Головний герой — народ. Що показало опитування до днів пам’яті та перемоги — Олексій Гарань

Аналітика
Перегляди: 1345
11 травня 2023
Олексій Гарань

доктор історичних наук, професор кафедри політології НаУКМА, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва

Спеціально - для NV

До Днів пам’яті та перемоги Фонд «Демократичні ініціативи» оприлюднив дані опитування «Символи, події та особистості, які формують національну память про війну з Росією»

Ми запитали, зокрема, а хто ж зробив найбільший внесок у відбиття російської навали в перші місяці війни? З великим відривом в лідерах — Сили оборони України (78%), український народ (62%) та волонтери (46%). Лише на четвертому місці (може й несправедливо) опинилася центральна влада (президент, уряд) — 24%, одразу за нею — партизани (18%), ще нижче — влада місцева (13%). Цікаво, що партизани обійшли центральну владу на Сході, тобто там де партизанський рух в силу суто географічних причин виявився на вістрі Опору.

Віддаючи належне Зеленському і діям влади, яка не розсипалася, а сконцентрувалася, наголосимо, що результати опитування відбивають реалії: головний герой — народ, оті прості дядьки й тітки (про яких якось зневажливо висловився Арестович, про якого йдеться далі). Мені часто доводиться пояснювати західним журналістам: український народ взявся за зброю не тому, що має такого сміливого лідера. А наш лідер поводиться так, бо має за собою підтримку українського народу. І з наївного популіста, пацифіста зразка 2019 року, який взимку 2021/22 звинувачував Захід в нагнітанні інформаційної напруги, він тепер перетворився на державника і, дай Боже, щоб ним лишився.

Український народ взявся за зброю не тому, що має сміливого лідера

 

А от, відповідаючи на відкрите запитання «Які політики чи громадські діячі відіграли важливу роль в обороні країни?», 65% респондентів заслужено згадали президента України, 47% - головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.

 

Далеко позаду, але дивовижно високо ідуть такі особи як Михайло Подоляк чи сумнозвісний Арестович. Коментатори — так. Внесок в оборону? Ну хіба що в інформаційну. А у випадку Арестовича — ну дуже сумнівно.

Ще одне питання: визначити найбільш фахових та об'єктивних осіб, які висвітлюють перебіг війни.

Подоляк з Арестовичем вийшли на 2−3 місце одразу після Зеленського! Справжні військові експерти (а не політики чи журналісти) опинилися в кінці списку. Отож телекартинка або сенсаційні, скандальні пости в соцмережах продовжують визначати прихильне ставлення громадян. Хтось, хто звик маніпулювати громадською думкою, може бути задоволений.

 

Буквально днями мені довелося рецензувати книгу 25-го радника президента США з національної безпеки генерала Макмастер — «Поля битв. Боротьба за захист вільного світу». Говорячи про слабкість в опорі агресивним силам, Макмастер нагадує, що: «Новинні програми кабельних мереж виявили, що можуть заощадити гроші та максимізувати прибуток, замінивши іноземних кореспондентів експертами, яким платять за сидіння за столами та діалоги (чи монологи) в студії - головним чином про інтриги Білого дому, партійну політику або популярну культуру».

Чекайте, про яку країну з говорунами-«експертами» йдеться? Чи не ми перші випробували сумнівне «ноу-хау»?

Але це лише говорить про завдання, які продовжують стоять перед експертним середовищем і громадянським суспільством і особливо перед медіа, які і мають надавати слово експертам.

Останні новини з категорії Аналітика

Бізнес Чернігівщини через два роки після звільнення: проблеми і перспективи

Про стан бізнесу у Чернігівській області за два роки після від звільнення регіону від російських окупантів - у статті Миколи Кірєєва та Лари...
27 червня 2024

Нова політична епоха в ПАР: чи стане вона проукраїнською?

Про новий політичний розклад у ПАР, позиції основних партій та чи зміниться позиція ПАР щодо України - аналізує Дзвінка Качур
25 червня 2024

Молдова напередодні президентських виборів: ключові актори та точки суспільного напруження

Аналітичний огляд передвиборчої ситуації у Республіці Молдова - у статті Маріанни Присяжнюк
13 червня 2024

«Зелені» мегавати. Як компенсувати збитки від пошкодження української енергосистеми

Про розвиток зеленої енергетики, зокрема на Сумщині, в умовах війни - у статті Сергія Ханіна
4 червня 2024