Студентам і університетам збираються надати більше свобод
Вищу освіту очікують зміни. Це відбудеться у разі ухвалення законопроєкту №10177 «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті». Серед новацій – розширення можливості закладів вищої освіти у формуванні освітніх програм, дозвіл створювати міждисциплінарні освітні програми незалежно від рівня вищої освіти, збільшення терміну навчання на денній чи дуальній формі навчання на 25 % для студентів, які навчаються за кошти державного чи регіонального замовлення, і водночас можливість зменшити строку навчання на 25 %. Окрім того, законопроєкт дозволяє студентам регулювати річне навчальне навантаження.
Про те, що думають у суспільстві відносно цієї реформи, дізнались у Фонді «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, який провів низку дискусій, кожна з яких представляє дослідження українського законодавства на предмет відповідності вимогам Євросоюзу в різних сферах життєдіяльності.
Для того, щоб обговорити запропоновані зміни в системі вищої освіти, в Українському кризовому медіа-центрі зібрались експерти – керівники провідних вишів, представники профільного міністерства та студентського самоврядування.
Представляючи результати дослідження, аналітикиня Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Поліна Бондаренко відмітила, що це єдиний з чотирьох проаналізованих законопроєктів, де громадська думка фактично збігається з тими змінами, які запропоновані.
Що стосується результатів експертного опитування, то серед позитивних сторін законопроєкту експерти відзначили розширення свободи студентів у виборі термінів навчання. Заклади вищої освіти зможуть самостійно розробляти і затверджувати освітні міждисциплінарні програми, що може позитивно вплинути на конкуренцію між університетами. Вони зможуть визнавати результат і формальної і неформальної освіти, що суттєво полегшить життя студентів.
Перший заступник Міністра освіти і науки України Михайло Іван Винницький зізнався, що дуже пишається цим законопроєктом, ідеї якого він просував багато років. Проте, попередив: не варто очікувати, що він має раптово змінити всю систему вищої освіти.
«Це еволюційний закон за своєю суттю, – пояснив чиновник. – Він сприяє автономії студента, зростанню його відповідальності. Але для його реалізації зараз буде дуже активно відбуватися робота стосовно змін у стандартах вищої освіти. Вже пора їх оновити, бо п’ять років вже минуло, відколи вони останній раз були оновлені».
Свій погляд на законопроєкт №10177 висловив Президент НаУКМА Сергій Квіт.
«Ми входимо в ту частину, яка називається liberal Arts and sciences. Це дуже дороге задоволення. Під цією парасолькою можна відбуватися багато різних речей, в тому числі міждисциплінарна програма, але і фокусування на самих здобувачах освіти. Їм приділяється більша увага, питається їхня думка, дається відгук на їхню точку зору. Тобто увага до кожної окремої людини аж до того, що існують спеціальні заклади вищої освіти, які називаються liberal Arts colleges і так далі. Це і в Європі і в Сполучених Штатах. Ми відкриваємо шлях до цього підходу», – наголосив він.
Сергій Квіт також зазначив, що в Україні є проблема з віком випускників шкіл. Вони дуже молоді. В середньому закінчують школу в 17 років. Ніде в світі немає таких молодих випускників шкіл, і це призводить до того, що їхні батьки беруть більшу участь у тому, куди їм вступати, яку перспективу вони професійну бачать.
«Ще на початку дев’яностих років наш В’ячеслав Степанович Брюховецький казав, що є бажання приймати студентів в університет, а потім щоб ці студенти розходилися по вузьких спеціалізаціях. Якраз таку можливість відкриває цей закон», – додав Президент НаУКМА.
Він також відзначив, що з ухваленням закону українські освітні стандарти, які вважаються дуже важкими, перестануть мати силу закону.
«Подібні документи існують в різних країнах світу, але в Україні це завжди було майже закон. Зміна стандарту було дуже довгою історією, а тим більше він затверджувався рішенням Кабміну. Є такі галузі, наприклад, як моя. Я викладаю в Школі журналістики. У нас поки стандарт затверджується, то галузь так змінюється, що стандарт ніякий не встигає», – зазначив він.
