Анастасія Поліщук,
студентка 4-го курсу
Інституту міжнародних відносин
Київського національного університету
імені Тараса Шевченка
18 жовтня цього року Православна церква України ухвалила кілька важливих рішень щодо організації різдвяних богослужінь 25 грудня в державах, де зараз перебувають українські біженці. Окрім того, ПЦУ у спеціальній заяві попросила владу не створювати штучних перепон для переходу парафій від колишнього Московського патріархату. Однак активізація такого переходу в Православну церкву України та недавні обшуки СБУ хоча і є позитивними зрушеннями, не змінюють того факту, що релігійна присутність України за кордоном все ще недостатня.
У статті аналізуємо, як Українська православна церква поширює проросійські ідеї в Європі та чому релігійні питання стають політичними проблемами країни.
Найвідомішим релігійним утворенням росії є російська православна церква, яка діє не тільки на території федерації, але й на теренах колишнього радянського простору, в країнах Західної Європи, США та багатьох інших державах, де присутня російська діаспора.
Московський патріархат Української православної церкви здавна відігравав роль “троянського коня”, у якому містяться шкідливі ідеї “русского міра” та величі народу єдиної Русі.
Іоанникій (Кобзєв), митрополит Української православної церкви (Московського патріархату), та Ігор Плотницький, тодішній ватажок угруповання «ЛНР», 4 листопада 2014 року. Світлина: radiosvoboda.org
Очільник УПЦ МП митрополит Онуфрій. Світлина: velychlviv.com
У травні 2022 року українська православна церква Московського патріархату ухвалила рішення про адміністративне відокремлення від РПЦ, але зі збереженням “духовного спілкування”. По суті, адміністративне відокремлення відбулося, однак таке формулювання, як “духовне спілкування” могло містити в собі будь-що. Так і сталося.
Хоча вже минуло пів року від “проголошення” УПЦ МП повної незалежності від Москви, жодних істотних змін у цій церкві, окрім статутних, не відбулося, за винятком просування в напрямку відкриття парафій за кордоном. Використання російськими спецслужбами священнослужителів та активних парафіян УПЦ МП в Європі також містить особливу загрозу – при перетині кордону священнослужителі УПЦ залишаються п’ятою колоною російської федерації.
Митрополит УПЦ МП Антоній Паканич. Світлина: velychlviv.com
Обшуки СБУ
Співробітники Служби безпеки України під час обшуків у єпархіях Української православної церкви (УПЦ) знаходять російські прапори й документи, пропагандистські матеріали та символіку російських окупаційних “адміністрацій”. Метою перевірок є протидія підривній діяльності російських спецслужб.
Світлина: ssu.gov.ua
Під час війни несподівані знахідки правоохоронці виявили і у керівника Тульчинської та Брацлавської єпархії УПЦ МП на Вінниччині митрополита Іонафана (в миру – Анатолій Єлецьких).
Це пропагандистські листівки, в яких виправдовувалася збройна агресія РФ і тимчасова окупація східних та південних районів України. Надруковані матеріали зберігалися у підсобних приміщеннях церкви, їх планували роздати місцевим мешканцям через канцелярію єпархії.
"Слідство встановило, що навіть після початку повномасштабного вторгнення окупаційних військ в Україну священнослужитель підтримував політику кремля та схвалював дії РФ", — СБУ.
Заявляється, що митрополит на власному інтернет-ресурсі розміщував публікації, які містять заклики до розпалювання міжконфесійної ворожнечі.
Митрополит Іонафан (Єлецьких). Світлина: «Спілка православних журналістів»
Щодо нього розслідують справу за статтею 161 (порушення рівноправності громадян залежно від їхньої расової, національної, релігійної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками) Кримінального кодексу.
Цікаво, що “Гимн-молитву за россию”, вірш з яскраво вираженими проімперськими наративами та утвердженням ідеї великої “матушкі-Русі”, написав сам митрополит Іонафан:
СБУ також побувала у духовенства УПЦ МП у Кіровоградській області, Сарненсько-Поліській єпархії УПЦ МП і Корецькому Свято-Троїцькому монастирі на Рівненщині. Було виявлено листування митрополита Кіровоградського і Новомиргородського з патріархом московським Кирилом та вилучено велику кількість виготовлених у росії антиукраїнських матеріалів. За попередніми оцінками, у текстах містяться ознаки вчинення кримінальних правопорушень, передбачених Кримінальним кодексом України.
“Співробітники СБУ знайшли агітаційно-пропагандистські матеріали. Більшість літератури – авторства російських діячів і видана російськими друкарнями”, — СБУ.
Результати обшуку Свято-Кирило-Мефодіївського жіночого монастиря Мукачівської єпархії УПЦ МП на Закарпатті. Світлина: СБУ
Діяльність РПЦ та УПЦ МП в Європі
Раніше митрополит Львівський і Галицький УПЦ МП Філарет (Кучеров) відзначав, що ознакою унезалежнення їхньої церкви від РПЦ, яке відбулось у травні цього року, є активна робота з відкриття парафій в Європі без погодження з Москвою.
Влітку 2022 року зʼявилася інформація про те, що очільник УПЦ МП попросив Прикордонну службу дозволити виїзд за кордон для п’яти єпископів. Це потрібно для того, щоб ієрархи мали змогу організувати парафії УПЦ МП для українських біженців у тих країнах, куди вони змушені були втікати від війни.
