Аналітика
Перегляди: 598
20 лютого 2023
Read this article in English

Україна на шляху до перемоги. Бриф №8

Цей бриф підготовлено спеціально для "Рубрики"

Внутрішня ситуація

Призначення Президентом Зеленським очільників Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ України позначили перехід до більш технократичного підходу до кадрової політики в секторі безпеки і оборони в умовах війни. У своїй наступній заяві Зеленський особливо відзначив своє бажання бачити більше професіоналів з військовим досвідом на керівних посадах – що вигідно контрастує з попереднім, політично вмотивованим підходом.

З огляду на останні антикорупційні розслідування, сфокусовані головним чином на Міністерстві оборони України, Президент Зеленський взяв на себе політичну відповідальність залишити на посаді міністра Рєзнікова, змінивши натомість його заступників, реагуючи на факти, виявлені в результаті розслідувань. Призначення нових заступників міністра стало вагомим кроком до запобігання корупційним ризикам в системі Міністерства. Крок видається добре зваженим, особливо в контексті намірів Вашингтона посилити процес нагляду за фінансовою і військовою допомогою, яка надходить Україні зі США.

Відповідальні за аудит $110 млрд військової та економічної допомоги США Україні посадовці США заявили про наміри направляти команди аудиторів безпосередньо на лінію фронту для забезпечення максимального контролю за все більшими обсягами військової/економічної допомоги США.

Міжнародні події

Джо Байден відвідав Київ, чим продемонстрував Путіну провал російської політики геополітичного і ядерного шантажу. Візит також став чітким меседжем що США підтримуватимуть Україну аж до повного звільнення усіх її окупованих територій. Байден залишив Путіну єдиний дипломатичний вихід з ситуації остаточної поразки: одностороннє виведення російських військ з України. В той же час, США закликають Україну утриматися від ескалації шляхом нанесення ударів по території Росії до моменту отримання відповіді Путіна щодо його готовності відвести свої війська на територію РФ.

Візит Президента Зеленського до Великобританії, Франції, Бельгії й Польщі 8-10 лютого, а також його виступ на сесії Європейського Парламенту принесли вагомі політичні і безпекові результати:

• візит Зеленського до Великобританії (ключового європейського союзника України) задав тон для решти держав.

• Британський Прем’єр-міністр, Праламент та правлячий Монарх висловили однаково вагому підтримку Україні. Пан Сунак запропонував розширення безпекових ініціатив у напрямку (1) розширення програми навчань українських військових на ВМС та ВПС, (2) надання Україні систем ураження дальнього радіусу дії та сучасних винищувачів. Зрештою, це не лишає іншим європейським державам іншого вибору, аніж йти у фарватері Британії.

• зустріч Президента Зеленського з Президентом Франції Макроном та Канцлером Німеччини Шольцом ще більше підкреслила готовність ключових європейських держав зберігати єдність у підтримці України та її протистояння російському вторгненню.

• У виступі перед сесією Європейського Парламенту Президент Зеленський ще раз окреслив важливі моменти надання Україні військової допомоги. Він вчергове наголосив на ключових аспектах (бойові літаки і далекобійна артилерія), потрібних Києву для максимальної готовності протидіяти будь-яким спробам російського наступу, а також важливих для підготовки Україною власної контрнаступальноі операції.

Ці візити дозволили українській владі синхронізувати позиції з ключовими західними союзниками  напередодні 2 масштабних міжнародних подій, надзвичайно важливих як в контексті російсько-української війни, так і для регіональної й глобальної безпеки.

14-15 лютого відбулася 9-та сесія ініціативи Рамштайн, на порядку денному якої були сучасні системи озброєнь та боєприпаси – опції, потрібні зараз Україні в першу чергу з точки зору Заходу. Практичні дискусії Расштайну зосередилися на наступних темах:

(1) подальше посилення протиповітряного й артилерійського потенціалу України через надання нових платформ та постачання достатньої кількості боєприпасів для їх максимальної ефективності;

(2) досягнення максимальної узгодженості дій та процедур у постачанні Україні основних бойових танків з огляду логістики, термінів, навчання екіпажів та розгортання ланцюгів обслуговування і постачання боєприпасів;

(3) формування обрисів наступного кроку обговорень – надання Україні сучасних бойових літаків.

