Події
Перегляди: 1475
22 серпня 2021

61% українців вважає, що Крим повинен входити до складу України - експертне обговорення

61% українців вважають, що Крим повинен входити до складу України. 57% вважає, що на його території має бути створена кримськотатарська автономія після звільнення від російської окупації. Такими є результати всеукраїнського опитування проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова у період з 29 липня по 4 серпня 2021 року. Було опитано 2019 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком тимчасово окупованих території АР Крим та частини території Донецької та Луганської областей.

 “Ми ставимо питання стосовно Криму з 2016 року. Ми вважаємо що ці дані і динаміка за останні 5 років стануть в нагоді владі, міжнародним партнерам, громадянам для того, щоб всі розуміли, що Україна нікого не залишає, як би цього не хотілося Росії та Путіну”, – наголосив Петро Бурковський, аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва під час пресконференції  «Повернення Криму: що думають українці напередодні старту «Кримської платформи»  в УКМЦ.

Найбільше ж у повернення Криму до складу України вірять молодь віком 18–29 років (67%) та мешканці західної України (73%). Лише 6% громадян України вважають, що Крим повинен входити до складу Російської Федерації, що на 4% менше ніж тих, хто вважає, що Крим повинен бути незалежним державним утворенням (10%).

 “Результати дослідження показують, що Україна може бути тільки з Кримом, і Крим тільки з Україною. Ідея повернення Криму під юрисдикцію України має бути нашою національною ідеєю і об’єднувати громадян незалежно від того, де проживають українці”, – зауважив Антон Кориневич, Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим, кандидат юридичних наук.

Серед респондентів, які вірять, що територію Криму ще можливо повернути до складу України, найефективнішими способами досягнення цього є дипломатичні зусилля для запровадження жорсткіших міжнародних санкцій проти Росії (47%) і проведення реформ та підвищення загального рівня добробуту в Україні, що приваблюватиме жителів Криму (46%). Найменше українці вірять в успіх переговорів з Російською Федерацією (12%) та цілковитої ізоляції окупованого Криму й припинення будь-яких контактів (13%).

“Українці мають гуманістичний погляд на повернення Криму. Нам дуже важливо, що введення санкцій та дипломатичну роботу наші громадяни підтримують. При цьому люди не підтримують прямої блокади. Це позитивно і важливо, коли ми говоримо про політику реінтеграції”, – пояснила Ольга Скрипник, голова правління Кримської правозахисної групи, координаторка робочої групи з прав людини та міжнародного гуманітарного права, членкиня експертної мережі “Кримської платформи”.

“Сьогодні українське суспільство має переходити від згуртованості до мобілізованості. Наперпедодні 30-ї річниці незалежності виникає багато роздумів з приводу того, яким чином ми об’єднуємо українське суспільство, як ми працюємо з тими хто зневірився, яка у нас є спроможність побудувати державу, в якій би хотілося жити”, – зазначив Рефат Чубаров, Голова Меджлісу кримськотатарського народу.

Спікери підкреслили, що активна інформаційна війна, яка ведеться Росією проти України та пропагандистські кампанії, негативно впливають на бачення громадянами майбутнього Криму і ставлення жителів окупованих, прифронтових та прикордонних територій до України. Вони висловили сподівання, що влада докладатиме більше зусиль в цьому напрямку.

 “Ми констатуємо недостатню увагу нашої держави до інформаційної безпеки. Інформаційна війна з боку Росії активно продовжується і сьогодні перетворилася в повномасштабну пропагандистську кампанію. Ми маємо в першу чергу забезпечити доступ українців до інформації шляхом збільшення площі Інтернет-покриття, особливо у прифронтових та прикордонних районах”, – пояснив Снавер Сейтхалілєв, заступник Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Говорити про   Крим потрібно постійно і з різних майданчиків,  але мають значення і конкретні справи,  які ми робимо, зауважив професор політології НаУКМА, науковий директор Флонду "Демократичні ініціатви" Олексій Гарань.

