Міжнародні зв’язки Одеси в умовах повномасштабної війни: чи відчутні зміни?

Аналітика
Перегляди: 1822
30 листопада 2023


Михайло Шабанов,
політолог,
доцент кафедри політології
ОНУ імені І. І. Мечникова

Вступ

Для міжнародної спільноти Одещина – регіон абсолютно «знайомий». Упродовж десятиліть, починаючи з 1991 року, міжнародні зв’язки постійно розширялися та укріплювалися, репутація Одеси як культурного та туристичного центру набувала стійкого характеру в очах іноземних гостей, зростала й кількість міст-побратимів по всьому світу. Делегації, місії, іноземні туристи активно включалися у «порядок денний». Регіон сконцентрував на собі міжнародну увагу. Крім того, діяльність одеситів по всьому світу сприяла поглибленню співпраці в різних країнах. У цьому напрямку працюють програма «Амбасадори Одеси» (різноманітні зв’язки з одеситами, які живуть і працюють за кордоном тривалий час і можуть виступати як «посли Одеси»), ініціатива «Одеса їде в гості» (чиновники міської влади відвідують міста світу для залучення інвесторів до співпраці), а також відома організація «Світовий клуб одеситів» (створена 1990 р. з філіями по всьому світу).

В економічній площині важливим аспектом міжнародної співпраці є реалізація програми «Одеса 5Т» (Tourism – Trade – Transport – Technologies – Trust). Її було розроблено для сприяння ефективній взаємодії вітчизняних та іноземних підприємців та інвесторів. Докладно про особливості стратегічного бачення міжнародних зв’язків з боку міської влади та громади можна дізнатися  з «Інтеркультурної стратегії міста Одеси на 2022–2024 рр.» (ухвалена 2021 р., тобто у довоєнний час).

Сьогодні загальні обриси такої уваги дещо скориговані.  Міжнародна співпраця Одеси та Одеського регіону загалом має декілька вимірів розвитку: дипломатичний та соціально-політичний (наразі за цей напрям здебільшого відповідають державні інституції та місцеве самоврядування); економічний (туризм і, разом з ним, збереження й розвиток портової інфраструктури, аспекти «зернової проблеми» як пріоритет держави та громад); культурний вимір, адже пожвавлення міжнародних зв’язків відбувається на тлі масштабних обстрілів, руйнування  пам’яток культурної спадщини, унікальних музейних експонатів та самого міста Одеса; медійний, який охоплює співпрацю з міжнародною журналістською спільнотою, зокрема міжнародними інформаційними агентствами, та роботу іноземних журналістів в Одесі та регіоні загалом.

Дипломатія після початку війни

Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну дипломатичні візити з боку європейських країн та світу, а також процес налагодження дружніх та партнерських відносин стали видимим маркером спільних зусиль з подолання трагедії для країни та регіону. Варто відзначити масштабну діяльність європейських партнерів у допомозі Одесі.

У цьому сенсі в комунікації з представниками дипломатичних місій актуалізувалися безпекові, гуманітарні та економічні питання. Так, 15 вересня 2022 року відбулася зустріч мера Одеси Геннадія Труханова з міністрами закордонних справ Ірландії та Литви. Основними питаннями, які обговорювалися, були робота «зернової ініціативи», діяльність Одеського порту, збереження пам’яток в історичному центрі Одеси.

Одеса посилює міжнародні зв’язки з містами-побратимами (у довоєнний час на період 2021 року Одеса мала 50 міст-побратимів). У листопаді 2022 року Одеса та Венеція офіційно зміцнили свої дружні відносини. Зокрема, було підписано угоду про побратимські відносини між містами. Водночас з числа міст-побратимів логічно виключили російські та білоруські міста.

У 2023 році міжнародні візити до Одеси значно пожвавилися порівняно  з показниками 2022-го. Динаміка візитів позитивно впливає на імідж Одеси та регіону. Головне – це готовність представників інших країн зрозуміти проблеми Одещини та допомогти у їх вирішенні. Влада та громадянське суспільство активно працює у цьому напрямі. Комунікація вибудовується на різних рівнях. Наприклад,  31 серпня 2023 року мер Одеси  «зустрівся з головоюь французько-української асоціації «Марсель-Одеса» пані Наталією Добрянською та Амбасадором міста Одеси у Французькій Республіці паном Лораном Кернетом».

Міжнародна підтримка та допомога

Від початку повномасштабного вторгнення Одеська область опинилася у фокусі допомоги та уваги з боку держав-партнерів, міжнародних інституцій та організацій. Насамперед  необхідно відзначити допомогу від міжнародних благодійних фондів. Вони взяли на себе важливу роль у гуманітарній місії.

