Інформаційна безпека Одеси на третьому році повномасштабного вторгнення: виклики для стабільності

Аналітика
Перегляди: 547
8 березня 2024

Михайло Шабанов,
політолог,
доцент кафедри політології
ОНУ імені І. І. Мечникова

Інформаційна безпека є складовою національної безпеки. У цій сфері держава загалом керується єдиною Стратегією інформаційної безпеки. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки постає як один із механізмів протидії дезінформації спільними зусиллями держави та громадянського суспільства, постійно забезпечує стабільність у сфері інформаційної гігієни. Моніторинг та регулярний аналіз стану інформаційного простору в Одесі здійснює така організація, як Інститут масової інформації в Одеській області. Водночас, на рівні регіону та кожного великого міста правильна інформаційна політика та вибудовування системи інформаційної фільтрації – крок зі збереження уваги та довіри громадян до актуальних викликів воєнного часу.

Безпека та вільний вибір інфоджерел

Ситуація навколо безпеки Одеси в сенсі поширення шкідливих чуток, наративів та відверто ворожих  пропагандистських «вкидів» має певні особливості. Одесити традиційно довіряють неформальним джерелам інформації. Вони постійно звертають увагу на зміни у формуванні порядку денного як провідними регіональними ЗМІ, так і популярними сьогодні телеграм-каналами, кількість яких з початком повномасштабного вторгнення зросла. Такі канали надають оперативні дані на постійній основі і більшість із них сумлінно виконують свої функції. Однак головна їхня перевага – миттєве поширення інформації – стала і головною проблемою, оскільки  часто ця інформація є неперевіреною або спотвореною. Більше того, вороги поширюють свої «вкиди» у форматі анонімних телеграм-каналів. Особливо це було помітно у перші місяці повномасштабного вторгнення. За інформацією онлайн-медіа «Главком»,  «кремлівські телеграм-канали, які видають себе за одеські, використовують формат дописів під легендою листів від читачів, симулюючи «напади праведного гніву» простих одеситів проти влади». Дописи або пости можуть бути прикриті  показною ностальгією за «радянським минулим» Одеси, псевдопорівняннями тощо. Ці дописи мають надзвичайно яскраво  виражене емоційне забарвлення. Їхній нібито «особистісний» характер вводить в оману.

Окрім фейків, в інформаційному просторі також можуть поширюватися дописи, що мають ознаки сексизму, конспірології, мови ворожнечі, надлишкової емоційності в суперечливих постах. В соціальні мережі перемістилася й так звана «політична джинса». Слід наголосити на активізації різноманітних шахраїв, які намагаються скористатися ситуацію «інформаційного голоду». Їхня діяльність розгортається як в місті, так і в масштабах регіону. Так, за інформацією  видання «Бессарабія Inform», «шахраї від імені Білгород-Дністровської РВА просили долучитися до збору коштів на підтримку ЗСУ». Лише своєчасне спростування цього повідомлення завадило діям зловмисників.

Інформаційна гігієна для одеситів

Поширення фейків та привернення  уваги містян новими «інформаційними сюжетами» не є чимось дивним в умовах стрімкого розвитку  подій. Проте головне у цій сфері – вчасне реагування  на схожі прояви. З початку війни в інформаційне поле Одеси постійно вкидаються фейкові новини щодо ситуації в місті та області, гіпотетичного наступу російських військ, діяльності міського самоврядування, блекаутів та проблем із  водопостачанням.

Аналітики проєкту Infocrime Одеса відстежують тенденції в одеському інфопросторі в динаміці з 2022-го. У перші місяці війни майже 70% фейків і 30% маніпуляцій, виявлених у семи місцевих ЗМІ та шести телеграм-каналах, так чи інакше були пов’язані з війною.:

Загалом фейки, спрямовані на інфопростір Одеси, умовно можна розділити на «воєнні», «енергетичні» та «культурні». Воєнні фейки пов’язані з періодичним нагнітанням ситуації навколо можливого потенційного вторгнення російських військ. Від початку війни російська пропаганда постійно випробовує нерви одеситів, граючи на цій темі. Власне, не став винятком і 2024 рік. Відкриті погрози «захоплення Одеси» російські пропагандисти доповнюють темою невизнаної «Придністровської Молдавської Республіки» (ПМР) та потенційного вторгнення звідти.

«Депутати» так званої «ПМР» також додали медійного галасу. 28 лютого під час з’їзду «депутатів усіх рівнів»  вони спробували звинуватити Молдову в  «економічній війні» проти ПМР і попросили допомоги  у Росії та міжнародних організацій. На щастя, попри побоювання міжнародної спільноти, цього разу обійшлося без заяв із закликам про приєднання до складу РФ. Однак поки в Європі з тривогою стежили за перебігом подій у Тирасполі, одесити досить скептично поставилися до активності «депутатів» Придністров’я. Це можна пояснити кількома моментами: головні страхи містян наразі пов’язані  з періодичними атаками ворога на Одесу, здійснених за допомогою дронів та ракет. Загалом  мешканці міста не вірять у можливість наступу з боку Придністров’я.  Провідні медіа регіону намагаються пояснити людям, чого очікувати від «придністровської теми». Інформація з самого ПМР потрапляє до одеситів також через неформальні контакти, тобто родичів, друзів тощо.

