Олена Рокіна,
магістр 2 курсу політології ОНУ ім І.І. Мечникова,
заступниця голови Обʼєднання студентських самоврядувань,
практикантка Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва
Питання зернового коридору сьогодні є ключовим для економічного виживання України. В критичних умовах повномасштабної війни з російським агресором вдалося сформувати «артерію», що зв’язала Україну з партнерами в усьому світі. Країна зуміла створити власний безпечний маршрут через Чорне море. Здатність України експортувати зерно в умовах війни демонструє її стійкість та інноваційність. Цей новий шлях функціонує з потужністю, що наближається до довоєнних показників, забезпечуючи стабільний експорт для аграрного сектору. Водночас, оцінюючи успіхи української дипломатії та оборонних зусиль, слід зважати й на дедалі більші виклики та ризики для України на нинішньому етапі війни. Серед них – воєнні загрози, обстріли портової інфраструктури та потреба в розширенні альтернативних маршрутів. Ключовим залишається питання збереження досягнутих здобутків та посилення тиску на російські позиції у довгостроковій перспективі.
Україна впевнено нарощує експорт зерна: вже 100 суден з зерном вийшли з українських портів.
Спроби відновлення зернового коридору: від втрат до перспектив
Першою спробою розблокувати український експорт стала Чорноморська зернова ініціатива (BSGI), укладена в липні 2022 року за посередництва ООН та Туреччини. На перший погляд, ця угода здавалася вагомим дипломатичним успіхом. Аналітичні звіти Конференції ООН з торгівлі та розвитку (UNCTAD), зокрема доповіді серії «A Trade Hope», підкреслюють, що ініціатива допомогла стабілізувати глобальні ціни на продовольство та відновити частину експортних потоків з України. За час її дії було експортовано близько 33 мільйонів тонн агропродукції, причому значна частина спрямовувалася до країн, що розвиваються.
Економічні дослідження також підтверджують позитивний вплив BSGI на ринкову кон’юнктуру. Зокрема, аналіз, опублікований у «Journal of Agricultural Economics» (Poursina et al., 2024), показує, що на міжнародному ринку пшениці ініціатива зумовила зниження цін у середньому на 7,9 %, що дало змогу компенсувати близько 21,48 мільярда доларів економічних втрат. Проте, попри ці кількісні показники, BSGI мала фундаментальну структурну ваду – її функціонування залежало від доброї волі Російської Федерації. Механізм Спільного координаційного центру в Стамбулі, що передбачав інспекцію суден за участю російських представників, перетворився на інструмент штучного гальмування експорту. Росія систематично затягувала перевірки, використовуючи угоду як важіль для вимагання поступок. Крім того, як зазначають дослідники VoxUkraine (Martyshev, Nivievskyi), вплив угоди на внутрішні ціни для українських аграріїв був незначним через високі логістичні витрати та ризики, пов’язані з саботажем. Таким чином BSGI виявилася не сталим рішенням, а тимчасовим паліативом, який хоч і дав перепочинок світовим ринкам, але інституціоналізував залежність українського експорту від агресора.
Друге судно вийшло з українських вод під наглядом військових. Джерело: Дзеркало тижня. 27 серпня, 2023
Крах Чорноморської зернової ініціативи в липні 2023 року, коли Росія одноосібно вийшла з угоди, став закономірним наслідком її стратегії використання продовольства як інструменту впливу. Цей крок супроводжувався цілеспрямованою кампанією зі знищення української портової та аграрної інфраструктури. Докладний аналіз цих дій представлено у звіті міжнародної юридичної організації Global Rights Compliance «Harvesting Conflict», опублікованому у травні 2025 року. Дослідження викриває систематичний характер атак на зернові термінали, елеватори та транспортні вузли в Одеській області та на Дунаї, документуючи, зокрема, ураження портів Великої Одеси. За даними звіту, лише з липня по жовтень 2023 року було пошкоджено або знищено понад 101 тисячу квадратних метрів зерносховищ, а в одному лише випадку атаки на порт Чорноморськ було знищено 60 тисяч тонн зерна. Ці дії не мали жодного військового виправдання, оскільки цілями були виключно цивільні об’єкти. Метою Росії було не просто зірвати експорт, а фізично знищити здатність України бути глобальним постачальником продовольства, що є частиною ширшої стратегії економічної війни та намаганням замістити українське зерно на світових ринках. Експерти Global Rights Compliance кваліфікують ці дії як потенційні воєнні злочини, зокрема як навмисні атаки на цивільні об’єкти та використання голоду як методу ведення війни, що заборонено міжнародним гуманітарним правом, як це також аналізується в академічних дослідженнях, наприклад роботі «Assessing Russia’s Weaponization of Food» (Chen, McDonough).
