Микола Кірєєв,
журналіст, Чернігів
Станом на грудень 2023 року найпотужнішою течією християнської віри на Чернігівщині є православ’я. За даними відділу у справах національностей та релігій департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА, УПЦ МП, яка воліє називати себе «Українською православною церквою» без додавання «Московського патріархату» і, згідно з висновком релігієзнавчої експертизи Державної служби з питань свободи совісті, є структурним підрозділом російської православної церкви, має 551 громаду. До її складу входять дві єпархії – Чернігівська та Ніжинська.
Православна Церква України, яка утворилася на базі Української Православної Церкви Київського патріархату після отримання Томосу від Вселенського Патріарха і яку представники російського православ’я й досі називають «розкольниками», представлена в області всього 182 громадами. З моменту отримання Томосу (тобто з січня 2019 року) з підпорядкування УПЦ МП вийшла і перейшла до ПЦУ 21 громада. Отже, як бачимо, приріст досить незначний – за п’ять років, включно з двома роками повномасштабної війни, приріст становить лише трохи більше десяти відсотків.
До того ж відбулася зміна підпорядкування громад, які діють у селах або невеликих містах. Жодна з громад трьох ключових міст області – Чернігова, Ніжина та Прилук – до ПЦУ не перейшла. Так в обласному центрі УПЦ МП має 12 церков та один монастир; у Ніжині – 15 церков; у Прилуках – дев’ять, а поряд з містом розташований Густинський монастир, який також належить до УПЦ МП. Натомість Православна Церква України в Чернігові представлена лише п’ятьма храмами, в Ніжині – шістьма, а в Прилуках – тільки одним. Тобто на тлі і без того не вражаючої кількості переходів громад до ПЦУ їхня географія видається ще більш сумною.
.jpg)
За словами начальника відділу у справах національностей та релігій департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА Олексія Степаненка, є ще дві громади, які проходять процедуру реєстрації:
«Повністю завершила всі юридичні етапи зміни конфесійного переходу 21 релігійна громада. На сьогодні також є реєстраційні документи двох релігійних громад – це село Крути Ніжинського району та село Ладинка Чернігівського району».
Однак 21 громада чи 23 – картини це не змінює: УПЦ МП непохитно тримає оборону у найбільших містах і не допускає зміни конфесійної приналежності свої ключових храмів.
Хто сприяє російській церкві на теренах області
Втім, фразеологізм «непохитно тримати оборону» – це не більше, ніж красиві слова. Бо оборону тримати немає потреби – УПЦ МП, або РПЦвУ, як правильніше було б називати цю церковну конфесію, практично ніхто не заважає. Ба більше – представники Чернігівської єпархії УПЦ МП не підписують складений Мінкультом акт приймання-передачі в користування заповідником «Чернігів Стародавній» храмів, які перебувають у державній власності і використовуються ними на правах оренди тридцять років. Йдеться про понад десяток об’єктів, серед яких найдревніший храм Чернігова – Спасо-Преображенський собор, а також Троїцький та Успенський собори Єлецького монастиря. Наразі храми закриті після висновків комісії Мінкульту, яка визнала їхній стан внаслідок експлуатації Московським патріархатом незадовільним. Однак представники УПЦ МП відмовляються звідти виселятися і почуваються досить впевнено.
Принаймні так стверджує виконувач обов'язків директора заповідника «Чернігів Стародавній» Андрій Лісовий:
«Я впевнений, що вони радились зі своїми адвокатами. Мабуть, їм підказували діяти саме в такий спосіб, як вони зараз це роблять. Мені важко сказати, чим вони керуються. Можливо, адвокати їм радять так робити».
ФОТО 2 (
Андрій Лісовий. Фото: Суспільне Чернігів
Втім, окрім адвокатів у представників Московського патріархату є й інші покровителі. Про те, що з цією конфесією тісно пов’язані місцеві фінансово-промислові групи, які мають своїх представників у вищих органах влади, говорилось давно. Однак це були напівофіційні розмови. Але 28 листопада ця позиція стала офіційною: два нардепи від Чернігівської області підписали звернення до голови Верховної ради України Руслана Стефанчука про необхідність подати затверджений в першому читанні законопроєкт №8371 «про заборону УПЦ МП» до Венеційської комісії. Ними стали багаторазовий депутат ВР від «Батьківщини» Валерій Дубіль та чільний представник «Слуги народу» Павло Халімон.