Західні союзники висловили чіткі наміри продовжити обговорення постачання Україні сучасних бойових літаків, не повторюючи попередніх відкритих і гострих суперечок стосовно постачання танків. Готовність до створення «авіаційної коаліції» (за аналогією з «танковою коаліцією», яка зрештою була створена) лежить в основі майбутніх кроків західних держав.

Мюнхенська конференція з безпеки стала іншою міжнародною подією, яка ще більше підтвердила готовність західних держав забезпечити перемогу України над російськими силами вторгнення, відновлення територіальної цілісності і гарантування захисту від будь-яких воєнних загроз у майбутньому.

Вона надіслала кілька важливих політичних сигналів від ключових західних країн:

(1) Великобританія – Прем’єр-міністр Сунак запропонував подвоїти військову підтримку Україні. Він висловив готовність надати артилерійські системи дальнього радіусу дії та інші засоби згідно зі стандартів НАТО для гарантування довгострокової безпеки і політичної підтримки України, а також наголосив на єдності західних союзників.

(2) США – Держсекретар Блінкен наголосив на непохитній трансатлантичній єдності у підтримці України і висловив впевненість у тому, що зрештою Україна здобуде перемогу над силами вторгнення РФ.

(3) Польща – Прем'єр-міністр Моравецький підтвердив готовність до максимальної військової й політичної підтримки України для гарантування її перемоги над Росією, розбудовуючи Україну як сильного і спроможного союзника, не даючи перетворитися на «буферну зону».

(4) Франція – Президент Макрон запевнив у своїй військовій і політичній підтримці України і висловив повну підтримку українському плану «Справедливого миру». Він також наголосив на необхідності реформувати Раду безпеки ООН і глобальну систему безпеки в цілому, з огляду на агресивну позицію Росії щодо України і Заходу.

(5) Німеччина – Канцлер Шольц запевнив, що Берлін разом з іншими союзниками рішуче не дозволить російському ревізіонізму перемогти в Україні чи будь-де, ще більше зміцнюючи євроатлантичні зв’язки.

(6) НАТО – Генеральний секретар Столтенберг наголосив, що війна Росії проти України має чітке антизахідні спрямування, і путінський режим не демонструє ознак припинення своєї глобальної агресії. Тож ризик ескалації через постачання зброї Україні є набагато менш небезпечним, аніж потурання російським погрозам і заохочення путінської Росії та інших авторитарних режимів застосовувати силу для досягнення політичних цілей.

Війна/безпекова ситуація

Російські війська продовжують тиснути на ключових напрямках (Бахмут, Вугледар) Східного фронту у провальній спробі максимально виснажити підрозділи ЗСУ, перш ніж надійде західна бронетехніка.

ПВК «Вагнер» Прігожина лишається наріжним каменем цих зусиль. Однак, вона втрачає позиції і вплив через катастрофічні втрати та очевидну неспроможність їх компенсувати, з огляду на заяву Прігожина про припинення вербування російських в’язнів.

Готуючись до запланованих публічних заходів за участю Путіна, війська РФ намагаються інтенсифікувати бойові дії на Східному фронті. Незважаючи на значні втрати, вони марно намагаються здійснювати тиск на підрозділи ЗСУ, цивільне населення та військово-політичне керівництво використовуючи поєднання ескалації бойових дій, менших за масштабами але частіших ракетних терористичних атак проти цивільних цілей і критичної інфраструктури.

Російські сили також, очевидно, готуються до масованого використання власної тактичної авіації, сподіваючись перевантажити українську систему ППО комбінованим застосуванням дронів-камікадзе, крилатих ракет і розвідувальних аеростатів та аеростатів-приманок (послуговуючись практикою КНР).

Все це вписується в гібридний підхід генерала Гєрасімова, вказуючи на імовірну схему майбутнього російського наступу.

Висновки і рекомендації 

1. Ініціатива Президента Зеленського стосовно збільшення числа технократів з військовим досвідом на вищих керівних посадах є розумною стратегією. Вона, однак, потребує продуманого підходу, щоб не перетворитися на політичний інструмент боротьби за владу.

