають, що на це можна піти».

Це дуже важливо – наголосив професор політології. Зокрема, для української дипломатії, щоб аргументувати позицію України з цього питання і далі продовжувати просувати тематику Криму на міжнародній арені.

Ці дані громадської думки дуже важливі, для реалізації  стратегії інформаційної реінтеграції Криму, яка буде ухвалена протягом місяця. На цьому наголосила заступник міністра інформаційної політики України Еміне Джапарова.

 «На позаминулому тижні вже було рішення РНБО, яке фактично примушує  Кабінет міністрів прийняти цей документ. І ми маємо наміри інтегрувати ці дані опитування в комунікаційну стратегію по Криму», –  каже вона.

За словами заступника міністра інформаційної політики, у стратегії містяться відповіді щодо того, як краще діяти Україні та її міжнародним партнерам, аби якнайшвидше домогтися повернення території нині окупованого Російською Федерацією півострова.



 

«Стратегія інформаційної реінтеграції Криму частково дає відповідь на те, що має бути зроблено. Тому що ми розуміємо, що коли визначається рамка політико-дипломатичного повернення, є інформаційний сегмент з точки зору роботи не тільки за повернення території, а й за повернення людей, які проживають на території Криму» – сказала вона.

Еміне Джапарова  повідомила також,  що МІП постійно проводить комунікаційні кампанії, метою яких є нагадати про те, що Крим – це Україна. Водночас вона констатувала, що інформаційний простір здебільшого подає картинку про події на півострові, про те, що таке Крим,  які там нині відбуваються репресії, є й аргументи стосовно того, чому саме ми маємо повернутися свою території. Але при цьому не пропонується жоден конкретний сценарій такого повернення.

«У комунікації дуже важливо мати бачення, що буде далі, і це як раз питання до експертів. Так як мені здається, що, крім дипломатичного сценарію, ми повинні також розробляти і, як мінімум, враховувати військовий сценарій повернення Криму, так як ми не знаємо, яка кон'юнктура буде в самій Російській Федерації», – констатувала Еміне Джапарова.

Позитивним відзначив Борис Бабін, Постійний представник Президента України в Автономній Республіці Крим,  той факт, що Крим не став зоною відчуження у свідомості українців. Проте питання спрощення в’їзду-виїзду до окупованої території, яке  сьогодні визначається суспільством як важливе, досі залишається невирішене – за чотири роки  так і не запропоновано ефективних легальних механізмів переміщення до окупованих територій.

«Це насамперед впирається у відсутність  легального пасажирського автобусного сполучення з пунктами пропуску, відсутність залізничного сполучення до станцій,  – каже Борис Бабін. – Тобто все  те, чого Представництво вже рік вимагає  у повноважних органів виконавчої влади, сьогодні відображається дуже чітко в матеріалах  досліджень. Нормативно все нормально, потрібне рішення Укрзалізниці, потрібні конкурси на рівні облдержадміністрацій. Тобто маємо  зробити управлінсько-господарську роботу, а не роботу рівня Верховної Ради чи РНБО. Але, на жаль, вона не зроблена».

Дуже важливим, на думку Бориса Бабіна, є й схвальне ставлення українців підконтрольної території до утворення кримськотатарської автономії. «От тут ми маємо впевнену більшість, – акцентує  представник Президента.  –  Маємо частину населення, яке готове сприймати  ці  тези, і головне  питання інформаційної політики – як ці тези їм подати.  Бо коли на місцях окремі корумповані чиновники всіх лякають тим, що якщо ви знімете мене, тут буде кримськотатарська автономія…  В таких умовах, звісно, ми маємо йти тим шляхом, щоб інформаційна політика в цій сфері відповідала інтересам кримськотатарського народу і державним інтересам України».

Борис Бабін  також наголосив, що у  стратегії деокупації Криму важливі не лише  інформаційні та безпекові аспекти, потрібен новий комплекс рішень й  у економічній сфері.

«Ми  маємо обходити фейкові економічні зони, які сприяють чи  окупаційній економіці, як то вільна економічна зона «Крим», чи торгівлі з окупантами, як сьогодні хочуть зробити вільну економічні зону «Херсон». Але ми маємо думати про інше: як забезпечити сталий розвиток Криму після деокупації. Бо та  модель економіки, яка була до війни, не спроможна забезпечити сталого розвитку  цього регіону», – переконаний представник Президента.

Дані громадської думки про те, як українці бачать повернення Криму, Рефат Чубаров, народний депутат України, Голова Меджлісу кримськотатарського народу, прокоментував так:

«Суспільство, громадяни України відповіли на багато запитань. Питання дуже складні. Як повертати Крим, якими формами? Тепер хай політики, які ідуть на посаду президента скажуть, як вони повертатимуть Крим. Ми  залишаємо для всіх політиків, які використовуватимуть кримську тему, якийсь напрямок, коли вони не матимуть можливості повернути кудись в інший бік і знову заговорити цю проблему. Як будемо повертати Крим? Яке майбутнє Криму в складі української держави? І від чіткості їхніх відповідей українське дуже зріле суспільство, воно вже зреагує правильно».

Глава Меджлісу кримськотатарського народу також повідомив, що  за умови створення на півострові Кримськотатарської національної автономії, назву Криму можуть змінити у Конституції України. З цього питання працює нині конституційна комісія, яку очолює нардеп. Рішення комісії нададуть Верховній Раді, а зміни повинні підтримати парламент і Конституційний суд.

