Повернути житло. Як в Україні працює програма «єВідновлення»

Аналітика
Перегляди: 567
11 березня 2024


Сергій Ханін,
журналіст, Сум

 

Після початку повномасштабного вторгнення  в Україні не залишилось жодної сфери, яка б так чи інакше не зазнала на собі впливу бойових дій.  Та найбільше за цей час постраждав житловий фонд країни. Внаслідок обстрілів десятки тисяч будівель було пошкоджено, багато житлових споруд  загарбники взагалі зрівняли із землею, залишивши людей без даху над головою. Тож перед державою, з-поміж багатьох інших, постала проблема надання таким громадянам допомоги у відбудові зруйнованих осель, а почасти – і в  пошуку нового житла для них. Щоб поступово     розв’язувати це гостре питання, влада ухвалила національну програму «єВідновлення».

Житло потребує відновлення

За останніми даними Інституту Київської школи економіки (КSЕ), через повномасштабне вторгнення Росії станом на січень 2024 року  в Україні було зруйновано або пошкоджено понад  250 тисяч об’єктів житлового фонду.  З них 222 тисячі – приватні будинки, понад 27 тисяч — багатоквартирні та 526 – гуртожитки. Прямі збитки від руйнувань цих обʼєктів оцінюються в 58,9 млрд дол. Найбільше постраждали від руйнування житлового фонду Донецька, Київська, Луганська, Харківська, Чернігівська та Херсонська області.

https://kse.ua/wp-content/uploads/2024/02/1080x1080-damages-January-2024-ukr.png

Аби постраждалі  отримали реальну можливість повернути свої квартири та будинки  до «життя»,  10 травня  2023 року в Україні стартувала програма «єВідновлення», яка дає можливість отримати компенсацію на відновлення пошкодженого війною майна. Рішення про суму компенсації ухвалює спеціальна комісія при громаді протягом місяця після отримання заявки. Отримані кошти українці можуть витратити лише на будівельні матеріали із затвердженого  переліку або будівельні послуги компаній, які є учасниками  програми.

У межах першого етапу «єВідновлення» максимальна сума допомоги на ремонт становила 200 тисяч гривень. Йдеться насамперед про заміну вікон чи дверей, ремонт покрівлі тощо.

Відповідно до наступних  змін, які набули чинності 15 вересня, сума компенсації була збільшена. На ремонт у квартирах виділяють до 350 тисяч гривень, а у приватних будинках — до 500 тисяч гривень.

Допомогу на поточний ремонт можуть отримати всі громадяни України, які є власниками або співвласниками  приватних будинків, квартир, житлових приміщень, пошкоджених внаслідок бойових дій. Такі об’єкти мають бути розташовані на звільненій території і не мали би ремонтуватися перед цим своїми силами.

Згодом зазначена програма розширилася: з 1 серпня власники знищеного житла отримали змогу претендувати на отримання компенсації для придбання нової квартири чи будинку.

І, нарешті, поки що останнім, третім етапом роботи програми «єВідновлення» стало надання  коштів постраждалим на зведення нового приватного будинку на власній земельній  ділянці, починаючи з січня 2024 року.

Триває також експериментальний проєкт з обстеження житла на тимчасово окупованих територіях. У першому кварталі цього  року уряд очікує на перші результати, які можна буде масштабувати на інші ТОТ.

Мільярд на відбудову

За даними Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, станом на кінець січня 2024 року по фінансову допомогу на відновлення пошкодженого житла звернулися понад 69 тисяч українців, а понад 37 тисяч вже отримали 3,2 млрд грн на проведення термінових та капітальних ремонтів.

З цієї суми вони вже витратили понад 1 млрд грн на придбання будівельних матеріалів та послуг.

«Гроші за програмою державної грошової допомоги  «єВідновлення» – цільові і  можуть бути витрачені лише на будівельні матеріали та послуги для проведення ремонтів.  Свої послуги пропонують понад 2 тисяч підприємців будівельної галузі, це переважно малий та середній бізнес. Для них це можливість стати «видимими» та надати свої послуги тим, хто їх  надзвичайно потребує. Важливо, що гроші на допомогу повертаються в українську економіку та посилюють її», – прокоментував хід програми віце-прем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков.


Олександр Кубраков

Щодо другого компоненту «єВідновлення» – компенсації за втрату домівок за житловими сертифікатами, – то за ним станом на початок березня 2024 року було подано понад 11  тисяч заявок.  Кількість тих, хто вже отримав компенсацію, наразі перевищила тисячу. Люди придбали нове житло в Чернігівській, Харківській, Миколаївській, Сумській, Київській, Тернопільській, Львівській областях та в Києві.

