Події
Перегляди: 171
13 листопада 2018

61% українців вважають причиною незначних зрушень у боротьбі з корупцією те, що ті, хто має з нею боротися, самі корумповані

91% українців вважають корупцію серйозною проблемою; 61% переконані, що це «найбільш серйозна проблема, яка заважає розвитку держави». Лише 5% вважають, що проблема корупції не надто серйозна або надумана. Такі результати соціологічного опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та соціологічною службою Центру Разумкова.

«На запитання, чому такі незначні результати боротьби з корупцією, 61% опитаних назвали причиною те, що ті, хто має боротися з корупцією, самі є корумпованими. Понад 38% кажуть, що причина – те, що корупція майже завжди залишається безкарною майже завжди; 31% – що «немає сильної руки, яка наведе лад», – розповів Андрій Сухарина, політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, під час презентації результатів соцопитування в Українському кризовому медіа-центрі.

55% респондентів вважають, що для дієвої боротьби з корупцією потрібно жорстко карати причетних до корупції. 28% відповіли, що допоможе усунення корупційних ризиків через прийняття відповідного законодавства; 12% – що необхідно змінювати ставлення суспільства, привчаючи не давати хабарі і повідомляти про корупцію. «Громадяни усвідомлюють, що корупцію неможливо подолати лише зусиллями влади – так відповіли 61%. Невеликі відмінності є лише на Півдні – відсоток людей, які відповіли, що якби влада хотіла, то могла б це зробити, там трохи більший», – зазначив Андрій Сухарина.


78% українців вважають, що хабарі не можна виправдати, якщо мова йде про питання суспільного значення. Водночас, 17%  готові виправдати корупційні дії заради блага своєї родини.

38% опитаних вважають, що корупція є рисою ментальності українців. Таку відповідь частіше давали респонденти молодшого віку. Не погоджуються з таким твердженням 46%.

З огляду на таке сприйняття проблеми у суспільстві, критично необхідно забезпечити прозорість і якість відбору суддів до Вищого антикорупційного суду України, наголосили експерти під час дискусії-обговорення результатів соцопитування.

«Єдина можливість – здійснювати незалежний моніторинг кандидатів і всі відомості про них передавати до громадської ради міжнародних експертів […] Сподіваюся, усі члени Ради будуть підтримувати ініціативу своїх колег, якщо буде з’являтися хоча б невелика підзора стосовно невідповідності кандидата», – зазначив Микола Хавронюк, доктор юридичних наук, член правління Центру політико-правових реформ.

Експерти закликають переглянути умови конкурсу до ВАСУ, тому що зараз майже 80% балів, які отримують кандидати, нараховуються за критеріями, об’єктивність яких перевірити неможливо.

«Іспит, більш-менш об’єктивна частина, через яку можна подивитися, що відповідав суддя – це лише 21% балів. 79% – це «чорний ящик», де не зрозуміло, як члени Вищої кваліфікаційної комісії на власний розсуд виставляють ці бали. […]. Потрібно змінити  порядок оцінювання, щоб більше балів залежало від об’єктивної частини», – зазначив Михайло Жернаков, директор Фундації DEJURE, член Ради Реанімаційного пакету реформ.

Михайло Жернаков додав, що громадську раду міжнародних експертів очікує низка викликів. Їм необхідно буде надавати детальне обґрунтування своїх зауважень до кандидатів. При цьому, для аналізу досьє надається 30 днів, і вся інформація початково доступна лише українською мовою. Також міжнародним експертам поки не передбачено доступу до практичних завдань, які виконували судді на іспиті – це залежить від рішення ВККС. «Потрібно збільшити прозорість не тільки процесу, а й результату – щоб було видно, скільки балів хто з членів комісії кому поставив і за що. Це нормальна вимога в умовах тотальної недовіри до суддів і органів суддівського врядування, яку показують соцопитування», – наголосив Михайло Жернаков.

Віктор Таран, голова Центру політичних студій та аналітики «Ейдос», член Ради Реанімаційного пакету реформ, зазначив, що з наближенням виборів варто очікувати «вкиду компроматів» зі звинуваченнями у корупції своїх опонентів. На думку експерта, потрібно вимагати від кандидатів, по-перше, обіцянки посилювати створені антикорупційні механізми та інституції, а також – чіткого пояснення, як вони збираються втілювати у життя вже передбачені законом механізми.

«Якщо говорять про те, що збираються «посадити усіх корупціонерів» – потрібно запитувати,за якими критеріями, тому що ми можемо опинитися у ситуації, коли почнуться політичні переслідування, або справжні корупціонери почнуть заявляти, що це політичні переслідування. Хотілося б почути до старту кампанії, хто ті, з ким вони збираються боротися, і за що», – зазначив Віктор Таран.

«Судова реформа є однією з ключових, і створення справді антикорупційного суду, головна мета якого – щоб корупціонери не залишилися безкарними –  це надзвичайно важливе для суспільства питання, – наголосила Ірина Бекешкіна, директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. – Журналістам час ставити запитання, тому що справді тема боротьби з корупцією буде у всіх кандидатів – як саме вони будуть боротися. Чи вважають вони за правильне, що більше 70% балів ідуть за незрозумілими критеріями, на власний розсуд суддів, яким люди не довіряють. Або як депутат ставиться до того, що деякі судді, яким висловила недовіру Громадська рада доброчесності, пройшли конкурс – і так далі».

Микола Хавронюк додав, що майбутніх суддів ВАСУ очікує дуже велике навантаження. Він нагадав, що Національне антикорупційне бюро вже скерувало до судів 166 проваджень, щороку може з’являтися до 100 нових. При цьому, усі справи НАБУ судді повинні розглядати «трійками», у кожній з яких є суддя із досвідом роботи не менше 5 років. На думку експерта, на початку суд зможе розглядати одночасно не більше 20 кримінальних проваджень.


 

Оригінал: УКМЦ

Top