Події
Перегляди: 687
22 травня 2025

Соціологи порівняли стійкість України та Швеції перед зовнішніми загрозами – презентація даних і експертне обговорення

Українські та шведські соціологи провели опитування громадян двох країн, з’ясувавши спільне й відмінне за головними критеріями стійкості перед зовнішніми загрозами.

Дослідження представили в Укрінформі під час круглого столу на тему: «Стійкість, оборона, безпека: погляд України та Швеції».

Одним із ключових висновків опитування є те, що як в Україні, так і в Швеції люди цінують і вірять у демократію, а також готові захищати свою країну. Так, про віру в демократію заявили 64% опитаних українців і 85% шведів. З тим, що країна має чинити збройний опір у разі нападу погодилися 92% українців і на один відсоток більше шведів.

Водночас, є й суттєві відмінності. Так, на запитання «Як Ви вважаєте, більшості людей можна довіряти чи потрібно бути дуже обережним у стосунках з людьми?» ствердно відповіли лише 32% українців, й більш ніж удвічі більше шведів (73%).

Ще одним висновком дослідження стало те, що шведи більше прихильні до державних інституцій – їм довіряють понад 70%, тоді як українці песимістично налаштовані щодо державних та офіційних інституцій і традиційно довіряють Збройним силам України – 93%, церкві – понад 70% і стільки ж – благодійним і гуманітарним організаціям.

«У Швеції більше довіри до системи правосуддя та до уряду, і цей показник набагато вищий, ніж в Україні. Водночас і в Україні, і в Швеції дуже довіряють збройним силам своїх країн, а також благодійним і гуманітарним організаціям, і це вже є інституційною довірою. Люди в Швеції більше довіряють іншим людям, тоді як в Україні схильні більше довіряти близьким людям. Але назагал можна сказати, що в обох країнах люди цінують соціальну довіру як таку», – прокоментував Магнус Карлссон, професор університету Marie Cederschiold University, Центр досліджень громадянського суспільства, Стокгольм, Швеція.

Соціологи задались питанням, яка ж модель суспільства й громадянської активності є більш стійкою до зовнішніх загроз – та, яка базується на формальному каркасі громадянських інститутів, як у Швеції, чи на горизонтальних ініціативах, як в Україні.

«Великої суперечності між двома формами стійкості у демократичному суспільстві немає. Формальні організації можуть бути дієвими, якщо вони спираються на внутрішні переконання учасників таких організацій. І ці організації мають бути живими та активно діючими», – зазначив Михайло Міщенко, заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова.

Водночас, на думку, експертів, українська модель стійкості з її орієнтацією на громадянські інституції є оптимальною в умовах війни.

«Стійкість українського суспільства базується насамперед на неформальних об’єднаннях і горизонтальних зв’язках. Поки що українці не схильні довіряти структурам вищого рівня, а децентралізована структура дає зараз Україні необхідну гнучкість», – вважає Антон Грушецький,  виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології.

Під час заходу зазначили, що ключовими критеріями стійкості перед зовнішніми викликами є ефективна взаємодія різних інституцій у суспільстві.

«Активність громадян у взаємодії з іншими громадянами, органами державної влади, суспільними інституціями та рівень довіри між ними є ключовими параметрами, довкола яких формується стійкість суспільства та його спроможність реагувати на зовнішні загрози й виклики», – підсумував Тарас Жовтенко, в.о. виконавчого директора, безпековий аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Загальнонаціональні опитування було проведено у Швеції в червні 2022 року та в Україні з 29 листопада до 14 грудня 2024 року.

Опитування проводили Центр досліджень громадянського суспільства Університету Marie Cederschiold (Швеція) та Соціологічна служба Центру Разумкова (Україна) на замовлення Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в усіх регіонах Швеції та України, за винятком тимчасово окупованих територій Донецької, Запорізької, Луганської, Херсонської областей та Криму.

Останні новини з категорії Події

Коаліція РПР закликає Президента України ветувати ухвалений Парламентом проєкт Закону №12414, що загрожує незалежності антикорупційних органів

Громадські організації закликали Президента України ветувати проєкт Закону №12414, аби не допустити втрати незалежності антикорупційної сист...
22 липня 2025

Програма підтримки українських студій імені І. Лисяка-Рудницького. 3-й конкурс

Оголошено прийом заявок на третій конкурс програми ім. Івана Лисяка-Рудницького 2025
14 липня 2025

Діалоги про Українську Ідентичність: в столиці презентували збірку з рекомендаціями експертів щодо формування держполітики (ФОТО, ВІДЕО)

Круглий стіл став продовженням серії зустрічей, мета яких сформувати мережевий дискурс та спільне бачення майбутнього
9 липня 2025

Важливо бачити тенденції, а не просто фіксуватися на цифрах соціологічних опитувань – Олексій Гарань

Олексій Гарань, науковий радник Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва, долучився до дискусії про очікування українців від вступ...
26 червня 2025