Коректно оцінити збитки

Як бачимо, у цьому питанні йдеться про мільярди гривень державної фінансової допомоги,  без якої відновлення та придбання житла для більшості постраждалих від його  руйнування було б просто неможливим. Але чи працює ця програма на повну потужність та чи задовольняє  потреби зацікавлених у ній людей?

Аналізуючи факти, перше, що спадає на думку, – це певна інертність людей, чиї будинки були пошкоджені. Нагадаємо, експерти Інституту Київської школи економіки оцінили обсяг пошкодженого та зруйнованого житла у понад 250 тисяч одиниць на початок 2024 року. Тим часом, заявки на отримання фінансової допомоги на ремонт пошкодженого та нового житла надійшли від 77 400 постраждалих, що становить менше третини загальної кількості.

Певною мірою це пояснюється тим, що багато власників пошкодженого або зруйнованого житла  стали переселенцями, навіть якщо таке житло перебуває на неокупованій території. А без господаря домівки комісія оглянути її й оцінити збитки не може. Відповідно, й заявка такої людини залишиться без розгляду.

Говорячи про низьке число заявників, варто звернути увагу й на те, що на компенсацію можуть претендувати власники лише тих об’єктів, які були пошкоджені після 24 лютого 2022 року. Це автоматично позбавляє права домагатися відшкодування переселенців, чиї будинки зазнали руйнувань до означеного терміну з 2014 року, а зараз опинилися на тимчасово окупованих територіях або ж у тих районах  Луганської і Донецької областей (одних з найбільш постраждалих від руйнувань), які залишаються під контролем  України, але перебували під обстрілами ще до початку повномасштабної війни.

Є питання і до роботи  комісій  з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна, які, як зазначають юристи, часто схильні занижувати тарифи.

Це, на думку правників, можна пояснити тим, що суб'єкти, які фіксують  пошкодження нерухомості,  бояться брати на себе відповідальність за адекватну їх оцінку,  адже необґрунтовані витрати державного або місцевих бюджетів часто мають наслідком кримінальну відповідальність за розтрату коштів. Як наслідок, розмір компенсації за пошкоджене та знищене майно, який розраховується комісією за нормативними формулами та показниками, може не відповідати реальній вартості майна з урахуванням необхідного ремонту, втрачених меблів та побутової техніки.

Існують проблеми й з темпами та якістю роботи комісій, які здійснюють оцінку пошкодженого об’єкта на місцях. Вони можуть призупинити розгляд конкретного випадку через, наприклад, неповний пакет документів або технічні збої в реєстрі. Подекуди цей процес розтягується в часі або виконується недостатньо сумлінно.

Між тим, фахівці зазначають, що при визначенні матеріальної шкоди, завданої російською агресією громадянам України, дуже важливо використовувати  методики, які давали б обґрунтований і зрозумілий експертам результат. Водночас не завжди можна покладатися на методи й інструменти досліджень, до яких вдавалися при обстеженні зруйнованих або пошкоджених будівель  у мирний час.

Зокрема, так вважає директор ДП «Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій», доктор технічних наук, професор Геннадій Фаренюк.Геннадій Фаренюк

  «Фахівці постійно займалися питаннями будівель, пошкоджених унаслідок техногенних аварій чи стихійних лих. Наш Інститут також десятиліттями обстежував пошкоджені будівлі. Але зараз їх кількість зросла в тисячі чи й у десятки тисяч разів. І одна справа, коли йдеться про пошкодження через вибух паливного котла, й зовсім інша — при прямому влучанні ракети. За статистикою, майже 160 тисяч будівель та споруд в Україні пошкоджені через війну. Майже 20 тисяч із них — багатоповерхівки. Це складні інженерні споруди. І потрібен ефективний підхід, який допоможе з’ясувати ступінь їх пошкодження. Найголовніше — об’єктивно визначити: вважати будівлю повністю зруйнованою чи частково пошкодженою, яка підлягає відновленню», – зазначив  Фаренюк  під час пресконференції в Укрінформі на тему «Відновлення: оцінка збитків, завданих РФ, на кейсах Бучі».

Чек-лист з пошкодженням не «б’ється»?

Некоректна оцінка збитків, звичайно, впливає і на розмір їх відшкодування. Наприклад, у Сумській області в рамках першого етапу проекту з надання компенсації за пошкоджене майно станом на 5 березня 2024 року жителями області було подано 2 340 заяв, із яких 2 244 взято в обробку. Ухвалено  позитивні рішення про виплату компенсації 1371 заявнику на суму майже 131 мільйон гривень. При цьому 1667  громадян вже отримали відповідну компенсацію. Загальна сума виплат їм становить понад 150 мільйонів гривень.

Нескладно підрахувати, що в середньому на кожного заявника припадає  89 тисяч гривень з 200 тисяч мінімально допустимих. Приблизно стільки  ж – 86 тисяч гривень – було виплачено загалом по Україні. Комусь цих грошей вистачить, аби замінити, наприклад, віконні рами чи двері, але що робити тому, у кого збитки серйозніші?

