Аналітика
Перегляди: 855
19 липня 2021

Бабин Яр та нерішучість Зеленського. Що не так

Президент повинен почути і більшість своїх виборців, і більшість громадян України

Виступаючи на форумі Україна 30. Гуманітарна політика, Володимир Зеленський висловив щире бажання зробити Бабин Яр місцем пам’яті, яке об'єднає всіх українців. Та підкреслив відповідальність державної влади за відновлення історичної справедливості та гідне вшанування всіх жертв масових розстрілів у Бабиному Яру.

На день раніше Володимир Путін теж висловив бажання відновити «історичну справедливість» «єдність» українського і російського народів. На його думку, головною перепоною для цього став «переворот» на Майдані і захоплення влади націоналістами та радикалами, які слухняно виконують волю своїх господарів із США та Європи.

На перший погляд, це дві непримиренні позиції, яким ніколи не судилося знайти спільних точок дотику. Але на ділі й досі виглядає так, ніби вся українська верхівка, на чолі з президентом, закриває очі на втілення путінського бачення «історичної та духовної» єдності двох різних народів.

Адже Володимир Зеленський так і не зважився відкрито виступити проти участі російських бізнесменів із «списку Путіна», складеного американською розвідкою та Скарбницею, — Михайла Фрідмана та Германа Хана у фінансуванні та створенні меморіального комплексу на місці Бабиного Яру.

Мовчання й нерішучість президента можуть призвести до наслідків, яких він сам не бажає

А міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, який позірно бореться із російськими пропагандистськими наративами, прямо заявляє, що участь осіб, які лишаються стовпами путінського режиму й тому знаходяться під міжнародними санкціями за війну проти України, не несе ризиків для України.

Президент і міністр помиляються. І цю помилку чітко бачать і більшість виборців Слуги народу, і відносна більшість громадян. Про це свідчать результати загальнонаціонального опитування, проведеного Фондом Демократичні ініціативи спільно з Київським міжнародним інститутом соціології.

Насправді 48% опитаних, а до них належать і 54% потенційних виборців Слуги народу і 52% тих, хто проголосував би на президентських виборах за Володимира Зеленського, негативно ставляться до участі бізнесменів — меценатів з громадянством Росії у створенні місць пам’яті для вшанування жертв нацистських злочинів на території України.

Це єдине питання, з цілого блоку присвяченого формам та змісту заходів із вшанування пам’яті жертв злочинів вчинених під час Другої світової війни, яке розколює суспільство. Дозволити путінським олігархам впливати на те, як українське суспільство і держава повинні й будуть здійснювати політику пам’яті - це зробити перший крок до згоди з агресором у всьому, що зараз розповідається про «переворот», «громадянську війну в Україні» та «утиски російськомовних».

Опитування показало, що в цілому по країні 37,5% опитаних вважають Бабин Яр місцем пам’яті жертв нацистського режиму, людей усіх національностей (євреїв, українців, росіян, ромів). А 27% схиляються до думки, що це місце пам’яті українських євреїв — жертв Голокосту, влаштованого нацистським режимом.

Зараз ці дві позиції близькі і не взаємовиключні. Зараз люди чітко розуміють, хто — жертва, а хто — кат. Російське втручання, на мою думку, якраз і спрямоване на роз'єднання і протиставлення цих двох частин більшості. Виокремленням та вивищенням представників однієї етнічної групи над усіма іншими росіяни спробують штучно збудити і спровокувати почуття образи і приниження усіх інших. І потім — розбурхувати і розпалювати цю ворожнечу аж до прямої ненависті.

Ми це вже проходили в 2002 — 2013 роках. Коли українців ділили й протиставляли за мовною, регіональною та конфесійною ознакою. Після 2014 у Кремля практично нічого не лишилося в запасі, окрім міфів про «велику вітчизняну війну» та «велику перемогу». І от зараз ці міфологеми, руками підконтрольних олігархів, Кремль намагається закарбувати в Бабиному Яру.

І так може статися, що мовчання й нерішучість президента призведе до наслідків, яких він сам не бажає — до перетворення меморіалу на «тир», в якому в якості мішеней путінське оточення розставить окремо євреїв, окремо ромів, окремо українців і росіян. І буде їх знову «розстрілювати», медійними сенсаціями та провокативними перформансами, а також цілком реальними підривними діями диверсантів, як це було на Закарпатті, в Одесі та Харкові.

Президенту вже зараз варто зрозуміти, хоча б заради свого політичного самозбереження: загравання з російським капіталом закінчиться так само як прямі переговори російським лідером — ганьбою, втратами і поразкою. Цього можна і варто уникнути. Без галасу та дипломатичних скандалів. Виборці Володимира Зеленського це точно оцінять належним чином.

Петро Бурковський для НВ

Останні новини з категорії Аналітика

Бізнес Чернігівщини через два роки після звільнення: проблеми і перспективи

Про стан бізнесу у Чернігівській області за два роки після від звільнення регіону від російських окупантів - у статті Миколи Кірєєва та Лари...
27 червня 2024

Нова політична епоха в ПАР: чи стане вона проукраїнською?

Про новий політичний розклад у ПАР, позиції основних партій та чи зміниться позиція ПАР щодо України - аналізує Дзвінка Качур
25 червня 2024

Молдова напередодні президентських виборів: ключові актори та точки суспільного напруження

Аналітичний огляд передвиборчої ситуації у Республіці Молдова - у статті Маріанни Присяжнюк
13 червня 2024

«Зелені» мегавати. Як компенсувати збитки від пошкодження української енергосистеми

Про розвиток зеленої енергетики, зокрема на Сумщині, в умовах війни - у статті Сергія Ханіна
4 червня 2024