Зіткнувшись із провалом дипломатичних механізмів та ескалацією російського терору, Україна вдалася до асиметричної відповіді, яка докорінно змінила ситуацію в Чорному морі. У серпні 2023 року було оголошено про відкриття нового Українського морського коридору (УМК). Цей маршрут, що пролягає вздовж західного узбережжя Чорного моря, поблизу територіальних вод країн НАТО – Румунії та Болгарії, базувався на принципово іншій безпековій моделі. Замість крихких домовленостей з агресором, безпека коридору забезпечувалася Силами оборони України. Ключовим фактором, що уможливив цей крок, стала успішна кампанія зі зниження військово-морського потенціалу Росії.
Систематичні удари по кораблях Чорноморського флоту РФ, його базах та системах управління з використанням інноваційних морських дронів та далекобійних ракетних комплексів змусили російське командування відвести основні сили до східної частини моря. Це дало змогу створити відносно безпечну зону для судноплавства у північно-західній частині акваторії. Аналіз, проведений низкою українських та міжнародних дослідницьких центрів, засвідчує, що Україна змогла нав’язати Росії власні правила гри, реалізувавши на практиці концепцію «заборони доступу/обмеження маневру» (A2/AD) у північно-західній частині Чорного моря.
Це стало переломним моментом у битві за Чорне море, який засвідчив зростання суб’єктності України як морської держави, здатної захищати своє суверенне право на вільне мореплавство без зовнішніх гарантій. Зокрема, на цьому зроблено акцент у аналітичній публікації «Зерновий коридор – дорога життя». Такі зміни засвідчили, що Україна в змозі діяти виходячи із власних інтересів та на власний розсуд. Звичайно, прояв суб’єктності став суттєвим доказом спроможності створити не тільки безпековий простір для судноплавства, але й розширювати зону власного впливу.
Довоєнні потужності «зернового коридору» майже відновлено – президент «Української аграрної конфедерації» Леонід Козаченко. Джерело: Українське радіо
Економічна ефективність Українського морського коридору
Економічна ефективність Українського морського коридору перевершила всі очікування та продемонструвала значні переваги порівняно з попередньою моделлю. За даними Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, станом на травень 2025 року новим коридором було перевезено 120 мільйонів тонн вантажів, з яких 76 мільйонів тонн – аграрна продукція. Загалом за два роки функціонування (до серпня 2025 року), за даними Адміністрації морських портів України, обсяг перевезень сягнув близько 137 мільйонів тонн, з яких понад 84 мільйони тонн становила продукція аграрного сектору, що постачалася до понад 50 країн світу. Ці обсяги не тільки значно перевищують результати BSGI, але й дозволили Україні повернутися до довоєнного рівня морського експорту.
Підсумки 6 місяців реалізації «зернової ініціативи» у розрізі портів Великої Одеси. Одеська митниця. 10.02.2023. Фото: Одеська митниця. Офіційна сторінка у Фейсбук
Окрім кількісних показників, важливою є якісна зміна структури експорту. На відміну від BSGI, яка обмежувалася переважно продовольством, УМК дозволив відновити експорт продукції гірничо-металургійного комплексу. За оцінками Національного банку України (Інфляційний звіт, квітень 2025 року), до тридцяти відсотків експорту металопродукції проходить саме цим маршрутом, що є критично важливим для підтримки промислового потенціалу країни та забезпечення валютних надходжень.
Відсутність штучних перевірок та затримок суден значно скоротила логістичні витрати та підвищила передбачуваність постачань. Це дало змогу українським виробникам не лише зберегти конкурентоспроможність, але й, як зазначає НБУ, вийти на нові, «екзотичні» ринки збуту в Африці та Азії [10]. Таким чином УМК став справжньою артерією життя для української економіки.
Стабільне функціонування Українського морського коридору потребує не лише належного військового компоненту, а й ефективної системи управління потенційними ризиками, зокрема у сфері страхування. В умовах постійних загроз вартість страхування суден та вантажів залишається високою, що впливає на кінцеву ціну продукції. У відповідь на цю проблему український уряд у співпраці з міжнародними партнерами, зокрема Великою Британією та провідними страховими компаніями, розробив спеціальні механізми державно-приватного партнерства.