Наслідки обстрілу міста Середина-Буда Сумської області. Фото: Сумська обласна прокуратура

Павло, мешканець селища Середина-Буда на півночі Сумщині,  на відновлення будинку отримав 70 тисяч гривень.

«В мене в обійсті живого місця немає – все посікло осколками, а на городі воронка. Живу фактично у підвалі. Вікна три рази вилітали, на третій раз плюнув і вирішив, що скло ставити не буду – які плівкою затягнув, які просто позабивав фанерою. У нас гепає постійно – сенсу ставити вікна не бачу. 70 тисяч взяв, бо кошти треба. А куди їх приткнути – ще думаю… Мені, щоб двір і господарство відновити, треба з півмільйона»,каже чоловік.

Схожа ситуація і в чернігівця Сергія Саїда, будинок якого зазнав обстрілу 4 березня 2022 року під час російської блокади міста.  Крім зруйнованого даху та мансардного поверху, від прильоту вийшла з ладу електрика, а дощі залили решту будинку. У травні він подав заявку на компенсацію, через півтора місяця до нього прийшла комісія робити обстеження.

«Робили повний чек-лист — у мене пошкоджень було на 442 тисячі, вони нарахували. Але вони не враховували, що за цілий рік я самостійно за свої власні кошти відновлював своє житло. Я один із перших, хто подав заяви. І на той момент Чернігівська область підпадала під компенсацію – максимально це 200 тисяч гривень. Потім вже Верховна Рада прийшла до висновку, що приватним будівлям недостатньо цих коштів і поставили максимально 500 тисяч гривень»,розповів Суспільному чоловік.

На отримані гроші – 200 тисяч гривень – Сергій замовив електрику, димоходи та матеріали на армопояс, на який встановлять дах, а також та замовив розрахунки покрівлі. Каже, що цих грошей точно не вистачить, щоб завершити відновлення. Тому він подав заявку повторно, коли дізнався, що 15 вересня набули чинності зміни до постанови Кабміну про збільшення граничної суми компенсації. Однак цю його заявку відхилили.

Висновки і перспективи                   

Попри те, що «єВідновлення» експерти називають однією з ключових законодавчих ініціатив внутрішньої політики України за минулий рік, справді ефективним механізмом програма, навіть при усуненні вищезгаданих недоліків, стане за наявності необхідної для її повноцінного функціонування кількості коштів. А їх наразі немає. У 2023 році Кабмін виділив 4,4 млрд грн на «єВідновлення» з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, який є джерелом фінансування програми і куди спрямовуються арештовані активи російських банків і підсанкційних осіб. Якщо припустити, що всі, хто подав заявку на державну допомогу, отримають хоча б  по 200 тисяч гривень, то виділених коштів  має вистачити лише на 22 тисячі об'єктів пошкодженого житла. Нагадаємо, що наразі таких об’єктів налічується  понад 250  тисяч.

Оскільки конфіскація заморожених у країнах Заходу російських активів та спрямування їх на відбудову України залежить від політичної волі лідерів європейських країн і є довготривалим процесом, влада міркує над додатковими джерелами фінансування програми. Зокрема, український уряд має надію, що у майбутньому це можуть бути гранти Світового банку.

Наразі ж на виконання програми доводиться використовувати кошти Фонду, а  ними він у повному обсязі не забезпечений. Так, на 2024 рік у Фонді ліквідації наслідків збройної агресії на «єВідновлення»  передбачено 5,8 млрд  грн, але, за прогнозами Мінвідновлення, додатково на виплату компенсацій знадобиться  майже вдвічі більше – близько 10 млрд грн.  І саме від того, чи вдасться знайти ці гроші зараз і чи буде така можливість знаходити їх  у майбутньому, залежатиме успіх добрих намірів держави повернути людям придатне для проживання житло.

Останні новини з категорії Аналітика

Медіапростір Одеси: аналіз контенту, який споживають одесити

Медіавподобання жителів Одеси та Одеської області,чому частина з них досі споживає російський контент, а також умови переходу на україномовн...
18 квітня 2024

Як відновлюються села Новобасанської громади на Чернігівщині

Як відновлюються села Чернігівщини впродовж двох років після деокупації – фоторепортаж Дмитра Шолоха у співавторстві з Романом Коржовим
15 квітня 2024

Голос України в Одесі: переорієнтація одеського медіапростору у воєнний час

Сучасний прогрес українізації одеського медіапростору аналізує Станіслава Воронкіна
8 квітня 2024

Невиправдані помилки Лули шкодять його міжнародній репутації

Президент Бразилії Луїз Інасіу Лула да Сілва відновив міжнародну репутацію країни, але його провокативні жести ускладнюють досягнення основн...
4 квітня 2024