Події
Перегляди: 1206
28 вересня 2021

Не війною єдиною. Експерти обговорили найактуальніші питання безпеки людини

Більшість із нас поняття безпека розуміє, наприклад,  як захист від фізичного насилля або ж тероризму чи військових агресій. Але в сучасному світі слова  «безпека людини»  набирають якісно нових рис та значень, значно ширших від усталених розумінь.

Саме тема безпеки людини, безпекових політик й стала предметом дослідження, яке провело Київське бюро Фонду ім. Гайнріха Бьолля.

Соціологи провели фокус-групи та інтерв’ю з експертами в чотирьох областях України – Запорізькій, Херсонській, Луганській та Донецькій (на територіях, контрольованих урядом України).  Дослідження розкриває питання, як громадяни/-ки України розуміють поняття безпеки і які компоненти, на їхню думку, туди входять. Результати своєї роботи аналітики представили під час проведення онлайн-конференції «Безпека людини: оцінка та очікування мешканців та мешканок чотирьох областей України», яка відбулася 24 вересня 2021 р. Цим обговоренням організатори проєкту започаткували низку онлайн-дискусій на цю актуальну тему. Причому таке дослідження й такий дискурс в Україні відбуваються вперше.

Модераторка заходу, політична аналітикиня Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Марія Золкіна відзначила, що безпека людини – поняття багатовимірне: від безпеки політичної, економічної – до безпеки спільноти. Сприяти  більш глибокому підходу до поняття безпеки при формуванні політик входить до пріоритетів Фонду ім. Гайнріха Бьолля, за фінансової підтримки якого і здійснюється проєкт. 

Фото із сайту  Фонду ім. Гайнріха Бьолля

Керівник київського бюро Фонду ім. Гайнріха Бьолля Йоханнес Фосвінкель наголосив на актуальності та важливості дослідження. Для прикладу він навів досвід Німеччини. Питання безпеки людини, пацифістські гасла в тамтешньому суспільстві  активно обговорювали ще в 60 – 70 роках минулого століття. Причому безпекова складова стала однією з головних в ідеології  Партії Зелених. За словами Йоханнеса Фосфінкеля, потрібно було чимало часу, щоб багатовимірне питання безпеки стало важливим для німецького суспільства. Особливо актуалізувалась ця тема після війни на Балканах. В Україні ж тема зовнішньої агресії та припинення війни природньо є пріоритетною для безпеки людини.

«Водночас, – каже керівник офісу, – безпека людини – це щось більше, ніж військова безпека. Це набагато ширше поняття. Минулого року ми запитали в українців на місцевому рівні, що для них означає безпека. Відповіді стосувалися багатьох тем. Насамперед – це кінець війни, економічна безпека, охорона здоров’я, особиста безпека й безпека спільнот. Ми зрозуміли, що безпека людини – це управління різними сферами суспільства».

Проведені дослідження та онлайн-обговорення створять платформу для дискусій великого кола експертів та експерток навколо питання безпеки людини,  вважає Йоханнес  Фосвінкель.

Представляла результати дослідження професорка кафедри соціології УКУ, DAAD-професорка в Європейському університеті Віадріна  Оксана Міхеєва.  Вона розповіла про методику досліджень, застосування соціологічних методів для отримання кращого результату. Щоб респонденти були більш відкритими, дослідники у фокус-групах розпочинали дискусії із загальних питань – як їм живеться, що їх найбільше хвилює, як вони самі розуміють тему безпеки. Оскільки території проведених досліджень  прилягають безпосередньо до ліні фронту, найбільше  місцевих жителів непокоїла  тема припинення війни.    

«Але коли ми запитали – коли і за яких умов ви почуваєтесь в безпеці – я  була здивована тим, що практично ми отримали модель людської безпеки. Можливо тому, що на цих територіях працюють міжнародні організації й більшість із цих питань була правильно артикульована. Насамперед це фізичний аспект безпеки, а також економічний та медичний. Потім ідуть питання соціального захисту, пам’ять про війну, неконтрольоване поширення зброї. Але найцікавіше те, як люди ці питання деталізують. Це важливо, бо коли ми говоримо про певні рішення, певні кроки, ми маємо розуміти, якими є очікування людей. Тоді буде зрозуміло, як люди реагуватимуть на політичні пропозиції та кроки», – стверджує Оксана Міхеєва.  

Ще один висновок дослідників – залежно від загроз люди відповідно створюють свої сценарії поведінки. Наприклад, не повертаються пізно вночі додому чи планують маршрути безпечними районами. Або ж купують надійні двері, решітки на вікна, встановлюють системи сигналізацію й таке інше. Це стає ще однією статтею витрат людини й звідси випливає інший аспект безпеки  –  економічний.

«Відсутність своєрідної фінансової  подушки безпеки, яка  дозволила б пережити кризу чи втрату роботи, стає важливим чинником, який впливає на стан людини, її відчуття», –  зазначає екпертка.

