Президент України чи президент слуг?

Аналітика
Перегляди: 1864
6 березня 2020

Оригінал - на сайті "Українська правда"

5 березня 263 народних депутати вирішили, що країні не потрібне безпристрасне правосуддя. Вотум недовіри генеральному прокурору зірвав не лише пов'язку з очей Феміди.

Депутати "Слуги народу" зірвали з облич маску реформаторів, борців з бідністю та корупцією.

Іншою втратою цього дня стала єдність монобільшості, яка з 248 голосів скоротилася до 179. Певна частина "слуг" своїм голосуванням висловила недовіру не Рябошапці, а Зеленському.

Це, поки що, не відкрите повстання і розкол фракції, але явна незгода з методами і цілями політики президента.

Це було вираження незгоди із залученням у союзники проросійського блоку "Опозиційна платформа – За життя" та підкилимових домовленостей з фракціями мажоритарників.

Зрештою, це й незгода з повзучим переворотом, який всередині фракції "Слуги народу" здійснюють Коломойський разом з дрібнішими спонсорами партії. Небажання ставати пішаками у грі, в якій правосуддям жертвують заради закриття справ про мільярдні махінації в Приватбанку.

Але, на нашу думку, такий розвиток ситуації не лише створює незручності для президента. Це також породжує ризики легалізації та повернення у владу сил, які з 2002 року провокують в Україні розкол, намагаються заблокувати європейську інтеграцію та повернути України під зверхність Кремля.

І перший тривожний дзвоник – обговорення кандидатури Василя Кременя на посаду міністра освіти, на якій він вже переслідував студентів за інакодумство під час Майдану.

Вотум недовіри генеральному прокурору став іще однією сходинкою вниз до такого сценарію.

Що ще чекає країну, якщо ця сама нова більшість продовжить приймати рішення і закони, призначати прокурорів та керівників антикорупційних органів?

Як випливає зі слів "слуги" Неклюдова, громадяни України ризикують відчути на собі "весну" верховенства права, коли підозри і звинувачення будуть оголошуватися, щоб задовольнити "суспільний запит". Сьогодні – Порошенко, завтра – Тимошенко, а після 2024 – і Зеленський.

Таке вже було. Запроваджена більшовиками, комуністами-сталіністами "пролетарське правосуддя" коштувало Україні дуже дорого. Воно було складовою того тоталітарного режиму, який і сам Зеленський визнає винуватцем голодомору і співучасником голокосту.

Тому зараз важливо докласти зусиль, щоб "червоний терор" не повернувся в новій кольоровій обгортці і під новими гаслами.

Важливо, щоб президент України не просто на словах говорив про повагу до Конституції, а спирався на людей, які у своїх діях керуються конституційними приписами і законними процедурами.

Президент України має припинити переслідування політичних опонентів. Натомість має застосувати свої вміння і знання, щоб об'єднати політичні сили для захисту національних інтересів.

Президент повинен наважитися зберегти навколо себе людей, які здатні мислити і діяти незалежно, і попрощатися з людьми, готовими поставити свої і його інтереси вище інтересів громадян і безпеки країни.

Тому, незалежно від пори року, громадянське суспільство має бути готовим підтримати президента, якщо він чесно виконуватиме свої обов'язки.

І, якщо доведеться, стримати президента, коли він спробує перетворити громадян на слуг чи сам перетвориться на слугу олігархів та криміналу.

Але вибір однаково за Володимиром Зеленським. Він має знати, що, перефразовуючи відомий вислів Наполеона, можна прийти до влади на хвилі овацій, але оплесками владу не втримати.

Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва, для УП

Останні новини з категорії Аналітика

Бізнес Чернігівщини через два роки після звільнення: проблеми і перспективи

Про стан бізнесу у Чернігівській області за два роки після від звільнення регіону від російських окупантів - у статті Миколи Кірєєва та Лари...
27 червня 2024

Нова політична епоха в ПАР: чи стане вона проукраїнською?

Про новий політичний розклад у ПАР, позиції основних партій та чи зміниться позиція ПАР щодо України - аналізує Дзвінка Качур
25 червня 2024

Молдова напередодні президентських виборів: ключові актори та точки суспільного напруження

Аналітичний огляд передвиборчої ситуації у Республіці Молдова - у статті Маріанни Присяжнюк
13 червня 2024

«Зелені» мегавати. Як компенсувати збитки від пошкодження української енергосистеми

Про розвиток зеленої енергетики, зокрема на Сумщині, в умовах війни - у статті Сергія Ханіна
4 червня 2024