Зокрема, відомий благодійний фонд «Леруа Мерлен Солідарність» у листопаді 2023 року підписав меморандум про співпрацю щодо відновлення будинків, постраждалих від російських обстрілів.

Взимку проблема забезпечення критичної інфраструктури Одеси та Одещини всім необхідним є серйозним викликом. Допомогу та підтримку у цій сфері надають як урядові інституції країн демократичного світу, так і міжнародний неурядовий сегмент організацій. Як повідомляє сайт міста Одеси, у жовтні 2023 році «два медичні заклади Одеси отримали потужні генератори виробництва Японії. Це стало можливим завдяки сприянню та взаємодії урядів Японії та Словаччини, фонду ADRA та Амбасадора Одеси у Словацькій Республіці пана Олександра Ройтбурга». Власне, це не поодинока акція, а постійна робота, яка зачіпає стратегічний вектор.

Місія ЮНЕСКО в Одесі

Історичний центр Одеси є об’єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Отримання цього статусу стало важливим досягненням.  Його збереження та відновлення є стратегічним завданням і, водночас, постійно виникають труднощі з аналізом та оцінкою рівня збитків від терористичних обстрілів країни-агресорки.  За  повідомленням Української Служби Інформації, «ЮНЕСКО порахувала кількість пошкоджених росіянами культурних пам'яток в Україні та визначила, що через руйнівні та терористичні дії окупантів в країні пошкоджено 274 культурні об'єкти, 8 з яких розташовані в Одесі». Така оцінка враховує загальний спектр втрат, однак обстріли Одещини відбуваються з частою періодичністю, тому підрахувати загальні культурні втрати в регіоні складно.

ЮНЕСКО –  надзвичайно важлива для Одеси міжнародна інституція. Місто постійно потерпає від ворожих обстрілів. Відновлення пам'яток культури потребує надійних міжнародних контактів, зворотного зв'язку, ресурсів та інвестицій. Крім того, варто зазначити, що  «включення українських об’єктів до цього Списку ЮНЕСКО надає Україні додаткові юридичні аргументи для збору доказів агресії росії проти культурної спадщини України, а також відкриває двері для додаткової технічної допомоги, аби реалізувати нові надзвичайні заходи для захисту унікальної спадщини».

Збереження та відновлення культурної спадщини – мета поглиблення співпраці з цією знаною інституцією. Сьогодні значними є зусилля Міжнародної ради з охорони пам'яток та історичних місць саме з розширення меж «Історичного центру Одеси».

Пошкоджений собор у центрі Одеси. Фото: Новини.LIVE

Директорка ЮНЕСКО в Одесі: у місті відкрили інформаційну табличку про внесення центру до всесвітньої спадщини. Інформаційна табличка. Фото: Суспільне Одеса

Проблема відновлення культурних пам’яток актуалізує зусилля держав Європейського Союзу, які висловлюють беззаперечну готовність долучитися до цього процесу. Серед них – Італійська Республіка, представники якої здійснюють постійні візити до Одеси. Зустрічі з міської владою демонструють конструктивну позицію влади цієї країни.

Співпраця з іноземними журналістами: думки експертів

Перспективним напрямом для Одеси є співпраця з іноземними журналістами та їхня діяльність у регіоні. Від початку повномасштабного вторгнення до життя Одеси прикута увага міжнародних оглядачів. Іноземні журналісти постійно висвітлюють найширший спектр проблем влади, громад, бізнесу, культури, гуманітарної допомоги. В свою чергу, одеські журналісти на постійній основі співпрацюють із міжнародними медіа та надають інформацію про поточний стан справ. Підсумком цього масштабного процесу стане створення  Одеського медіацентру, який надає можливість для комунікації з іноземною журналістською спільнотою на інституційній основі.

Загалом експерти відзначають значну динаміку візитів журналістів іноземних інформаційних агентств до Одеси та Одещини, кооперацію з провідними одеськими спеціалістами,  висвітлення проблем регіону на тлі війни та постійних обстрілів.

Колотвін Павло, координатор Медіабази Одеса.Херсон, регіональний представник ІМІ в Одеській області

Так, Павло Колотвін, координатор Медіабази Одеса.Херсон,  зазначає:  

«З початку повномасштабного російського вторгнення регіональна журналістська спільнота відіграє значну роль у пожвавленні міжнародного співробітництва як на регіональному, так і на всеукраїнському рівнях. З початком російської інтервенції десятки одеських журналістів почали надавати свої інформаційні матеріали для міжнародних новинних агентств, а далі перекваліфікувалися у супроводжуючих (фіксерів) іноземних знімальних груп. Іноземні журналісти масово перетинали кордон в Одеську область,  щоб висвітлювати війну в Україні, та виходили на контакт з місцевими фіксерами, які, власне,  на початку війни й пізніше стали «очами» для іноземців, чиї інформаційні матеріали згодом транслювалися  на ТВ, виходили в газетах та онлайн-медіа по всьому світу».

