Місцеві вибори, COVID-19 та знесення системи антикорупційного законодавства – що іще впливатиме на найближче життя країни?

29 жовтня «Політичний квартал»  підбив підсумки чергового політичного сезону, а зрештою і політичного року, який завершився разом із виборчою кампанією, обговоривши  висновки експертного опитування , проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, з профільними аналітиками в Укрінформі.

Зовнішня політика Президента наближається до «зараху», оцінка решти сфер його діяльності має негативну динаміку

Оцінюючи діяльність Президента, експерти відзначили, що  найбільше йому в третьому кварталі вдавалася  зовнішня політика. Про це, презентуючи результати дослідження, повідомив аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» Петро Бурковський.

Це єдина сфера, за словами аналітика, де спостерігається позитивна динаміка, якщо порівнювати з попередніми кварталами.

«Оцінка ця  зросла проти другого кварталу з 2,3 бала до 2,7 бала.  Згідно з нашою градацією, «3» – це посередня оцінка, а «2» –  в цілому неефективно.  Тобто  бачимо, що принаймні в сфері зовнішньої політики ми впевнено рухаємося, як кажуть студенти, до «зараху», – прокоментував цифри  аналітик.

Трішки підвищилась оцінка діяльності Президента щодо врегулювання конфлікту на Донбасі. Натомість негативну динаміку демонструє боротьба з епідемією COVID-19,  політика проведення реформ та кадрова політика Президента.

Рівень комунікації Президента з суспільством після падіння у другому кварталі відновився до рівня початку року. 

«Нам невідомо, чи така думка пов’язана із запровадженням Президентом «всеукраїнського опитування» у день місцевих виборів, але відомо, що експерти вважають, що  ця  ініціатива  відбувалися  насамперед для мобілізації виборців партії «Слуга народу» на цих виборах», – зазначив Петро Бурковський.

На думку експертів, найбільше впливати на політичну ситуацію в Україні упродовж найближчого року будуть результати місцевих виборів та зростання кількості захворювань на COVID-19. Подіями з менш помітним впливом респонденти вважають «режим тиші» на Донбасі та визнання неконституційним указу про призначення директором НАБУ Артема Ситника. Проте й ці події, на думку експертів, матимуть більше значення у житті країни, ніж «опитування» Зеленського.

Експерти досить високо оцінили імовірність відставки у третьому кварталі міністра охорони здоров’я Максима Степанова та запровадження жорстких карантинних обмежень.  Дещо нижчою є імовірність  відставки всього Кабінету Міністрів.

«А  от  імовірність відставки Авакова знижується уже третій квартал поспіль»,  – акцентує аналітик, зауваживши, що  ймовірність відставки всього Кабміну  експерти оцінюють вище, ніж припинення повноважень  міністра внутрішніх справ.

Що стосується зовнішньополітичних подій, то експерти вважають,  що не відбудеться ані виходу Росії з переговорів по Донбасу, ані  зустрічі у форматі «нормандської четвірки». А щодо гіпотетичних подій, які обговорюються у публічному просторі, то найбільше несприйняття експертів (94%) викликає ймовірність офіційного звернення до Росії з проханням надати необхідний обсяг вакцин проти коронавірусу та фінансування дефіциту державного бюджету шляхом грошової емісії.

Вже три квартали поспіль серед експертів зростають очікування ймовірних протестів у країні, підмітив Петро Бурковський. Водночас  загальнонаціональне опитування, проведене «Демініціативами»  наприкінці серпня, показало, що громадяни не очікують протестів у своїх громадах.

«Можна зробити обережний висновок,  – каже  аналітик, –  або громадяни ще  не відчули впливу тих чинників, які, на думку експертів,  можуть підштовхнути їх на протести, або опитані експерти переоцінюють рівень протестної мобілізації громадян».

Відмінне ставлення у експертів та громадян і до співпраці України з МВФ.

«Згідно з опитуванням, яке «Демініціативи»  проводили на замовлення ГО «Детектор медіа» в серпні цього року,   45 відсотків опитаних громадян вважають, що співпраця з МВФ загрожує Україні зовнішнім управлінням,  тоді як більшість експертів, яких ми опитували і в першому, і в другому, і третьому кварталах, категорично виступають проти рішень,  які руйнують таку співпрацю», – наголосив Петро Бурковський.

Спільним для експертів і громадян є  те, що  серед них зростають очікування і негативне ставлення до можливого повторення жорстких карантинних заходів наприкінці цього року.

«Місцеві феодали»  повернули  собі владу, але є надія на децентралізацію

На думку  Валерія Пекаря, викладача Києво-Могилянської та Львівської бізнес-шкіл, співзасновника громадянської платформи «Нова країна», в Україні відбулися дві події,  які  матимуть суттєвий  вплив на її політичне життя – це місцеві вибори і повне знесення системи  антикорупційного законодавства. 

«Часом доводиться чути,  що результати цих виборів є реваншем регіоналів, насправді – ні, – зауважив Валерій Пекар. – Хто  отримав найбільшу поразку на виборах, так це  Президент і його команда, ті люди, які разом з ним визначають політику.  Фактично відбувся реванш місцевих баронів, реванш українських феодалів». 