Значно болючішими є фейки, які стосуються роботи ППО. Зокрема, видання «Інтент» викрило подібну дезінформацію про  терористичну російську атаку 2 березня 2024 року на Одесу.  На жаль, фейки, пов’язані з процесом мобілізації, також мають відгук у людей. І тут фантазія ворогів не має меж. Наприклад, у листопаді  2023 року в інфопросторі з’явився «вкид»  про те, що нібито одесити зможуть купувати на автозаправках пальне лише за пред’явленими військовими квитками, а на кожній АЗС стоятиме працівник ТЦК. Не менш резонансними є постановочні відеоролики про мобілізацію в місті,  виготовлені для російських пропагандистських каналів, які легко потрапляють і в наш інформаційний простір.

Культурні фейки насамперед пов’язані  з масштабним перейменуванням районів і вулиць Одеси, демонтажем радянських і російських колоніальних пам'ятників. У цьому разі пропагандистські інформаційні маніпуляції спрямовані на одеситів старшого віку. Викривлена інформація поширюється через телеграм-канали, де роздмухуються чутки, нагнітається ситуація на основі міфів про Одесу, які роками використовувала російська пропаганда. Щоб подолати цей вплив,  важливо працювати з історичними фактами з минулого Одеси, переосмислювати їх, під іншим кутом подивитися на життя і діяльність відомих одеситів,  розвінчувати найбільш поширені міфи, наприклад, міф про історичну «російськомовність» міста. Наприкінці 2023 року на тлі перейменувань вулиць та демонтажу пам’ятників російського колоніалізму та радянського тоталітаризму російська пропаганда штучно нагнітала істерію навколо «депушкінізації», потенційного демонтажу всіх згадок щодо російського поета з минулого. Загалом думки одеситів з цього приводу різні. Цю тему не можна назвати «спокійною», але і розуміння щодо відповідних змін у меморіальній політиці, в одеситів є.

Суспільне. Новини, щоб зняти певний рівень «чуток» навколо цього питання, надавало роз’яснення щодо рішення, ухваленого історико-топонімічною комісією Одеської міськради. Йдеться саме про перенесення артоб'єкту «Тінь Пушкіна» та скульптури російського поета Олександра Пушкіна, а також щодо перейменування скверу, названого на честь російського поета.

У цьому сенсі дії, пов’язані з російським поетом, визначені Законом України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».

Скульптура Пушкіна на вулиці Пушкінській, 13 в Одесі. Фото: Суспільне Одеса

Окремо варто згадати й про «епідеміологічні фейки». Останні активізувались після Каховської трагедії із забрудненням прибережної зони Одеси. Зокрема, акцент було зроблено на нібито поширенні холери через забруднення води.

Часто російські фейки, спрямовані на дестабілізацію ситуації в Одесі, мають характер «інформаційного алібі». Така практика стає надзвичайно поширеною. Анонімні джерела заздалегідь повідомляють про підготовку провокацій. У провокаціях звинувачують офіційну українську владу. Такі повідомлення поширюють «вірусним» шляхом та анонімно, як так званий інсайд. Головна їхня мета – сіяти панічні настрої та зневіру серед одеситів. А також – дискредитувати владу та органи місцевого самоврядування.  Наприклад, у квітні 2022 року активно поширювалася інформація про підготовку хімічної атаки в Одесі перед Великоднем. Цю тему висвітлював, зокрема,   Детектор медіа. Примітно, що «провокація» нібито було спрямовано проти вірян  «московського патріархату».

Посилаючись на дані видання «Інтент», варто зазначити,  що у березні 2023 року об'єднання громадських організацій Одещини підготувало та провело захід для волонтерів та волонтерок. Організаторами форуму виступили громадські організації «З надією в майбутнє», «Солідарна Молодь», «Гончаренко центр», «Дух добродія» та інші. Серед тематичних блоків особливе місце посів блок, присвячений «інформаційній безпеці: розпізнаванню фейків та пропаганди, сучасним інформаційним інструментам у волонтерстві». Волонтери наразі перебувають на передовій боротьби з намірами ворога дискредитувати зусилля з надання допомоги ЗСУ. Водночас ворог намагається спотворити інформацію про діяльність волонтерів Одеси.

Одеса у фокусі ворожої пропаганди: думки експертів

Експертне середовище загалом наголошує на важливості боротьби із  «забрудненням» інформаційно-медійного поля міста Одеси. Це спільне завдання органів державної влади, місцевого самоврядування та громадських організацій. Частка останніх постійно зростає. Одеські журналісти тримають удар на фронті та в тилу.  Сьогодні журналістська спільнота  солідаризувалася навколо мети зупинити російський інформаційний бруд.