"Все має значення – і  те, як ми  конкретно  допомагаємо переселенцям з Криму, кримським татарам,  і не тільки кримським татарам,  як ми захищаємо права  людей в Криму,  як ми гуманітарно сприяємо  по можливості нашим людям. А також чи вдасться нам забезпечити   прохід військових кораблів через Керченську протоку.  І мені здається,  що наші західні партнери повинні були б вимагати,  щоб цей прохід був забезпечений,  згідно з усіма міжнародними договорами, в тому числі українсько-російськими договорами. Тобто  більше конкретних справ", – констатував він.

Учасники заходу підтримують ідею про те, що ініціатива зі створення Кримської платформи допоможе пришвидшити повернення півострову під юрисдикцію України, але підкреслили, що це спрацює тільки в комплексі з роботою на внутрішньому рівні.

“Усі наші зусилля, які здійснювалися з 2014 року, знайдуть відгук у поведінці 44 держав, які візьмуть участь в установчому саміті Кримської платформи. Ми намагаємося інституціоналізувати наші кроки по поверненню Криму і це викликає істерику у держави агресорки”, – сказав Микола Точицький, спеціальний представник України в ЄС з питань Криму.

Валерій Чалий, Голова правління Українського кризового медіа-центру, вважає, що підсумковий документ установчого саміту Кримської платформи матиме велике значення у поступі України до повернення контролю над півостровом. Він наголосив, що українська влада має враховувати труднощі, пов’язані з триманням фокусу уваги на проблемі Криму.

“Є багато подій у різних частинах світу і тримати увагу на Кримі не так просто. Кримська платформа – це беззаперечно успіх. У підсумку роботи установчого саміту непогано було б сказати, що наступний відбудеться в якомусь конкретному місці. В Україні або іншій країні. Важливо, що б сам саміт і дискусії потрапили на міжнародний рівень. Останнім часом матеріалів стосовно Криму не так багато у світових ЗМІ”, – додав він.