Експерт вважає, що нинішній український суспільний лад – ніщо інше, як  феодалізм, який характеризується  закритою економікою з рентою привілеїв та доступом певних  осіб до спеціальних можливостей – приватизації, тендерів, закупівель та спеціальних тарифів.  

 «Це така собі стабільна піраміда з герцогами загальнонаціонального масштабу на вершині. Окрім них, є маркізи в областях, графи – у містах та барони – в районах. За таким самим принципом функціонують і сектори вітчизняної економіки. Тому, цю систему легко зламати було не можна… І от всі ці  феодальні структури рік тому отримали нищівну поразку  на виборах, коли абсолютно невідомим людям достатньо було витягнути «зелену парасольку»  і пройти в  парламент, виграючи y людей, які роками, багато скликань, сиділи у парламенті», – образно пояснив Валерій Пекар.

На останніх місцевих виборах ці люди, «місцеві феодали»,  повернули  собі владу, що, на думку фахівця, послаблює не лише інститут президентства,  а й  узагалі нищівно для країни  зі слабкими інституціями та загрозою федералізації.  Олігархічний status quo, за словами експерта, на сьогодні повністю відновлено, а знесенням антикорупційного законодавства ще й остаточно закріплено. Це зіпсує  відносин України з колективним Заходом, переконаний фахівець.  І таким чином Україна має шанси повернутися на початок 2000-х років. 

Щоправда, супроти того часу є суттєва відмінність, зауважує Валерій Пекар. Це –   реформа децентралізації. На його думку, децентралізація якраз і стала тією можливістю, яка підвищила вагу місцевої влади.   Водночас зросла роль місцевих громад, які мають взяти на себе контроль місцевої влади і  не допустити розтягування України «на шматочки».

Реформи, на думку експерта,  нині не на порядку денному в Президента.

«Немає на них апетиту у нього. Хоча насправді на його місці максимально було б найкращим ходом збільшити економічну свободу в Україні, щоб набрати рейтинг. Але він таких речей не розуміє», – завершив свій прогноз-аналіз Валерій Пекар.

Падіння економіки буде в межах плюс-мінус 5%

Тим часом виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук висловив впевненість, що найближчим часом вітчизняній економіці не загрожує значне падіння, а масштабного локдауну очікувати не варто. 

 «Я скажу, що українська економіка в набагато кращому стані, ніж очікувалось. Тобто ми очікували дуже серйозний обвал за всіма напрямками. Знову ж, не очікувалось якогось валютного шоку: в нас валютні резерви добрі , та багато інших показників були в непоганому стані. Очікувалось падіння виробництва, бюджетних доходів, але цього не відбулося, тобто Україна виходить із цієї ситуації. Я би сказав, що “потріпало” нас досить помірно. І падіння економіки буде в межах плюс-мінус 5% – для нас це взагалі майже нічого», – зазначив експерт.

Оцінюючи перспективи розвитку, Боярчук звернув увагу на те, що світова економіка тримається на послугах, які в умовах коронакризи, певно, рости не будуть, що є дуже серйозною проблемою. При цьому він припустив, що Україні не варто очікувати масштабного локдауну, враховуючи суспільні настрої, але світові тенденції матимуть вплив на ситуацію в державі.

«Тобто, якщо ми говоримо про традиційні товарні групи, які стосуються України, – це метал, аграрка, то з цього боку в нас усе повинно бути добре. Якщо ми говоримо про більш просунуті групи, в основному послуги, то боюсь, все залишиться на тому ж рівні, що й було,» – уточнив він.

Відтак, за словами Боярчука, найближчим часом Україні не варто очікувати ані «бурхливого розвитку», ані падіння.

Україні варто ініціювати перегляд частини Мінських домовленостей

Політична аналітикиня Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Марія Золкіна вважає, що найближчим часом навряд чи відбудуться серйозні зрушення щодо врегулювання ситуації на Донбасі, тож Україні варто було б у цей період ініціювати перегляд частини Мінських домовленостей.

«У порівнянні з 2014-2016 роками рівень вогню на фронті зменшився, і, відповідно, на цьому фоні ми спостерігаємо відповідні реакції на дипломатичному фронті та зміну у ставленні населення до тих кульбітів, які росіяни намагалися ... зробити цього року в мінській ТКГ чи в нормандському форматі. З моєї точки зору, більш імовірний сценарій, до якого нам треба готуватися, – це, навпаки, відсутність серйозних зсувів. Тобто не відкрита війна, не відкрита ескалація, не повернення до ескалації рівня 2014-2015 років, а вихід на достатньо рівну, якщо можна так сказати, «заморожену» ситуацію», – зазначила Марія Золкіна.

Вона нагадала, що у 2016-2019 роках було своєрідне «затишшя» і на дипломатичному фронті.

Водночас, вважає аналітикиня, у період цього «дипломатичного затишшя» Україна може ввійти з вигідними для себе умовами, зокрема з офіційною пропозицією переглянути частину Мінських домовленостей. На її думку, варто «вийти з ініціативою і апдейтнути хоча кілька пунктів, зокрема по змінах до Конституції та по кордону».

За матеріалами ДІФ і Укрінформу