61% українців вважає, що Крим повинен входити до складу України - експертне обговорення

61% українців вважають, що Крим повинен входити до складу України. 57% вважає, що на його території має бути створена кримськотатарська автономія після звільнення від російської окупації. Такими є результати всеукраїнського опитування проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова у період з 29 липня по 4 серпня 2021 року. Було опитано 2019 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком тимчасово окупованих території АР Крим та частини території Донецької та Луганської областей.

 “Ми ставимо питання стосовно Криму з 2016 року. Ми вважаємо що ці дані і динаміка за останні 5 років стануть в нагоді владі, міжнародним партнерам, громадянам для того, щоб всі розуміли, що Україна нікого не залишає, як би цього не хотілося Росії та Путіну”, – наголосив Петро Бурковський, аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва під час пресконференції  «Повернення Криму: що думають українці напередодні старту «Кримської платформи»  в УКМЦ.

Найбільше ж у повернення Криму до складу України вірять молодь віком 18–29 років (67%) та мешканці західної України (73%). Лише 6% громадян України вважають, що Крим повинен входити до складу Російської Федерації, що на 4% менше ніж тих, хто вважає, що Крим повинен бути незалежним державним утворенням (10%).

 “Результати дослідження показують, що Україна може бути тільки з Кримом, і Крим тільки з Україною. Ідея повернення Криму під юрисдикцію України має бути нашою національною ідеєю і об’єднувати громадян незалежно від того, де проживають українці”, – зауважив Антон Кориневич, Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим, кандидат юридичних наук.

Серед респондентів, які вірять, що територію Криму ще можливо повернути до складу України, найефективнішими способами досягнення цього є дипломатичні зусилля для запровадження жорсткіших міжнародних санкцій проти Росії (47%) і проведення реформ та підвищення загального рівня добробуту в Україні, що приваблюватиме жителів Криму (46%). Найменше українці вірять в успіх переговорів з Російською Федерацією (12%) та цілковитої ізоляції окупованого Криму й припинення будь-яких контактів (13%).

“Українці мають гуманістичний погляд на повернення Криму. Нам дуже важливо, що введення санкцій та дипломатичну роботу наші громадяни підтримують. При цьому люди не підтримують прямої блокади. Це позитивно і важливо, коли ми говоримо про політику реінтеграції”, – пояснила Ольга Скрипник, голова правління Кримської правозахисної групи, координаторка робочої групи з прав людини та міжнародного гуманітарного права, членкиня експертної мережі “Кримської платформи”.

“Сьогодні українське суспільство має переходити від згуртованості до мобілізованості. Наперпедодні 30-ї річниці незалежності виникає багато роздумів з приводу того, яким чином ми об’єднуємо українське суспільство, як ми працюємо з тими хто зневірився, яка у нас є спроможність побудувати державу, в якій би хотілося жити”, – зазначив Рефат Чубаров, Голова Меджлісу кримськотатарського народу.

Спікери підкреслили, що активна інформаційна війна, яка ведеться Росією проти України та пропагандистські кампанії, негативно впливають на бачення громадянами майбутнього Криму і ставлення жителів окупованих, прифронтових та прикордонних територій до України. Вони висловили сподівання, що влада докладатиме більше зусиль в цьому напрямку.

 “Ми констатуємо недостатню увагу нашої держави до інформаційної безпеки. Інформаційна війна з боку Росії активно продовжується і сьогодні перетворилася в повномасштабну пропагандистську кампанію. Ми маємо в першу чергу забезпечити доступ українців до інформації шляхом збільшення площі Інтернет-покриття, особливо у прифронтових та прикордонних районах”, – пояснив Снавер Сейтхалілєв, заступник Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Говорити про   Крим потрібно постійно і з різних майданчиків,  але мають значення і конкретні справи,  які ми робимо, зауважив професор політології НаУКМА, науковий директор Флонду "Демократичні ініціатви" Олексій Гарань.

"Все має значення – і  те, як ми  конкретно  допомагаємо переселенцям з Криму, кримським татарам,  і не тільки кримським татарам,  як ми захищаємо права  людей в Криму,  як ми гуманітарно сприяємо  по можливості нашим людям. А також чи вдасться нам забезпечити   прохід військових кораблів через Керченську протоку.  І мені здається,  що наші західні партнери повинні були б вимагати,  щоб цей прохід був забезпечений,  згідно з усіма міжнародними договорами, в тому числі українсько-російськими договорами. Тобто  більше конкретних справ", – констатував він.

Учасники заходу підтримують ідею про те, що ініціатива зі створення Кримської платформи допоможе пришвидшити повернення півострову під юрисдикцію України, але підкреслили, що це спрацює тільки в комплексі з роботою на внутрішньому рівні.

“Усі наші зусилля, які здійснювалися з 2014 року, знайдуть відгук у поведінці 44 держав, які візьмуть участь в установчому саміті Кримської платформи. Ми намагаємося інституціоналізувати наші кроки по поверненню Криму і це викликає істерику у держави агресорки”, – сказав Микола Точицький, спеціальний представник України в ЄС з питань Криму.

Валерій Чалий, Голова правління Українського кризового медіа-центру, вважає, що підсумковий документ установчого саміту Кримської платформи матиме велике значення у поступі України до повернення контролю над півостровом. Він наголосив, що українська влада має враховувати труднощі, пов’язані з триманням фокусу уваги на проблемі Криму.

“Є багато подій у різних частинах світу і тримати увагу на Кримі не так просто. Кримська платформа – це беззаперечно успіх. У підсумку роботи установчого саміту непогано було б сказати, що наступний відбудеться в якомусь конкретному місці. В Україні або іншій країні. Важливо, що б сам саміт і дискусії потрапили на міжнародний рівень. Останнім часом матеріалів стосовно Криму не так багато у світових ЗМІ”, – додав він.