Однак діяльність УПЦ МП за кордоном в останні роки до початку повномасштабної війни ставить під сумнів ймовірні результати виїзду ієрархів Московського патріархату у Європу на десятому місяці збройної агресії.
Релігієзнавець Дмитро Горєвой зазначає, що Православна церква Московського патріархату протягом останніх 8 років методично поширює ідею про кризову міжрелігійну ситуацію в Україні. Важливо, що це не якісь поодинокі висловлювання окремих кліриків, а цілеспрямована інформаційна кампанія. Над тим, аби донести «правильну думку» до конгресменів у США, працює скандально відомий єпископ Гедеон Харон. Вікарій митрополита Онуфрія єпископ Баришівській Віктор (Коцаба) працює на європейському напрямку. Так, у лютому 2020 року він писав листа депутатам Європарламенту про утиски та дискримінацію УПЦ МП.
Окрім цього, УПЦ МП активно працювала на зрив європейської інтеграції України. У 2016 році, коли останнім етапом ратифікації Угоди про асоціацію був референдум у Нідерландах, у церкві Московського патріархату докладали достатньо зусиль для зриву угоди. Коли делегація Всеукраїнської ради церков поїхала до Нідерландів агітувати «за» підписання Угоди з Україною, то представники УПЦ МП на зустрічі з послом Нідерландів в Україні розповідали про переслідування та гоніння, яким вони начебто піддаються в Україні.
Митрополит Іларіон, колишній головний дипломат російської церкви, з 7 червня 2022 року – митрополит Будапештський і Угорський. Світлина: velychlviv.com
За посередництвом Сербської церкви Московський патріархат формулює відповідне враження на православну аудиторію. Керуючий справами митрополит Антоній розказує про гоніння, а олігарх (і віднедавна диякон) Вадим Новинський обурюється переслідуваннями «канонічної церкви».
Загалом присутність Московського патріархату за кордоном досить значна. Поширення проросійських ідей в Європі, як і серед діаспор, так і на вищому державному рівні великою мірою відбувається шляхом поступового збільшення присутності УПЦ МП.
«Протоєрея Володимира Неймана, заштатного клірика Київської єпархії, спрямувати в розпорядження керуючого Берлінсько-Німецької єпархії», – йдеться в постанові російської церкви.
Аналогічне рішення було ухвалено і щодо протоєрея Віталія Поліщука, клірика Київської єпархії РПЦвУ. Того вирішили “направити в розпорядження керуючого Сурозькою єпархією”, тобто до Великобританії. Перед відповідними рішеннями Синод РПЦ заслухав повідомлення Московського патріарха Кіріла (Гундяєва).
Ситуація з впливом московської церкви у Польщі, де сьогодні перебуває велика кількість українських біженців, також невтішна.
Патріарх РПЦ Кіріл у Варшаві, 16 серпня 2012 року. Світлина: radiosvoboda.org
Gazeta Polska опублікувала матеріал, в якому стверджується, що в грудні 2021 року делегація російського Фонду підтримки християнської культури та спадщини разом із представниками РПЦ відвідала очільника Польської автокефальної православної церкви (ПАПЦ) митрополита Саву.
Згаданий фонд було створено 23 грудня 2019 року, єдиним засновником його виступає російська державна корпорація «Росатом», яку контролює, через посаду голови наглядової ради, перший заступник керівника адміністрації президента росії Сергій Кирієнко.
Примітно, що, як наголошують польські ЗМІ, інформація про візит відсутня на офіційних сайтах Польської православної церкви, проте є на сайті РПЦ.
Загалом, на сьогодні серед тих, хто не визнає законності Православної церкви України, є Польська православна церква, яка стоїть на боці Московського патріархату. Це створює труднощі для діалогу Польща — Україна, а також сприяє поширенню проросійських та проімперських наративів не лише серед членів діаспор, а також і серед польського населення.
Висновки
На сьогодні діють 32 громади Української Православної Церкви (колишньої УПЦ Московського патріархату) в 11 країнах Західної Європи. Важливо, що з початку вторгнення російської федерації УПЦ почала особливо активно організовувати парафії у Європі для біженців.
Натомість автокефальна Православна церква України формально не має права відкривати свої парафії за кордоном. У відповідь на дії УПЦ Синод ПЦУ 18 жовтня створив спеціальну "Місію капеланської допомоги вірянам ПЦУ, які внаслідок війни тимчасово перебувають поза межами України". Фактично, ПЦУ визнає, що не хоче віддавати українських вірян у Європі УПЦ МП.
Для православного світу УПЦ є частиною Московського патріархату, хоча і задекларувала рух на від'єднання від Москви. За словами митрополита Олександра Драбинко, УПЦ МП не перестала бути Московським патріархатом, оскільки самим патріархом Кірілом та російською православною церквою вона саме так і сприймається. З точки зору Москви, це сукупність єпархій російської православної церкви на території держави Україна.
Отже, нагальним питанням для Православної церкви України залишається збільшення присутності ПЦУ в Європі та світі, а також активізація переходу єпархій УПЦ МП і нагляд за їхньою діяльністю.
Панорамна світлина: Працівники СБУ знаходили при обшуках в церквах УПЦ МП зброю та російські пропагандистські матеріали. Світлина: СБУ