Експерт також розповів,  що «місцевий ресурсний центр для журналістів Медіабаза Одеса.Херсон, який  є проєктом Інституту масової інформації, одним із перших у регіоні забезпечив спеціалізовану захисну амуніцію (каски та бронежилети) як для українських, так і для міжнародних журналістів, видавши за весь час близько 20 комплектів захисного спорядження, включно з аптечками,  павербанками і т.д.  За час війни кілька десятків науковців, політичних експертів та авторів, які займаються питаннями війн та глобальних конфліктів, відвідали Медіабазу або отримали онлайн-консультації. Звісно, що роботи цих всесвітньовідомих людей сприяють позитивному сприйняттю України у світі. Близько 100 комплектів у постійне або тимчасове користування отримали місцеві фіксери, що супроводжували іноземців по всій країні. Важливу роль у налагодженні ефективної комунікації та міжнародної співпраці відіграв і Медіацентр Україна – Одеса, де проходили брифінги та пресконференції за участі поважних гостей, політиків та дипломатів з кількох десятків країн. Ці заходи також висвітлювали  кілька сотень іноземних журналістів, які  постійно перебувають на території  України та готують свої інформаційні матеріали для закордонної аудиторії».

Павло Колотвін наголошує: «Відкритість країни для іноземних знімальних груп та можливість вільно висвітлювати події в Україні,  в тому числі коштом місцевих журналістів та медійних організацій, дуже позитивно позначаються на міжнародних відносинах через очевидний демократичний процес інформування міжнародної спільноти про російську агресію в Україні».


Михайло Штекель, журналіст, головний редактор Media Centre Ukraine – Odessa

Михайло Штекель, журналіст, головний редактор Media Centre Ukraine – Odessa,  розкиває специфіку змін у відносинах з іноземними колегами: «Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну на південь України, зокрема в Одесу, приїхали десятки журналістів з міжнародних видань. Для багатьох із них це був перший візит в Україну. Вони  потребували консультацій та допомоги від місцевих спеціалістів. Це створило певні зв’язки між українськими та міжнародними ЗМІ, найчастіше комерційного характеру. Проте в будь-якому разі це дало можливість обмінятися досвідом, подивитись, як працюють колеги. Це було корисно для обох сторін – західні журналісти також вчилися в українських колег,  як працювати під час війни, як налагоджувати контакти, але головне – отримували контекст того, що відбувається».

В Одесі та інших південних містах свою діяльність зосередило  й багато міжнародних організацій.

Тут відкрили чи суттєво підсилили свої представництва такі міжнародні інституції, як, зокрема, УВКБ ООН та Міжнародний комітет Червоного хреста. Це ставить Одесу, Миколаїв та Херсон в міжнародний контекст, що змінює  підходи і до роботи, і до оплати праці, і до допомоги незахищеним верствам населення.

Михайло Штекель  застерігає: «Головна проблема і виклик сьогодні – зниження уваги та інтересу з боку міжнародних ЗМІ до України. До того ж ті наративи, що були популярні на Заході на початку повномасштабної війни, вже не є такими.  Замість війни із Росією до перемоги йдеться про заморожування конфлікту та переговори з Росією. Це впливає і на теми, які міжнародні ЗМІ планують тут висвітлювати. «Нові» ідеї не завжди відповідають інтересам та поглядам українських журналістів, зокрема в Одесі, і загострюють дуальний конфлікт всередині ЗМІ. А саме, питання про те, що має бути важливішим – громадянська позиція чи професіоналізм? Проте в будь-якому разі міжнародні ЗМІ дали величезний поштовх тим журналістам Одеси, які були готові до співпраці. Йдеться  і про мову, і про відкритість до нових знань, і про відданість журналістиці».

Освітня та наукова співпраця: позиція експерта

Освітній та науковий виміри  співпраці після початку повномасштабного вторгнення зазнали суттєвих трансформацій для країни та регіону, передусім пов’язаних з безпекою. Конкретні приклади дають загальне уявлення про поточну ситуацію.