Колотвін Павло, координатор Медіабази Одеса.Херсон, регіональний представник ІМІ в Одеській області

Так, експерт Павло КОЛОТВІН упевнений:

«Питання інформаційної безпеки залишається першочерговим на всьому півдні України. Завдячуючи Силам оборони України, російські війська практично втратили можливість впливати на сьогодення мешканців Одещини, і тому агресору залишився лише інформаційний важіль впливу. На початку вторгнення російська дезінформація та наративи були повністю ізольовані, а їхній вплив нівельований. Через пів року війни росіяни змогли проникнути в інфопростір регіону через Телеграм, і їхні маніпуляції все частіше стали ретрансльовуватися у регіоні. Наразі численні фактчекерські та освітні проєкти для місцевих медійників, у співзв’язку з ініціативами з медійної грамотності, знову практично повністю дезавуювали вплив російської пропаганди, що проникала через деякі канали у соціальних мережах.

Оскільки Одеська область – цільовий для російської пропаганди регіон, тут формуються спеціалізовані під регіональні особливості фейки та інформаційні «вкиди». Вчасна реакція та робота на випередження офіційних структур та місцевого медіасередовища дозволяє зберігати рівень інформаційної безпеки на високому рівні».

Ольга Голодова, журналістка, телеведуча

Одеська журналістка та телеведуча Ольга ГОЛОДОВА наголошувала торік:

«Майже два роки повномасштабної війни рф проти України, а в Одесі все ще некомпетентні працівники мають доступ до закритої інформації. В погоні за резонансом і першістю деякі публічні особи розголошують дані завчасно. Це розхитує суспільство, шкодить військовим, підриває довіру до офіційних джерел інформації. Думаю, вище керівництво має всі важелі впливу, аби покращити цю ситуацію.

Ще однією небезпекою є корисні ідіоти, які знімають роботу ППО і всіляко допомагають ворогу. Працівники з СБУ й інших органів правопорядку постукають в їхні двері. Не буде розуміння – буде покарання».

Висновки: інфопростір потребує постійної уваги

Ситуація в Одесі та області залишається стабільною та контрольованою. Однак інфорпростір потребує постійної та вкрай прискіпливої уваги. Сьогодні він формується частково у вільний спосіб, його тенденції визначаються швидкою взаємодією між багатьма людьми та різноманітними організаціями. Держава у співпраці з громадянським суспільством намагається зупинити мутний потік спотвореної інформації та просування ворожих ІПСО. Велике значення у цьому інфопросторі відіграють  телеграм-канали, через які люди отримують чималий обяг інформації. Увага одеситів фактично прикута саме до цих джерел інформації. Тому необхідно уважно стежити за інформаційними потоками, які впливають на настрої та думки громадян через ці канали, і вчасно реагувати на ворожі ІПСО та розвінчувати брехливі «вкиди». Протидія ворожим фейкам не завжди є ефективною, і це слід визнати. Причина – довірливість  громадян різних вікових груп. Воєнна цензура працює, влада своєчасно реагує на «брудні інформаційні вкиди». Однак і саме сприйняття інформації  одеситами змінюється чи не щодня. Одесити змінили своє сприйняття «проросійських наративів» порівняно з довоєнним періодом.  Активно діють і громадські ініціативи щодо ворожих фейків,  одеські журналісти вишукують елементи ворожої пропаганди в інфосфері (зокрема, у просторі телеграм-каналів з охопленням від кількох сотень до кількасот тисяч підписників) і намагаються вчасно їх пояснити, що спрацьовує на перспективу. Такі журналістські проєкти, як «Детектор.Медіа» або Infocrime Одеса, дають реальні результати у протидії дезінформації в Одесі.

Звичайно, складно віднайти єдину формулу збереження стабільності в інформаційній сфері. З початком повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року політика інформаційної безпеки в країні зазнала кардинальних змін. Змінився загальний «каркас» інформаційної політики, кількість ЗМІ, що працюють у місті, порядок денний. Воєнна тематика змінила буденні теми. Висвітлення політичного життя загалом було поставлено «на довготривалу паузу» в офіційних регіональних медіа.

Останні новини з категорії Аналітика

Медіапростір Одеси: аналіз контенту, який споживають одесити

Медіавподобання жителів Одеси та Одеської області,чому частина з них досі споживає російський контент, а також умови переходу на україномовн...
18 квітня 2024

Як відновлюються села Новобасанської громади на Чернігівщині

Як відновлюються села Чернігівщини впродовж двох років після деокупації – фоторепортаж Дмитра Шолоха у співавторстві з Романом Коржовим
15 квітня 2024

Голос України в Одесі: переорієнтація одеського медіапростору у воєнний час

Сучасний прогрес українізації одеського медіапростору аналізує Станіслава Воронкіна
8 квітня 2024

Невиправдані помилки Лули шкодять його міжнародній репутації

Президент Бразилії Луїз Інасіу Лула да Сілва відновив міжнародну репутацію країни, але його провокативні жести ускладнюють досягнення основн...
4 квітня 2024