Пандемія коронавірусу також внесла свої корективи в страхи та поведінку людей. Актуалізувався  медичний аспект безпеки, адже окрім нового епідемічного виклику проявився аспект незавершеності реформи медичної системи, й люди часто не знають нових, правильних процедур звернення до медичних установ, виявляють недостатнє розуміння безплатних і платних послуг, а це створює додаткові невпевненість й напруження. Окрім страхів захворіти на  несподівану недугу, відчути на собі незрозумілі норми й правила медичної системи, відсутність фінансової «подушки безпеки», дослідники вийшли на проблему соціального захисту.

«Є проблема, як люди сприймають сучасну систему соціального захисту, пільг чи субсидій. Явно простежується акцент на несправедливості та нерівному доступі до неї, коли пільги отримують ті, хто не має для цього підстав. Особлива категорія населення – тимчасово переміщені особи або люди, які втратили роботу. Дуже часто такі люди не знають своїх прав й тому вони мають додаткові стресові ситуації», – пояснює пані Міхеєва.

Загальний висновок дослідників – довіра одне до одного, довіра до державних інституцій  є ключовими для стійкості від загроз.

Цікаві думки в обговоренні висловив кандидат політичних наук, член Громадської Ради при МЗС України  Тарас Жовтенко. На його думку, результати дослідження  важливі для розуміння поняття національної безпеки. Й важливий саме  демократичний, а не тоталітарний підхід в захищеності від загроз. Дискутант згадав сумнозвісний за радянських часів КДБ (Комітет державної безпеки ), коли сама назва говорила про захищеність державного, репресивного  механізму. В демократичних суспільствах навіть процедура виборів  важлива для захищеності громадянина й суспільства. Якщо вибір людей свідомий, демократичний і гарантований  – це пряма залежність для ефективності роботи органів державної влади. 

«Формуючи таку владу ми маємо безпечну державу й безпечну людину. Будь-яка західна демократія тяжіє до безпеки особистості, гарантуючи безпеку кожній людині. Якщо людина захищена економічно, соціально – залежить й який вона робить політичний вибір. Чим демократичніше суспільство, тим менше загроз для особистості», – вважає політолог.

Щодо України, пан Жовтенко звернув увагу на російську агресію. Причому не стільки на прямі військові дії, як на гібридний характер втручання, зокрема, ворожу пропаганду, яка впливає на все суспільство. І якщо цьому не протидіяти, ця загроза впливатиме й на сприйняття інших загроз.

«Буде вразливою людина, буде вразливим й демократичне суспільство й тому безпека особистості має бути в центрі уваги при  формуванні системи національної безпеки», – переконаний експерт.

Фото Укрінформу

Ще один дискутант,  політолог, співзасновник Національної платформи «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію» Олег Саакян, відзначив важливість проведеного дослідження, бо воно «дає нам простір для роботи, адже показує об’ємність й розуміння цього питання в суспільстві». Одне із конкретних спостережень політолога, це певна «радянськість» сприйняття, коли люди оцінюють проблему безпеки  стереотипами минулого.

«Немає сучасного образу, який був би побудований не на стереотипах вчорашнього дня, а на сучасному стані речей. Це дороговказ людині з точки зору державної політики,  як їй у цьому просторі вибудовувати власні горизонти планування, щоб у людини було розуміння цього розвитку. Інакше, за відсутності цього розуміння, ми бачимо не модель життя, а модель виживання», – вважає Олег Саакян.

Цікавим для політолога виявилися й підтвердження тези, що політики створили завищені  очікування щодо покращення життя – передвиборні обіцянки не відповідають  тим діям, які робляться потім. Водночас експерт відзначив позитивний поступ, що його пропонує проєкт національної безпеки України «Безпека людини – безпека країни».

«Цей принцип  частково інкорпорований в українську нормативно-правову базу. І це дає суспільству  можливість вимагати або створювати простір для політиків та політик, щоб вони відповідали сьогоднішнім викликам і ризикам, які стоять перед українським суспільством», – наголосив Олег Саакян.

 Резюмуючи дискусію, Марія Золкіна анонсувала, що під час наступних  онлайн-конференцій  експерти говоритимуть  про конкретні аспекти безпеки людини.  Фонд «Демініціативи» разом із партнерами планують також провести інформаційну кампанію з популяризації результатів дослідження. 

Цей матеріал підготовлено в рамках реалізації спільного  проєкту  Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва  та київського бюро Фонду ім. Гайнріха Бьолля.

Останні новини з категорії Події

Більше 11% виборців України стикались із пропозицією підкупу — презентація соцопитування та експертне обговорення

Експерти ОПОРИ та "Демініціатив" презентувалаи результати опитування громадян про їхне ставлення до підкупу виборців
26 листопада 2021

Ключі від економічної безпеки лежать в «кишені» держави та її громадян: замітки з експертної дискусії

Тези дискусії «Ключі від економічної безпеки і де їх шукати в Україні»
23 листопада 2021

Вибори, громадянська активність та контроль за владою – складові політичної безпеки людини

Тему політичної активності громадян України як складової загальної безпеки людини експерти обговорили на онлайн-конференції.
8 листопада 2021

На Закарпатті ситуація краща у ставленні до нацменшин, ніж по Україні, – Андрій Сухарина

Андрій Сухарина представив результати дослідження на форумі ідей та рішень “Re:Open Zakarpattia”
6 листопада 2021