Соціально-економічні проблеми, ставлення до влади, ідентичність: регіональний вимір загальнодержавних викликів на Сумщині та Чернігівщині

Опитування
Перегляди: 5358
16 листопада 2023

Опитування проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 11 по 21 вересня 2023 року у Сумській та Чернігівській областях методом CAPI (face-to-face інтерв’ю з використанням планшетів).

Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою  вибіркою  із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі (коли здійснювався відбір респондентів  за статево-віковими квотами).  Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення).  

У Сумській області опитано 254 респонденти, у Чернігівській області – 257 респондентів. Теоретична похибка вибірки не перевищує 6,3%. Разом з тим, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією громадян.

Дослідження проведене за підтримки програми MATRA,  що фінансується Посольством Королівства Нідерландів в Україні.

Зміст

Основні результати дослідження. 3

1.    Найактуальніші проблеми та виклики для мешканців Чернігівщини та Сумщини

2.    Оцінка роботи місцевої влади в умовах повномасштабної війни та довіра до владних інституцій

3.    Мовна політика та політика історичної пам’яті як чинники національної безпеки у сприйнятті мешканців Чернігівщини та Сумщини

Таблиці розподілів відповідей респондентів

Основні результати дослідження

  1. Найактуальніші проблеми та виклики для мешканців Чернігівщини та Сумщини
  • Серед проблем, які найближчим часом будуть актуальними для респондентів та їхніх родин, найчастіше згадувалися російські обстріли (51% у Чернігівській та 80% у Сумській областях), корумпованість чиновників (29% у Чернігівській та 58% у Сумській областях) та зменшення доходів (27% у Чернігівській та 34% у Сумській областях). Проблеми охорони здоров’я також хвилюють значну кількість громадян як у Чернігівській, так і Сумській областях (близько 20–25% в обох регіонах).

Такі відповіді мешканців Чернігівщини та Сумщини відповідають загальнонаціональному тренду сприйняття безпекових та економічних загроз як найбільш значимих для громадян. Окрім того, такі відповіді респондентів підкреслюють актуальність у суспільному дискурсі проблем, пов’язаних із корупцією. Найімовірніше, значна частина респондентів особисто не стикалася з корупцією, але, відповідаючи на це запитання, респонденти також беруть до уваги проблеми країни загалом, а на загальнодержавному рівні корупція, на думку громадян, є серйозною проблемою.

Як показують результати опитування, безпекові загрози (російські обстріли та загроза втратити житло), а також корупція частіше згадуються респондентами у Сумській області, що корелює з нещодавніми корупційними скандалами у регіоні, а також важкою безпековою ситуацією у прикордонній зоні Сумщини (хоча порівняння регіонів у цьому аспекті потребує окремого дослідження).

  • Говорячи про найбільш нагальні проблеми, з якими респонденти стикалися протягом останнього місяця, більшість опитаних (40–45% на Чернігівщині та Сумщині) відчувають нестачу грошей. Інші проблеми згадувалися рідше: нестача необхідних ліків (8–12%), перебої зі зв’язком (8-9%), недоступність медичної допомоги (4–8%) тощо.

  • Щодо безпекових загроз для країни загалом у найближчі місяці, то мешканці Чернігівщини та Сумщини передбачають масові обстріли росіянами українських міст (74–78%), відключення електро/водо/газо/теплопостачання внаслідок обстрілів (71–80%), а також новий наступ російських військ (27–41%). Стосовно загроз,  не пов’язаних із веденням бойових дій, то, як і у першому питанні про загрози особисто для респондентів та їхніх родин, більшість називають корупцію (49–58%) та економічні проблеми, зокрема зростання цін (31–33%), як загрози для держави.

2.Оцінка роботи місцевої влади в умовах повномасштабної війни та довіра до владних інституцій

  • Мешканці Чернігівщини та Сумщини доволі критичні до місцевої влади. Відносна більшість в обох регіонах (42% на Чернігівщині та близько 50% на Сумщині) вважають, що за останній рік місцевій владі не вдалося досягти змін на краще у жодній сфері. Серед успіхів місцевої влади респонденти найчастіше називали утримання й ремонт доріг (21–26%) та шкіл/дитсадків (15–18%). Відбудову пошкодженого та зруйнованого житла відзначили до 10% опитаних в обох областях.

  • Жителі Сумщини значно критичніші до місцевої влади на рівні населених пунктів. Якщо на Чернігівщині трохи більше половини (55%) мешканців вважають, що місцева влада справляється зі своїми обов’язками, то на Сумщині таких близько 25%, натомість 70% не надто високої думки про місцеву владу.

  • Щодо балансу повноважень між органами місцевого самоврядування та виконавчої влади, то більшість вважає, що доцільніше зберегти повноваження місцевих голів. На Чернігівщині так вважає 51%, а близько 26%, навпаки, вважають, що повноваження місцевих голів в умовах війни було б доречно передати головам військових адміністрацій.

На Сумщині більшість також вважає, що повноваження місцевих голів мають бути збережені, але через гіршу оцінку роботи місцевої влади  прихильників передачі повноважень виконавчій владі тут дещо більше.

  • Серед загальнонаціональних інституцій чернігівці та сумчани очікувано найбільше довіряють ЗСУ (98–100%), Президенту України (82–83%) та волонтерам (80–83%). Найменше ж серед національних органів влади довіряють Кабміну (19–31%) та Верховній Раді України (16–27%).

Щодо довіри до місцевої влади, то мешканці Сумщини традиційно більш скептичні, аніж мешканці сусідньої Чернігівщини, і значно менше довіряють місцевим головам (31% довіряють, 64% не довіряють, тоді як на Чернігівщині 58% довіряють, а 37% – ні). І навпаки, на Сумщині голові обласної військової адміністрації довіряють більше – і більше, ніж на Чернігівщині,  і більше, ніж обраним місцевим головам.

  • Серед різних форм суспільно-політичної активності чернігівці та сумчани найбільше долучалися до волонтерської діяльності: перераховували кошти волонтерам, які допомагають ЗСУ, чи безпосередньо на рахунки військових (близько 40–45% в обох областях), або ж допомагали ВПО (29–32%). У традиційних формах політичної участі брали участь значно менше громадян, хоча залучення до волонтерської діяльності дає підстави припустити, що і після повномасштабної війни зростатиме суспільно-політична активність мешканців обох областей.

  1. Мовна політика та політика історичної пам’яті як чинники національної безпеки у сприйнятті мешканців Чернігівщини та Сумщини
  • Щодо державної мовної політики, то переважна більшість мешканців Чернігівщини та Сумщини не мають сумнівів щодо необхідності використання української мови у сфері обслуговування – 91–93% в обох областях підтримують цей захід державної політики.

  • Щодо інтерпретації подій Революції Гідності, більшість мешканців Чернігівщини та Сумщини розуміють ці події як справедливе повстання народу проти авторитарної влади (69% на Чернігівщині та близько 82% на Сумщині). Лише близько 10–16% досі поділяють російську пропагандистську версію про   «державний переворот».

  • УПЦ МП також не має  схвалення мешканців Чернігівщини та Сумщини. 67% на Чернігівщині та близько 75% на Сумщині вважають, що діяльність УПЦ МП сприяє російській агресії. Не згодні з цим близько 10% мешканців обох регіонів.

  • До заборони російських культурних продуктів на Чернігівщині та Сумщині також переважна більшість громадян ставиться з розумінням.

  • Однак російська пропаганда теоретично може підігрівати незадоволення жителів Чернігівщини та Сумщини тим,  що центральна влада нібито менше приділяє уваги захисту мешканців регіону, зосереджуючись на захисті столиці.