Громадяни дають хабарі, щоб не ризикувати здоров’ям чи відчуттям безпеки

Корупція в Україні залишається однією з топових проблем для громадян України. При цьому толерантність до корупції зменшується в порівнянні з минулими роками. Натомість кожен третій готовий приєднатися до усвідомленої протидії корупції в Україні.

Такими є основні висновки дослідження громадської думки про стан корупції в Україні, презентованого в Українському кризовому медіа-центрі.  ( Дослідження було проведене КМІС на замовлення USAID /Програма сприяння громадській активності «Долучайся!». В рамках дослідження було опитано 10 169 осіб старше 18 років, що репрезентують всю Україну за винятком окупованих територій АР Крим та окремих районів Донецької та Луганської областей.)

З повним текстом дослідження можна ознайомитися тут.

«Останні три роки питання корупції є одним з тих, які входять в трійку найбільш гострих для українців після високої вартості життя та низьких зарплат і військових дій в Донецькій та Луганській областях. Наше дослідження це демонструє. При цьому коли громадяни кажуть про корупцію, як про серйозну проблему – вони мають на увазі в першу чергу політичну корупцію на найвищому рівні», – підкреслив Іван Пресняков, антикорупційний експерт проекту USAID/«Долучайся!».

Опитування показало, що таких загалом  93%.  Тим часом як побутові прояви корупції, з якими люди стикаються у повсякденному житті  та  бізнесі, опитані не вважають великою проблемою.

Презентація проводилась спільно з низкою інших дослідницьких організацій, які з’ясовували детальні аспекти того, як громадяни України ставляться до корупції та які цінності вони використовують при ухваленні рішення брати участь в корупційних діях (давати хабара) чи протистояти корупції.

Факторами, які спонукають людей погоджуватися на корупційні вимоги є міркування безпеки: громадяни дають хабарі, щоб не ризикувати здоров’ям чи відчуттям безпеки.

Про це розповів Максим Ключар, заступник керівника програми USAID#ВзаємоДія!, презентуючи висновки Дослідження цінностей, якими керуються громадян, коли стикаються з дилемою корупції, а також коли пояснюють, чому українці вчиняють корупційні дії (фокус-групи, проведені Фондом «Демократичні ініціативи» на замовлення USAID #ВзаємоДія!. Дослідження було здійснене за результатами 15 фокус-груп, проведених  в Одеській, Львівській, Сумській, Дніпропетровській і Київській областях.)

«Дві третини опитаних виправдовують те, що вони вдаються до корупції піклуванням про свою безпеку, комфорт та бажанням швидко розв’язати певні проблеми. Чверть опитаних не бере участь у корупції через розуміння шкоди корупції для суспільства, бажання жити за правилами та морального задоволення сказати в очі корупціонеру «ні». При цьому є фактори, які можуть як спряти корупції, так і спонукати до боротьби з нею – це страх покарання та бажання зберегти гроші», – пояснив Максим Ключар, заступник керівника проекту USAID#ВзаємоДія!

Основним каналом, з якого люди отримують інформацію про корупцію, залишається телебачення, при цьому основна маса повідомлень про корупційні схеми – в мережі Інтернет. Такими є висновки  ще одного дослідження – аналізу висвітлення тематики корупції в пресі (контент-аналіз медіа, проведений  компанією NOKS Fishes та УКМЦ за підтримки USAID #ВзаємоДія!) (Дослідження було здійснене на основі моніторингу ЗМІ за період січень-липень 2018 р.  Загальна кількість проаналізованих повідомлень, присвячених корупції – 4542, серед них: інтернет-ЗМІ – 3241, ТБ – 998, друкованих видань – 285.)

Повний текст дослідження доступний тут.

Учасники презентації також закликали громадські організації, журналістів та активістів, які здійснюють антикорупційні заходи, уважно ставитися до даних різних досліджень, які описують деталі та специфіку сприйняття проблеми з боку громадян. Адже це дозволить краще зрозуміти їх мотиви та налаштувати роботу  на значно ширші цільові аудиторії громадян.

«Якщо ми дамо громадянам відчуття, що те, що вони будуть робити, стосується їх інтересів – їх вдасться залучити до боротьби з корупцією. Якщо вони будуть відчувати, що вони знаходяться в безпеці, займаючись антикорупційною діяльністю – це спонукатиме їх до активності», – зазначив Максим Ключар.

Ключові висновки соціологічного опитування, проведеного КМІС на замовлення USAID #Долучайся :

Корупція в цілому є однією з трьох найбільших проблем в Україні, при цьому головною корупційною проблемою опитані називають політичну корупцію на топ-рівні. Обираючи між актуальністю різних типів корупції, 73,2% респондентів назвали політичну корупцію на найвищому рівні дуже серйозною проблемою, ще 19,3% – скоріше серйозною (разом 92,5%). Повсякденну побутову корупцію, з якою можуть безпосередньо стикатися опитувані, вони вважають менш серйозною проблемою (53,3% опитаних назвали її дуже серйозною проблемою і ще 28,3% – скоріше серйозною; разом 81,6%). Корупцію у бізнесі вважають дуже серйозною проблемою 47,4% респондентів, і скоріше серйозною – 25 %.