Зі слів Сергія Квіта, новий законопроєкт якраз дає змогу легше ставитися до стандарту, і особливо в частині створення міждисциплінарних програм.
Водночас проректор з науково-педагогічної роботи КНУ ім. Тараса Шевченка Андрій Гожик зазначив, що хоча новий закон і розширює права студентів, він також підвищує відповідальність студентів за свій вибір.
«Цей закон не дає можливості студенту робити все, що він захоче, адже є певні застереження щодо індивідуальних траєкторій, перезарахування тощо в порядку, визначеному закладом вищої освіти», – зауважив Андрій Гожик.
Він також додав, що порядок реалізації прав студентів визначається ресурсами, якими володіє конкретний університет.
«Індивідуальна підготовка ледь не кожного студента може відбутися тоді, коли в університеті є відповідні ресурси. Коли таких ресурсів немає, університет буде ставити обмеження по тому, що дисципліна може викладатися, якщо її обрали 10 студентів. Але якщо її 10 студентів не обрали, то вона викладатися не буде», –значив Андрій Гожик.
Зо словами освітянина, труднощів можна очікувати і в організації навчального процесу зі скороченим або подовженим терміном навчання, коли студент обирає прискорений або уповільнений варіант.
«Кожен університет буде приймати певні рішення, як це організувати, тому що якщо ми готуватимемо студента швидше чи повільніше, ніж він має бути підготовлений, це коштуватиме університету реально дорожче», – описав нові виклики для вищих навчальних закладів Андрій Гожик.
На думку проректора з науково-педагогічної роботи (гуманітарні питання) Тараса Компанця, цей закон дасть можливість студентам краще підготуватись до свого першого робочого місця.
«Якщо це саме та робота, яка швидко змінюється, то скорочення терміну навчання допоможе. Або (при більшому терміні навчання - ред.) людина краще вивчить, краще зрозуміє, що їй потрібно, і краще підготується до свого першого робочого місця».
Водночас Тарас Компанець закликав не забувати, що головною метою будь-якого університету є не тільки підготовки до робочого місця, а й наукова складова, адже університети – це універсальна освіта.
Генеральний директор директорату фахової передвищої, вищої освіти Олег Шаров зробив наголос на тому, що цей закон передбачає насамперед розвиток академічних свобод здобувачів освіти, а також тих, хто викладає – науково-педагогічних працівників:
«З одного боку, цей закон дозволяє фактично кожному здобувачу освіти формувати індивідуальну освітню траєкторію, а, насправді кажучи, якщо він свідомий і хоче цього, формувати той унікальний набір компетентностей, який дасть йому більше, ніж можна було очікувати, шансів у житті. З іншого боку, на тих спеціальностях, які невизначені як регульовані, повністю вивільнюється творчість викладача. Зникають такі речі, як програмні результати навчання, визначені державою. Тобто є певний набір компететностей, і викладачі та кафедра можуть формувати цей набір компонентностей тими способами, методами та дидактикою, якими вони діють і хочуть оперувати».
Про те, що ухвалення такого законопроекту вже давно назріло, наголосив і аспірант кафедри політології Львівського національного університету ім. Івана Франка, очільник профкому студентів університету Микола Спересенко. Він відзначив, що зміни в законопроєкті – це саме те, що бачать українські студенти, коли виїжджають за кордон за програмами Erasmus+.
«Закон справді акцентує увагу на багатьох можливостях – це і формування своєї освітньої траєкторії, і вибір кількості навчальних дисциплін до завершення свого семестру тощо. І саме цю можливість формування індивідуальної свободи студенти оцінюють позитивно», – прокоментував Микола Спересенко.
А нюанси, щодо того, як відбуватиметься вибір дисциплін, які будуть критерії, щоб дисципліна запрацювала, – всі ці варіанти можна буде шліфувати вже в процесі впровадження закону, що допоможе нам повноцінно інтегруватися в європейську Україну, підсумував він.
За матеріалами УКМЦ та "Демініціатив"
