Простір для ухвалення рішень зменшується, а тиск на продемократичні сили збільшується – Маріана Присяжнюк розповіла про виклики для нової коаліції в Румунії

Конституційний суд Румунії скасував результати першого туру президентських виборів. Це означає, що новий уряд має  призначити нові вибори президента. Яка наразі ситуація в Румунії і які виклики стоять перед новою коаліцією, «Суспільне Новини» поговорило з політичною аналітикинею  Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та координаторкою проєкту «Дельта-24» Маріанною Присяжнюк.

– Тож чого очікувати від виборчого процесу в Румунії?

– Найближчим часом нам варто очікувати формування нового уряду. Саме він призначить дату нових президентських виборів, найімовірніше, не раніше березня. Однак, сформувати уряд буде непросто. Парламент, обраний на останніх виборах, має менше представників продемократичних сил, ніж раніше. Чи  знайдуть вони спільну мову – це також  виклик. Тому що у 2021 році ми вже були свідками того, що саме ці політичні сили, яким доведеться домовлятися у нинішньому складі парламенту, мали з цим проблеми. Тому простір для ухвалення рішень зменшується , а тиск на продемократичні сили збільшується. Адже  третину парламенту контролюватимуть ультраправі сили, які відтворюють проросійські інтереси, зокрема у Румунії.

Попередні коаліційні домовленості вже тривають, але реально треба побачити, як відбуватимуться перемовини щодо розподілу посад і сфер впливу.  Коли уряд буде  сформовано, тоді можна буде говорити про підготовку до нових президентських виборів. Але поки що ситуація залишається невизначеною.

– А що, до речі, зараз з самим Джорджеску?

– Після скасування першого  туру президентських виборів пан Джорджеску намагався скликати своїх соратників на дільниці для голосування. Були спроби розхитати настрої громадян, буцімто  їхні голоси були вкрадені.  Цікаво, що схожу  позицію зайняла і Елена Ласконі, яка також сподівалася на  перемогу. Останні соціологічні прогнози, опубліковані за день  до другого туру президентських виборів, який мав би відбутися 8 грудня, свідчили про те, що Ласконі випереджає Джорджеску на 2%.

Проте переважили аргументи.  Розслідування, проведене після виборів, надало достеменні  факти втручання у виборчий процес  у Румунії  із залученням соціальних мереж на користь одного з кандидатів,  мається на увазі Келіна Джорджеску. І вже зараз спостерігаємо, що з'являються дуже цікаві деталі про зв'язки  його і членів його команди з Росією, зокрема  криміналітетом.

Ця історія є яскравим прикладом того, як зовнішні сили намагаються впливати на внутрішню політику суверенних держав завдяки мережевому впливу.  Важливо, щоб міжнародна спільнота сфокусувалася на цих викликах і  протидіяла  їм.

– Водночас, понад 20% виборців підтримали Джорджеску. Чи існує ймовірність, що якщо він братиме участь у наступних президентських виборах, його рейтинг не зміниться?

– Передвиборча кампанія Джорджеску була такою ж агресивною, як і його висловлювання, які стали характерною рисою його публічного образу. Деякі з них були сказані  задовго до кампанії і не входили  до передвиборчого дискурсу. Наприклад, його заява про те, що НАТО – це ганьба румунської дипломатії, була зроблена набагато раніше.

Його передвиборча  кампанія розгорталася в месіанському тоні, з акцентом на суверенізмі, нейтралітеті та образі «принципового президента», на противагу «безхребетному лідеру». Це були позитивні риси, які дуже опосередковано могли свідчити про те, що це кандидат, який хоче розвалити Румунію зсередини. Адже жоден кандидат не заявляє відкрито, що має намір привести в країну російські танки чи підірвати її суверенітет.

Росія діє хитріше, вона створює той контекст, через який зручно провести свою людину, яка потім менш помітно трансформується в ті наративи та акценти, які  вигідні Росії, через інформаційне поле,  що сформоване навколо неї.

Ми бачимо, як Росія маніпулює поняттям «нейтралітет» і використовує ідею «суверенізму» як інструмент впливу. Однак для країни, яка є ключовим елементом безпеки східного флангу НАТО, це поняття виглядає двозначно. Особливо у контексті російської агресії проти України, коли Румунія відіграє важливу роль не лише у військовій логістиці, а й у забезпеченні постачання та координації міжнародних інтересів під час війни. У таких умовах говорити про «суверенізм» поза контекстом колективної безпеки – це абсурд.

Наразі ситуація розгортається дуже динамічно: конкуренція між політичними силами зростає, а емоції в суспільстві зашкалюють.

– Чи виникає  протестний рух навколо Джорджеску  через анулювання результатів виборів і початок нового виборчого процесу?

– Потужних протестних рухів безпосередньо навколо Джорджеску я не спостерігаю. Однак йому вдалося зібрати кілька сотень прихильників, які зустрічали його біля виборчої дільниці.  Водночас проти самого Джорджеску формуються протестні настрої. Після його перемоги у першому турі кілька сотень молодих людей збиралися на університетській площі — місці, яке має символічне значення у контексті Румунської революції 1989 року. Ці протестні акції супроводжувалися наративами, які намагаються спростувати його сувереністську риторику.

Щодо рішення Конституційного суду, то його також не зустріли з абсолютною підтримкою, навіть у демократичному таборі, тому що існують все-таки побоювання, що не вистачить аргументацій  для того, щоб таке рішення не перетворилося на бомбу сповільненої дії в майбутньому, щоб та сама Росія не використала такі механізми проти демократичної системи в країні.

– Що саме оприлюднили спецслужби Румунії, що спонукало Конституційний суд скасувати результати виборів?

– За результатами засідання Ради національної безпеки при президентові було розсекречено інформацію, яка свідчить про втручання у виборчий процес. Зокрема, зазначалося, що алгоритми соціальних мереж працювали на користь одного з кандидатів — Келіна Джорджеску. Після того, як  прокуратура розпочала провадження,  були встановлені нові деталі, зокрема про незаконне фінансування кампанії. Проведені обшуки також підтвердили зв'язки певних осіб із кримінальними колами. Тобто на основі аналітичних записок про маніпуляції передвиборчим процесом з'явилися нові факти, які свідчать, що ці люди були пов'язані із зацікавленими сторонами, які не вважають Румунію дружньою країною.