Програма страхування «Unity», впроваджена спільно з Marsh McLennan та пулом страховиків Lloyd’s of London, дозволила суттєво знизити страхові премії та повернути довіру судновласників до українських портів, поступово поширивши покриття з зернових вантажів на практично всі види немілітаризованого експорту. Цей механізм є прикладом ефективної взаємодії між державою та бізнесом у подоланні викликів воєнного часу.
Проте довгострокова стабільність коридору вимагає подальшого посилення безпекових заходів. Загроза ракетних атак на портову інфраструктуру залишається високою – лише в Одеській області у 2024 році повітряна тривога оголошувалась сотні разів, що змушувало переривати портові операції. Це вимагає зміцнення систем протиповітряної оборони. Крім того, мінна небезпека в Чорному морі є серйозним викликом, який потребує міжнародної співпраці у сфері розмінування, зокрема в межах ініціатив за участі прибережних країн НАТО.
Геополітичні наслідки відновлення зернового коридору
Геополітичні наслідки успішного функціонування Українського морського коридору виходять далеко за межі економіки. По-перше, це привело до фундаментальної зміни балансу сил у Чорноморському регіоні. Росія, яка століттями вважала Чорне море своєю зоною виняткового впливу, втратила ініціативу та контроль над значною частиною акваторії. Її Чорноморський флот виявився вразливим до асиметричних загроз і фактично був обмежений у своїх діях. Це підриває здатність Росії проєктувати силу в регіоні та використовувати флот як інструмент геополітичного тиску. По-друге, відновлення українського експорту нейтралізувало російську стратегію «вепонізації» продовольства. Забезпечивши стабільне постачання агропродукції на світові ринки – до 54 країн світу станом на серпень 2025 року – Україна зміцнила свої позиції у відносинах з країнами Глобального Півдня та зруйнувала російські наративи про те, що західні санкції є причиною продовольчої кризи. Це обмежує можливості Кремля використовувати продовольчий шантаж для отримання політичних дивідендів. По-третє, успіх УМК продемонстрував спроможність України до самостійних та ефективних дій у сфері безпеки та економіки. Це змінює сприйняття України у світі – від об’єкта міжнародної допомоги до активного суб’єкта, здатного знаходити інноваційні рішення складних проблем та робити вагомий внесок у глобальну стабільність.
Перспективи розвитку українського морського експорту залежать від низки факторів, серед яких ключовим залишається безпекова ситуація. У грудні 2025 року російська армія значно посилила удари по Одесі та Одеській області. Можна говорити про циклічність обстрілів. Мета незмінна – знищити портову та енергетичну інфраструктуру регіону. Одеський та Чорноморський порти значно постраждали 12 грудня під час масованого обстрілу ракетами та БПЛА. В Одеській області було пошкоджено три турецькі судна. Також, 19 грудня знову було завдано удару балістичними ракетами по портовій інфраструктурі Одеського району. Така динаміка наявно свідчить про певне «зміщення стратегії» російського агресора саме на тотальну дестабілізацію, в тому числі зернового коридору, який вдалося налагодити завдяки зусиллям ВМС України. Перспектива нанесення ударів ворогом є довгостроковою. Отже, наразі посилення ППО в регіоні стає ключовим моментом.
Удар по Одесі: у порту горять зерносховища. 13 грудня 2025. Фото. ДСНС Одещини
Необхідне подальше посилення оборонних спроможностей України, зокрема розвиток Військово-Морських Сил, здатних не лише захищати узбережжя, але й діяти у відкритому морі. Отримання нових типів озброєнь від партнерів матиме вирішальне значення для забезпечення довгострокової безпеки коридору. Окрім військового аспекту, важливим є інфраструктурний розвиток. Потребують значних інвестицій відновлення та модернізація портової інфраструктури, яка постраждала від російських атак. Розширення пропускної здатності портів Великої Одеси, а також розвиток контейнерних перевезень дають змогу збільшити обсяги експорту та підвищити його ефективність.
У стратегічній перспективі важливим завданням є відновлення роботи портів Миколаєва та Херсона, що стане можливим лише після суттєвого покращення безпекової ситуації та деокупації відповідних територій. Необхідно також продовжувати роботу над удосконаленням механізмів страхування воєнних ризиків. Міжнародна співпраця у забезпеченні свободи судноплавства в Чорному морі має перейти на новий рівень, включаючи можливе запровадження механізмів спільного реагування на безпекові загрози та притягнення Росії до відповідальності за порушення міжнародного морського права.
Висновок