2. Призначення Зеленським трьох нових Заступників міністра оборони є помітним кроком до подолання корупційних ризиків у системі Міністерства оборони, особливо в контексті намірів Вашингтона посилити нагляд за військовою й фінансовою допомогою, яку він надає Україні. Однак, Києву варто звернути більшу увагу на протидію корупційним ризикам і тісно співпрацювати зі США для налагодження відповідних механізмів контролю і нагляду. Це дозволить запобігти політичним ризикам для фінансової/військової допомоги Україні у другій половині 2023 року і в наступному, виборчому для США, 2024 році.

3. Візит Президента Зеленського до Великобританії, Франції, Бельгії та Польщі 8–10 лютого дозволили синхронізувати позиції з ключовими західними союзниками  напередодні 2 масштабних міжнародних подій – 9-ї сесії Рамштайну і Мюнхенської конференції з безпеки.

4. 9-та сесія ініціативи Рамштайн стала важливим кроком у підготовці України до визначального моменту війни та дедалі більшого загострення на фронті. Вона також ініціювала дискусію щодо постачання Україні зброї на середньо- та довгострокову перспективу, включно з сучасними бойовими літаками.

5. Подальші дискусії щодо постачання Україні сучасних бойових літаків фокусуються на створенні міжнародної «авіаційної коаліції» – за аналогією зі вже створеною «танковою коаліцією». Офіційному Києву варто посилити дипломатичні кроки по формуванню такої коаліції з 4 основними партнерами: Сполученими Штатами, Великобританією, Францією та Швецією. Слід розробити план дій з чіткими часовими етапами, спрямований на забезпечення України сучасними повітряними платформами для захисту від будь-яких повітряних загроз.

6. Мюнхенська конференція з безпеки продемонструвала потужну політичну солідарність західних держав. Вона підкреслила спільне бачення російської агресії проти України як глобальної загрози, а також колективну волю підтримувати Україну, гарантувати її перемогу і запобігти знищенню глобального порядку авторитарними режимами. Українська дипломатія має активно використовувати ці тенденції, щоб переконати західних союзників надати Україні сучасні бойові літаки і в цілому посилити військову підтримку.

7. Ситуація на фронті відображає загальний підхід та гібридний інструментарій, який російські сили використовуватимуть під час майбутнього наступу. Російський гібридний інструментарій включає в себе тиск ескалацією на фронті, ракетні удари по цивільних цілях, масштабну дезінформацію і кампанію політичного тиску. Ситуацію варто використати для максимальної підготовки підрозділів ЗСУ до майбутнього російського наступу, а також як вагомий аргумент для західних союзників щодо посилення військової допомоги Україні.

_________________________

Цей аналітичний бриф підготовлений у межах проєкту “Russia-Ukraine Conflict: from Full-Scale War to Conflict Resolution and Post-War Reconstruction”, який втілюється спільно з Центром Разумкова за фінансової підтримки програми Посольства Нідерландів МАТРА. Висловлені в ньому думки належать винятково автору(ам) і не повинні розглядатися як такі, що відображають офіційну позицію Посольства.

Останні новини з категорії Аналітика

Молдова напередодні президентських виборів: ключові актори та точки суспільного напруження

Аналітичний огляд передвиборчої ситуації у Республіці Молдова - у статті Маріанни Присяжнюк
13 червня 2024

«Зелені» мегавати. Як компенсувати збитки від пошкодження української енергосистеми

Про розвиток зеленої енергетики, зокрема на Сумщині, в умовах війни - у статті Сергія Ханіна
4 червня 2024

«Історичні» вибори у Мексиці: «каральне голосування» та вплив на двосторонні відносини з Україною

Чого очікувати Україні від виборів у Мексиці та чим керуються виборці однієї з найбільш впливових країн Латинської Америкиу - відповіді в ць...
2 червня 2024

Конфесійна приналежність на тлі повномасштабної війни: у фокусі Одещина

Про трансформації у церковно-конфесійних відносинах на Одещині - у статті Михайла Шабанова
30 травня 2024