Юрій Грінченко, начальник відділу міжнародних зв’язків ОНУ ім. І. І. Мечникова

Юрій Грінченко, начальник відділу міжнародних зв’язків Одеського національного університету ім. Мечникова, констатує: «Пандемія COVID-19 суттєво вплинула на перебіг міжнародного співробітництва в освітній та науковій сферах у всьому світі. Численні міжнародні проєкти та програми Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, академічна мобільність, участь у конференціях майже зупинились. Однак з першим послабленням карантинних обмежень представники ОНУ з новою силою почали відновлювати багаторічні зв’язки та активно залучати нових партнерів. На порядок зросла кількість як викладачів, так і студентів, які беруть участь в академічній мобільності за програмою Erasmus+, укладено десятки нових угод про співробітництво».

Експерт додає: «З початком повномасштабного вторгнення рф в Україну пріоритетом стало забезпечення особистої безпеки як викладачів, так і студентів університету. Багато закордонних партнерів ОНУ надали можливість отримати притулок, продовжувати навчання, наукову та викладацьку діяльність. Навіть у таких надзвичайних умовах ОНУ активно долучався до розбудови нових партнерських відносин. ОНУ став членом Європейської освітньої фундації, приєднавсь до двох альянсів європейських університетів – SEA-EU та EU-CONEXUS.

Продовжувала розширюватись мережа партнерів за програмою Erasmus та Horizon. Успішно розвивається ініціатива запровадження англомовних магістерських програм, які вже працюють на 5 спеціальностях і кількість здобувачів на яких швидко зростає. Розпочато переговори щодо організації програм подвійного диплому. Й, звичайно, професорсько-викладацький склад ОНУ бере участь у численних міжнародних конференціях, форумах, дослідницьких проєктах, стажуваннях тощо. Одеський національний  університет імені І. І. Мечникова долучився до найбільш впливових міжнародних рейтингів університетів, а саме: Times Higher Education World University Ranking та QS World University Ranking».

Культурний вимір співпраці: ОМКФ

14-й Одеський міжнародний кінофестиваль – це культурне надбання міжнародного рівня в умовах воєнного часу. В 2022 році через безпекові виклики ОМКФ проходив за кордоном. Однак ситуація змінилася, і в серпні 2023 року він відбувся одночасно в Одесі та Чернівцях. Можна констатувати, що «кінематографічна гордість» Одеси на другому році великої війни повернулася додому та привертає увагу міжнародної кіноеліти. За даними видання «Одеське життя» , ця подія максимально акцентувала увагу на українському кінопродукті (фільми «Полум’яне небо» Крістіана Петцольда, «Правило двох стін» Девіда Гутніка, «Ми не згаснемо» Аліси Коваленко).  

Фокус на Україну. Яким був 14-й Одеський міжнародний кінофестиваль. Фото: «Одеське життя»

Висновки

Міжнародна спільнота не залишала Одесу та Одеський регіон без підтримки та допомоги. Відносини з державами-партнерами, зокрема  Європейського Союзу, стали більш тісними та глибокими у багатьох сферах діяльності. Гуманітарний напрям наразі є найбільш помітним і репрезентує позицію єдиної європейської спільноти щодо Одеси. Фактично, на рівні цілого регіону можна відчути досить динамічні процеси інтегрування до єдиної сім’ї європейських народів. Сьогодні проблемами Одеси та Одещини  опікуються такі держави, як Франція, Італія, Ірландія, Литва. Міжнародні організації стають постійними учасниками необхідних ініціатив, спрямованих на зміни в Одеському регіоні.

Величезне значення має рівень економічної співпраці та продовольчої безпеки в контексті реалізації «зернової ініціативи». Міжнародні партнери зацікавлені у роботі Одеського порту та дунайських портів. Відповідно їхня увага зосереджена на цьому питанні. Воно часто звучить як беззаперечний «мейнстрім» на зустрічах на державному, регіональному та міському рівнях.

Панорамне фото: Думська

Цей матеріал представлено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

Останні новини з категорії Аналітика

Харківський художній музей: важкий шлях відновлення

Про те, як колектив Харківського художнього музею веде відчайдушну боротьбу за його відновлення – у фоторепортажі Сергія Бобка
26 квітня 2024

Зерновий коридор — дорога життя

Попри ворожі обстріли, Україна продовжує відновлювати знищені об’єкти й шукати можливості експорту своєї продукції на світові ринки. Марку "...
24 квітня 2024

Світовий досвід залучення іноземної робочої сили. Як ним може скористатися Україна

Про те, як залучити іноземців до відбудови повоєнної України та який досвід інших країн варто врахувати українській владі, аналізують Ларис...
21 квітня 2024

Медіапростір Одеси: аналіз контенту, який споживають одесити

Медіавподобання жителів Одеси та Одеської області,чому частина з них досі споживає російський контент, а також умови переходу на україномовн...
18 квітня 2024