Народні депутати Валерій Дубіль та Павло Халімон. Джерело: Суспільне Чернігів
Цікаво не лише те, що обидва представляють нібито різні політичні сили, а й те, що обидва є представниками так званого угруповання «Європа», яке дістало свою назву від дискоклубу «Європа», що мав сумну славу у дев’яностих роках у промисловому серці Чернігівщини – Прилуках. Легенди про діяльність так званих «європейців» досі ходять регіоном (попри те, що починали вони в Прилуках, їхній вплив швидко поширився за межі міста та області), але офіційно вони не підтверджені. Втім, не важко здогадатися, на чому і як робився початковий капітал.
Якщо Павло Халімон (донедавна він очолював обласний осередок партії «Слуга народу») маловідомий широкому загалу – він прославився хіба що кількома корупційними скандалами і тим, що фігурує у кримінальному провадженні за незаконне збагачення, то його колега Валерій Дубіль – персона на Чернігівщині куди більш знана. Втім, славу він має теж вельми специфічну
Однак наразі зараз не про це, а про те, що УПЦ МП в області має дуже впливових покровителів на рівні парламенту, один з яких обіймає посаду заступника голови фракції «Слуга народу», а інший ніколи не приховував своєї орієнтації на російську гілку православ’я.
До цього додається той очевидний факт, що на загальнодержавному рівні церкву Московського патріархату відкрито підтримує значна частина президентської політичної сили, депутати якої разом із представниками колишньої ОПЗЖ блокують закон про заборону УПЦ МП.
У чому парадокс?
Парадокс полягає в тому, що три чверті жителів області відверто називають церкву Московського патріархату винною у розв’язанні війни в Україні. Про це свідчать дані опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова у вересні, яке показало.
Джерело: Фонд «Демініціативи»
У тому, що діяльність Української православної церкви Московського патріархату сприяє російській агресії, впевнені 66,9% респондентів, опитаних у Чернігівській області у вересні. Цілком очевидно, що ця конфесія не має підтримки абсолютної більшості жителів області. Водночас таке несприйняття діяльності УПЦ МП пересічними громадянами аж ніяк не позначилося на її діяльність; навпаки, як показує відверта непокора рішенню Мінкульту звільнити храми в Чернігові, представники російського православ’я відчувають за собою підтримку, яка має значно більше ваги, аніж настрої суспільства.
І цілком зрозуміло, що лише Дубілем і Халімоном ця підтримка не обмежується, що підтверджується вже згаданим наміром заблокувати закон № 8371. Інші депутати від Чернігівщини також зайняли досить цікаву позицію – законопроєкт у першому читанні підтримали лише Олег Семінський і Сергій Гривко («Слуга народу») та Борис Приходько («Довіра»). Решта або утрималися, або голосували проти, або були відсутні в сесійній залі, тим самим уникаючи голосування. На виправдання Анатолія Гунька («Слуга народу») можна сказати, що він не міг бути присутнім у ВР з суто технічних причин, оскільки перебував тоді у камері Лук’янівського СІЗО.
Як голосували нардепи з Чернігівщини за законопроект «про заборону УПЦ МП». Фотоколаж: Суспільне Чернігів
Однак після того, як законопроєкт пройшов перше читання, Дубіль та Халімон разом із ОПЗЖ вирішили заблокувати його подальший розгляд. Чи розуміють вони, що йдуть супроти настроїв суспільства і ставлення своїх виборців до УПЦ МП? Відповідь очевидна.
Однак після того, як законопроєкт все ж таки пройшов перше читання, Дубіль та Халімон разом із ОПЗЖ вирішили заблокувати його подальший розгляд. Чи розуміють вони, що йдуть у розріз із настроями суспільства і ставленням до УПЦ МП з боку своїх виборців? Відповідь очевидна.
Чи вдасться розблокувати закон про заборону УПЦ Московського патріархату – питання поки що відкрите. Однак те, що до блокування документа долучилися представники президентської політичної сили, викликає тривогу. Особливо з урахуванням того, що вони у цьому питанні виступають разом з ОПЗЖ, яка прийшла до парламенту на проросійській риториці. Що стосується Чернігівщини, то, хоча більшість представників «Слуги народу» від області й утрималася від голосування з цього питання, їхня позиція також не видається проукраїнською.
