Україна на шляху до перемоги. Бриф №13

Аналітика
Перегляди: 1281
29 березня 2023
Read this article in English

Цей бриф підготовлено спеціально для "Рубрики"

Міжнародні події

  • Лідер КНР Сі Дзіньпін здійснив офіційний візит до Москви 20–22 березня.

Під час візиту Сі Дзіньпін провів офіційні та неофіційні зустрічі з російським президентом і прем’єр-міністром, обговоривши геополітичні питання, а також економічну й промислову співпрацю. Кінцева доля великих очікувань Путіна, особливо щодо політичної й військової підтримки Китаєм російської агресивної війни проти України, залишилася невисвітленою в офіційних результатах візиту.

Однак офіційно відображено  наступні аспекти домовленостей щодо практичної співпраці між Москвою і Пекіном:

  1. Схоже, Китай використовує цей візит для того, щоб приховати свої справжні наміри продовжувати надавати Росії обмежену військові підтримку – згідно з офіційними результатами візиту, Китай та Росія не будують жодного «військового союзу», фокусуючись на розвиткові наявних політичних, економічних та промислових зав’язків.
  2. Росія загалом погодила т.зв китайський «мирний план» щодо політичного врегулювання російсько-української війни – для китайської сторони цей «план» є життєво необхідним інструментом, що приховує військову й політичну підтримку, яку Пекін таємно надає Росії.
  3. Росія дала згоду на використання китайської національної валюти у своїх зовнішньоекономічних операціях з третіми країнами, щоб вберегти обидві країни від західних фінансових і економічних санкцій.

Китай використовує війну для досягнення своїх геополітичних цілей: (1) щоб максимально послабити Захід  з метою (2) отримання максимально вигідних позицій на переговорах зі США та щоб віддалити США від ЄС, і (3) створити для Росії умови максимальної політичної й економічної залежності від КНР. Що довше триває війна, не досягаючи точки неконтрольованої ескалації, то більше Китай виграє  від неї.

  • Президент РФ Путін оголосив про намір розгорнути тактичну ядерну зброю в Білорусі.

Рішення Путіна ґрунтується на використанні оперативно-тактичних ракетних комплексів «Іскандер М», переданих Мінську в другій половині 2022 року, а також модернізованих радянських сховищах ядерних боєприпасів на території Білорусі.

Лукашенко формалізував домовленості, вилучивши нейтральний та без’ядерний статус Білорусі з Конституції країни за результатами т.зв «референдуму» у лютому 2022 року, оголосивши про бойове розгортання російських ОТРК «Іскандер М» на території Білорусі у грудні 2022.

Це рішення не стало несподіванкою для Заходу, оскільки така опція обговорювалася Москвою й Мінськом щонайменше з другої половини 2020 року. Росія розглядає цей крок як додатковий засіб стримування Заходу від втручання у війну Росії проти України.

США відреагували на цей крок, заявивши про готовність відстежувати будь-які російські дії щодо підготовки до використання ядерної зброї і відповідним чином реагувати на це.

Керівництво ЄС засудило такий крок Кремля як чергову загрозу європейській безпеці й оголосило про готовність запровадити додаткові санкції проти Росії і Білорусі.

Україна закликала до термінового позачергового засідання Ради безпеки ООН для обговорення небезпеки чергової ядерної ескалації з боку РФ.

  • Високий Представник ЄС з питань зовнішньої політики і безпеки Жозеп Боррель 20 березня оголосив, що країни-члени ЄС дійшли згоди щодо постачання Україні 1 мільярда артилерійських боєприпасів 155-го калібру впродовж наступних 12 місяців.

ЄС визначив трирівневий організаційний і фінансовий підхід до виконання цього завдання:

(1) виділення €1 млрд з Європейського фонду миру на  фінансування негайних поставок;

(2) виділення додатково €1 млрд на фінансування спільного виробництва у 18 країнах-членах + Норвегія;

(3) досягнення спільної згоди щодо нарощування виробничих потужностей.

Країни-члени ЄС також погодилися  надати додатково €1,5 млрд фінансування, якщо постане така необхідність.

Гарнізон Армії США у Польщі  підтримуватиме наступні передові операційні бази в Польщі: ПОБ Познань, ПОБ Повідзь і ПОБ Загань, загалом – 11 військових об’єктів на всіх територіях країни.

Крім підтримки і забезпечення підрозділів постійного базування, гарнізон Армії США у Польщі  надаватиме передову оперативну підтримку приблизно 4 000 військовослужбовців ротаційних підрозділів, і 2 500 військовослужбовців, що прибуватимуть на регулярні навчання та з іншими завданнями. Гарнізон Армії США у Польщі дасть змогу Вашингтону (1) задовольнити стратегічні безпекові потреби Командування Армії США в Європі й Африці, (2) покращити спроможності командування й контролю, і (3) забезпечити ефективне функціонування передових оперативних баз на території Республіки Польща.