61% українців вважають, що Крим повинен входити до складу України. 57% вважає, що на його території має бути створена кримськотатарська автономія після звільнення від російської окупації. Такими є результати всеукраїнського опитування проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова у період з 29 липня по 4 серпня 2021 року. Було опитано 2019 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком тимчасово окупованих території АР Крим та частини території Донецької та Луганської областей. “Ми ставимо питання стосовно Криму з 2016 року. Ми вважаємо що ці дані і динаміка за останні 5 років стануть в нагоді владі, міжнародним партнерам, громадянам для того, щоб всі розуміли, що Україна нікого не залишає, як би цього не хотілося Росії та Путіну”, – наголосив Петро Бурковський, аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. Найбільше ж у повернення Криму до складу України вірять молодь віком 18–29 років (67%) та мешканці західної України (73%). Лише 6% громадян України вважають, що Крим повинен входити до складу Російської Федерації, що на 4% менше ніж тих, хто вважає, що Крим повинен бути незалежним державним утворенням (10%). “Результати дослідження показують, що Україна може бути тільки з Кримом, і Крим тільки з Україною. Ідея поверення Криму під юрисдикцію України має бути нашою національною ідеєю і об’єдннувати громадян незалежно від того, де проживають українці”, – зауважив Антон Кориневич, Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим, кандидат юридичних наук. Серед респондентів, які вірять, що територію Криму ще можливо повернути до складу України, найефективнішими способами досягнення цього є дипломатичні зусилля для запровадження жорсткіших міжнародних санкцій проти Росії (47%) і проведення реформ та підвищення загального рівня добробуту в Україні, що приваблюватиме жителів Криму (46%). Найменше українці вірять в успіх переговорів з Російською Федерацією (12%) та цілковитої ізоляції окупованого Криму й припинення будь-яких контактів (13%). “Українці мають гуманістичний погляд на повернення Криму. Нам дуже важливо, що введення санкцій та дипломатичну роботу наші громадяни підтримують. При цьому люди не підтримують прямої блокади. Це позитивно і важливо коли ми говоримо про політику реінтеграції”, – пояснила Ольга Скрипник, голова правління Кримської правозахисної групи, координаторка робочої групи з прав людини та міжнародного гуманітарного права, членкиня експертної мережі “Кримської платформи”. “Сьогодні українське суспільство має переходити від згуртованості до мобілізованості. Наперпедодні 30 річниці незалежності виникає багато роздумів з приводу того, яким чином ми об’єднуємо українськке суспільство, як ми працюємо з тими хто зневірився, яка у нас є спроможність побудувати державу, в якій би хотілося жити”, – зазначив Рефат Чубаров, Голова Меджлісу кримськотатарського народу. Спікери підкреслили, що активна інформаційна війна, яка ведеться Росією проти України та пропагандистські кампанії, негативно впливають на бачення громадянами майбутнього Криму і ставлення жителів окупованих, прифронтових та прикордонних територій до України. Вони висловили сподівання, що влада буде докладати більше зусиль в цьому напрямку. “Ми констатуємо недостатню увагу нашої держави до інформаційної безпеки. Інформаційна війна з боку Росії активно продовжується і сьогодні перетворилася в повномасштабну пропагандистську кампанію. Ми маємо в першу чергу забезпечити доступ українців до інформації шляхом збільшення площі Інтернет покриття, особливо у прифронтових та прикордонних районах”, – пояснив Снавер Сейтхалілєв, заступник Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Учасники заходу підтримують ідею про те, що ініціатива зі створення Кримської платформи допоможе пришвидчити повернення півострову під юрисдикцію України, але підкреслили, що це спрацює тільки в комплексі з роботою на внутрішньому рівні. “Усі наші зусилля, які здійснювалися з 2014 року, знайдуть відгук у поведінці 44 держав, які візьмуть участь в установчому саміті Кримської платформи. Ми намагаємося інституціоналізувати наші кроки по поверненню Криму і це викликає істерику у держави агресорки”, – сказав Микола Точицький, спеціальний представник України в ЄС з питань Криму. Валерій Чалий, Голова правління Українського кризового медіа-центру, вважає, що підсумковий документ установчого самміту Кримської платформи буде мати велике значення у поступі України до повернення контролю над півостровом. Він підкреслив, що українська влада має враховувати труднощі, пов’язані з триманням фокусу уваги на проблемі Криму. “Є багато подій у різних частинах світу і тримати увагу на Кримі не так просто. Кримська платформа – це беззаперечно успіх. У підсумку роботи установчого саміту епогано було б сказати, що наступний відбудеться в якомусь конкретному місці. В Україні або іншій країні. Важливо, що б сам саміт і дискусії потрапили на міжнародний рівень. Останнім часом матеріалів стовсовно Криму не так багато у світовіх ЗМІ”, – додав він.

Оригінал статті - на сайті Українського кризового медіа-центру: https://uacrisis.org/uk/61-ukrayintsiv-vvazhayut-shho-krym-povynen-vhodyty-do-skladu-ukrayiny-doslidzhennya

Останні новини з категорії Події

Більшість митців не бачить систематичних обмежень свободи творчості в Україні, проте понад третина їх стикалася з порушенням авторського права, – Андрій Сухарина

Під час дискусії у межах 28-го Міжнародного книжкового форуму у Львові представили результати досліджень щодо оцінки українськими митцями с...
21 вересня 2021

Українці переважно підтримують карантинні обмеження, але вакцинуватись не поспішають – експертне обговорення

Тези обговорення «МОЗковий штурм напередодні Дельта-хвилі. Що вимагають і чого очікують українці від охорони здоров’я в умовах епідемії кору...
18 вересня 2021

Рівноправність чоловіків та жінок українці відзначають як одне з досягнень України за роки незалежності, – Петро Бурковський

"Демініціативи" презентували дані опитування на V Українському жіночому конгресі «Лідерство жінок як цінність», який відбувся у Києві
16 вересня 2021

Про дилеми поколінь, українських політиків і політологів – дискусія під час презентації нової книги Олексія Гараня

Перезентація "Від Брежнєва до Зеленського: 40 років «поневірянь» українських політологів"
27 серпня 2021