Як підвищити усвідомлення частини українців, головно жителів Півдня і Сходу, про  те, що Крим є  і буде частиною України, у Рефата Чубарова також є свій «рецепт»: «Більш глибоке усвідомлення українськості в суспільстві це є гарантією розуміння кримськотатарськості в суспільстві. І тому якщо хтось хоче допомогти кримським татарам, він має зробити все, щоб українськість на південних   територіях була більш високою, аніж вона сьогодні є. Це мій головний рецепт».

Наталія Беліцер,   експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика, теж вражена –  не так насторожує регіональна різниця  в підтримці  тези про українську належність Криму,  як кількість людей на Сході і Півдні, які не визначилися з цього питання.

«Тут  величезний простір для нас усіх,  – наголосила вона. – Але в першу чергу  для Міністерства інформаційної політики,  представництва Президента України в АРК, Меджлісу кримськотатарського народу, експертної  спільноти  – значно посилити саме інформаційну, роз’яснювальну, просвітницьку роботу щодо цього питання.  Маю на увазі, перш за все, регіональне телебачення в Херсонській,  Запорізькій, Миколаївській областях. Аналітичні програми, цікаві ток-шоу, коротенькі, але щоденні, випуски «Крим. Дайджест». Це все абсолютно реально.  І ось цю третину невизначених можна,  пояснюючи їм, повернути на свій бік».

Слушною є й рекомендація експерткині  залучати приватний бізнес у  прикордонну інфраструктуру. «Це  треба робити, щоб зробити найближчі до умовного адміністративного  кордону райони ще більш привабливими саме для кримчан, які їздять на материкову Україну, – переконана Наталя Беліцер, з вірою в те, що Крим повернеться, коли вся Україна стане заможною.

Закликала Наталія Беліцер своїх співвітчизників і до горизонтальної комунікації з жителями кримського півострова: «У нас у всіх є друзі, знайомі, колеги в Криму. Я просто закликаю всіх якомога більше з ними спілкуватися: в «Фейсбуці», через «Месенджер», «Вайбер». Останній приклад: у давнього мого знайомого, з яким я останні роки не спілкувалася, був день народження. Я його тепло привітала. Яка була відповідь? Це просто величезна вдячність, що про них не забувають, що про них пам’ятають, що їм бажають… Адже відчуття покинутості, ізольованості, забутості додає їм песимістичного настрою. Частіше пишіть їм. Це  те, що ми всі можемо зробити,  посилити  оці міжлюдські контакти з окупованими».

Кримське питання сьогодні в суспільній думці дуже «лінковане» з Донбасом, з темою   війни і миру, тому  його не можна відокремлювати (що є політичною помилкою),  а слід  активізувати й порушувати на всіх перемовних майданчиках. На цьому загострила увагу   Голова ради Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко. Тим часом інформаційна приступність кримської теми в загальноукраїнських  медіа залишається доволі мізерна.

Експерткиня також вважає, що  окрім теми кримінальної  відповідальності  за «сприяння окупації»,  слід  дебатувати  питання  і шукати  можливості в застосуванні  «перехідного правосуддя» у врегулюванні цього конфлікту, як це нині дебатується щодо Донбасу.

«З боку держави, громадських організацій, депутатів говорити не про колаборантів,  а про ті правила, які можуть бути встановлені як картина майбутнього, коли Україна здобуде повний контроль  над Кримом і державний суверенітет буде відновлено», – пояснює свою думку Юлія Тищенко.

Щодо можливого запровадження  кримськотатарської автономії, то на її думку, в пропонованих засадах має бути визначено насамперед сутність того, що  робить автономію можливою і легітимує її.

Коментуючи результати громадської думки, Ігор Семиволос, виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень, завважив, що в свідомості українців вже відбулася стабілізація уявлень про Крим,  із  розумінням того, що швидких рішень не буде і зміни можуть відбутися лише за умови, коли радикально поміняється ситуація навколо Криму в Росії.

«Навколо цього, власне, можна вибудовувати різні стратегії повернення Криму, –  пояснює експерт. –  Очевидно, має бути не лише політична стратегія, побудована  на політичних рішеннях, а й  військова стратегія, оскільки, як ми знаємо, в світі часто саме в  такий спосіб повертаються території,  скоріше ніж у політичний спосіб».

Але з різними сценаріями й гіпотетичними ідеями  щодо майбутнього Криму, які час від часу висуваються і в експертному середовищі, Ігор Семиволос радить бути обережними.

«Скажімо, ідеї щодо створення кримськотатарської автономії на території  Херсонської області, які свого часу поширювалися, негативно вплинули на ставлення до майбутньої кримськотатарської автономії серед жителів Півдня, – наводить приклад невдалих задумів експерт. –  Негативно вплинула, особливо на першому етапі, й блокада Криму, оскільки економічні зв’язки  переважно південних районів Херсонщини значною мірою були зав’язані на Крим».

Радник міністра інформаційної політики, аналітик Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Каздобіна підтвердила: Херсонщина  – дуже важливий регіон в контексті реінтеграції Криму. Проте державних ресурсів, щоб комунікувати там різноманітні питання з населенням, обмаль.

 «Місцеве телебачення там не таке популярне і має незначне покриття. І тому воно не є найкращим інструментом для роботи з херсонськими аудиторіями, – пояснила Юлія Каздобіна.  – Зараз ми здійснюємо комплексну аналітичну роботу, щоб зрозуміти, які є  шляхи, щоб досягти там кращих результатів».

Загалом останні результати громадської думки щодо бачення українцями  повернення Криму експерти визнали оптимістичним. Найважливіше ‒ те, що люди продовжують вважати Крим українською територією і вважають повернення Криму реальним.

 

За матеріалами Укрінформу та "Демініціатив"

Top