Висновки і пропозиції

1. Візит лідера КНР Сі Дзіньпіна створює ситуацію, в якій Росія стає все більш залежною від Пекіна. З огляду на результати лютневого-березневого візиту самопроголошеного президента Білорусі Лукашенка до Китаю, офіційний Пекін намагається вибудувати таку модель співпраці, за якої РФ була б максимально залежною від КНР не лише економічно, фінансово чи в промисловому сенсі, але й у політичному й геополітичному вимірах.

Зрештою, Росія відіграватиме роль європейської «Північної Кореї» – неадекватного і агресивного режиму, що володіє ядерною зброєю, але перебуває під ефективним контролем Китаю.

З огляду на це, Китай зможе відігравати роль посередника між Росією і Заходом, використовуючи свій контроль над ризиками ескалації російсько-української війни як важіль впливу на Захід.

У цій ситуації Україні варто активно комунікувати свій план «Справедливого миру» і спробувати переконати Пекін визнати Київ ключовим гравцем у процесі мирного врегулювання. Україні важливо не допустити спроб розглядати китайський «мирний план» структурами ООН як реальну альтернативу українським пропозиціям щодо мирного врегулювання війни.

2. Рішення Путіна розгорнути тактичну ядерну зброю у Білорусі стало черговим кроком у традиційному кремлівському ядерному шантажі Заходу.

Однак цього разу Захід мав час, ресурси та засоби підготуватися до такого кроку. Минулого року під егідою НАТО було проведено два масштабні військових навчань зі стратегічного ядерного стримування, які засвідчили готовність союзників протидіяти наступним крокам російського ядерного шантажу.

Очевидно, що Росія готова підвищувати ставки у своєму ядерному шантажі, реалізуючи наявені плани розгортання тактичної ядерної зброї на території українського окупованого Криму, в Арктиці і, потенційно, в регіоні Близького Сходу, найімовірніше в Сирії. Цей крок, схоже, координується з Китаєм, який, на противагу цьому, видаватиметься ще більш поміркованим та єдиним спроможним впливати на рішення російського режиму.

Україна має скористатися з ситуації і посилити політичний тиск на західних союзників з метою (1) отримання ракет ATACMS задовго до того, як ядерні сховища на території Білорусі будуть введені в експлуатацію на початку літа 2023 року, і (2) максимізації міжнародного тиску як на Росію, так і на Білорусь.

3. Рішення ЄС про постачання Україні 1 мільярда артилерійських снарядів 155-го калібру впродовж наступних 12 місяців є вагомим кроком посилення економічної та виробничої співпраці між країнами-членами ЄС.

По-перше, це рішення добре вписується у стратегічний курс західних союзників на переведення національних економік на «військові рейки» для задоволення все більших потреб не лише України, а й своїх власних.

По-друге, це рішення гарантує, що Збройні сили України не відчуватимуть «снарядного голоду» напередодні масштабного контрнаступу.

Україні варто скористатися моментом і отримати максимум військової допомоги. Водночас стратегічною перспективою для Києва залишається можливість запропонувати Західним партнерам скористатися потенціалом вітчизняного військово-промислового комплексу.

4. Активація постійного гарнізону Армії США на території Польщі збіглася з ескалацією Кремлем ядерного шантажу та подальшою гібридною агресією проти країн Заходу з метою недопущення західної військової допомоги Україні.

Такий крок дозволить Вашингтону вчергове підтвердити власну готовність посилювати колективну обороноздатність НАТО і особливо захист східного флангу.

Він також посилює зусилля Заходу з надання військової допомоги Україні. Цей крок гарантує більшу безпеку логістичних операцій і надає додаткові можливості для подальшого забезпечення обслуговування і боєготовності систем озброєнь, наданих Заходом українським військовим.

_________________________

Цей аналітичний бриф підготовлений у межах проєкту “Russia-Ukraine Conflict: from Full-Scale War to Conflict Resolution and Post-War Reconstruction”, який втілюється спільно з Центром Разумкова за фінансової підтримки програми Посольства Нідерландів МАТРА. Висловлені в ньому думки належать винятково автору(ам) і не повинні розглядатися як такі, що відображають офіційну позицію Посольства.

Останні новини з категорії Аналітика

TikTok проти гречки: несподівані результати першого туру виборів президента Румунії

Про непередбачуваний вибір Румунії та чи очікує країну політична криза — аналізує Маріанна Присяжнюк
26 листопада 2024

У списках не значиться. Як під час війни в Україні шукають зниклих безвісти

Станом на середину листопада 2024 року в Україні зниклими безвісти за особливих обставин вважалися 53 868 осіб. Сергій Ханін проаналізував,...
26 листопада 2024

Президентські вибори в Румунії. У пошуках ідеального президента

Про політичні тренди в Румунії, змагання «нових» і «старих» еліт, а також тему України в румунському передвиборчому дискурсі — у статті Марі...
22 листопада 2024

Діалоги про Українську Ідентичність

Збірка тез, скомпонована з публічних та непублічних експертних діалогів й оформлена як полілог про конструювання ідентичності
13 листопада 2024