За сприйняттям респондентів, рівень корупції в тих секторах, де громадяни безпосередньо взаємодіють з державою, трохи знизився. Порівняно із 2015 роком знизилися оцінки корумпованості 13 із 19 сфер життя, зокрема – сфери вищої освіти (відсоток переконаних у значній корумпованості сфери знизився із 47,0% в 2015 до 38,0% в 2018 році), прокуратури (зниження із 62,4% до 54,3%), податкових служб (зниження із 47,2% до 41,6%), сфери реєстрації об’єктів нерухомості (зниження із 38,7% до 33,4%).

На відміну від зниження сприйняття корупції в даних сферах, переконаність людей у корумпованості органів влади протягом останніх трьох років суттєво підвищилася: 73,2% переконані, що корупція дуже поширена у Верховній Раді (на 12,6 відсоткових пунктів більше, аніж в 2015 році), 67,6% вважають, що корупція дуже поширена в Кабінеті Міністрів (на 12,8 відсоткових пунктів більше, аніж в 2015 році), 66,1% назвали дуже корумпованими Президента та його Адміністрацію (на 19,7 відсоткових пункти більше, аніж в 2015 році).

Значний відсоток (46,8%) дорослого населення вважає, що надання хабаря, неофіційних послуг або подарунка за певних обставин може бути виправданим, якщо це необхідно для владнання важливої для них справи; 41,5% – що корупція не може бути виправданою за жодних обставин. Порівняно із 2015 роком схильність населення виправдовувати корупцію дещо знизилася (на 2,9 відсоткових пунктів, із 49,7% до 46,8%). Як і раніше, дещо більш схильні виправдовувати корупцію люди до 60 років, аніж старші, жінки, аніж чоловіки, та мешканці міст, аніж люди у сільській місцевості.

Про свою готовність долучатися  до організованої антикорупційної боротьби заявили 36,4% опитаних. Найбільшу популярними серед  опитаних (12,6%) є звернення до засобів масової інформації або повідомлення у соціальних мережах про випадки недоброчесної поведінки державних посадовців. Близько 9% опитаних готові брати участь у публічних акціях протесту, підтримувати антикорупційні громадські організації та підписувати петиції, або ж повідомляти правоохоронні органи про випадки корупції.  Серед тих громадян, члени сімей котрих особисто стикалися з проявами корупції впродовж останніх 12 місяців, готовність приєднуватися до антикорупційної діяльності статистично значуще вища, аніж серед населення загалом, і це справедливо щодо кожного із запропонованих видів активності.

Свій досвід участі в антикорупційній діяльності підтвердили 11,5% опитаних. Основним видом активності, як і у відповідях на запитання про доцільність громадської участі та власну готовність до неї, були названі повідомлення у ЗМІ або соціальних мережах про випадки корупції (4,2%). Петиції до органів влади, які стають доволі популярним проявом громадської активності, використовуються і в антикорупційній діяльності – впродовж року, що передував опитуванню, до їх підписання долучалися 3,6% опитаних.

Ключові висновки фокус-груп, проведених Фондом «Демократичні ініціативи» на замовлення USAID #ВзаємоДія!

Це дослідження мало на меті визначити,з яких цінностей люди виходять, коли вирішують вдатися до корупційних дій або відмовитися від цього, а також коли пояснюють, чому українці вчиняють корупційні дії. В результаті дослідження аналітики з’ясували, що ключовою цінністю, яка рухає громадянами, що погоджуються давати хабарі є цінність безпеки, можливості задовольнити свої базові потреби. Люди відчувають загрози через брак грошей, вони не впевнені, що зможуть легко отримати необхідні медичні послуги, знайти роботу, дати освіту своїм дітям.

Втім, дослідження також показує: якщо дати людям можливість отримати критичну для них послугу швидко і гарантовано: наприклад, через ЦНАПи або електронні сервіси, і широко розповісти про таку можливість, люди будуть готові користуватися цією можливістю і не вдаватися до корупції.

Ключові висновки медіа-дослідження, проведеного компанією NoksFishesна замовлення Українського кризового медіа-центру та за підтримки USAID#ВзаємоДія!

Переважна більшість повідомлень ЗМІ стосується “інституційної корупції”, при цьому 12,7% не мають чіткої предметної області, тобто просто “повідомляють про корупцію”. Медіа розповідає про проблему з великою долею узагальнення, перетворюючи на політичний і не прив’язаний до реального життя предмет.

При цьому більшість повідомлень про корупцію – новини в інтернеті. Телебачення присвячує тематиці значно менше часу, при цьому більшість громадян дізнається про проблеми в Україні саме звідти.

Дослідження та публікація стали можливими завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проектів «Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні «Взаємодія!» та «Програма сприяння активності громадян “ДОЛУЧАЙСЯ”.

Окремі думки, висловлені у дослідженні та публікації, є відповідальністю дослідницьких компаній і не обов’язково відображають погляди Агентства USAID або Уряду США.