Європейська підтримка важлива, але справжнє випробування для Молдови – парламентські вибори та протидія проросійському впливу – Маріанна Присяжнюк

Візит канцлера Німеччини  Фрідріха Мерца разом із президентом Франції Еммануелем Макроном та прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском у Молдову з нагоди Дня незалежності країни став знаковим сигналом європейської підтримки курсу Кишинева на інтеграцію в ЄС. Ця подія відбулася на тлі майбутніх парламентських виборів у Молдові, які, як наголошує політична аналітикиня Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва та координаторка проєкту «Дельта-24» про регіон Україна-Молдова-Румунія  Маріанна Присяжнюк в інтерв’ю телеканалу  «Суспільне», визначатимуть подальший вектор розвитку країни – європейський чи проросійський.

«У контексті передвиборчого періоду ми не можемо не бачити впливу, який Європа здійснює на регіон. З одного боку, посилюється європейська солідарність, з іншого – Росія втрачає свої позиції. Це стає простором, де зустрічаються протиборчі сили», – пояснює експертка.

Ще один важливий аспект – безпековий, зокрема посилення східного флангу загалом.

«Підтримка європейськими столицями Республіки Молдова є частиною процесу, який стосується і України, і в контексті євроінтеграції, і в контексті солідарності Європи навколо безпекових викликів у регіоні», – зазначає Маріанна Присяжнюк.

Водночас аналітикиня звертає увагу на символічну відсутність Румунії під час візиту.

«Це не через якісь проблеми, а тому, що стратегічний наратив Румунії щодо незалежності Молдови не має для Бухареста такого значення, як для України, адже в румунському баченні Молдова – це радше наслідок радянської окупації Бессарабії», – каже вона.

Саме тому, на думку експертки, для України важливо чітко формувати власний голос у регіональному дискурсі.

«Від партнерства між Україною та Румунією залежить дуже багато І якщо говорити про символічно-політичний рівень, то якраз Україні в такі дні, коли святкують наші сусіди, треба шукати себе в цій історії, щоб не втратити себе у спільному майбутньому», – переконана Маріанна Присяжнюк.

Проте, за словами аналітикині,  символічні жести європейських партнерів – лише один бік ситуації. Головне випробування для Молдови попереду – парламентські вибори.

«Завжди існує сценарій, що будь-яка хороша проєвропейська ініціатива може бути зіпсована, як зсередини, так і зовні. Саме тому ці ризики має  враховувати і сама проєвропейська влада Молдови», – зауважує Маріанна Присяжнюк.

За її словами, на жаль, нині спостерігається куди більша скоординованість дій проросійських сил, які активно працюють із різними верствами населення, кооптують різні ідеї, використовуючи насамперед  імітацію європейської риторики.

«Проросійські проксі імітують проєвропейських політиків. У результаті дуже важливо не розчинитися в цій дезінформації й зберегти довіру людей до самої ідеї євроінтеграції», – зазначає  експертка.

На думку Маріанни Присяжнюк, молдовський досвід має стати уроком і для України.

«Будь-який союз із сильним зовнішнім партнером не убезпечує від того, що внутрішні чвари врешті стають причиною  колапсу всієї ініціативи – чи то державотворницького проєкту, чи то стратегічного зовнішньополітичного рух країни. Коли старі еліти не можуть поступитися, а нові – не здатні показати результат – це стає тривожною червоною лінією у внутрішніх протистояннях.  Коли невдоволення й фрустрація наростають, а часу на виконання обіцянок уже бракує, навіть попри надзусилля, усе зводиться лише до електоральної кампанії й передвиборчої риторики. Ми маємо винести з прикладу Молдови важливий урок: її помилки дають нам змогу подивитися на себе у дзеркало й вчасно зробити власні висновки», – застерігає вона.

Попри всі зусилля проєвропейських партій, проросійський вплив у Молдові не слабшає, наголошує  аналітикиня.

«Правильно буде сказати, що проросійські сили завжди займали дуже потужне місце в Молдові  і мали великий вплив. Навіть у цьому політичному циклі, коли проєвропейська влада має повний контроль — монобільшість у парламенті, свого президента, вплив на судову систему та систему юстиції, – російський вплив усе одно не зник і залишається дуже потужним та активним», – констатує Маріанна Присяжнюк.

За її словами, після 2022 року з’явилися й нові дискурси, які Кремль активно використовує у внутрішній молдовській боротьбі.

«Це нова семіотична війна між Росією і колективним Заходом, що втілюється у дуже конкретних меседжах, адаптованих до місцевих реалій», – зазначає експертка.

Ключовим інструментом тут лишається антиєвропейська риторика, яку транслюють не лише відверто проросійські медіа чи політики, а й ті, хто намагається замаскуватися під «альтернативні» проєвропейські голоси.

«Ми маємо уважно вивчати цей досвід, щоб убезпечити українське суспільство від тих самих ризиків, які сьогодні стоять перед Молдовою», – підсумовує Маріанна Присяжнюк.